Рішення

від 09.12.2014 по справі 925/1997/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 925/1997/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Гончарук М.Г. - керівник, Атопкін С.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Коханій О.В. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан - 2013», с. Плоське, Смілянський район, Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра - ЛК», с. Холоднянське, Смілянський район, Черкаська область

про стягнення 652 143 грн. 48 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролан - 2013" звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра - ЛК" 652 143 грн. 48 коп. основного боргу за договором поставки від 02.04.2013 №29 та витрати зі сплати судового збору в сумі 13 042 грн. 87 коп.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що позивач не надав йому належних документів для підтвердження якості поставленого товару та згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, не має права здійснювати діяльність із оптової торгівлі насінням.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду для приєднання до матеріалів справи копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом за період з 02.04.2013 по 28.10.2014 та копії рахунків на оплату по замовленню.

У судовому засіданні 04.12.2014 оголошувалася перерва до 09.12.2014.

У судовому засіданні 09.12.2014 згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, 02.04.2013 між сторонами укладено договір поставки на умовах товарного кредиту за №29.

Відповідно до положень п. 1.1. договору встановлено, що у терміни та на умовах даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача: ЗЗР та насіння ( далі за текстом товар ), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування й кількість якого встановлені в рахунках на оплату та видаткових накладних.

Номенклатура та ціна товару, що поставляється за цим договором, визначаються у рахунках та видаткових накладних до цього договору, що є невід'ємною частиною договору. (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.5 договору встановлено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі чи ушкодження товару переходить від позивача до відповідача в момент фактичної передачі йому товару, за видатковою накладною.

Згідно п. 4.6. договору, позивач повинен одночасно з товаром передати відповідачу документи та прилади, що мають значення для товару, а також: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну (за необхідністю).

Позивач на виконання умов договору, передав у власність відповідача товар, підтвердженням чого є: видаткова накладна № 326 від 07.10.2013, видаткова накладна № 322 від 03.10.2013 видаткова накладна від 09.09.2013 року за № 296, видаткова накладна № 290 від 29.08.2013, видаткова накладна від 16.07.2013 року № 265, видаткова накладна від 02.07.2013 № 252, видаткова накладна № 164 від 23.05.2013, видаткова накладна від 20.05.2013 № 158, видаткова накладна від 15.05.2013 № 150, видаткова накладна від 08.05.2013 № 128, видаткова накладна від 26.04.2013 № 113, видаткова накладна від 26.04.2013 № 112, видаткова накладна від 22.04.2013 № 90, видаткова накладна від 19.04.2013 № 87, видаткова накладна від 18.04.2013 № 80, видаткова накладна від 18.04.2013 № 79, видаткова накладна від 17.04.2013 № 75, видаткова накладна від 17.04.2013 та відповідні рахунки на оплату по замовленню на загальну суму 1 296 191 грн. 68 коп.

Відповідно до п. 3.1. на умовах даного договору, позивач надає відповідачу відстрочку остаточної оплати вартості товару (товарний кредит) з обов'язком відповідача платити позивачу проценти на вартість товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару позивачем.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату за товар до 01 листопада 2013 року (п. 3.2. договору).

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату отриманого товару у повному обсязі не провів, станом на день розгляду справи по суті за ним рахується заборгованість в сумі 652 143 грн. 48 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом за період з 02.04.2013 по 28.10.2014, підписаним і скріпленим печатками обох сторін.

29.10.2014 позивач направив на адресу відповідача претензію № 31 з вимогою погасити заборгованість за договором поставки на умовах товарного кредиту за № 29 від 02.04.2013. Проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимога - без задоволення.

Заперечення проти позову відповідач обґрунтував тим, що підставою для сплати коштів за поставлений товар є видані позивачем та отримані відповідачем документи, зазначені у п. 4.6. договору, галузевих наказах та інструкціях, що регулюють господарську діяльність з оптової торгівлі насінням, а також звертає увагу на те, що позивач не має права здійснювати діяльність із оптової торгівлі насінням згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а тому вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, отримуючи товар (підписуючи видаткові накладні), претензій щодо надання йому додаткової документації, вимог про відмову від товару або його повернення з причин невідповідності його якості не пред'являв, а тому суд вважає заперечення відповідача в цій частині безпідставними. Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у позивача відповідних прав на оптову торгівлю насінням, оскільки навіть за умов відсутності у позивача такої ліцензії відповідач зобов'язаний оплатити товар, отриманий на умовах укладеного та схваленого сторонами договору поставки.

З вищенаведеного вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі належним чином відповідно до умов договору, а відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним даним та матеріалам справи, а тому підлягають до задоволення в заявленій сумі 652 143 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 13 042 грн. 87 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра - ЛК» (20726, Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмістрівка, вул. Шевченка, 34-А, код ЄДРПОУ 33327302) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан - 2013» (20762, Черкаська область, Смілянський район, с. Плоске, вул. Поповича, 25, код ЄДРПОУ 36779434) 652 143 грн. 48 коп. боргу, 13 042 грн. 87 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12 грудня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз