Рішення

від 08.12.2014 по справі 916/2415/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р.Справа № 916/2415/13

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів Г.І. Гуляк

Н.О. Горячук

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від прокуратури - Доброжан Н.І.,

від позивача - Самусєва О.М.,

від відповідача - Козак Ф.І., Деревенко А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської міської ради про внесення змін до вказаного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Ізмаїльського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до ТОВ „Міськсвітло" про внесення змін до договору від 23.02.2005 р. щодо оренди земельної ділянки площею 0,4353 га, що знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25 (зареєстрованого в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що вчинено у державному реєстрі земель запис від 21.07.2005 р. за № 04045070006), в частині щодо розміру орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

23.02.2005 р. на підставі рішення Ізмаїльської міської ради № 886-ІV від 24.01.2005 р. між Ізмаїльською міською радою та ТОВ „Міськсвітло" був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,4353 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25 (договір зареєстрований в Одеській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі землі вчинено запис 21.07.2005 р. за № 040450700066).

Згідно п. 8 зазначеного договору, за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі - 1,25% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік із щорічним збільшенням на 0,05%.

Проте, як вказує прокурор, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р., є меншим, ніж передбачено чинним законодавством.

При цьому прокурор посилається на положення п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, за яким розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Також згідно ст. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 цього Кодексу.

Наразі прокурор зазначає, що 31.01.2013 року Ізмаїльською міською радою було прийняте рішення № 2796-VІ „Про встановлення розміру орендної плати для суб'єктів господарської діяльності, з якими укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі", згідно якого встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі для суб'єктів господарювання, з якими Ізмаїльською міською радою укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 06.06.2012 р. № 2141-VI була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Ізмаїл Одеської області, яка відповідно до п. 6 цього рішення вводиться в дію з 01.01.2013 р. Так, за ствердженням прокурора, на теперішній час грошова оцінка земельної ділянки становить 3 283 163,00 грн.

Так, прокурор вказує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, на думку прокурора, у договір від 23.02.2005 р. оренди земельної ділянки по пр. Леніна, 25, підлягають внесенню зміни в частині розміру орендної плати.

Крім того, прокурор вказує, що 03.07.2013 р. від КП „ІМБТІ" був отриманий лист № 828, відповідно до якого ТОВ „Міськсвітло" є власником нерухомого майна за адресою орендованої земельної ділянки по пр. Леніна, 25.

Так, Ізмаїльською міською радою 23.05.2013 р. відповідачу - ТОВ „Міськсвітло" була направлена пропозиція про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Однак, відповідь на пропозицію від ТОВ „Міськсвітло" отримана не була, що стало підставою для звернення заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора до господарського суду Одеської області із заявленим позовом в інтересах Ізмаїльської міської ради з метою вирішення вищезазначеного спору. При цьому прокурор вказує на те, що відмова відповідача від внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати землі завдає шкоди комунальній власності територіальної громади м. Ізмаїл, власником та розпорядником якої є Ізмаїльська міська рада.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2013 р. позовну заяву Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2415/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

16.10.2013 р. до господарського суду Одеської області прокурором були подані уточнення до позову (а.с. 40 т. 1), згідно яких прокурор просить суд внести зміни до спірного договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. шляхом викладення пунктів 4, 8, 10 в наступних редакціях:

- п. 4 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цієї угоди складає 3283163,00 грн.";

- п. 8 - „За користування земельною ділянкою „орендар" сплачує „орендодавцю" орендну плату в розмірі - 3% від нормативної грошової оцінки в рік. ПДВ оплачується „орендарем" у відповідності з чинним законодавством України";

- п. 10 - „Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл".

29.10.2013 р. відповідачем було подано до господарського суду відзив на позовну заяву Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора (а.с. 45-50 т. 1), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог прокурора щодо внесення змін до спірного договору. Наразі відповідач вказує, що в укладеному договорі процентна ставка орендної плати за землю встановлена в розмірі 1,2 % від грошової оцінки землі із щорічним збільшенням на 0,05 % (вище рівня ставки земельного податку, яка регулювалася до прийняття Податкового кодексу України від 02.12.2010 р за Законом України „Про плату за землю" в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки). Як на дату укладення договору, так і на даний час ставка земельного податку складає1% від нормативної грошової оцінки (Закон України „Про плату за землю"), тобто податок на землю залишився без змін. Так, відповідач стверджує, що ні договором, ні законом не встановлено обов'язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 3 % від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом. Також умови договору не містять права орендодавця змінювати відсоткову ставку орендної плати в односторонньому порядку.

З огляду на особливу складність спору, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2013 р. справу № 916/2415/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі заяви судді Петрова В.С. розпорядженням голови суду від 18.11.2013 р. визначено наступний склад колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 916/2415/13, а саме: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2013 р. справу № 916/2415/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 06.12.2013 року, у зв'язку з знаходженням судді господарського суду Одеської області Петрова В.С. на лікарняному з 04.12.2013 р., справу № 916/2415/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Горячук Н.О., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2013 р. справу № 916/2415/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Горячук Н.О., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 17.12.2013 р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 09.12.2013 року у зв'язку із виходом судді господарського суду Одеської області Петрова В.С. з лікарняного, справу № 916/2415/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2013 р. справу № 916/2415/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

04.02.2014 р. Підприємством зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було подано до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до Ізмаїльської міської ради про визнання недійсним п. 14 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. стосовно цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до вказаного договору шляхом зазначення повної назви орендаря - „Підприємство зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю" та викладення пунктів 4, 8, 10, 14 договору у наступних редакціях:

- п. 4 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату винесення рішення суду складає 919310,00 грн.";

- п. 8 - „За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі - 3% від нормативної грошової оцінки в рік. ПДВ оплачується орендарем у відповідності з чинним законодавством України";

- п. 10 - „Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджет м. Ізмаїл";

- п. 14 - „Цільове призначення земельної ділянки - землі громадського призначення".

Так, у зустрічному позові ТОВ „Міськсвітло" визнає частково заявлений прокурором позов, за виключенням запропонованої редакції п. 4 договору оренди - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цієї угоди складає 3283163,00 грн." та вважає, що вказаний пункт договору повинен бути викладений в такій редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цієї угоди складає 919 310,00 грн.". Також у зустрічному позові ТОВ „Міськсвітло" заявляє додаткову вимогу про визнання діючого п. 14 договору оренди землі недійсним та викладення нового п. 14 договору оренди землі в наступній редакції: „Цільове призначення земельної ділянки - землі громадського призначення", замість помилково вказаної в п. 14 договору - „землі іншої комерційної діяльності" та про внесення в текст договору оренди повної назви орендаря.

Свої зустрічні вимоги ТОВ „Міськсвітло" обґрунтовує наступним. Так, договір оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. укладено на підставі рішення 21 сесії IV кликання Ізмаїльської міської ради за № 886-IV від 24.01.2005 р., в п. 3 цього якого зазначено: „Надати в довгострокову оренду строком на 49 років підприємству зовнішнього освітлення „Міськсвітло" земельну ділянку площею 0,4353 га забудованих земель (земель житлового і громадської забудови) для експлуатації кінотеатру по пр. Леніна, 25". Отже, на думку ТОВ, у вказаному рішенні однозначно і правильно вказане цільове призначення переданої в оренду земельної ділянки - для експлуатації кінотеатру (із земель житлової і громадської забудови). В п. 13 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. також вказано, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації кінотеатру.

Проте, ТОВ „Міськсвітло" вважає, що всупереч рішенню сесії і п. 13 договору оренди та нормативним документам класифікації видів цільового призначення земель, в п. 14 договору оренди землі вказано цільове призначення земельної ділянки як „землі іншої комерційної діяльності".

Як зазначає позивач, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селевих, міських рад, тому вказане в рішенні 21 сесії IV скликання Ізмаїльської міської ради за № 886-IV від 24.01.2005 р. цільове призначення, переданої в оренду земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для експлуатації кінотеатру, є обов'язковою і істотною умовою договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. Таким чином, зазначене в п. 14 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. цільове призначення земельної ділянки як „землі іншої комерційної діяльності" не відповідає волевиявленню орендодавця - міської ради, викладеному в його рішенні.

ТОВ „Міськсвітло" вважає, що воно довідалось про порушення свого права Ізмаїльською міською радою не в день підписання договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р., а у березні 2013 р., коли Ізмаїльський відділ земельних ресурсів (Відділ Держземагенства у м. Ізмаїлі), відповідно до положень „порядку нормативної грошової оцінки земель..." надавав ТОВ „Міськсвітло" дані для розрахунку орендної плати з застосуванням коефіцієнта 2,5 замість вірного 0,7 та нормативну грошову оцінку земельної ділянки 3283163 грн. замість 919310 грн. Наразі ТОВ „Міськсвітло" зазначає, що п. 8 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. встановлював розмір орендної плати незалежно від вказаного в п. 14 договору цільового призначення ділянки, тому не виникало порушень прав орендаря на сплату орендної плати у розмірі, встановленому діючим законодавством. Однак, приведення вказаного п. 8 договору оренди у відповідності до вимог Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. та ст. 288 Податкового кодексу України, якими визначено граничні розміри річної орендної плати за земельну ділянку з застосуванням коефіцієнту 2,5 і 0,7 в залежності від їх цільового призначення, могло призвести до порушення прав орендаря на сплату орендної плати у розмірі, встановленому діючим законодавством.

Проте, за ствердженнями ТОВ „Міськсвітло", з метою недопущення вказаного порушення 25 червня 2009 року ТОВ „Міськсвітло" та Ізмаїльською міською радою була підписана угода про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, згідно з якою п. 14 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 року викладено у новій редакції: „Цільове призначення земельної ділянки - землі громадського призначення". На підставі вказаної угоди до березня 2013 року Ізмаїльський відділ земельних ресурсів (тепер - Відділ Держземагенства у м. Ізмаїлі) відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель надавав ТОВ „Міськсвітло" дані для розрахунку орендної плати із застосуванням коефіцієнта 0,7 для кінотеатру і 2,5 для бару, який знаходився в кінотеатрі, саме з цього моменту, за ствердженнями Товариства, відбулось порушення прав орендаря на сплату орендної плати у розмірі, встановленому діючим законодавством, пов'язане з неправильним написанням в п. 14 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. цільового призначення земельної ділянки як „землі іншої комерційної діяльності".

До того ж ТОВ „Міськсвітло" вказує, що вказане цільове призначення є неправильним, оскільки згідно секції В підрозділу 03.05. розділу 03 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, до земель житлової та громадської забудови відносяться землі для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, що відповідає коду розділу КВЕД92.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. № 377, зареєстрованою в Мінюсті України 14.12.1998 р. № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (п. 3.5 вказаного Порядку нормативної грошової оцінки земель). Так, в довідках з ЄДРПОУ Держкомстату серії АБ № 096287 і серії АБ № 48802 зазначено види діяльності ТОВ "Міськсвітло" за КВЕД 92.13.0 і КВЕД-2010 59.14 „Демонстрація кінофільмів", які входять до коду розділу КВЕД 92.

Таким чином, ТОВ "Міськсвітло" вважає правильним і законним зазначення цільового призначення земельної ділянки, переданої в оренду по договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р., як „землі громадського призначення". В свою чергу згідно з додатком 1 до п. 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель в таблиці 1.1 належить застосувати коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 0,7, а не 2,5, як це зроблено при складенні нормативної грошової оцінки кв.м земельної ділянки, в результаті чого оцінка за спірну земельну ділянку склала заявлену прокурором в позові суму 3283163 грн. замість правильної - 919310 грн.

Отже, на думку ТОВ „Міськсвітло", Ізмаїльська міська рада, застосувавши до орендованої Товариством земельної ділянки коефіцієнту 2,5 за цільовим призначенням "землі громадського призначення" замість функціонального коефіцієнту використання земельної ділянки 0,7 та встановивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 3283163 грн., діяла у спосіб, який не передбачений законом для даного органу місцевого самоврядування, тому позов прокурора в цій частині не підлягає задоволенню. Так, ТОВ "Міськсвітло" вважає, що у справі має місце істотне порушення договору другою стороною щодо неправильного визначення цільового призначення землі, внаслідок чого неправильно застосовано коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,5, що призвело до неправильного встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 3283163 грн. замість 919310 грн.

Окрім того, у договорі оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. вказана тільки скорочена назва орендаря - ТОВ „Міськсвітло", що суперечить ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю, та вказане порушення стало підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (ст. 24 ч. 1 п. 4 вказаного Закону України). У зв'язку з цим є потреба у внесенні в текст договору оренди повної назви орендаря.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2014 р. у справі № 916/2415/13 зустрічну позовну заяву Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської міської ради про недійсним пункту 14 договору оренди земельної ділянки та внесення змін до вказаного договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 08.02.2014 року у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю. у відпустці з 10.02.2014 р., справу № 916/2415/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. і Горячук Н.О.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2014 р. справу № 916/2415/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. і Горячук Н.О. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

10.02.2014 р. Підприємством зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було подано до господарського суду клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення факту відповідності розробленої технічної документації на земельну ділянку площею 0,4353 га яка знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Так, на вирішення експертизи, проведення якої мало бути доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, відповідач просив поставити наступні питання:

- чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку площею 0,4353 га яка знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?;

- чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування; чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування?;

- чи відповідає виконана оцінка земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2014 р. по справі № 916/2415/13 було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, при цьому на вирішення вказаної експертизи поставлені питання щодо відповідності зазначеного в договорі оренди цільового призначення спірної земельної ділянки площею 0,4353 га (кадастровий номер 5110600000:01:021:050), яка знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25, розробленій та затвердженій технічній документації на вказану земельну ділянку, а також вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а також щодо відповідності затвердженої рішенням Ізмаїльської міської ради від 06.06.2012 р. № 2141-VI нормативної грошової оцінки вказаної спірної земельної ділянки площею 0,4353 га вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, з огляду на застосування при здійсненні оцінки коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки (Кф) - 2,5. Також вказаною ухвалою суду провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

23.10.2014 р. до господарського суду Одеської області надійшов від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судової земельно-технічної експертизи № 849/24 від 25.09.2014 р. по справі № 916/2415/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2014 р. провадження у справі № 916/2415/13 поновлено та розгляду справи призначено в засіданні суду на 06.11.2014 р.

У зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. на лікарняному з 03.11.2014 р. за розпорядженням керівника апарату суду від 06.11.2014 р. було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2415/13 з огляду на необхідність внесення змін до складу колегії суддів. За результатами повторного автоматичного розподілу справи № 916/2415/13 було визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Гуляк Г.І. і Горячук Н.О.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2014 р. справу № 916/2415/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Гуляк Г.І. і Горячук Н.О. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

В засіданні суду 04.12.2014 р. оголошувалась перерва до 08.12.2014 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом - Ізмаїльська міська рада позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, про що зазначено у письмових поясненнях до позову (а.с. 28-29 т. 2).

Відповідач за первісним позовом - Підприємство зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю позовні вимоги прокурора визнав частково, а саме в частині внесення змін до пунктів 8 і 10 спірного договору щодо ставки орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки в рік та здійснення розрахунків в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджет м. Ізмаїл, про що зазначалось у зустрічному позові та додаткових доводах до зустрічного позову а.с. (42-44 т. 2).

Також 08.12.2014 р. Підприємством зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було подано до господарського суду Одеської області заяву про зменшення вимог за зустрічним позовом, згідно з якою заявник просив суд внести зміни до спірного договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. шляхом зазначення повної назви орендаря - „Підприємство зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю" та викладення пунктів 4, 14 договору у наступних редакціях:

- п. 4 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату винесення рішення суду складає 919310,00 грн.";

- п. 14 - „Цільове призначення земельної ділянки - землі громадського призначення".

У судовому засіданні представник Підприємства уточнив, що цільовим призначенням спірної земельної ділянки є „землі житлової та громадської забудови", про що вказано у висновку експертизи, тому в заяві про зменшення вимог за зустрічним позовом помилково сформульовано „громадського призначення". Відтак, представник просив суд задовольнити зустрічні вимоги з урахуванням вірного цільового призначення земельної ділянки.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та прокурор зустрічні позовні вимоги щодо внесення змін до пунктів 4, 14 спірного договору у запропонованих Товариством редакціях не визнають.

Заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області 21 сесії ІV скликання № 888-ІV від 24.01.2005 р. „Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років Підприємству зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі ТОВ для експлуатації кінотеатру по пр. Леніна, 25" було припинено УЖКГ право користування земельною ділянкою по пр. Леніна, 25, також був затверджений проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років Підприємству зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю для експлуатації кінотеатру по пр. Леніна, 25, при цьому вказаному Підприємству надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку за зазначеною адресою площею 0,4353 га забудованих земель (землі житлової та громадської забудови) для експлуатації кінотеатру. Також вказаним рішенням встановлено орендну плату в розмірі 1,2% від грошової оцінки землі на рік із щорічним збільшенням на 0,05%.

Так, 23 лютого 2005 року між Ізмаїльською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Міськсвітло" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 16-17 т. 1), відповідно до п. 1, 2 якого позивач як орендодавець на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 24.01.2005 р. № 886-IV надає, а відповідач як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,4353 га, яка знаходиться в м. Ізмаїл, просп. Леніна, 25. В п. 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать орендарю.

Згідно п. 4. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 708973 грн.

П. 13 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації кінотеатру. Цільове призначення земельної ділянки - землі іншої комерційної діяльності (п. 14).

Відповідно до п. 16 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є частина 5 ст. 16 Закону України „Про оренду землі".

Строк дії договору встановлено в п. 7 та становить 49 років.

Пунктом 8 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1,25% від грошової оцінки землі в рік, з щорічним збільшенням на 0,05%, податок на додану вартість оплачується у відповідності з чинним законодавством України. Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на р/р № 33212812800014 МФО 828011 ОКПО 23214695 банк УДК у Одеській області, отримувач - ВДК в Ізмаїльському районі.

Згідно з п. 11 договору розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 37 договору останній набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди землі, вказаний договір був зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21 липня 2005 року за № 040450700066.

В подальшому 25 червня 2009 року Ізмаїльська міська рада (орендодавець) та Підприємство зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) уклали угоду про внесення змін у договір оренди земельної ділянки (а.с. 116 т. 1), згідно якої сторони дійшли згоди п. 14 договору викласти у такій редакції: „Цільове призначення земельної ділянки - землі громадського призначення". Однак, у зв'язку з непроведенням державної реєстрації виказаної угоди, якою вносились зміни до п. 14 договору оренди спірної земельної ділянки, остання не набула чинності.

До того ж 25.10.2010 р. виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було видано Підприємству зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 700 (а.с. 19 т. 1), яким оформлено право власності Підприємства на будівлю кінотеатру, що розташована на земельній ділянці, орендованій останнім за спірним договором.

Між тим, як вказує прокурор, після укладення сторонами спірного договору оренди та угоди про внесення змін до нього на законодавчому рівні був встановлений розмір орендної плати за землю, якому не відповідає встановлений у спірному договорі розмір орендної плати. Зокрема, прокурор у позові зазначає, що розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі від 23.02.2005 р. є меншим, ніж передбачено чинним законодавством. Відтак, на думку прокурора, зазначені обставини є підставою для перегляду розміру орендної плати, що передбачено умовами спірного договору оренди.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим пунктом 11 спірного договору оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Наразі, як з'ясовано судом, рішенням Ізмаїльської міської ради 23 сесії VI скликання від 06.06.2012 р. № 2141-VI (а.с. 95 т. 1) була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Ізмаїл Одеської області, яка відповідно до п. 6 цього рішення вводиться в дію з 01.01.2013 р.

При цьому Ізмаїльською міською радою було прийнято рішення від 31.01.2013 року № 2796-VІ „Про встановлення розміру орендної плати для суб'єктів господарської діяльності, з якими укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі" (а.с. 14 т. 1), в п. 1 якого було встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі для суб'єктів господарювання, з якими Ізмаїльською міською радою укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно наданого прокурором до суду витягу Відділу Держземагентства у м. Ізмаїлі Одеської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р. (а.с. 20 т. 1) нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки по просп. Леніна, 25 у м. Ізмаїл Одеської області складає 3283163 грн.

Як встановлено судом, листом виконкому Ізмаїльської міської ради № 01/13-1226 від 24.05.2013 р. відповідачу була направлена пропозиція про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (а.с. 11-12 т. 1), про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 13 т. 1). У зв'язку з ненаданням відповідачем відповіді на вказану пропозицію щодо внесення змін до спірного договору оренди спір передано на вирішення до суду.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

До того ж статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначено прокурором, обставинами, які стали винятковими для внесення змін в умови спірного договору, є внесення змін до чинного законодавства щодо розміру орендної плати за землю, внаслідок чого визначений в договорі розмір орендної плати значно нижчий законодавчо встановленого розміру орендної плати.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...". При цьому у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 р. Податкового кодексу України втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що

встановлюється цим розділом.

Разом з цим згідно з п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може перевищувати:

- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної

грошової оцінки.

Для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначено ст. 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 271.1.2. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу приписів ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.

Першою умовою визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Другою умовою є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.

Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.

Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.

Четвертою умовою є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Виходячи з аналізу положень спірного договору оренди, сторонами було досягнута домовленість про перегляд розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів та з інших мотивів, визначених у п. 11 цього договору. Відтак, умови договору оренди не виключають можливість зміни розміру орендної плати через зміну законодавством мінімального розміру орендної плати, виходячи з встановленого законом розміру земельного податку для відповідної категорії земель. При цьому слід зазначити, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме було змінено розмір земельного податку. У випадку, якби сторони могли передбачити інший розмір орендної плати, то вони б уклали договір на інших умовах, тобто передбачили більшу суму орендної плати. Зміна обставин зумовлена причинами, які позивач як заінтересований орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, оскільки порядок розрахунку та ставки податку за оренду земель встановлено законом. Виконання договору на умовах, що передбачені у діючому договорі, порушує співвідношення майнових інтересів і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання орендної плати у розмірі, не нижче вставленого мінімального розміру орендної плати та ставки податку за оренду земельної ділянки. Тим більш такі обставини обумовлюють тривалість строку дії договору (49 років), а також наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, що належать відповідачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 700 від 25.10.2010 р., виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, що також підтверджується листом КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 03.07.2013 р. № 828. Більш того, в спірному договорі не передбачено, що ризик зміни обставин несе орендодавець.

Відтак, судом на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору та інших доказів по справі встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни спірного договору оренди за рішенням суду згідно ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене та те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі зміни (збільшення) розміру ставки земельного податку, яка є регульованою ціною відносно земельних ділянок державної та комунальної власності, відповідно така законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду умов п. 8 цього договору в частині розміру орендної плати, що має складати 3% відсотки від діючої нормативної грошової оцінки на рік.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 27.12.2010 р. № 3-47гс10 та від 20.08.2013 р. № 3-21гс13, які є обов'язковими для суду згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що обґрунтованими є вимоги прокурора, які визнані відповідачем, про внесення змін до п. 10 спірного договору щодо порядку здійснення розрахунків за цим договором в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл оплати.

Щодо вимог прокурора та зустрічних вимог відповідача про внесення змін до п. 4 укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р., що стосуються розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який за ствердженнями прокурора та позивача має складати - 3283163 грн., а за ствердженнями відповідача - 919310 грн., суд зазначає наступне.

Так, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р., є чинною, не скасована у встановленому законом порядку.

При цьому вищевказані вимоги про внесення змін до п. 4 спірного договору прокурор обґрунтовує складеним Відділом Держземагентства у м. Ізмаїлі Одеської області 18.05.2013 р. витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р. (а.с. 20 т. 1), за яким нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки по просп. Леніна, 25 у м. Ізмаїл Одеської області складає 3283163 грн. Натомість зустрічні вимоги відповідача обґрунтовані невірним застосуванням при складенні витягу положень Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом N 18/15/21/11 від 27.01.2006 р. Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 р. N 377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.98р. за N 788/3228.

На думку відповідача, Ізмаїльська міська рада, застосувавши до орендованої відповідачем земельної ділянки коефіцієнту 2,5 за цільовим призначенням "землі громадського призначення" замість функціонального коефіцієнту використання земельної ділянки 0,7 та встановивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 3283163 грн., діяла у спосіб, який не передбачений законом для даного органу місцевого самоврядування. Наразі відповідач вважає, що внаслідок неправильного визначення цільового призначення землі відповідно неправильно застосовано коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,5, що призвело в подальшому до неправильного встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 3283163 грн. замість 919310 грн.

Саме з метою роз'яснення вказаних спірних питань судом призначалась земельно-технічна експертиза, згідно з висновком якої (а.с. 191-195 т. 1) застосування функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 2,5 при визначенні нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки не відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів, а належним є застосування коефіцієнту (Кф) - 0,7 з огляду на те, що за цільовим призначенням спірна ділянка відноситься до земель громадської та житлової забудови, а не іншої комерційної діяльності як невірно вказано в договорі.

Між тим стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 275.3 статті 275 цього Кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 Кодексу).

Відповідно до статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" N 1378-IV від 11.12.2003 р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 цього Закону).

Відповідно до статей 13, 18 вказаного Закону N 1378-IV від 11.12.2003 р нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98р. N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98р. за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (п. 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель). Таблиця 1.1 визначає коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки. При цьому, критерієм поділу визначено склад категорії земель (код розділу - за КВЕД).

Так, згідно секції В підрозділу 03.05. розділу 03 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, до земель житлової та громадської забудови відносяться землі для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, що відповідає коду розділу КВЕД92.

Згідно з довідками з ЄДРПОУ Держкомстату серії АБ № 096287 і серії АБ № 48802 зазначено види діяльності Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю за КВЕД 92.13.0 і КВЕД-2010 59.14 „Демонстрація кінофільмів", які входять до коду розділу КВЕД 92.

При цьому судом встановлено, що дійсним цільовим призначенням спірної земельної ділянки - є „землі громадської та житлової забудови", що також підтверджено висновком судової земельно-технічної експертизи від 25.09.2014 р. у даній справі.

Наразі в проекті відводу спірної земельної ділянки вказано, що спірна земельна ділянка надається із забудованих земель (землі житлової і громадської забудови) для експлуатації кінотеатру, аналогічно в рішенні позивача про надання відповідачу вказаної земельної ділянки у довгострокову оренду зазначено, що остання надається з земель житлової і громадської забудови.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селевих, міських рад, тому вказане в рішенні 21 сесії IV скликання Ізмаїльської міської ради за № 886-IV від 24.01.2005 р. цільове призначення, переданої в оренду земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для експлуатації кінотеатру, є обов'язковою і істотною умовою договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. Отже, на думку суду, позивачем всупереч рішенню сесії і п. 13 договору оренди та нормативним документам класифікації видів цільового призначення земель, в п. 14 договору оренди землі вказано невірне цільове призначення земельної ділянки як „землі іншої комерційної діяльності".

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими зустрічні вимоги відповідача про внесення змін до п. 14 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. щодо зазначення цільового призначення земельної ділянки як „землі житлової і громадської забудови". В свою чергу з урахуванням вказаного цільового призначення земельної ділянки відповідно визначається й нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Розділом 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів закріплена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 4 висновку експертизи), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності та становить для категорії земель за функцією використання, зокрема, такі коефіцієнти: землі комерційного використання - Кф = 2,5, землі громадського призначення (за деякими винятками) - Кф = 0,7.

До складу категорії земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Категорія земель громадського призначення включає у себе, зокрема, землі громадської діяльності, землі підприємств, що здійснюють колективні, громадські та особисті послуги.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2013 р. Відділом Держземагентство у м. Ізмаїлі Одеської області було надано два витяги (за № 28-02-08/514) з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки площею 0,4353 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Леніна, 25 (а.с. 123, 124), з яких вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 3283163 грн. при використанні коефіцієнту функціонального призначення - 2,5 (коефіцієнт комерційного використання) та 919310 грн. при використанні коефіцієнту функціонального призначення - 0,7 (коефіцієнт громадського призначення).

Як вже зазналось вище, судом встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД 92.13.0 і КВЕД-2010 59.14 „Демонстрація кінофільмів", які входять до коду розділу КВЕД 92, що, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, відповідає категорії земель за функцією використання - "землі громадського призначення", а отже й необхідності застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,7. При цьому з огляду на те, що судом з'ясовано ті обставини, що відповідачем здійснюється комерційна діяльність в барі, який знаходився в кінотеатрі, відповідно обґрунтованим і правильним при здійсненні розрахунку орендної плати є застосування коефіцієнта 0,7 для кінотеатру і 2,5 для бару, який знаходився в кінотеатрі. Про необхідність такого розподілу коефіцієнтів функціонального використання земельної ділянки для визначення належного розмірі орендної плати свідчить прийняте позивачем - Ізмаїльською міською радою рішення № 4674-Н від 28.11.2014 року (а.с. 48 т. 2) про надання Підприємству зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю згоди на поділ земельної ділянки та дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для експлуатації кінотеатру.

В свою чергу неправомірним є застосування коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р., складеним Відділом Держземагентства у м. Ізмаїлі Одеської області 18.05.2013 р., на який прокурор посилається в обґрунтування своїх вимог. Тому вказаний витяг судом не приймається до уваги як належний доказ розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає неправомірними вимоги прокурора про внесення змін до п. 4 спірного договору оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. в запропонованій ним редакції щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 3283163 грн. (при застосуванні виключно коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5), як і зустрічні вимоги відповідача про внесення змін до вказаного пункту 4 спірного договору запропонованій ним редакції щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 919310 грн. (при застосуванні виключно коефіцієнту функціонального використання для земель громадського призначення - 0,7). Адже в даному випадку розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки має бути розрахований з урахуванням змішаного коефіцієнту (0,7 - для кінотеатру і 2,5 для бару відповідно по площі 0,3481 га і 0,0872 га згідно з рішенням міськради від 28.11.2014 року).

Наразі сторони не позбавлені права внести зміни до спірного договору у встановленому законом порядку до п. 4 договору після здійснення відповідного розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за умови застосування змішаного коефіцієнту (Кф).

Разом з тим суд вважає правомірним зустрічні вимоги про внесення змін у спірному договорі оренди земельної ділянки від 23.02.2005 р. щодо зазначення замість скороченої назви орендаря - ТОВ „Міськсвітло", повної назви - „Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю", що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про необхідність зазначення повних найменувань юридичних осіб, оскільки як вказує відповідач вказане порушення, допущене при укладенні договору, може стати підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (ст. 24 ч. 1 п. 4 вказаного Закону України).

При цьому слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Так, слід зазначити, що Ізмаїльська міська рада є уповноваженим державою органом виконавчої влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права державної власності на землю. Тому у даних спірних правовідносинах саме міська рада може виступати позивачем.

Зокрема, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та п.1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради відноситься розпорядження землями в межах населених пунктів.

Відтак, суд вважає представництво інтересів позивача за первісним позовом прокуратурою цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на те, що статтею 8 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено з 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати - 1147 грн., відповідно за подану прокурором у 2013 році позовну заяву немайнового характеру розмір судового збору становить 1147 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене та те, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.02.2005 р. між Ізмаїльською міською радою Одеської області та Підприємством зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі ТОВ щодо оренди земельної ділянки площею 0,4353 га, що знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25, який зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21 липня 2005 року за № 040450700066, шляхом викладення пунктів 8 і 10 договору в наступних редакціях:

- п. 8 - „За користування земельною ділянкою „орендар" сплачує „орендодавцю" орендну плату в розмірі - 3% від нормативної грошової оцінки в рік. ПДВ оплачується „орендарем" у відповідності з чинним законодавством України";

- п. 10 - „Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл".

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до п. 4 договору оренди земельної ділянки відмовити.

4. СТЯГНУТИ з Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, буд. 16; код ЄДРПОУ 13914776) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп.

5. Зустрічний позов Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської міської ради про внесення змін до договору оренди задовольнити частково.

6. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.02.2005 р. між Ізмаїльською міською радою Одеської області та Підприємством зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі ТОВ щодо оренди земельної ділянки площею 0,4353 га, що знаходиться у м. Ізмаїл по пр. Леніна, 25, який зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21 липня 2005 року за № 040450700066, шляхом:

- зазначення повної назви орендаря - „Підприємство зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю";

- викладення пункту 14 договору в наступній редакції: „Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови".

7. В задоволенні решти частини позовних вимог Підприємства зовнішнього освітлення „Міськсвітло" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської міської ради про внесення змін до п. 4 договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2014 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя Г.І. Гуляк

Суддя Н.О. Горячук