Постанова

від 11.12.2014 по справі 922/1870/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 922/1870/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача і третьої особи: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуПриватного підприємства фірма "Соломєя" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.10.14 у справі№922/1870/14 Господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради доПриватного підприємства фірма "Соломєя" третя особа Департамент земельних відносин Харківської міської ради провнесення змін до договору оренди землі

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Приватного підприємства фірма "Соломєя" про внесення змін до договору оренди землі від 30.03.06 (пункти 2, 5, 9, 13, 14, 28 договору), шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції позивача. Позивач вказував на те, що рішеннями Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.13", від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.13" та рішенням №960/12 "Про затвердження порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові", змінено базову вартість 1 кв.м земель м. Харкова та запроваджено новий порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками. У зв'язку з цим, відповідачу скеровувався лист з проханням внести зміни до спірного договору оренди шляхом підписання додаткової угоди, однак останнім такі вимоги залишені без задоволення. При цьому, позивач посилався на приписи статей 12, 93, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України, статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.07.14 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено частково. Внесено зміни до пунктів 2, 5, 9 спірного договору в редакції позивача. Господарський суд виходив з того, що позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором. Водночас суд дійшов висновку про підставність внесення змін у договір щодо зазначення кадастрового номеру спірної земельної ділянки. В решті позову (внесення змін у пункти 13, 14, 28 договору) було відмовлено через його необґрунтованість. Суд керувався приписами статей 6, 626, 628, 632, 648, 651 Цивільного кодексу України, статті 93 Земельного кодексу України, статей 2, 13, 14, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 1, 5, 15, 18, 20 Закону України "Про оцінку землі", статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 29.10.14 (судді: Черленяк М.І., Хачатрян В.С., Ільїн О.В.) рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Приватне підприємство фірма "Соломєя", яке просить рішення і постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник посилається на те, що судами були порушені приписи статей 33, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України. Він не погоджується з висновком судів про наявність підстав для внесення змін до спірного договору та вважає неправомірним застосування коефіцієнта функціонального використання спірної земельної ділянки (Кф-2,5), оскільки на земельній ділянці будівництво не завершено.

Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Харківської міської ради від 24.11.04 №191/04 між Харківською міською радою - орендодавцем та Приватним підприємством фірмою "Соломєя"- орендарем був укладений договір оренди землі від 30.03.06, реєстраційний номер №340667100043. За умовами цього договору орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, розташовану в місті Харків, на вул. Шевченка, 317. Вказана земельна ділянка відповідно до умов договору надавалася для будівництва СТО і автосалону та подальшої їх експлуатації. Пунктом 8 договору сторони визначили, що будівництво здійснюється до 01.12.06, а експлуатація до 01.08.2029. У зв'язку з цим плата за земельну ділянку вноситься у наступному розмірі: на період будівництва - 1107,75 грн. (2006 рік), на період експлуатації - 4367,11 грн. (2006 рік) та 6329,15 грн. (2007 рік). Разом з цим, пунктами 10, 11 договору сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 36 вказаного договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. В процесі розгляду спору суди також установили, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13, і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. Пунктом 2 цього рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.13 застосовується з 01.01.14. Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13 вводиться в дію з 01.01.14. Як установлено судами, Управлінням Держземагентства у м. Харкові надано витяг №701 від 24.09.13 щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 30.03.06, і відповідно до цього витягу нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 4458612 грн. Господарські суди також установили, що розмір орендної плати за вказану земельну ділянку в місяць становить 20806,86 грн. Установили суди і те, що у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі 07.12.13 на адресу відповідача скеровувався лист з пропозицією внести зміни до спірного договору оренди земельної ділянки, проте він був відповідачем залишений без задоволення; додаткова угода до договору оренди землі між сторонами підписана не була. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Харківської міської ради до Приватного підприємства фірма "Соломєя" про внесення змін до договору оренди землі від 30.03.06 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, викладеній в позовній заяві, а саме: 1) доповнити пункт 2 словами: "Кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:04:008:0011"; 2) пункт 28 доповнити підпунктом "д" - "д) в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції"; 3) пункт 5 викласти у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №701 від 24.09.13 становить 4458612 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки"; 4) пункт 9 викласти у такій редакції: "Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №159/14 від 07.10.13 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 249682,27 грн., або в місяць - 20806,86 грн."; 5) пункт 13 викласти у такій редакції: "Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом"; 6) пункт 14 викласти у такій редакції: "У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства". Ці вимоги місцевим господарським судом, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, були задоволені частково. Суди відмовили у позові про внесення змін у пункти 13, 14, 28 договору (що скаржником не оскаржується). В пункти 2, 5, 9 договору судами були внесені зміни в редакції позивача. Відтак, рішення та постанова у справі переглядаються в оскаржуваній частині. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, окрім іншого, об'єкт оренди із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки та орендна плата. Земельна ділянка згідно зі статтею 79 1 Господарського процесуального кодексу України вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер - це унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування (Методичні вказівки Держкомзему від 26.01.98 №1). За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, чинним законодавством, як і умовами договору, передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, а оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати визначена підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Господарські суди в процесі розгляду спору дослідили умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди, розмір орендної плати, та визнали такими, що відповідають вимогам законодавства пункти 2, 5, 9 додаткової угоди в редакції позивача. Судами також було враховано і те, що рішення Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13, від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13" є чинними і підлягають виконанню. Враховуючи наведені приписи законодавства щодо можливості внесення змін до договору оренди землі обставини установлені судами, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову визнається правомірним. Згідно з частиною 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Довід скаржника про неправомірне, на його думку, застосування коефіцієнту функціонального використання спірної земельної ділянки для комерційного призначення, визнається неспроможним, оскільки, як вже зазначалося, і це установили суди, спірна земельна ділянка надавалася в оренду під будівництво СТО і автосалону (період будівництва до 01.12.06) та в подальшому для комерційного використання до 01.08.2029. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами.

В іншій частині постанова у справі скаржником не оскаржена, а тому колегією судів не переглядалася.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.14 у справі №922/1870/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства фірма "Соломєя" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець