Постанова

від 08.12.2014 по справі 820/15920/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2014 р. Справа № 820/15920/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Супрун Ю.О.,

суддів: Біленського О.О., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області - Гнатченко О.О.,

представника відповідача - Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - Костенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_4, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - ДФС України, відповідач 1), Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ГУ Міндоходів у Харківській обл., відповідач 2), Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській обл., відповідач 3) в якому просить суд з урахуванням уточнень: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України № 20-о від 05 серпня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису; 2) зобов'язати Державну фіскальну службу України - правонаступника Міністерство доходів і зборів України та Державної податкової служби України поновити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1: паспорт мерія НОМЕР_2, виданий Богодухівським РВ УМВС України в Харківській області 12 грудня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: Україна, 62111, АДРЕСА_1) на посаді першого заступника начальника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області з 06 серпня 2014 року; 3) зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області - правонаступника Державної податкової служби у Харківській області, провести всі необхідні дії з виконання вимог Кодексу законів про працю України та нормативних актів стосовно поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби; 4) зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області вирішити питання подальшого проходження публічної служби ОСОБА_4 на посадах службовців з дотриманням вимог статтей 40, 49-2 КЗпП України; 5) визнати рівноцінним посаду першого заступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби України та посаду першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області; 6) зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області, як правонаступника Державної податкової служби у Харківській області, запропонувати ОСОБА_4 посаду першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області; 7) зобов'язати Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу; 8) визнати недійсним запис № 31 в трудовій книжці ОСОБА_4, а саме - запис про звільнення з займаної посади у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Харківської області Державної податкової служби України згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України; 9) зобов'язати Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Харківській області, як правонаступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Державної податкової служби України у Харківській області видати ОСОБА_4 належним чином оформлений дублікат трудової книжки та внести запис про поновлення на попередній посаді; 10) зобов'язати Державну фіскальну службу України видати наказ про нову дату звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та надати ОСОБА_4 завірену належним чином його копію; 11) зобов'язати Державну фіскальну службу України, Головне управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області подати у встановлений строк звіти про виконання судового рішення; 12) у зв'язку припиненням юридичних осіб: Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Державної податкової служби України шляхом реорганізації з визначенням правонаступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, вирішити питання щодо встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4; 13) стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління Міндоходів у Харківській області (код ЄДРПОУ 38633515) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 38835 грн. 30 коп., 14) стягнути з Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (код ЄДРПОУ) на користь ОСОБА_4 заробітню плату за час затримки розрахунку при звільнені за період з 05.08.2014 року по 01.12.2014 року у розмірі 18083,52 грн. та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 818,28 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивача було звільнено із займаної посади, згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису в органі, якому працював позивач. Однак, позивач вважає наказ про його звільнення незаконним, оскільки при його винесенні не було враховано ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, у зв'язку з зазначеним обставинами, позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, заробітну плату за час затримки розрахунку при звільнені за період з 05.08.2014 року по 01.12.2014 року, компенсацію за втрату частини заробітної плати, спричинену моральну шкоду, а також видати оформлений дублікат трудової книжки та внести запис про його поновлення на попередній посаді.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування позовних вимог та матеріали адміністративної справи.

Представник відповідачів Державної фіскальної служби України та Головного управління Міндоходів у Харківській області проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченнях на позов.

Представник відповідача Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Оскільки колегією зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з жовтня 2007 року перебував на службі в податковому органі та відповідно до наказу № 6270 від 16.03.2012 року призначений на посаду першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби.

Відповідно до наказу Державної податкової служби № 11 від 26.04.2013 року, розпочато реорганізацію державних податкових служб в окремих областях, м. Києві та м. Севастополі, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС.

Відповідно до наказу Державної податкової служби № 27 від 03.06.2013 року, розпочато реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Харківській області.

Так, наказом Державної податкової служби України від 19.08.2013 року № 599-о ОСОБА_4 звільнено з посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності.

В подальшому позивач оскаржив зазначений наказ в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, 3-тя особа ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Скасовано наказ Державної податкової служби України від 19.08.2013 року №559-0 про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності. Поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби з 20 серпня 2013 року. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 16375,59 грн. Відповідно до ухвали колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року залишено без змін.

Слід зазначити, що відповідно до указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Указом Президента України 18.03.2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» затверджено Положення про дане Міністерство та, зокрема, визначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

У відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» ДПІ у Краснокутьському районі Харківської області ДПС реорганізовано шляхом приєднання до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС у Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів, при цьому остання є правонаступником ДПІ у Краснокутьському районі Харківської області ДПС та ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС.

Правовідносини у сфері проходження державної служби регулюються Конституцією України, Законом України "Про державну службу", КЗпП України та прийнятими на їх підставі нормативними актами.

За Конституцією України державна служба є єдиною за своїми основами (пункт 12 частини першої статті 92). Законодавство України стосовно державної служби, визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямоване на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу та вимог, які висуваються до них, шляхів просування по службі, умов оплати праці державних службовців, підвищений рівень їх відповідальності у разі порушення дисципліни тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку відбуття змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При цьому, звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, згідно до роз'яснень пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, якщо дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, додержання власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, за наявності доказів щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника без його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2014 року № 1277-о, ОСОБА_4 поновлено на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби з 20.08.2013 року та ознайомлено з зазначеним наказом ОСОБА_4 під особистий розпис 04.06.2014 року та уповноважено в.о. начальника ГУ Міндоходів у Харківській області здійснити стосовно ОСОБА_4 дії з виконання КЗпП України.

В подальшому, 05.06.2014 року ОСОБА_4 було письмово попереджено про наступне вивільнення з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС, на підставі Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», постанови КМУ від 20.09.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», де ДПІ у Богодухівському районі ДПС реорганізовано в Богодухівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області. Крім того, ОСОБА_4 запропоновано вакантні посади в територіальних органах Міндоходів у Харківській області, а саме: заступник начальника - начальник Краснокутського відділення Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника - начальник Борисівського відділення Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника - начальник Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, заступник начальника ДПІ Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Від запропонованих посад позивач відмовився, зробивши відповідну відмітку у попередженні про наступне вивільнення, а саме: "відмовляюсь в зв'язку з тим, що судовим рішенням визнано незаконне звільнення".

Суд звертає увагу, що позиція позивача зазначена в попередженні про наступне вивільнення не кореспондується з законодавчо окресленою процедурою реорганізації податкового органу, крім того з наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень, вбачається винесення виконавчою службою постанови про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням виконавчого листа щодо попереднього поновлення позивача на посаді. Окремо представник позивача зазначив, що претензійно-позовна робота по відношенню до дій, рішень чи бездіяльності виконавчої служби не проводилось.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачу пропонувались виключно керівні посади в органі, що є правонаступником органу, в якому раніше працював ОСОБА_4.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що 04.08.2014 року начальник управління персоналу ГУ Міндоходів у Харківській області в телефонному режимі запросив ОСОБА_4 до ГУ Міндоходів у Харківській області з метою повторного запропонування вакантних посад в територіальних органах Міндоходів у Харківській області у зв'язку із скороченням його посади. Однак, ОСОБА_4 відмовився прибути та ознайомитись з переліком посад, про що 04.08.2014 року був складений відповідний акт, проти зазначеного не заперечувалось представником позивача.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 05.08.2014 року № 20-о, ОСОБА_4 звільнено з посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису.

Копію зазначеного наказу позивачем було отримано поштою 08.08.2014 року.

Так, згідно з п. 342.4 та п. 342.6 ПК України, посадові особи органів доходів і зборів України, є державними службовцями, їх права, обов'язки та правовий статус визначаються Конституцією України, цим кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюються ними - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Щодо питання не отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації за звільнення позивача, слід зазначити, що згідно зі ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору, з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 та пунктами 2-3 ст. 41 цього кодексу, можу бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки.

Оскільки, після поновлення позивача на посаді першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС до видання оскаржуваного наказу про звільнення з даної посади, тобто з 13.05.2014 року по 05.08.2014 року, ОСОБА_4 заяву про вступ до профспілкової організації не подавав, звільнення відбулось без отримання згоди профспілки.

Слід зазначити, що в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача та представника позивача не надано доказів звернення з заявою про вступ до профспілкової організації, а судом в ході розгляду адміністративної справи факту зазначеного розгляду не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, зазначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.

Згідно з постановою ВСУ від 28.10.2014 року по справі № 21-484а14 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівника.

В ході розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що 24.09.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про проведення реорганізаційної дії - припинення юридичної особи ДПІ у Богодухівському районі Харківської ДПС, у зв'язку з її реорганізацією та утворення нового органу - одночасно правонаступника як вказаної податкової інспекції, так і Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби.

Правонаступником названих податкових органів виступає Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, яка 23.07.2013 року пройшла державну реєстрацію в якості юридичної особи, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис.

Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області була утворена на підставі Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів".

Реорганізація державної податкової служби у Харківській області та підпорядкованих їй державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових інспекцій відбулась на підставі наказів ДПС України від 26.04.2013 року № 11 "Про реорганізацію ДПС в окремих областях м. Києві та м. Севастополі, Центрального офісу", від 03.06.2013 року № 27 "Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Харківській області".

Тимчасовий штатний розпис на 2013 рік Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області затверджувався заступником керівника Міндоходів із загальною кількістю 60 штатних посад, який вводився в дію наказом Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.06.2013 року № 1.

До реорганізації в податкових органах, правонаступником яких виступає Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, лічилась наступна кількість посад, а саме: в ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС - 41 штатна посада, у тому числі 1 посада першого заступника начальника державної податкової інспекції; в ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС - 34 штатні посади, у тому числі 1 посада першого заступника начальника державної податкової інспекції.

Отже, до реорганізації в ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС та ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС лічилось 75 штатних посад.

Тобто, наслідком реорганізації вказаних податкових органів стали зміни в організації праці, а саме - скорочення штату працівників, у тому числі скоротилася одна посада першого заступника начальника державної податкової інспекції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що проведення реорганізації відбувалось з скороченням чисельності штату працівників.

Колегія суддів зазначає, що наказ Державної податкової служби України № 20-о від 05 серпня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби винесений в межах, на підставі та в порядку вимог чинного законодавства та з дотриманням імперативних вимог ст. 40, 49-2 КЗпП України, а тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Окремо суд звертає увагу, що зазначений висновок кореспондується з позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 28.10.2014 року по справі № 21-484а14.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що вимоги позивача щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України - правонаступника Міністерство доходів і зборів України та Державної податкової служби України поновити ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області з 06 серпня 2014 року, зобов'язання Головного управління Міндоходів у Харківській області - правонаступника Державної податкової служби у Харківській області, провести всі необхідні дії з виконання вимог Кодексу законів про працю України та нормативних актів стосовно поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби та зобов'язання Головного управління Міндоходів у Харківській області вирішити питання подальшого проходження публічної служби ОСОБА_4 на посадах службовців з дотриманням вимог статтей 40, 49-2 КЗпП України, визнання недійсним запис № 31 в трудовій книжці ОСОБА_4, а саме - запис про звільнення з займаної посади у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Харківської області Державної податкової служби згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, визнання рівноцінним посаду першого заступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби України та посаду першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, зобов'язання Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області подати у встановлений строк звіти про виконання судового рішення та вирішення питання щодо встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді є похідними та не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки проведення грошового розрахунку при звільненні за період з 05.08.2014 року по 01.12.2014 року та компенсації за втрату частини заробітної плати, суд зазначає, що зазначена вимога є також похідною, оскільки пов'язана з відновленням прав позивача щодо поновлення на посаді, у разі задоволення позовних вимог.

Щодо вимог позивача про визнання рівноцінними посаду першого заступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби та посаду першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, колегія суддів окремо зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.09.2013 року до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про проведення реєстраційної дії, а саме: припинення юридичної особи ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС у зв'язку з її реорганізацією та утворенням нового органу Богодухїівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - одночасного правонаступника ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС та ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС.

Суд зазначає, що Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області була утворена на підставі Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» та постанови КМУ від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів міністерства доходів і зборів».

Судом встановлено, що до організації в податкових органах, правонаступником яких є Богодухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, лічилась наступна кількість посад: в ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС - 41 штатна посада, в тому числі 1 посада першого заступника начальника державної податкової інспекції та в ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС - 34 штатних посади, у тому числі 1 посада першого заступника начальника державної податкової інспекції. Отже, всього лічилось 75 штатних посад.

В подальшому, було введено в дію наказом Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.06.2013 року № 1, тимчасовий штатний розпис на 2013 рік Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, затверджений заступником керівника Міндоходів із загальною кількістю 60 штатних посад, штатний розпис на 2013 рік Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.10.2013 року із загальною кількістю 58 штатних посад та штатний розпис на 2014 рік Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.01.2014 року із загальною кількістю 60 штатних одиниць.

Тобто, у зв'язку з проведенням реорганізації у податковому органі та скороченням чисельності або штату працівників, відбулись зміни в організації виробництва і праці установи, та як наслідок відбулись зміни обсягу посадових обов'язків керівних посад, в тому числі першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, тому колегія суддів не вбачає підстав визнання рівноцінності посад першого заступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби та першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, а також тотожності їх посадових обов'язків у зв'язку з виникненням розбіжностей щодо зміни територіальної компетенції органу та як наслідок повноважень першого заступника новоутвореного податкового органу, яких до реорганізації було по одному в ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС та в ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС.

Щодо позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід зазначити, що вимоги ОСОБА_4 стосуються виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/8681/13-а. Відповідно до наказу в.о. начальника ГУ Міндоходів у Харківській області № 492-о від 03.11.2014 року, зобов'язано виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року по справі № 820/8681/13-а в частині виплати грошових коштів ОСОБА_4 за рахунок Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та відповідно до наказу № 495-о від 04.11.2014 року зобов'язано Богодухівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області забезпечити проведення повного розрахунку із ОСОБА_4 згідно вимог діючого законодавства.

Так, в ході судового розгляду встановлено та не заперечувалось представником позивача, що Богодухівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено повний розрахунок належних до виплати коштів ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями № 391, 392, 393, 394 від 11.11.2014 року, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Після видання наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2014 року № 1277-о про виконання судового рішення у справі № 820/8681/13-а та поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби по дату звільнення його з вказаної посади на підставі Державної податкової служби України від 05.08.2014 року № 20-о, позивач до виконання посадових обов'язків не приступав, роботу згідно з займаною посадою не виконував та заробітну плату не отримував.

Зазначена обставина обумовлена тим, що судовим рішенням у справі № 820/8681/13-а позивача поновлено на посаді в державному органі, який на дату ухвалення даного рішення був припинений як юридична особа, з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Після видання наказу про звільнення від 05.08.2014 року № 20-о, ОСОБА_4 до Богодухівської ОДПІ не пред'являв вимоги про проведення з ним остаточного грошового розрахунку.

За наведеними положеннями ст. 116 КЗпП, виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день його звільнення виключно у разі, якщо працівник в день звільнення перебував на роботі.

Враховуючи викладене, Богодухівською ОДПІ не було допущено затримки при проведенні з ОСОБА_4 повного грошового розрахунку при звільненні, а відтак, обґрунтовані правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відсутні.

Слід зауважити, що за приписами ст. 117 КЗпП, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відтак фактичний розрахунок був проведений з позивачем 12.11.2014 року.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 ЗУ " Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України зазначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - не менше двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України, у разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей. У разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових, науково-педагогiчних працiвникiв, спецiалiстiв навчальних закладiв, якi до звiльнення пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачується за не використанi ними днi щорiчних вiдпусток з розрахунку повної їх тривалостi. У разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприємства, установи, органiзацiї, куди перейшов працiвник. За бажанням працiвника частина щорiчної вiдпустки замiнюється грошовою компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної та додаткових вiдпусток не повинна бути менше нiж 24 календарних днi. Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв замiна всiх видiв вiдпусток грошовою компенсацiєю не допускається. У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачується спадкоємцям.

З матеріалів справи вбачається, що після звільнення на підставі наказу Державної податкової служби України від 05.08.2014 року № 20-о позивач мав право на задоволення наступних видів грошового забезпечення, а саме: вихідної допомоги, розрахованої у відповідності до ст. 44 КЗпП, яка виплачується працівнику у разі розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п. 1 ст. 40 КЗпП та компенсації за невикористані дні відпустки, обов'язковість виплати якої при звільненні працівника передбачена ст. 83 КЗпП.

Колегія суддів зазначає, що зазначені виплати мають разовий характер, а отже не вважаються доходами у розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та за порушення строків їх виплати грошова компенсація, встановлена ст. 2 даного Закону, не провадиться.

Суд звертає увагу на те, що позивач до виконання посадових обов'язків не приступав, роботу згідно займаною посадою не виконував, оскільки був поновлений на посаді в державному органі, який був припинений як юридична особа.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.

Згідно з постановою ВСУ від 21.11.2011 року по справі № 6-60цс11 зазначено, що згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача, колегія суддів зазначає, що звільнення ОСОБА_4 проведено з чітким дотриманням норм трудового законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Окремо суд зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, підтверджуючих факт понесення позивачем моральних страждань.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України видати наказ про нову дату звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та надати ОСОБА_4 завірену належним чином його копію суд зазначає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 посада першого заступника Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області взагалі не обіймалась.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області, як правонаступника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Державної податкової служби України у Харківській області видати ОСОБА_4 належним чином оформлений дублікат трудової книжки та внести запис про поновлення на попередній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і в організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

В ході розгляду справи встановлено, що після першого звільнення позивача з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі Харківської області ДПС, позивачу була видана трудова книжка. Щодо видачі "Дублікату" трудової книжки, позивачем не наведено доказів вчинення неправомірних дій з боку керівника податкового органу в частині не видачі "Дублікату" трудової книжки, що як наслідок стало б порушенням його прав, свобод та інтересів, у зв'язку з чим зазначена вимога є необґрунтованої та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд з урахуванням наведеного звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи твердження та доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а встановлені обставини та наявні документи у їх сукупності та взаємозв'язку підтверджують позицію відповідачів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду адміністративної справи позивачем не наведено, а судом не встановлено порушення наведених норм законодавства.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача не правомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, не обґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів у Харківській області, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання виконати певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Ю.О. Супрун

Суддя О.О. Біленський

Суддя Н.А. Полях