Постанова

від 11.12.2014 по справі 925/1374/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа№ 925/1374/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: не з"явився;

Від відповідача: Сурай С.В.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Черкаси-Промекоресурс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2014

у справі № 925/1374/14 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Комунального підприємства "Управління по експлуатації

Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності"

до Приватного підприємства "Черкаси-Промекоресурс"

про стягнення 22 193, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 22 193,73 грн. заборгованості по договору оренди №73-2013 нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до обласної комунальної власності укладеного між сторонами 30.12.2013 з урахуванням 260,38 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 30.12.2013 між Комунальним підприємством "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності" (позивач) та Приватним підприємством "Черкаси-Промекоресурс" (відповідач) договору № 73-2013, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 147,73 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Хрещатик, 225, м. Черкаси. Однак відповідач не належним чином виконував умови укладеного сторонами договору оренди в частині перерахування орендної плати у встановлені строки.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог в зв"язку з нарахуванням орендної плати за серпень в сумі 3 948,89 грн. та частковою сплатою боргу в сумі 10 139,46 грн. та просив стягнути з відповідача на його користь 15 222,02 грн., а саме: 7 882, 05 грн. орендної плати (липень-серпень 2014 року), 7 339,97 грн. - відшкодування комунальних послуг та витрат з утримання орендованого майна (травень- липень 2014 року), 260, 38 грн. нарахованої пені.Зазначена заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2014 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Черкаси-Промекоресурс" на користь Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності"- 15 222,02 грн. боргу, 260,38 грн. пені, 1 827,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне підприємство "Черкаси-Промекоресурс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій проситьть суд рішення по цій справі скасувати та підтвердити існування обставин, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.11.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 розгляд справи відкладено до 27.11.2014, зобов'язано представника скаржника надати додаткові письмові пояснення по справі.Зобов'язано представника позивача надати на підтвердження його статусу витяг (виписку) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або довідку органів статистики щодо включення Коммунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об"єктів комунальної власності" до реєстру.

06.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої він просить скасувати оскаржуване рішення по цій справі та припинити провадження у справі.

Апеляційним судом 11.11.2014 направлено запит до Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області щодо надання відомостей стосовно включення Коммунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об"єктів комунальної власності" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено до 11.12.2014.

Після закінчення судового засідання, призначеного на 27.11.2014, на адресу суду через відділ документального забезпечення надійшла відповідь з Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, з якої вбачається, що Коммунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об"єктів комунальної власності" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На виконання вимог ухвали суду від 06.11.2014, 11.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 11.12.2014 представник відповідача надав свої пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 11.12.2014 не з"явився, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлявся належним чином.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014, 06.11.2014, 27.11.2014 у справі № 925/1374/14 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2013 між сторонами було укладено договір оренди №73-2013 нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до обласної власності.

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування житлове приміщення 3-го поверху №16, 17, 18, 19, корисною площею 105,9 кв.м., площі спільного користування 41,83 кв.м., загальною площею 147,73 кв.м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул.. Хрещатик, б.225 (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання - передачі за узгодженим висновком орендодавця і орендаря. Обов"язок щодо складання акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.3 договору).

Згідно Акту приймання - передачі в оренду приміщень від 01.01.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення №16,17,18,19 3-го поверху, загальною площею 147,73 кв.м., в тому числі корисна площа 105,9 кв.м. Акт приймання - передачі від 01.01.2013 скріплений печатками та підписаний уповноваженими особами сторін.

Відповідно п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду нерухомого майна обласної комунальної власності, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-5/VI „Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за оренду майна обласної комунальної власності та пропорції її розподілу", у розмірі 5% для корисної площі, 3% для площ спільного користування. Орендна плата становить за базовий місяць оренди 2739,36 грн. (без ПДВ), 3287,23 (з ПДВ).

Пунктом 3.5 сторони визначили, що орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, за який сплачується орендна плата.

Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю наступні фактично отримані комунальні послуги пропорційно займаній площі: водопостачання та водовідведення, теплопостачання, електропостачання. Крім орендної плати та фактично наданих комунальних послуг, орендар відшкодовує витрати на вивіз та знешкодження твердих побутових відходів та втрати на утримання орендованого майна. Розмір відшкодування витрат з утримання орендованого майна становить 13,00 грн. за 1 кв.м. на місяць (п. 3.9 та п. 3.10 договору).

Відповідно до п. 3.12. договору сторони дійшли згоди, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі орендна плата підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожних день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач умови вказаного договору виконав належним чином, передав відповідачу в оренду передбачене договором майно.

Свої зобов'язання за цим договором щодо своєчасного та повного розрахунку за орендоване майно відповідач належним чином не виконував. Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання оплати за оренду майна на умовах договору.

На підставі зазначеного договору між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 758 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про те, що за час фактичного використання орендованого майна відповідач орендну плату за нього сплатив за період з січня 2014 по липень 2014 в сумі 28 404,58 грн., та 10 139,46 грн. вже після порушення провадження у справі. В зв"язку з нарахуванням позивачем орендної плати за серпень 2014 року у розмірі 3 948,89 грн. відповідач заборгував позивачу на час розгляду справи 15 222,02 грн. які підлягають стягненню з відповідача. Доказів оплати вказаного боргу матеріали справи не містять, таким чином позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 222,02 грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 260,38 грн. у зв'язку з неналежим виконанням позивачем господарського зобов'язання

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 260,38 грн. нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

В своїй апеляційній скарзі наголошує на тому, що оспорюванне рішення по цій справі було постановлене в інтересах не чинної сторони позивача, який ніколи не створювався у Соснівському районі міста Черкаси, тим більше юридичною особою, з назвою «Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів комунальної власності», та у спосіб, встановлений ст.143 Коституції України, а саме розпорядчим актом голови територіальної громади Соснівського району міста Черкаси.Тим більше, позивач ніколи не створювався в інтересах Черкаської обласної ради, та навпаки незаконно виник на території Соснівського району міста Черкаси, шляхом само проголошення.

Наведене не береться колегією суддів до уваги, оскільки спростовується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, з якої вбачається, що Коммунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об"єктів комунальної власності" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Питання, поставлене скаржником, щодо неналежності позивачеві орендованого приміщення, повинно вирішуватись в окремому судовому провадженні стосовно правомірності цього договору.

Доводи скаржника стосовно того, що Господарський суд Черкаської області не існує, Верховний суд України та Вищий арбітражний суд України припинили своє існування, а також стосовно того, що Президент України не наділений повноваженнями на створення місцевих судів та спеціалізованих судів та інше не беруться колегією суддів до уваги, оскільки не стосуються предмету позову.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Черкаси-Промекоресурс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2014 у справі № 925/1374/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1374/14 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко