Ухвала від 30.09.2009 по справі 2а-22987/09/1270

Головуючий суду І інстанції -

Смішлива Т.В.

  Суддя-доповідач

- Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  УХВАЛА

Іменем України

30

вересня 2009 року                                    справа №

2а-22987/09/1270

зал

судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                       Арабей Т.Г.

суддів:                                                             Геращенка

І.В., Малашкевича С.А.

при секретарі            за

участю:  представника

позивача:  представника  відповідача:  розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  на

постанову  від

 по

адміністративній справі  за позовом   до   про  

ОСОБА_1 

не з'явився  не

з'явився

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Медикс-М”

Луганського окружного

адміністративного суду  01 липня 2009 року    № 2-а-2987/09/1270

 Луганського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  товариства

з обмеженою відповідальністю “Медикс-М” 

стягнення

коштів за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування

інвалідів, 

ВСТАНОВИЛА:     

     Постановою Луганського окружного

адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі № 2-а-22987/09/1270

задоволено позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю “Медикс-М”, в наслідок

чого с

тягнуто з

товариства з обмеженою відповідальністю «Медикс - М» на користь Державного

бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання

4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі

4187,50 грн. та пеню у сумі 85,68 грн., а всього 4273,18 грн.

            В апеляційній скарзі відповідач просить

скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою

відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм

матеріального права.

  Представник апелянта в судове

засідання не з'явився, письмово просив розглянути справу за відсутності їх

представника.

      Представник позивача до суду апеляційної

інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений

належним чином.

             Колегія суддів, заслухавши доповідь

судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної

скарги, встановила наступне.

           Відповідно до підпункту третього пункту

четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене

постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд

соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його

територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює

контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від

підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих

місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

            За змістом статті 20 Закону України «Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №

875-12 (надалі Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту

інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо

встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування

інвалідів.

          Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для

підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи

робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

          Відповідно до положень частини 1 та 2

статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для

працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності

штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -

у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі

підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць

для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу,  встановленого частиною  1  цієї

статті,  і забезпечують працевлаштування

інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого

значення.

    Згідно з вимогами частини 3 статті 19

Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,

організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів

у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

    Виконанням нормативу робочих місць

відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування

підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством,

організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка

використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

      Як

встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, відповідач протягом 2008

року    інформацію про створення робочого

місця та наявні вакантні місця не надавав, про що свідчить: повідомлення

Антрацитівського міськрайцентру зайнятості від 12.05.2009 року про ненадання

відповідачем протягом 2008 року звітів за формою 3-ПН про наявність робочих

місць для інвалідів (а.с.5).Відповідно до звіту відповідача   про зайнятість та працевлаштування інвалідів

за 2008 рік та не спростовується апелянтом, середньооблікова кількість штатних

працівників складає фактично за рік 8( а.с.9), тобто підприємство зобов'язано

було створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда та повідомити

органи  працевлаштування, визначені у

ст.ст. 18, 18-1 Закону № 875, які займаються пошуком осіб для

працевлаштування,тобто на підприємства покладено обов'язок із забезпечення

певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, що не виконано

відповідачем.

     На підставі вищенаведеного, колегія суддів

вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та

постанова прийнята з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної

скарги не спростовують висновків суду.   

Керуючись ч. 1-3 ст. 160,

ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю “Медикс-М”, залишити без задоволення, а постанову Луганського

окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року  у справі № 2-а-22987/09/1270, залишити без

змін.

Ухвала суду апеляційної

інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

    Ухвала може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної

сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених

цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160

цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                      

Т.Г.Арабей

Судді:                                                                                                   

І.В.Геращенко

                                                                                                                С.А.Малашкевич