Постанова

від 09.12.2014 по справі 804/14096/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 804/14096/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Тереховської Н.Є.,

представника відповідача - Рябоконь С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.14 №0002272200, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Кварцит ДМ», звернувся до суду з позовом до Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.14 №0002272200. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що правомірність формування позивачем спірних сум податкового кредиту, які виникли за взаємовідносинами позивача з ТОВ «ССД Трейд» (код ЄДРПОУ 35681807) за січень 2013року, ТОВ «Едміт» (код ЄДРПОУ 38599485) за січні 2014року, ТОВ «Агрос Днепр» (код ЄДРПОУ 35740537) за березень та квітень 2014року, ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» (код ЄДРПОУ 38676077) за березень 2014року, ТОВ «Ейс Бізнес» (код ЄДРПОУ 3245708) за липень 2011 р., як і реальність вчинення таких господарських операцій, підтверджена наявними у позивача первинними документами, в тому числі податковим накладними. Позивачем зауважено, що, керуючись нормами Податкового кодексу України, він мав право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням у зазначених вище контрагентів товарів та робіт для потреб власної господарської діяльності, організації продажу власної продукції. Перевіркою встановлено, що позивач здійснив оплату за поставлені товари та виконані роботі на користь постачальників ТОВ «ССД Трейд», ТОВ «Едміт», Торгівельний Дім «Мегатекс», ТОВ «Агрос Днепр», ТОВ «Ейс Бізнес» в тому числі у вартості товарів та виконаних робіт було сплачено ПДВ, що підтверджується платіжними документами та отриманими податковими накладними. Отже, ТОВ «Кварцит ДМ» було дотримано всі вимоги законодавства, а саме положення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ при веденні податкового обліку. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, навівши доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач, Східно-Дніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «Едміт» (код ЄДРПОУ 38599485) за січні 2014року, ТОВ «Агрос Днепр» (код ЄДРПОУ 35740537) за березень та квітень 2014року, ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» (код ЄДРПОУ 38676077) за березень 2014року, ТОВ «Ейс Бізнес» (код ЄДРПОУ 3245708) за липень 2011 р. не підтверджена позивачем первинними документами. В наданих позивачем для перевірки документах щодо взаємовідносин з ТОВ «Едміт», а саме: видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відсутні відомості про осіб, які передавали вантаж, отримували вантаж, у зв'язку з чим неможливо їх ідентифікувати та підтвердити факт передачі-приймання товар постачальником та покупцем. Також у ході перевірки позивачем не підтверджено фактичне здійснення робіт по сушінню щебеню; у договорі прописано, що вказані роботи ТОВ «Агрос Днепр» здійснює на власному обладнанні за адресою 52600, смт. Васильківка, Дніпропетровської обл. Балка Лабзунова, 1, що є місцезнаходженням позивача. Таким чином, для здійснення робіт по сушінню щебеню ТОВ «Агрос Днепр» необхідно доставити на територію ТОВ «Кварцит ДМ» відповідне обладнання; проте, документи, які б підтвердив транспортування (перевезення) будь-якого обладнання до ТОВ «Кварцит ДМ» не надано, що унеможливлює підтвердження факту здійснення таких робіт на обладнанні, що належить ТОВ «Агрос Днепр». Крім того, ТОВ «Кварцит ДМ» не надано документальне підтвердження розрахунку вартості здійснених робіт, тобто відсутня калькуляція собівартості робіт (не надано вартість витрат, понесена: у зв'язку із сушінням щебеню (енергетичні витрати, матеріальні витрати, нарахування заробітної плат.: амортизація обладнання та ін.). Також відповідачем зазначено, що позивачем не надано на підтвердження необхідності проведення робіт по установці нових двигунів на автомобілі (взагалі відсутня дефектовочна відомість на ремонт автомобілів відсутні акти на списання зношених двигунів, не надано обґрунтування проведення ремонтних робіт, і, як наслідок, не підтверджено зв'язок із господарською діяльністю, здійснення ремонту). Щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні позивачем взаємовідносин із ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» відповідачем зазначено, що позивачем не надано документальне підтвердження факту установки плит на відповідне обладнання, не надано документальне обґрунтування необхідності проведення ремонтних робіт обладнання, не надано документальне підтвердження списання замінених плит, , не надано регістри бухгалтерського обліку, у яких відображені зазначені операції. В наданих позивачем для перевірки документах, а саме: видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відсутні відомості про осіб, які передавали вантаж, отримували вантаж, у зв'язку з чим неможливо їх ідентифікувати та підтвердити факт передачі-приймання товару ТОВ ''Торгівельний Дім «Мегатекс" та ТОВ „Кварцит ДМ". Отже, в ході перевірки не встановлено факту придбання товарів у березні 2014 року ТОВ «Кварцит ДМ» у ТОВ ''Торгівельний Дім «Мегатекс". Також відповідачем зазначено, що позивачем на порушення пп. 201.11 ст. 201, пп.198.6 ст.198 ПКУ безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 42 грн., не підтвердженої відповідними документами. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в акті перевірки, з посиланням на який прийнято спірне рішення, та запереченнях проти позову (том 2 а.с.96-105).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Фактичною підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 14.08.14 №0002272200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80 182 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 40 091 грн., слугували висновки акту перевірки від 31.07.14 №463/22/30155197, за якими позивачем порушені п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 80 182 грн., а саме: - за липень 2011 р. в сумі 42 грн., - за січень 2014 р. в сумі 5 437 грн., за березень 2014 р. в сумі 37 512 грн., за квітень 2014 р. в сумі 37 191 грн.

Підставою для означених висновків слугували судження посадових осіб ОДПІ про відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують реальність проведення господарських операцій із контрагентами постачальниками та про неможливість реального здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Едміт» у січні 2014року, ТОВ «Агрос Днепр» у березні та квітні 2014 р., з ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» у березні 2014 р., з ТОВ «Ейс Бізнес» у липні 2011 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судовим розглядом встановлено, сторонами визнано, що спірна сума податкового кредиту в розмірі 80 182 грн. визначена позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Ейс Бізнес» у липні 2011 р. в розмірі 42 грн., з ТОВ «Едміт» у січні 2014 р. в розмірі 5437 грн., з ТОВ «Агрос Днепр» у березні 2014р. в розмірі 30 210 грн. та квітні 2014 р. в розмірі 37 191 грн., з ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» у березні 2014 р. в розмірі 7 302 грн.

Приписами п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності)податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в п.201.1. ст.201 ПКУ; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. Відповідно до п.201.11 ст.201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника); при цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку); у разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість, чи митною декларацією чи документами, визначеними п.201.11 ст.201 ПКУ.

Сума податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Ейс Бізнес» у липні 2011 р. в розмірі 42 грн. сформована позивачем у зв'язку із придбанням зрідженого газу на підставі касового чеку, який був наданий позивачем відповідачу в ході перевірки, що підтверджується Актом перевірки. Позивачем долучений до матеріалів справи й приймальний акт від 25.07.11, відповідно до якого ТОВ «Ейс Бізнес» направив на адресу позивача один балон зрідженого газу за 252 грн. (а.с.102). Звітом про надходження та витрати товарно-матеріальних цінностей за липень 2011р. також підтверджується факт придбання позивачем в липні 2011р. одного балону зрідженого газу (том 1 а.с.103-105). Відповідний чек від 25.07.11 №0000139571 відображений позивачем у Звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 25.07.11 (том 1 а.с.101).

Сума податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Едміт» у січні 2014 р. в розмірі 5 437 грн. сформована позивачем на підставі податкової накладної №1221 від 13.01.14 за Договором від 06.11.13 №792 у зв'язку із придбанням стрічки конвеєрної, 14 п.м. по ціні 275,00грн. за одиницю товару, р/к стрілових циліндрів HL 780 ЗА (погрузчик Хюндай), 2 к-та по ціні 11 666,67 грн. за одиницю товару, всього на загальну суму 32 620,00грн., у т.ч. ПДВ 5 436,67 грн. Окрім зазначених документів позивачем надані: - Специфікації, які є Додатком №1 та №3 до вказаного Договору, підписані покупцем - позивачем та постачальником - ТОВ «Едміт», видаткова накладна від 13.01.14 №ЕТ-0113/09, в якій зазначені дані щодо особи, яка прийняла товар, дата та номер довіреності. Відповідно до Договору купівлі-продажу умови постачання товару - самовивіз покупцем зі складу постачальника (а.с.63). За змістом товарно-транспортної накладної від 13.01.14 №13-01, в якій відображений товар, зазначеній в податковій накладній №1221 від 13.01.14, перевезення товару здійснювалось на автомобілі Краз 651001 САМОСКИД-С (том 1 а.с.69), власником якого є позивач (том 2 а.с.107). Факт оплати позивачем згаданого товару відповідачем не заперечується.

Сума податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Агрос Днепр» у березні 2014р. в розмірі 30 210 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних №20 від 31.03.14, №8 від 07.03.14, №9 від 14.03.14, №10 від 21.03.14 (а.с.83-85) та у квітні 2014р. в розмірі 17 271 грн. на підставі податкових накладних №544 від 17.04.14, №543 від 11.04.14 та № 542 від 04.04.14 (том 1 а.с. 80-82) за Договором №795 від 27.02.14 на виконання робіт, згідно якого Замовник - ТОВ „Кварцит ДМ» доручає та оплачує, а виконавець - ТОВ „Агрос Днепр" зобов'язується здійснити сушіння щебеню кварцитового Васильківського кар'єру. Окрім зазначених документів позивачем надані: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), підписані сторонами та скріплені печатками, рахунки фактури, виписані виконавцем, (том 1 а.с.88-100). Факт оплати позивачем відповідних робіт відповідачем не заперечується. Суд відмічає, що отримання вказаних послуг відповідає основному виду господарської діяльності позивача, яким, за даними ЄДРЮОФОП, є добування піску, гравію, глин і каоліну; добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н. в. і. у.

Сума податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Агрос Днепр» у квітні 2014р. в розмірі 19 920 грн. сформована позивачем на підставі податкових накладних №620 від 29.04.14, №621 від 30.04.14 (том 1 а.с.230-231) за Договором купівлі - продажу №796 від 27.02.14 внаслідок придбання позивачем у ТОВ „Агрос Днепр" двигуна ЯМЗ 238, 2 шт. у відповідності до рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору. Окрім зазначених документів позивачем надані: видаткові накладні, в яких зазначені дані щодо особи, яка прийняла товар, дата та номер довіреності, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, в яких відображений товар, зазначеній в податкових накладних №620 від 29.04.14, №621 від 30.04.14, перевезення якого здійснювалось на автомобілі Краз 651001 САМОСКИД-С власником якого є позивач, а також приймальні акти та лімітні карточки (том 1 а.с. 219-229). Факт оплати позивачем згаданого товару відповідачем не заперечується.

Сума податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Торгівельний Дім «Мегатекс» у березні 2014 р. в розмірі 7 302 грн. сформована позивачем на підставі податкової накладної №72 від 31.03.14 (том 1 а.с.238) за Договором купівлі - продажу №797 від 27.02.14 внаслідок придбання позивачем у ТОВ „Торгівельний Дім "Мегатекс" плити дроблення нерухомої 162-01, 2шт., плити дроблення рухомої, 1шт. на загальну суму 43 812 грн. у тому числі ПДВ у сумі 7 302грн. Окрім зазначених документів позивачем надані: видаткова накладна, в яких зазначені дані щодо особи, яка прийняла товар, дата та номер довіреності, специфікація - Додаток №1 до вказаного Договору, товарно-транспортна накладна, в якій відображений товар, зазначеній в податковій накладній №72, перевезення якого здійснювалось на автомобілі Краз 651001 САМОСКИД-С власником якого є позивач, а також приймальний акт та звіт про надходження та витрати ТМЦ за квітень 2014р. (том 1 а.с. 235-242). Факт оплати позивачем згаданого товару відповідачем не заперечується.

Суд зазначає, що зміст перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідачем не заперечується той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентом, який на час їх оформлення знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження фактичного отримання товару позивачем від контрагентів та наявності права на відповідний податковий кредит суд зазначає таке.

По-перше, зміст наведених вище договорів купівлі-продажу товару не дає підстави для висновку, що в процесі поставки товару позивачу приймає участь третя особа - перевізник. Між тим, за приписами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, товарно-транспорті накладні та подорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, якщо поставка товару здійснюється силами перевізника.

По-друге, правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку платника податків підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними або подорожніми листами, а відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та означених вище Правил перевезення обов'язок щодо наявності таких документів покладено на перевізника та його водія. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна чи подорожній лист не можу бути тими первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції за договорами купівлі-продажу, договорами поставки, оскільки не відображають відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображають відомості про господарську операцію з перевезення. Отже твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності документів на транспортування товарів господарська операція з поставки відповідного товару не мала місце (не здійснювалась), є безпідставними.

Окремо суд зважує, що позиція відповідача, яка ґрунтується на відсутності товарно-транспортних накладних, суперечить позиції Міністерства Доходів і зборів, викладеній в листі від 19.09.13 №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, відповідно до якої товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.04.14 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Едміт» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за січень 2014рік, з яким ТОВ «Кварцит ДМ» мало фінансово-господарські взаємовідносини, є безпідставними з огляду на таке.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Суд зважує, що зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеними контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентом недійсними ОДПІ до суду не надано.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, саме законом, а не актами, в тому числі актами перевірок податкових органів, які б факти в таких актах не були відображені.

За викладених обставин, суд констатує, що факт придбання товарів та послуг, внаслідок чого позивачем сформована спірна сума податкового кредиту, та їх використання в послідуючому у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що позивачем правомірно сформована спірна сума податкового кредиту в розмірі 80 182 грн., а доводи та позиція податкового органу стосовно протиправності її включення позивачем до складу податкового кредиту не ґрунтуються на вимогах закону, а отже і спірне податкове повідомлення-рішення не узгоджується з вимогами ПКУ, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.08.14 №0002272200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» (код ЄДРПОУ 30155197) витрати по сплаті судового збору в розмірі 183 грн. (сто вісімдесят три гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.12.14.

Суддя А.О. Коренев