Постанова

від 03.11.2014 по справі 808/5391/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року о/об 12 год. 39 хв.Справа № 808/5391/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - відповідач або Бердянської ОДПІ) в якому позивач просить суд: 1) скасувати повністю податкову вимогу відповідача №724-25 від 12.05.2014 про сплату 17052 грн. 69 коп. податкового боргу з податку на додану вартість як таку, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України та іншим актам законодавства; 2) скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) відповідача №Ю-658-25У від 08.05.2014 про сплату 95651 грн. 19 коп. недоїмки зі сплати єдиного внеску, 2300 грн. 24 коп. штрафу та 187 грн. 72 коп. пені як таку, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України та іншим актам законодавства.

Позивачем у позові зазначено, що 20.05.2014 ним отримано Податкову вимогу Бердянської ОДПІ №724-25 від 12.05.2014 про сплату 17052 грн. 69 коп. податкового боргу з податку па додану вартість та Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Бердянської ОДПІ №Ю-658-25У від 08.05.2014 про сплату 95651 грн. 19 коп. недоїмки зі сплати єдиного внеску, 2300 грн. 24 коп. штрафу та 187 грн. 72 коп. пені. Позивач не погоджується з Податковою вимогою та з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) та оскаржив зазначені вимоги до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, а потім до Міністерства доходів і зборів України, однак скарги задоволені не були. Остаточні відповіді отримані 22.07.2014 та 01.08.2014. Зазначені вимоги суперечать діючому законодавству з наступних підстав. Позивач до 03.04.2014 був зареєстрований у м.Керч АР Крим. У зв'язку з захопленням Російською Федерацією підприємств у Криму, з 03.04.2014 відповідно до рішення Державного агентства рибного господарства України змінено юридичну адресу позивача на: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Горького, 45. Податкові зобов'язання щодо сплати податків і зборів, на підставі яких виписані податкові вимоги, виникли ще у березні 2014 року. Враховуючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації була окупована територія Криму, все майно позивача, захоплено Російською Федерацією. Єдиний розрахунковий рахунок який мав позивач знаходився у ПАТ Банк «Морський». Цей банк не має філій на континентальній частині України і також був захоплений Російською Федерацією. Станом на 30.05.2014 у позивача відсутні розрахункові рахунки у банках України. Ще з березня ПАТ Банк «Морський» не приймав та не виконував платіжні доручення па оплату податків і зборів до державного бюджету України. Згідно з розпорядженням Національного банку України №273-р від 08.05.2014 генеральна ліцензія №168-2 від 05.10.2012 на здійснення ПАТ Банк «Морський» валютних операцій відкликана. Таким чином, з березня 2014 року позивач позбавлений можливості оплатити борг, штрафні санкції та недоїмку визначену у податкових вимогах саме з вини Російської Федерації та банку в якому відкрито розрахунковий рахунок. Відповідно до ст.6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією. Крім того, відповідно до п.129.6, п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (а.с.30-32), в яких зазначено, що позивач з 22.10.1996 як платник податків перебував на обліку в Керченській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим. У зв'язку із проведенням державної реєстрації зміни місцезнаходження, позивача взято на облік як платника податків до Бердянської ОДПІ з 04.04.2014. Згідно картки особового рахунку по єдиному внеску, наданої Керченською ОДПІ Міндоходів в АР Крим, станом на 31.03.2014 загальна сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 98139 грн. 15 коп. Заборгованість по єдиному соціальному внеску платника позивача виникла 20.03.2014 у результаті несплати суми самостійно визначеної у Розрахунку №1404365855 від 14.03.2014. З квітня 2014 року позивач єдиний внесок не сплачував, звітів по єдиному внеску до Бердянської ОДПІ не надав. Формування Податкової вимоги №Ю-658-25У від 08.05.2014 про сплату заборгованості по єдиному соціальному внеску здійснено на підставі ст.ст.4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відносно Податкової вимоги Бердянської ОДПІ №724-25 від 12.05.2014 про сплату податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 17052 грн. 69 коп., то позивачем 30.03.2014 подано декларацію (вх.№9012866573 від 13.03.2014) по податку на додану вартість до Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим, в якій сума грошових зобов'язань платника податків складала 21680 грн. 00 коп. Внаслідок несплати у встановлені законодавством терміни самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання у розмірі 21680 грн. 00 коп. та з урахуванням існуючої переплати у сумі 4627 грн. 31 коп., станом на 30.03.2014 податковий борг позивача з податку на додану вартість становив 17052 грн. 69 коп. На підставі ст.59 Податкового кодексу України Бердянською ОДПІ сформовано та вручено платнику податків Податкову вимогу №724-25 від 12.05.2014. Виходячи із вищевикладеного Податкова вимога є документ, яким встановлюється факт виникнення податкового боргу. Податковий орган повинен повідомити платника податків про виникнення податкового боргу. Таким чином, Податкові вимоги №724-25 від 12.05.2014 та №Ю-658-25У від 08.05.2014 сформовані згідно чинного законодавства. Посилання позивача щодо несвоєчасної сплати податкових грошових зобов'язань з вини ПАТ Банк «Морський» не були відомі Бердянській ОДПІ.

Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Проти задоволення позову заперечує.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Як зазначено у ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В абз.8, 9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Позов по даній справі надісланий позивачем до суду поштою 20.08.2014, фактично надійшов позов до суду - 27.08.2014.

Враховуючи, що сторонами документально не підтверджено отримання позивачем Рішення Державної фіскальної служби України від 29.07.2014 за вих.№497/6/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарги (а.с.21) саме 01.08.2014 (як то вказано у позові), то суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У від 08.05.2014.

За приписами пп.62.1.1-62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; «…».

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

З наданої відповідачем інтегрованої картки позивача (а.с.34-35, 62-65), довідкової інформації Бердянської ОДПІ (а.с.59) вбачається, що згідно картки особового рахунку по єдиному внеску, наданої Керченською ОДПІ Міндоходів в АР Крим (де перебував позивач на обліку), станом на 31.03.2014 загальна сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становила 98139 грн. 15 коп.

Заборгованість по єдиному соціальному внеску платника позивача виникла 20.03.2014 у результаті несплати суми самостійно визначеної у Звіті за лютий 2014 року №1404365855 від 14.03.2014 (а.с.60-61, 73-78). З квітня 2014 року позивач єдиний внесок не сплачував, Звітів по єдиному внеску до Бердянської ОДПІ не надав.

Крім того, позивачем 13.03.2014 подано Податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року (№9012866573) до Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим, в якій позивачем самостійно визначено грошові зобов'язання у сумі 21680 грн. 00 коп. по терміну сплати 30.03.2014 (а.с.37-41).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.2.24 глави 2 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої 21.01.2004 постановою Правління національного банку України №22, зареєстрованою 29.03.2004 в Міністерстві юстиції України за №377/8976, списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою(ими) особою(ами), або примірник підписаної нею(ними) платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату. Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику. Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.

Суд не погоджується з думкою позивача про неможливість отримання у ПАТ Банк «Морський» інформації про сплату податкових зобов'язань, оскільки у м.Дніпропетровську 05.03.2014 відкрито нове відділення ПАТ Банк «Морський» (а.с.57). Крім того, не менш, ніж один примірник платіжного доручення про сплату податків залишається у платника.

Також, за інформаційною базою органу доходів і зборів позивач має рахунки в українській гривні: в АТ «Сбербанк Росії», Керченській філії АКБ «Укрсоцбанк» м.Керч, Філії Керченського відділення ВАТ «Ощадбанку» м.Керч, Філії ВАТ «Піреус Банк МКБ» м.Феодосія, РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.67-72).

Внаслідок несплати у встановлені законодавством терміни самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання у сумі 21680 грн. 00 коп. та з урахуванням існуючої переплати у сумі 4627 грн. 31 коп., станом на 30.03.2014 податковий борг позивача з податку на додану вартість становив 17052 грн. 69 коп.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У п.2.2 «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків», затвердженого 10.10.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, зазначено, що податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На підставі ст.59 Податкового кодексу України, Бердянською ОДПІ сформовано та вручено позивачу податкову вимогу №724-25 від 12.05.2014.

Згідно оформленої начальником Бердянської ОДПІ Круц О.М. Довідки про податковий борг термін сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість за Податковою декларацією з податку на додану вартість (№9012866573 від 13.03.2014) припадає на 30.03.2014 (а.с.58).

Як зазначено у п.3.1 ст.3 Закону України №1636-VII від 12.08.2014 «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (який набрав чинності 27.09.2014), на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

У п.15.1 ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» зазначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації. До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; б) надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Як зазначено у п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб. Звідси, він набрав чинності 27.04.2014.

Враховуючи, що Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії, як юридична особа - резидент України, змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території м.Керч АР Крим на іншу територію України - м.Бердянськ Запорізької області, то його податковий борг, який виник з моменту тимчасової окупації списується, відповідно до п.15.1 ст.15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

За таких умов формування Бердянською ОДПІ податкової вимоги №724-25 від 12.05.2014 є протиправним, а податкова вимога - підлягає скасуванню.

Як зазначено в абз.1 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до приписів ст.ст.4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Бердянською ОДПІ сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У від 08.05.2014, якою запропоновано позивачу сплатити 98139 грн. 15 коп. боргу (95651 грн. 19 коп. - недоїмка, 2300 грн. 24 коп. - штраф, 187 грн. 72 коп. - пеня) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно оформленої начальником Бердянської ОДПІ Круц О.М. Довідки про стан заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача основний платіж нарахований по Звіту позивача за лютий 2014 року №1404365855 від 14.03.2014 у сумі 95651 грн. 19 коп. і є недоїмкою (а.с.59).

Як зазначено у пп.1 п.12.3 ст.12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що: 1) загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території. Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язків сплати єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України. Такі особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму.

Отже, загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», не справляються з доходів, отриманих юридичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які зазначені у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У від 08.05.2014 справлялись не з доходів, отриманих позивачем на тимчасово окупованій території, і не з операцій на тимчасово окупованій території, тому повинні бути сплачені позивачем у повному обсязі.

Також, дані суми згідно картки особового рахунку по єдиному внеску (а.с.34-35) виникли та повинні були бути сплачені позивачем до початку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Предметом розгляду адміністративної справи №808/5391/14 не є Рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0001201740 від 11.03.2014, яким нараховано позивачу 2300 грн. 24 коп. - штрафу, 187 грн. 72 коп. - пені. Звідси, дані суми єдиного внеску, не оскаржені позивачем у судовому порядку, повинні бути сплачені.

Таким чином, підстави для скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У сформованої 08.05.2014 Бердянською ОДПІ відсутні.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (абз.2 п.56.4 ст.56 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З'ясовано, що при подачі адміністративного позову з майновими вимогами позивачем сплачено 230 грн. 38 коп. судового збору, що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору по справі. Решта судового збору у сумі 2073 грн. 42 коп. позивачем - не сплачена.

Сума судового збору 2303 грн. 80 коп. пропорційно складається з сум: 340 грн. 96 коп. за Податкову вимогу №724-25 від 12.05.2014 (14,8% = 17052 грн. 69 коп. х 100% : 115191 грн. 84 коп.; 340 грн. 96 коп. = 2303 грн. 80 коп. х 14,8% : 100%); 1962 грн. 84 коп. за Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У від 08.05.2014 (85,2% = 98139 грн. 15 коп. х 100% : 115191 грн. 84 коп.; 1962 грн. 84 коп. = 2303 грн. 80 коп. х 85,2% : 100%).

При цьому, сума сплаченого судового збору 230 грн. 38 коп. пропорційно складається з сум: 34 грн. 10 коп. за Податкову вимогу №724-25 від 12.05.2014 (10% від суми 340 грн. 96 коп.); 196 грн. 28 коп. за Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-658-25У від 08.05.2014 (10% від суми 1962 грн. 84 коп.).

Звідси, враховуюче часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає присудження із сплаченої суми судового збору 34 грн. 10 коп.

Однак, враховуючи, що з позивача на користь Державного бюджету України враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог підлягає стягненню несплачена частина судового збору у сумі 1766 грн. 56 коп. (1766 грн. 56 коп. = 1962 грн. 84 коп. - 196 грн. 28 коп.), то з урахуванням наведеної суми 34 грн. 10 коп. з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню несплачена частина судового збору у сумі 1732 грн. 46 коп. (1732 грн. 46 коп. = 1766 грн. 56 коп. - 34 грн. 10 коп.).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача несплачену частину судового збору у сумі 1732 грн. 46 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 87, 94, 98, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №724-25 від 12.05.2014 про сплату 17052 грн. 69 коп. податкового боргу з податку на додану вартість.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Горького, буд.45, ідентифікаційний код 00472265) на користь Державного бюджету України 1732 грн. 46 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 03.11.2014.

Суддя О.О. Прасов