Рішення

від 13.08.2014 по справі 182/11120/13-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/11120/13-ц

Провадження № 2/0182/921/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

06.08.2014 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Весна", треті особи - Управління Дерземагентства у Нікопольському районі Дніпропетровської області та Дніпропетровський регіональний філіал Центру державного земельного кадастру, про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на наступне.

Вона є власником земельної ділянки, площею 7.960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0397, згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №059358 від 01 квітня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 409. Також вона є власником земельної ділянки, площею 7.960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0398 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Свідоцтво видано Державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори від 19 вересня 2012 року та зареєстровано в реєстрі за № 2-982. 27 березня 2008 року вона уклала з Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна" договір оренди землі № 257, за умовами якого вона передала зазначеній агрофірмі в оренду земельну ділянку, площею 7,960 гектарів строком на 5 років. З зазначеного часу Орендар прийняв її земельну ділянку. Договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районні, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000285 від 15 липня 2011 року. При житті, 27 березня 2008 року, її чоловік ОСОБА_2 теж уклав з Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна" договір оренди землі № 256, за умовами якого передав зазначеній агрофірмі в оренду земельну ділянку, площею 7,960 гектарів строком на 5 років. Договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районні, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000273 від 15 липня 2011 року. Всі три екземпляри договорів оренди після підписання були у Орендатора для здійснення ним реєстрації зазначених договорів. Відповідно до пп.2 п.13.2 Порядку ведення записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2009 року № 1021 (що діяв на час виникнення правовідносин) обов'язок зареєструвати Договір оренди покладено на набувача права на земельну ділянку, яким є Орендар. Згідно п.2 ч.1 ст.15 Закону України „Про оренду землі" строк дії договору оренди землі є його істотною умовою. Зазначені договори, згідно з законом, є укладеними з моменту їх реєстрації у Відділі Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області 15 липня 2011 року. Укладення оспорюваних договорів оренди земельних паїв та їх передача за актом приймання - передачі сталися в один і той самий час - у 2008 році і з зазначеного часу відповідач прийняв орендовану землю та сплачував орендну платню. Акт прийому - передачі земельного паю було підписано без вказівки дати його складання, що само по собі є незаконним. За таких обставин вона об'єктивно вважала, що укладені договори оренди від 27.03.2008 року будуть діяти п'ять років, а саме до 27.03.2013 року. Дані строки відповідали її внутрішньому волевиявленню. Але у зв'язку з відсутністю державної реєстрації до 15.07.2011 року зазначених договорів, за вини відповідача, строк дії змістився до 15.07.2016 року, на що вона не розраховувала, не погоджувалась та на таку зміну договору своєї волі не висловлювала. Така ситуація склалась через те, що вона була введена відповідачем у оману стосовно істотної умови договору оренди землі - строку його дії. За змістом ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна зі сторін правочину умисно ввела іншу сторону у оману відносно обставин, що мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. У даному випадку має місце помилка стосовно істотної умови договору, яка об'єктивно сталась через введення відповідачем її в оману. А тому оспорюваний договір оренди земельної ділянки є недійсним ще й з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.229 ЦК України. Крім того, вона вважає, що укладені договори оренди є фіктивними, оскільки наявні всі очевидні ознаки заміни першого аркушу договору (різний кегль шрифту, міжстроковий інтервал, сліди розриву прошивки договору та доданого до нього пакету документів). На зворотній сторінці №7 вказаних договорів є наклеєний лист аркушу з надписом: „Прошито та пронумеровано на „7" аркушах, відповідальна особа ОСОБА_3" та скріплено печаткою для контрактів ТОВ Агрофірми „Весна". Але після зазначеної сторінки є ще додатки на трьох аркушах, що теж підтверджує, що договір був перероблений, замінено 1 аркуш договору і додано ще кілька додатків до договору, після чого все було по новій прошито та пронумеровано. Таким чином, відповідач самоправно, без її відома, замінив перший аркуш оспорюваного договору, допустив його фальсифікацію, порушивши при цьому встановлену законом процедуру його зміни. А тому їй не було відомо про те, які умови викладені на заміненому аркуші договору і своєї волі на погодження цих умов вона не виявляла. У зв'язку з розірванням вказаного договору через визнання його недійсним, в силу ст.ст.211,212 ЗК України, земельні ділянки підлягають поверненню їй в належному стані, що існував до укладення цих договорів, тобто до 27.03.2008 року. Згідно з ч. 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на час визнання цих договорів укладеними, (Закон України від 16 вересня 2008 року № 509-VI про внесення змін набрав чинності 14 жовтня 2008 року) істотними умовами договору оренди землі є зокрема умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Оскільки, згідно з вимогами діючого законодавства, зазначені договори оренди земельних ділянок є укладеними з 15 липня 2011 року, вони мали містить такі істотні умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, але зазначені умови не передбачені в договорах оренди. Стаття 215 ЦК України встановлює, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України. Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі", відсутність у договорі оренди землі однієї із сторін є однією з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним, відповідно до закону. З огляду на зазначене, вважає, що договори оренди землі за № 256 та № 257 від 27 березня 2008 року, укладені з Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна" є недійсними, оскільки в них відсутні істотні умови договору оренди землі. Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України „Про оренду землі", невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди. В порушення вищезазначеної норми Закону, до договорів не додано плану або схеми земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто відсутня інформація про об'єкт оренди, яка дозволяє ідентифікувати предмет даного договору. Земельна ділянка як об'єкт оренди землі, згідно зі ст.3 Закону України „Про оренду землі", повинна мати установлені межі, певне місце розташування й визначені щодо неї права. Таким чином, в договорах відсутня істотна умова, визначена ст.15 Закону України „Про оренду землі" - об'єкт оренди. Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною другою ст.15 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним, відповідно до закону. Відсутність у договорах оренди землі від 27.03.2008 року істотної умови - об'єкту оренди, є підставою для визнання такого договору недійсним в силу положень ч.2 ст.15 Закону України „Про оренду землі". Така ж позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 04.04.2012 року у справі № 6-21цс12, яку суд зобов'язаний враховувати при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України. Як вбачається із змісту позовних вимог і встановлених обставин, порушення права орендодавця на володіння полягає у незаконному користуванні земельною ділянкою відповідачем, оскільки фактично відбулася не передача земельної ділянки, а передача правовстановлюючих документів із додатками. Відсутність актів встановлення меж земельної ділянки, схем розташування земельної ділянки порушує право позивача на інформацію про місце розташування його земельної ділянки. За таких обставин звернулась до суду і просить визнати недійсним договір оренди землі № 257 від 27 березня 2008 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районі, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000285 від 15 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна", щодо оренди земельної ділянки, площею 7,960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0397 та скасувати його державну реєстрацію. А також визнати недійсним договір оренди землі № 256 від 27 березня 2008 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районні, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000273 від 15 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_2 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна", щодо оренди земельної ділянки, площею 7,960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0398 та скасувати його державну реєстрацію. Крім того, просить суд зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю Агрофірму „Весна" передати їй за актом прийому-передачі земельну ділянку, площею 7,960 гектарів, розташовану на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0398 у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду. Крім того, зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю Агрофірму „Весна" передати їй за актом прийому-передачі земельну ділянку, площею 7,960 гектарів, розташовану на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0397 у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, та стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Агрофірми „Весна" на її користь судовий збір.

В судове засідання представник позивача не прибула, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Справа слухалась у його відсутність, відповідно до ст.169 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельна ділянка, площею 7,960 га., що знаходиться на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 059358 від 01 квітня 2003 року, кадастровий № 1222985000-01-004-0397 (а.с.13), та земельна ділянка, площею 7,960 га., згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), серії ЯМ № 844472, кадастровий № 1222985000-010004-0398 (а.с.20-21). Стосовно земельної ділянки, кадастровим № 1222985000-01-004-0397, між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Весна" було укладено договір оренди від 27.03.2008 року строком на 5 років (а.с.11-12). Стосовно земельної ділянки, кадастровим № 1222985000-010004-0398, договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Весна" було укладено при житті чоловіком позивачки ОСОБА_2 27.03.2008 року (а.с.22-23).

Відповідно до ст.20 Закону України „Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права у відповідності до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень.

Згідно п.2 ч.1 ст.15 Закону України „Про оренду землі", строк дії договору оренди землі є його істотною умовою.

Як встановлено в судовому засіданні, укладення оспорюваних договорів оренди земельних паїв та їх передача за актом приймання - передачі сталися в один і той самий час - у 2008 році. Акти прийому - передачі земельних паїв були підписані без вказівки дати їх складання, що само по собі є незаконним. За таких обставин суд погоджується з доводами позивачки про те, що вона обєктивно вважала, що укладений нею договір оренди від 23.02.2009 року буде діяти пять років, тобто до 27.03.2013 року. Дані строки відповідали її внутрішньому волевиявленню. Але у звязку з відсутністю державної реєстрацією до 15.07.2011 року цих договорів відповідачем строк їх дії змістився до 15.07.2016 року, на що позивачка не розраховувала, не погоджувалась та на таку зміну договору своєї волі не висловлювала. Така ситуація склалась через те, що вона була введена відповідачем в оману стосовно істотної умови договорів оренди землі строку їх дії.

За змістом ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна зі сторін правочину умисно ввела іншу сторону у оману відносно обставин, що мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Як встановлено в судовому засіданні, своїми умисними діями, а саме: укладенням договорів оренди земельних ділянок та їх прийомом - передачею в один і той самий рік, - 2008 року, навмисно без вказівки дати прийому - передачі, відповідач увів позивачку в оману, оскільки за змістом укладених договорів та актів прийому - передачі орендованих земельних ділянок могли статися лише після їх державної реєстрації. Отже, позивачка, вважаючи, що укладені нею та її покійним чоловіком договори, зареєстровані у встановленому законом порядку, обєктивно розраховувала на те, що строк їх дії закінчиться у 2013 році. Насправді ж цей строк спливає 16.07.2016 року, оскільки договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у встановленому законом порядку 15.07.2011 року. Про цю обставину позивачці та її покійному чоловікові на момент укладення оспорюваного договору не було і не могло бути відомо. Суд також вважає, що у даному випадку має місце і помилка стосовно істотної умови договору, яка об"єктивно сталась через введення відповідачем позивачку в оману. А тому оспорювані договори оренди земельних ділянок є недійсними ще й з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.229 ЦК України. Крім того, суд вважає, що укладені між сторонами договори оренди земельних ділянок є фіктивними, оскільки наявні всі очевидні ознаки заміни перших аркушів договорів (різний кегль шрифту, міжстроковий інтервал, сліди розриву прошивки договору та доданого до них пакету документів). Таким чином, відповідач самоправно, без відома позивача, замінив перші аркуші оспорюваних договорів, допустив їх фальсифікацію, порушивши при цьому встановлену законом процедуру їх зміни. А тому позивачу не було відомо про те, які умови викладені на замінених аркушах договорів і своєї волі на погодження цих умов не виявляла. З цих підстав суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про визнання недійсними та розірвання оспорюваних нею договорів оренди земельних ділянок від 23.02.2009 року.

У звязку з розірванням вказаних договорів через визнання їх недійсними, позивачу в силу ст.ст.211,212 ЗК України, підлягають поверненню належні їй земельні ділянки у стані, що існував до укладення цих договорів, тобто до 27.03.2008 року.

Також суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи судові витрати на її користь.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.3-15, 11, 14, 15, 30, 57-60, 88, 212, 212-215, 218, 224, 227, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 257 від 27 березня 2008 року,

зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районні, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000285 від 15 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна", щодо оренди земельної ділянки, площею 7,960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0397 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди землі № 256 від 27 березня 2008 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районні, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис № 122290004000273 від 15 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_2 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю Агрофірмою „Весна", щодо оренди земельної ділянки, площею 7,960 гектарів, розташованої на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0398 та скасувати його державну реєстрацію.

Зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю Агрофірму „Весна" передати за актом прийому - передачі ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 7,960 гектарів, розташовану на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0398 у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Зобов'язати Товариство з Обмеженою Відповідальністю Агрофірму „Весна" передати за актом прийому - передачі ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 7,960 гектарів, розташовану на території Павлопільської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222985000-01-004-0397 у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Агрофірми „Весна" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал