Постанова

від 09.12.2014 по справі 910/9803/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 910/9803/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Шакірова Т.В.

від відповідача - Калашнікова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Господарського суду м, Києва від 24.10.2014 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-775»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

про зобов`язання перерахувати кошти.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Альтаїр-775» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Банк Форум» про зобов`язання перерахувати кошти.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2014 позов задоволено повністю. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» перерахувати грошові кошти у сумі 736000грн.. з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр - 775» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр - 775»у ПАТ КБ «Євробанк», за виставленим платіжним дорученням № 2025 від 13.03.2014.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2014 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є правомірними та законним, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2014.

Представники позивача та відповідача в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Між ТОВ «Альтаїр-775» та ПАТ «Банк Форум» 11 квітня 2012 року був укладений додатковий договір до договору банківського рахунку від 26.09.2002, згідно якого Договір банківського рахунку прийнято у редакції від 11.04.2012.

За умовами договору відповідач зобов'язався відкрити позивачу як клієнту банку поточний рахунок/рахунки та здійснювати розрахунково-касові операції та зберігання коштів на цьому рахунку.

Згідно заяви позивача було відкрито поточний рахунок у валюті гривня № 26006307021.

Відповідно до підпункту 3.3.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору.

Відповідно до п.2.4., п.2.5. договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта в межах залишку коштів на рахунку. Розрахункові документи приймаються до виконання банком протягом операційного дня. Операції за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком в день надходження цих документів; операції за розрахунковими документами, які надійшли після закінчення операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.2.8. договору документ на переказ коштів може бути паперовим або електронним. Електронний документ встановленого зразка на переказ коштів має однаку юридичну силу, як і паперовий документ. Подання електронного документа не переказ коштів здійснюється за допомогою автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування або іншої електронної системи, про що між сторонами укладається відповідний додатковий договір.

21.10.2011 між позивачем і відповідачем був укладений додатковий договір № б/н до договору банківського рахунку № 26006307021 від 26 вересня 2002 року на користування системою «Клієнт-Банк».

Позивачем було подано через систему «Клієнт - Банк» відповідачу платіжне доручення № 2025 від 13.03.2014 на перерахування суми 736 000 грн. на рахунок ТОВ «Альтаїр-775» № 26004078100001 в ПАТ КБ «ЄВРОБВНК», МФО 380355, Код 25197618.

Однак, вказане платіжне доручення відповідачем було відхилено та залишено без виконання.

Згідно повідомлення банку, розміщеного в системі «Клієнт-Банк», підставою невиконання операції є п.1.25 гл.1 розділу 3 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку».

Зважаючи на те, що платіжне доручення так і не було виконане відповідачем, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про зобов`язання перерахувати кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 1068 ЦК України, клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Крім того, ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 № 14 запроваджено тимчасову адміністрацію з 14.03.2014 по 13.06.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

13.03.2014 постановою Правління Національного банку України № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 вказаного закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

На підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського рахунку, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Однак, в зв'язку з введенням у відповідача тимчасової адміністрації, останній не виконав свої зобов'язання щодо виконання розпорядження позивача про перерахування, зокрема не здійснив перерахування коштів за наданими позивачем платіжним дорученням № 2025 від 13.03.2014.

Пунктом 1.24 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Зважаючи на те, що суть договору банківського рахунку полягає в наданні банком послуг клієнту з обслуговування рахунків, до обов`язку банку входить зокрема, виконання розпоряджень клієнта про перерахування коштів та проведення інших операцій за рахунком, якщо тільки здійснення таких операцій не заборонено (зупинено) законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач є кредитором позивача за договором банківського рахунку від 11.04.2012 , щодо виконання відповідачем зобов'язань за зазначеним договором, зокрема щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що вимога позивача про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунку у відповідача є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем, в силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації.

Крім того, позивач скористався своїм правом та звернувся до банку із заявою 23.06.2014 про визнання його кредиторських вимог, тобто визнав себе кредитором банку.

Представником позивача в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги даний факт не оспорювався.

16.09.2014 Виконавчою дирекцією ФГВФО затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум» і вимоги позивача на загальну суму 737161,78 грн. віднесені до 7 черги, тобто вказані кошти втрачені позивачем не будуть.

Суд першої інстанції, постановляючи 24.10.2014 рішення про зобов`язання ПАТ «Банк Форум» здійснити перерахування коштів з рахунку позивача, не надав належної оцінки тому, що постановою Правління Національного банку України № 355 від 13.06.2014 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Банк Форум» з 13.06.2014.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «про банки та банківську діяльність» банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Частиною 9 ст. 17 вказаного закону визначено, що забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Таким чином, враховуючи те, щодо банку прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, останній не має права надавати банківські послуги, в тому числі і здійснювати розрахункове-касове обслуговування клієнтів з переказу коштів на рахунки клієнтів, які відкриті в інших банківських установах.

Аналогічної думки дотримуються колегії суддів Вищого господарського суду України у своїх постановах від 27.11.2014 № 910/10344, № 910/9231/14.

Щодо твердження позивача про те, що порушення відповідачем свого зобов'язання за договором банківського рахунку відбулося ще до здійснення тимчасової адміністрації банку (платіжне доручення № 2025 від 13.03.2014) колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.1. додаткового договору до договору банківського рахунку від 26.09.2002, за несвоєчасне списання з вини відповідача коштів з рахунку позивача, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок позивача, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка від відповідної суми за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми коштів, що списувалися та/або зараховувалися.

Відповідно до п. 32.2. ст. 32. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Тобто, за несвоєчасне списання з вини відповідача коштів з рахунку позивача, як договором, так і законодавством передбачена відповідальність у вигляді сплати пені.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 по справі № 910/9803/14 - скасуванню.

Згідно із ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 по справі № 910/9803/14 - скасувати. Постановити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-775» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про зобов`язання перерахувати кошти - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр - 775"» (03164 м. Київ, вул. Генерала Наумова 23-Б, код ЄДРПОУ 25197618) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7360 грн.

Видати судовий наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 910/9803/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов