Постанова

від 01.07.2009 по справі 2а-22987/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-22987/09/1270

Справа № 2а-22987/09/1270

Категорія № 6.11

ПОСТАНОВА

Іменем України

«01» липня 2009 р.                         

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                      

Смішливої Т.В.

при секретарі:                        Попові М.Г.,

за участю

представника позивача:        ОСОБА_1(довіреність від 12.01.2009 року

№1-12/34),

представника відповідача:   не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю

«Медикс - М» про стягнення коштів за невиконання 4% нормативу робочих місць для

працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2009 року 

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з

обмеженою відповідальністю «Медикс - М» (надалі - ТОВ «Медикс - М») про

стягнення штрафних санкцій в розмірі 4187,50 грн. та пеню у сумі 85,68 грн. за

невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування

інвалідів.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що

відповідно до змісту статті 19 Закону України «Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ для

підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у

розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників

облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного

робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів

робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального

захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть

відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів» підприємства (об'єднання), установи і

організації, в  тому числі підприємства,

організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують  найману працю, де

середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено

нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним  відділенням Фонду соціального захисту

інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у

розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві,

установі, організації, у тому  числі  підприємств, організацій  громадських організацій інвалідів, фізичної

особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для

працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Позивач зазначає, що у 2008 році Відповідач на підставі

наведених положень чинного законодавства та згідно Звіту Відповідача від

25.01.2009 року про зайнятість та працевлаштування  інвалідів на 2008 рік мав працевлаштувати 1

інваліда, з них жоден не працевлаштований. Фактично не працевлаштовано 1

інваліда.  Відповідно до вказаного

звіту  середньорічна заробітна плата

штатного працівника складає 8375,00 грн.  

Отже, оскільки у Відповідача не було створено 1 (одне)

робоче місце для інвалідів, які, відповідно не працевлаштовані, то  згідно до статті 20 Закону  у ТОВ «Медикс - М», утворилася заборгованість  за невиконання нормативу по створенню робочих

місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4187,50 грн. та пені за

порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій

у розмірі 85,68 грн., що разом складає 4273,18 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги

підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив стягнути з

ТОВ «Медикс - М» на користь Державного бюджету України несплачені

адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць

для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 4273,18 грн.

Відповідач участі свого представника у судовому

засідання не забезпечив. Від нього на адресу суду надійшли заперечення, у яких

відповідач посилається на наступне.

Підприємство є зареєстрованим у Фонді інвалідів,

оскільки на момент реєстрації у 2007 році на підприємстві працювало 10

працівників, регулярно звітує до Фонду у встановленому порядку. Згідно із

штатним розписом у перекладі на повний робочий день повних штатних одиниць на

підприємстві налічується 7,75, що пов'язано з специфікою діяльності з медичної

практики. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХП норматив робочих

місць для працевлаштування інвалідів встановлюється в разі, якщо на

підприємстві працює 8 та більше осіб. При подачі звіту до Фонду інвалідів по

Формі № 10-ПІ підприємство за 2008 рік, підприємство округлило кількість

працюючих в більшу сторону до цифри 8. Зазначив, що при проведенні на

Підприємстві внутрішньої перевірки правильності розрахунку середньооблікової

кількості штатних працівників облікового складу відповідно до Наказу Державного

комітету статистики N 286 від 28.09.2005 "Про затвердження Інструкції зі

статистики кількості працівників", зареєстрованого в Міністерстві юстиції

України 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722, визначено кількість облікового

складу в кількості 7,5 осіб.  Вважав, що,

відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХП при розрахунках округляється до

цілого значення кількість робочих місць для інвалідів, а не середньооблікова кількість

працівників. Наполягав, що згідно ст. 19 Закону № 875-ХП норматив для

працевлаштування встановлюється в розмірі 4%, а для підприємств, де працює від

8 до 25 осіб норматив встановлено в кількості 1 робочого місця, тобто, якщо

працює в середньому менш ніж 8 осіб, то норматив не встановлюється.

Вважав вимоги позивача безпідставними, деякі висновки,

викладені в позові незаконними, та такими, що не відповідають дійсності, факти,

викладені в позові - непідтвердженими, а тому просив відмовити у позові повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши

матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що держава

створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та

соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні

здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській

діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону,

для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у

розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників

облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1

робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,

організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць

для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною

1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках

кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону

підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації

громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману

працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів

робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту

частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством,

установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських

організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю,

інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями,

фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць,

визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано

забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських

організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами,

установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю,

та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою

координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних

економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств,

установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських

організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де

середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено

нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним

відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські

санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує

найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда

і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на

яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за

робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом,

визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка

використовує найману працю.   Положення цієї частини не поширюється на

підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів

державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою

нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової

ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк.      

Частинами 3 та 4 статті 20 передбачено, що сплату

адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять

відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні

після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються

підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами,

організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними

в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного

за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою

статті 19 цього Закону.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій

або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення

в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку,

передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати

адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального

захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій

всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів

затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4 Порядку сплати підприємствами

(об'єднаннями), установами і організаціями 

штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів,

акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 № 1767 (із змінами та

доповненнями, далі - Порядок) суми штрафних санкцій перераховуються

підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного

казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N

3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні

санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що

настає за звітним.

Посилання відповідача у запереченні проти позову, що

відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХП при розрахунках округляється до

цілого значення кількість робочих місць для інвалідів, а не середньооблікова

кількість працівників, є необґрунтованим та на увагу не заслуговують з

наступних підстав.

Згідно з п.п.3.4 п.3 Наказу Мінпраці та соцполітики «Про

затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і

працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N

10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" № 42

від 10.02.2007 року, зареєстрованого у Мін'юсті України 13.02.2007 за №

117/13384, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового

складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким

відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та

кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03),

відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число,

його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно

округлюється в бік збільшення).

Відповідач у своїх запереченнях визнав той факт, що

згідно із штатним розписом у перекладі на повний робочий день повних штатних

одиниць на підприємстві налічується 7,75. Таким чином, середньооблікова

чисельність штатних працівників за 2008 рік дорівнює 8.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано

відповідачем, у 2008 році ТОВ «Медикс - М» відповідно до наведених положень

законодавства мало створити 1 робоче місце і працевлаштувати 1 інваліда.

Відповідач за вказаний період не працевлаштував жодного  інваліда.

Таким чином, Відповідач 

не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню

інвалідів.

У відповідності із ст. 17 Закону № 875, з метою

реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням

індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на

підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та

іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.                         

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та

оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома,

здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ,

організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця

здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням

побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також

рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації,

фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та

створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні

робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних

програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії,

передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості

інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати

Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування

інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  (частини 1, 2, 3 ст. 18 Закону № 875).

Порядком подання підприємствами, установами,

організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про

зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для

організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р.

№ 70, передбачено, що Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних

посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за

місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою

Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Закону № 875 державна служба

зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК,

наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом

2008 року до вище зазначених органів інформацію про наявні вакантні місця не

надавав, про що свідчить повідомлення Антрацитівського міськрайцентру

зайнятості від 12.05.2009 року про ненадання відповідачем протягом 2008 року

звітів за формою 3-ПН про наявність робочих місць для інвалідів. (а.с.5).

За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної

захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством для інвалідів умов

праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності

інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування,

визначені у ст.ст. 18, 181 Закону № 875, а на підприємства покладено обов'язок

із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем

обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної

захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць

для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним

законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2008 році

товариство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту

населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення

(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Законодавцем чітко та в імперативній формі встановлено

норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким

чином, незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства

розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування

інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог

законодавства робоче місце для інваліда та ввести його в дію шляхом

працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує штрафну санкцію до Державного

бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для

працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство

(об'єднання), установа чи організація у випадку невиконання встановленого

законодавством нормативу повинна сплатити певну суму до Державного бюджету

України.  

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування

інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем до Луганського обласного

відділення Фонду соціального захисту інвалідів, розмір середньої річної

заробітної плати на ТОВ «Медикс - М» становить 4187,50 грн.

Відтак, наданий Позивачем розрахунок розміру штрафних

санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої

заробітної плати за рік обґрунтовано складає 4187,50 грн. та пені 85,68 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і

повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують

нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до

законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін

відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати

обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки

позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних

випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №

875-ХІІ, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування

інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995

року № 314, Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями) установами і

організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту

інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 року та

Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434, ст. ст. 17, 18, 94,

158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити

повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Медикс - М» (код 31884132) на користь Державного бюджету України несплачені

адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць

для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 4187,50 грн. та пеню у сумі

85,68 грн., а всього 4273,18 грн.(чотири тисячі двісті сімдесят три грн. 18

коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному

порядку  до Донецького апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений

для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення

строку апеляційного оскарження.

Постанову у повному обсязі складено 03.07.09 року.

Суддя