Рішення

від 09.12.2014 по справі 922/4633/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 922/4633/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Будмонтаж Колос" м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" смт. Золочів про стягнення коштів в сумі 306170,11грн. за участю представників сторін:

від позивача: Фурман В.М. - дов. від 10.11.14., Мартинчук М.О. - дов. від 13.08.13.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Будмонтаж Колос", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 306170,11 грн. за договором купівлі-продажу №4 від 08.08.13р.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо оплати поставленого товару.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судові засідання не направив, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Будмонтаж Колос" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (покупець) 08.08.2013 року був укладений договір купівлі-продажу №4 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець, у порядку й на умовах, передбачених даним договором зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар: Комплект обладнання КРА -50 (сепаратор СЗ(БЦС)-50, циклон ЦОЛ-6, вентилятор, комплект зернопроводів, к-т решет-56 шт.) на суму 168200грн.; Норія завантажувальна Н-50/1-16 (з контрприводом) на суму 44800грн.; Норія Н-50/1-7 (з контрприводом) на суму 32600грн.; Охолоджувач БВ-40 з вентилятором на суму 116400грн.; Пульт керування на суму 8500грн. (п.1.1. договору).

У відповідності до п.2.1 договору загальна вартість товару за цим договором становить 370500,00грн.

Розрахунок за товар здійснюється покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури, отриманого в рамках цього договору, в наступному порядку:

- 50% від загальної вартості товару, вказаної в п.2.1. договору, сплачується покупцем в строк не пізніше п'яти банківських днів з моменту укладання сторонами даного договору, в якості попередньої оплати за товар;

- останні 50% від загальної вартості товару, вказаної в п.2.1. договору, невідкладно сплачується покупцем на момент отримання ним товару (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.4. договору оплата вважається здійсненою з момент зарахування коштів на рахунок продавця.

За п.3.2. договору факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, передбачену даним договором і діючим законодавством.

У випадку прострочення та/або неналежного виконання свої зобов'язань за договором, винна сторона зобов'язується сплатити на користь іншої сторони штраф в розмірі 10% від вартості невиконаного зобов'язання (п.5.2 договору).

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів продавець свої зобов'язання за договором виконав, здійснив поставку товару покупцю на суму 370500грн., що підтверджується копіями наступних документів: довіреність №755 від 03.09.2013 року, рахунок-фактура №СФ-0000018 від 20.08.2013 року, видаткові накладні №РН-0000009 від 04.09.13р., №РН-0000013 від 20.09.13р., №РН-0000014 від 01.10.13р., №РН-0000018 від 04.12.13р. та товарно-транспорна накладна №0000000001 від 04.09.13р.

Відповідач, згідно рахунку-фактури №СФ-0000018 від 20.08.13р., здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 180000,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №95 від 03.09.13р. та №802 від 19.09.13р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №4 від 08.08.13р. склала 190500,00грн.

Крім того, позивачем була здійснена поставка обладнання на суму 39230,00грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000020 від 12.09.13р., рахунком-фактурою №СФ-0000022 від 01.10.13р., видатковими накладними №РН-0000012 від 04.12.13р., та №РН-0000015 від 01.10.2013р.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 229730,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 691 та 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги здійснення позивачем поставки продукції та часткової її оплати відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 229730,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок, здійснений відповідачем за вказаний ним період, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що 3% річних та індекс інфляції мають бути розраховані з суми боргу за договором купівлі-продажу №4 від 08.08.13р., яка складає 190500,00грн., оскільки матеріали справи не містять доказів, в підтвердження прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними №РН-0000012 від 04.12.13р., та №РН-0000015 від 01.10.2013р. на загальну суму 39230,00грн.

Беручи до уваги зазначене, до стягнення підлягає сума втрат від інфляції в розмірі 25667,77 грн. та 3% річних в розмірі 4822,52 грн.

Крім того, сума штрафу, передбачена у п.5.2 договору, також має бути розрахована із суми боргу за договором - 190500,00грн. та становить 19050,00грн.

Щодо стягнення суми пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями статті 216, частини першої статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами договору сторони не передбачили відповідальності у вигляді пені, тому вимога позивача про її стягнення задоволенню не підлягає, оскільки не грунтується на приписах чинного законодавства та у договорі не встановлена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, 40, код ЄДРПОУ 33817183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Будмонтаж Колос" (10003, м. Житомир, вул. Короленка,89-а, код ЄДРПОУ 36104635) заборгованість в сумі 229730,00грн., 3% річних в сумі 4822,52грн., інфляційні витрати в сумі 25667,50грн. штраф в сумі 19050,00грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 5585,40грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 12.12.2014 р.

Суддя М.В. Калантай