Рішення

від 05.12.2014 по справі 918/1429/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2014 р. Справа № 918/1429/14

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" Славутський РЕМ до Приватного акціонерного товариства "Західноукраїнська гірнича компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 10 249 грн. 88 коп.

За участі представників:

від позивача: Котельнікова Т.С., довіреність №3611 від 30.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Славутського РЕМ (далі ПАТ "Хмельницькобленерго") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Західноукраїнська гірнича компанія" (далі Товариство) про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №1208 від 30.08.2011 року в сумі 10 249 грн. 88 коп., з яких 2 021,12 грн. за активну електроенергію, 7 877,94 грн. за реактивну електроенергію, 253,67 грн. пені, 55,22 грн. інфляційних втрат та 41,93 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 жовтня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 21 жовтня 2014 року.

20.10.2014 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з неможливістю направлення представника в судове засідання.

03.11.2014 року відповідачем повторно подано через відділ канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, враховуючи, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси у господарському суді, враховуючи що передбачений Господарським процесуальним кодексом (далі ГПК) України строк розгляду спору закінчується, суд на підстав статті 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не забезпечив участі повноважного представника.

У судовому засіданні 05.12.2014 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2011 року між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (Постачальник) правонаступником якого згідно статуту є ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі начальника Славутського РЕМ та Товариством (Споживач) укладено договір № 1208 про постачання електричної енергії та додатки до нього (далі Договір, а.с. 7-15).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 80,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток цих сторін.

За умовами п.2.2. Договору Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до пункту 2.3. Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10,3 до договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно умов п.1 Додатку №10 до Договору розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період: до першого числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов Договору Постачальник протягом січня-вересня 2012 року здійснив постачання електричної енергії Споживачу, та нарахував кошти за реактивні перетоки, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками за використану електроенергію та реактивну електроенергію (а.с. 42-45).

Відповідач взятий на себе за Договором обов'язок щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії не виконав, заборгованість за спожиту електричну енергію та реактивні перетоки за січень-вересень 2012 року не оплатив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 6.18 Правил у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З врахуванням умов пункту 1 Додатку №10 до Договору відповідач повинен був здійснити остаточну оплату за спожиту електроенергію до 21 січня 2014 року включно, так як рахунок на оплату реактивної електроенергії в сумі 7 877,94 грн. та активної електроенергії на суму 2 021,12 грн., який направлявся на адресу відповідача як додаток до претензії від 11.01.2014 року №15 про сплату заборгованості (а.с. 52-53), згідно повідомлення відділення поштового зв'язку (а.с. 78) отриманий Товариством 16.01.2014 року.

Враховуючи те, що наявність у відповідача заборгованості за Договором за спожиту електроенергію в сумі 2 021,12 грн. та за реактивну електроенерію в сумі 7 877,94 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ПАТ "Хмельницькобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості у вказаних сумах.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, позивач просив у позовній заяві стягнути з відповідача 253,67 грн. пені, 55,22 грн. інфляційних втрат та 41,93 грн. 3% річних. Однак, згідно розрахунків (а.с. 46-50) позивачем нараховано пеню в сумі 535 грн. 68 коп. за період з 02.01.2013 року по 30.09.2014 року на суму боргу 2 021,12 грн. за спожиту активну електроенергію, інфляційні втрати за період січень 2013 року - вересень 2014 року в сумі 142,50 грн. та 3% річних на вказану суму боргу в розмірі 102,42 грн. за період з 02.01.2013 року по 30.09.2014 року. Враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог позивачем не подавалась, суд за неможливості виходу за межі заявлених позовних вимог перевіряє розрахунки здійснені позивачем, однак в межах сум зазначених в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, зазначає, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат повинно бути здійснено за час прострочення виконання зобов'язання. Враховуючи, що таке прострочення, як встановлено раніше, виникло лише з 22.01.2014 року (наступного дня після настання строку остаточної оплати), судом здійснено перерахунок: інфляційних втрат за період: лютий 2014 року - вересень 2014 року, з врахуванням рекомендацій наведених у абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі Постанови); пені, з врахуванням ч.6 статті 232 ГК України, п. 2.5 Постанови, та в межах подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.01.2014 року по 22.07.2014 року та 3% річних за період з 22.01.2014 року по 30.09.2014 року, на суму боргу 2 021,12 грн.

За результатами проведеного судом перерахунку, пеня становить 165,90 грн., інфляційні втрати - 271,96 грн., а сума 3% річних складає 41,86 грн.

Враховуючи наведені обставини та положення чинного законодавства, позовна вимога про стягнення з відповідача 253,67 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 165,90 грн., 41,93 грн. 3% річних - в сумі 41,86 грн., а вимога про стягнення 55,22 грн. інфляційних втрат підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського РЕМ про стягнення з Товариства заборгованості в сумі 9 899,06 грн., пені в сумі 165,90 грн., інфляційних втрат в сумі 55,22 грн. та 3% річних в розмірі 41,86 грн. є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення, а у задоволенні вказаного позову в частині стягнення з відповідача 87,77 грн. пені та 0,07 коп. 3% річних слід відмовити.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Західноукраїнська гірнича компанія" (35811, Рівненська область, Острозький район, село Бухарів, вулиця Першого травня, будинок 1, квартира 3, код ЄДРПОУ 23302614) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29016, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Храновського, будинок 11А, код ЄДРПОУ 22767506) в особі Славутський РЕМ (30000, Хмельницька область, місто Славута, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, Код ЄДРПОУ ВП 22764809) 9 899 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп. основного боргу, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 90 коп. пені, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 41 (сорок одна) грн. 86 коп. та 1 811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 34 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення з відповідача 87,77 грн. пені та 0,07 коп. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "10" грудня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.