Ухвала

від 24.02.2015 по справі 808/5391/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 808/5391/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в адміністративній справі

за позовом Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових вимог,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії, в якому позивач просить скасувати вимоги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату податкового боргу: № 724-25 від 12.05.2014 та № ІО658-25У від 08.05.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано повністю податкову вимогу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 724-25 від 12.05.2014 про сплату 17052 грн. 69 коп. податкового боргу з податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області на адресу Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії було направлено, зокрема, податкову вимогу за № 724-25 від 12.05.2014 про сплату 17052 грн. 69 коп. податкового боргу з податку па додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 13.03.2014 було подано до Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9012866573 , в якій самостійно визначено грошові зобов'язання у сумі 21680,00 грн. по терміну сплати 30.03.2014.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок несплати у встановлені законодавством терміни самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання у сумі 21680,00 грн. 00 коп. та з урахуванням існуючої переплати у сумі 4627 грн. 31 коп., станом на 30.03.2014 податковий борг позивача з податку на додану вартість становив 17052 грн. 69 коп., у зв'язку з чим податковий орган склав та направив на адресу платника податків спірну податкову вимогу.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної вимоги суд апеляційної інстанції виходить з того, що Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії, як юридична особа - резидент України, змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території м. Керч АР Крим на іншу територію України - м. Бердянськ Запорізької області.

Згідно з довідкою Бердянської ОДПІ кінцевим терміном сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9012866573 від 13.03.2014 є 30.03.2014.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» визначено, що на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

За приписами п. 15.1 ст. 15 Закону будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації. До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; б) надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» набрав чинності 27 квітня 2014 року.

Апелянт зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника податків податковий борг позивача виник 30.03.2014, тобто до моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, а тому податкова вимога № 724-25 від 12.05.2014 винесена податковою інспекцією правомірно.

Проте суд вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, адже початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як прямо визначено в Законі України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, якою є момент її прийняття країнами-учасниками ООН.

Вказана Резолюція була прийнята 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН відкритим голосуванням країн-членів ООН, 100 з яких висловилися «за», 11 - «проти», а 58 країн «утримались».

Оскільки податковий борг позивача виник з моменту тимчасової окупації, то останній має бути списаний відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року в адміністративній справі № 808/5391/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26 лютого 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова