Постанова

від 08.12.2014 по справі 826/16261/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2014 року № 826/16261/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Експрес-Сервіс" до Державної податковаої інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес- Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25 червня 2014 року № 0000531702 та від 03 жовтня 2014 року № 0001021702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16261/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 листопада 2014 року.

У судовому засіданні 19 листопада 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що з 02 червня 2014 року по 12 червня 2014 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38105944) з питань дотримання юрм чинного трудового та податкового законодавства України в частині оформлення трудових відносин та з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб з 01 січня 2013 року по 02 червня 2014 року за результатами якої складено акт перевірки від 12 червня 2014 року № 28/26-50-17-02-19/38105944.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, пункту 171.1 статті 171, абз. «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 18809,57 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 червня 2014 року № 0000531702 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 24021,97 грн., з яких за основним платежем 18809,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5212,40 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» направило скаргу від 04 липня 2014 року № 04-07-42 до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення від 25 червня 2014 року № 0000531702 залишено без змін та збільшено суму штрафних санкцій на 8630,52 грн., скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» - без задоволення (копія рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29 серпня 2014 року № 8097/10/26-15-10-09-25 та рішення Державної фіскальної служби України від 18 вересня 2014 року № 3642/6/99-99-10-10-01-03-15 містяться в матеріалах справи).

Відтак, податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03 жовтня 2014 року № 0001021702 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на загальну суму 8630,52 грн.

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями - рішеннями від 25 червня 2014 року № 0000531702 та від 03 жовтня 2014 року № 0001021702., позивач зазначає, що останнім використано право податкової пільги на підставі відповідних заяв, що узгоджується із приписами статей 169, 171 Податкового кодексу України.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 12 червня 2014 року № 28/26-50-17-02-19/38105944.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік осіб, на яких покладено обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб закріплено в статті 171 Податкового кодексу України.

Зокрема, це: роботодавці (відповідно до пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПК роботодавцем визнається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки зі сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами); податкові агенти - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення цих вимог (див. пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та ст. 18 ПК).

Так, виходячи із зазначених норм законодавства вбачається, що платники податку зобов'язані вести облік доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Відтак, надання пільг працівникам відбуваються після отримання від останніх заяв про застосування податкової соціальної пільги.

Як встановлено в акті перевірки, за період, що перевіряється, податок на доходи фізичних осіб утримувався згідно ст.167 ПК України, але мали місце випадки невірного визначення податку на доходи фізичних осіб згідно чинного законодавства, а саме: в порушення вимог підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, пункту 171.1 статті 171, абз. «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України підприємством застосовувалася податкова соціальна пільга до нарахованого платникам податку місячного доходу у вигляді заробітної плати за відсутністю заяв від платників податку про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, внаслідок чого підприємством утриманий не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб. Всього по 22-ти особових рахунках у 237-х випадках донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 18809,57 грн.

На думку контролюючого органу, встановлено неправомірне застосування податкової соціальної пільги без заяв про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, що свідчить про заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Ані представником позивача ані представником відповідача не спростовано не надання під час перевірки копій заяв про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача, листом від 11 червня 2014 року № 11-06-31 Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» направлено на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві копії вказаних заяв про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

На думку податкового органу, вищенаведене та пояснення головного бухгалтера про відсутність заяв, надані під час перевірки, свідчать про протиправне формування позивачем заяв після закінчення перевірки.

Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що платник податків має право протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Судом встановлено, що листом від 11 червня 2014 року № 11-06-31 Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» направлено на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на ОСОБА_1 за № 18819210 від 11 червня 2014 року, рахунку-фактури № ВБ-0000388 від 18 червня 2012 року, видаткової накладної № ВБ-000388 від 05 липня 2012 року - на 5 листках; копії заяв про застосування податкової соціальної пільги» по працівникам ТОВ «Сервісна компанія «Експрес-Сервіс» - на 22 аркушах.

Вищезазначені заяви про застосування податкової соціальної пільги по працівникам ТОВ «Сервісна компанія «Експрес-Сервіс» містяться також в матеріалах справи.

Зазначений лист, відповідно до відмітки вхідної кореспонденції, отриманий Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 12 червня 2014 року.

При цьому, акт № 28/26-50-17-02-19/38105944 фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Експрес-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38105944) з питань дотримання юрм чинного трудового та податкового законодавства України в частині оформлення трудових відносин та з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб складений 12 червня 2014 року, тобто в день подання позивачем копій заяв застосування податкової соціальної пільги» по працівникам ТОВ «Сервісна компанія «Експрес-Сервіс».

Наведене свідчить, що позивач скористався своїм правом надання до контролюючого органу, що призначив перевірку, документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, передбаченим пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, в даному випадку копій заяв застосування податкової соціальної пільги» по працівникам ТОВ «Сервісна компанія «Експрес-Сервіс», в свою чергу, контролюючим органом неправомірно не прийнято до уваги надані позивачем, в порядку пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, документи.

Посилання контролюючого органу на пояснення головного бухгалтера відхиляються судом, оскільки за їх змістом працівником пояснено, що заяви відсутні на час проведення фактичної перевірки. Крім цього, враховуючи наявність заяв у матеріалах справи, зазначені пояснення не є належним доказом в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи викладене, з огляду на те, що збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем та за штрафними санкціями здійснено у зв'язку з відсутністю заяв застосування податкової соціальної пільги» по працівникам ТОВ «Сервісна компанія «Експрес-Сервіс», які протиправно не прийняті контролюючим органом до уваги, хочу у встановленому порядку направлені позивачем, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, пункту 171.1 статті 171, абз. «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Відтак, спірні податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 червня 2014 року № 0000531702 та від 03 жовтня 2014 року № 0001021702 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладеного на них обов'язку щодо доказування.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес- Сервіс» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес- Сервіс» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 червня 2014 року № 0000531702 та від 03 жовтня 2014 року № 0001021702.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес- Сервіс» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник