Постанова

від 10.12.2014 по справі 909/19/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 909/19/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року та ухвалуГосподарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2014 року у справі№ 909/19/14 за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс-ІФ" пробанкрутство,

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року у справі № 909/19/14 (суддя - Рочняк О.В.), визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до боржника ТОВ "Промресурс - ІФ" в розмірі 2 712 706,00 грн., як вимоги третьої черги, вирішено облікувати в шосту чергу вимог кредиторів вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську в розмірі 491 476,23 грн.; відхилено грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до боржника в розмірі 4 939 091,00 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зобов'язано ліквідатора провести збори кредиторів та сформувати представницькі органи кредиторів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року (судді: Желік М.Б. - головуючий, Костів Т.С., Марко Р.І.) у задоволенні вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську відмовлено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року у справі № 909/19/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними документами, скаржник Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року, прийняти у справі № 909/19/14 нове рішення, яким визнати вимоги в повному обсязі.

Касаційну скаргу скаржник мотивує неправильним застосуванням судами норм матеріального права, зокрема приписів ст. 210 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В свою чергу, ліквідатор боржника проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року у справі № 909/19/14 законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить судові акти залишити без змін, а в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс - ІФ" в порядку положень ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

27.01.2014 року постановою Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитюка О.Р., про що 28.01.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено повідомлення.

Судами встановлено, що у лютому 2014 року до господарського суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області Міністерства доходів і зборів України з заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 8 031 020,44 грн.

Зокрема, податкова просить визнати вимоги у сумі 4 939 091,00 грн., заявлені на підставі винесених податковими органами податкових повідомлень-рішень № 0002522302 від 04.10.2011 року, яким збільшено податкове зобов'язання із сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 478 811,00 грн. та № 0002722302 від 08.11.2011 року, яким визначено зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 1 460 280,00 грн.

Відхиляючи зазначені вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення рішення, на підставі яких виникли грошові зобов'язання до боржника скасовані в судовому порядку, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог в сумі 4 939 091,00 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками апеляційного та місцевого господарських судів, з огляду на наступне.

Статтею 4 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого превалюють у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

За правилами ст. 1 Закону по банкрутство, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Відповідно до п. 14.1.157. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року у справі № 2а-3935/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс - ІФ" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002522302 від 04.10.2011 року та № 0002722302 від 08.11.2011 року. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року.

Враховуючи викладене, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року у справі № 909/19/14 слід зашити без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року у справі № 909/19/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич