Постанова

від 09.12.2014 по справі 813/5784/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року № 813/5784/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Кінаша В.В., відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ стройбат» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ стройбат» (далі - ТзОВ «Луганськ стройбат») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.07.2014 року № 0000162204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 169 930,14 грн, в тому числі 135 944,11 грн - за основним платежем та 33 986,03 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000172204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 461 288,80 грн, в тому числі 396 031,04 грн за основним платежем та 92 257,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 21.07.2014 р. № 1332/13-05-22-04/38088720, про неправомірність віднесення до складу витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість товарів та послуг, отриманих підприємством у контрагентів ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» у зв'язку із відсутністю підтвердження фактичного надання таких послуг та отримання товарів. Зазначає, що факт придбання ТзОВ «Луганськ стройбат» товарів та послуг документально підтверджено договорами, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, які повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідачем не вказано жодних обставин, які б спростували реальність цих господарських операцій. Вважає дії товариства законними, а дії відповідача такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Крім цього, всі господарські операції були виконані вчасно і в повному обсязі, що підтверджується наявними і пред'явленими до перевірки первинними документами. Зазначає, що домовленості про надання послуг спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки пов'язані з організацією та веденням господарської діяльності підприємства. Оскільки підприємство не порушувало вимог Податкового кодексу України, оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача Кінаш В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Холявка І.Я. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що ДПІ у Франківському районі м. Львові проведена документальну позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Луганськ стройбат» з питань господарських відносин з ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси». За результатами перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт від 21.07.2014 р. № 1332/13-05-22-04/38088720 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 року № 0000162204 та № 0000172204. Перевіркою встановлено неправомірність включення ТзОВ «Луганськ стройбат» до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті ТМЦ та послуг, отриманих підприємством від ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси», витрати по яких здійснено без фактичного здійснення господарських операцій. Під час перевірки використано акти зустрічних перевірок контрагентів ТзОВ «Луганськ стройбат», якими встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій. Зазначив, що при перевірці підприємства доведено безтоварність операцій, які свідчать про укладання позивачем договорів з вказаними постачальниками без мети настання реальних наслідків, а для отримання безпідставної податкової вигоди, яка полягає в заниженні податку на прибуток та ПДВ, що виключає господарський характер понесених із виконанням таких договорів витрат. З представлених ТзОВ «Луганськ стройбат» первинних документів по здійсненню господарських операціях неможливо встановити місце постачання ТМЦ та встановити використання вказаних ТМЦ у господарській діяльності підприємства, у підприємства відсутні документи, які б підтверджували складський та бухгалтерський облік вказаних ТМЦ. Вказав, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів. За таких обставин у ТзОВ «Луганськ стройбат» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту та витрат коштів по господарських операціях з переліченими контрагентами. Вважає оскаржені податкові повідомлення - рішення законними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ стройбат», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 29.02.2012 року за кодом ЄДРПОУ 38088720 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м. Львова.

ТзОВ «Луганськ стройбат» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Франківському районі м. Львові Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200070863 від 18.09.2012 року.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Луганськ стройбат» з питань господарських відносин з ТОВ «Харвест Контракт» (код ЄДРПОУ 37815389) за січень, лютий 2014 року, ПП «АВК-БУД» (код ЄДРПОУ 34018801) за серпень, вересень 2013 року, ТОВ «Фірма «Інтерпрайс» (код ЄДРПОУ 38607354) за період з 01 грудня 2013 по 31 грудня 2014 року, ТзОВ «Рибні Делікатеси» (код ЄДРПОУ 36387804) за 20124 р, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

Результати перевірки ТзОВ «Луганськ стройбат» оформлено актом від 21.07.2014 р. № 1332/13-05-22-04/38088720, яким встановлено порушення:

- пп. 138.1, 138.2, 138.4 ст.138.2., пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Луганськ стройбат» безпідставно віднесено до складу витрат, придбання товарів (робіт. послуг) у ТОВ «Інтерпрайс», ПП «АВК-БУД», що призвело до заниження податку на прибуток на 135 944011 грн;

- п. 198.1, п. 198.3, п.198.6. ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Луганськ стройбат» завищено суму податкового кредиту за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси», що призвело до заниження ПДВ в розмірі 369 031,04 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі м. Львова 31.07.2014 року прийнято два податкових повідомлення - рішення:

- № 0000162204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 169 930,14 грн, в тому числі 135 944,11 грн - за основним платежем та 33 986,03 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000172204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 461 288,80 грн, в тому числі 396 031,04 грн за основним платежем та 92 257,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач податкові повідомлення - рішення від 31.07.2014 року № 0000162204 та № 0000172204 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до витрат коштів по оплаті товару, отриманого підприємством від ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси», витрати по яких здійснено без фактичного отримання ТМЦ, неможливістю встановити економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності після отримання товарів та у зв'язку з штучним формуванням витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

До таких висновків контролюючий орган прийшов на підставі того, що ТзОВ «Луганськ стройбат» не представило до перевірки належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували отримання ТМЦ від перелічених контрагентів: актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування (товарно-транспортних накладних, які є основним документом для підтвердження перевезення вантажу), зберігання товарів. При цьому податковим органом була використана інформація по контрагентах позивача, що міститься у актах ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних, для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» позивачем надано ряд документів.

Щодо господарських відносин ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Інтерпрайс»:

- договір підряду № 96/12 від 01.12.2013 року, укладений між ТзОВ «Луганськ стройбат» та ТОВ «Інтерпрайс» на виконання робіт по будівництву складу промислового приміщення по вул. Залізничній, 45а у м. Миколаєві Львівської області; капітального ремонту фасаду Раделицької НВК в с. Раделичі Миколаївського району; капітального ремонту санвузлів Тужанівської ЗОШ 1-11 ступенів Миколаївського району; поточного ремонту фасаду Березинської ЗОШ 1-11 ступенів Миколаївського району; поточного ремонту покрівлі їдальні та рембудцеху ДП «Новояворівське державне підприємство «Екотрансенерго»; відновлення перекриття та покрівлі по вул. Плугова, 6 у м. Львові (т. 1, а.с. 88);

- довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкові та видаткові накладні (т. 1, а.с. 89 - т. 2, а.с. 200);

- договір № 79/11 від 29.11.2013 року, укладений між ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Луганськ стройбат» про купівлю-продаж товарів будівельного, сантехнічного призначення та захисного одягу (т. 1, а.с. 201);

- податкові та видаткові накладні (т. 1, а.с. 202-212);

- договір № 99/12 від 01.12.2013, року укладений між ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Луганськ стройбат» про виконання робіт з поточного ремонту внутрішніх приміщень Звертівської, Мацошинської, Зарудцівської, Клебанської ЗОШ у Жовківському районі; ремонт мережі водопроводу та каналізації на станції обслуговування комерційних машин по вул. Дж. Вашингтона у м. Львові (т. 1, а.с. 213);

- довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2013 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкові та видаткові накладні (т. 1, а.с. 214 - т. 2, а.с. 23 );

- договір № 100/12 від 02.12.2013 року, укладений між ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Луганськ стройбат» про надання послуг з діагностики та обстеження електродвигунів (т. 2, а.с. 24);

- акт виконаних робіт та податкова накладна (т. 2, а.с. 25-26).

Щодо господарських відносин ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Рибні делікатеси»:

- договір поставки № 604 від 17.03.2014 року,укладений між ТзОВ «Рибні делікатеси» та ТзОВ «Луганськ стройбат» на поставку товарів для електрообладнання та ламп (т. 2, а.с. 27-28);

- податкова та видаткова накладні (т. 2. а.с. 29-30);

- договір № 15 про виконання роботи від 04.02.2014 року, укладений між ТзОВ «Рибні делікатеси» та ТОВ «Луганський стройбат» на виконання робіт по реконструкції з розширення за рахунок добудови приміщення цеху виробництва морозива без зміни технології виробництва по вул. Повітряній, 2 у м. Львові; по будівництву 75-ти квартирного будинку по вул. Ш.Петефі в м. Чопі, Закарпатської області; по будівництву промислового приміщення по вул. Залізничній, 45а в м. Миколаєві Львівської області (т. 2, а.с 31);

- довідку про вартість виконаних робіт за березень 2013 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкові накладні (т. 2, а.с. 32-117);

Щодо господарських відносин ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТзОВ «Харвест Контракт»:

- договір № 19/2 купівлі-продажу від 03.02.2014 року, укладений між ТзОВ «Харвест Контракт» та ТОВ «Луганськ стройбат» на купівлю-продаж будівельних та сантехнічних матеріалів в асортименті, палетних заготовок і іншого матеріалу та паперу (т. 2. а.с 118);

- довідку про вартість виконаних робіт за лютий 2014 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкову накладну (т. 2, а.с. 119-133);

- договір № 100 про виконання роботи від 02.01.2014 року, укладений між ТзОВ «Харвест Контракт» та ТзОВ «Луганськ стройбат» на реконструкцію з розширенням за рахунок добудови приміщень цеху виробництва морозива без зміни технології виробництва на вул. Повітряній, 2 у м. Львові (т. 2, а.с 133);

- акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкову накладну (т. 2, а.с. 134-150);

- договір № 21/2 від 03.02.2014 року, укладений між ТзОВ «Харвест Контракт» та ТзОВ «Луганськ стройбат» на виконання робіт з будівництва промислового приміщення по вул. Залізничній, 45а у м. Миколаєві (т. 2, а.с 151);

- видаткові та податкові накладні (т. 2, а с. 152-155);

- договір № 67-32 від 27.12.2013 року, укладений між ТзОВ «Харвест Контракт» та ТзОВ «Луганськ стройбат» на виконання робіт з капітального ремонту даху 3-х поверхового гуртожитку ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» по вул. Олени Степанівни, 52 у м. Львові; з будівництва складу промислового приміщення по вул. Залізничній 45,а у м. Миколаєві; з відновлення перекриття та покрівлі по вул. Плуговій 6 у м. Львові (т. 2, а.с. 156);

- довідку про вартість виконаних робіт за січень 2014 року форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, податкова накладна (т. 2, а.с. 157-192).

Аналізуючи подані позивачем первинні документи та даючи їм оцінку на предмет належності та допустимості таких на підтвердження реальності господарських операцій, суд звертає увагу на таке.

Позивачем не надано документів на підтвердження оплати ТзОВ «Луганськ стройбат» за отримані від ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» послуги та ТМЦ (квитанції, платіжні доручення тощо), рівно як і документів на підтвердження оплати замовниками таких робіт позивачу.

Відсутність платіжних документів унеможливлює встановлення факту розрахунків підприємством з своїми контрагентами та факту розрахунків замовниками з позивачем.

За таких обставин суд позбавлений можливості оцінити господарські операції ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» на предмет їх прибутковості для позивача.

ТзОВ «Луганськ стройбат» не надано на вимогу суду жодних первинних документів та будь-яких інших доказів на підтвердження взаємовідносин з ПП «АВК-БУД».

Це зумовлює висновок суду про те, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з ПП «АВК-БУД».

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.09 року № 554 (із змінами від 19.09.2011 №195) затверджено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві.

Листом від 16.03.2010 р. № 12/19-3-9-14-295 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України надало роз'яснення щодо застосування таких типових форм первинних облікових документів у будівництві як Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ- 2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554.

Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Приклад оформлення типових форм при виконанні будівельних робіт із застосуванням матеріалів поставки замовника наведений на с. 27- 38 збірника офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення у будівництві» № 2, лютий 2010.

Практикою проведення взаєморозрахунків за виконані роботи з будівництва, як правило, прийнято щомісячне оформлення таких документів. При тому відповідно до правил заповнення довідки форми КБ-3, така заповнюються наростаючим порядком. Тобто у наступних довідках вказуються вартість робіт виконаних у попередніх періодах.

З 1 січня 2014 року введені в дію національні стандарти України (ДСТУ) з ціноутворення у будівництві, зокрема ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», додатками якого, зокрема Т?Ц, передбачені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 1 січня 2014 року при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт. У зв'язку з цим наказ Мінрегіонбуду від 04.12.09 року № 554 втратив чинність.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 носить обов'язків характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 обумовлюється договором.

Таким чином, до січня 2014 року сторони при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва при оформленні типових форм при виконанні будівельних робіт із застосуванням матеріалів поставки замовника повинні були керуватися наказом Мінрегіонбуду від 04.12.09 року № 554, а після січня 2014 року - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Правовий аналіз всіх договорів, укладених у 2014 році ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» на виконання будівельних робіт свідчить, що у них відсутні домовленості щодо застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Натомість сторони домовились, що порядок здачі та приймання робіт оформлюється відповідним актом.

На підтвердження виконання контрагентами будівельних робіт позивачем до справи долучені акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ- 2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), що є свідченням того, що у 2014 році сторони при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи з будівництва використовували типові форми, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.09 року № 554, оскільки вони про це домовилися при укладанні відповідних договорів.

Аналізом представлених позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ- 2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3) встановлено наступне.

По об'єкту будівництва «Капітальний ремонт даху 3-х поверхового гуртожитку ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод» за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 52» у матеріалах справи наявні три довідки форми КБ-3, які підписані позивачем та ТзОВ «Харвест Контракт» 27.01.14 року, 28.01.14 року та 29.01.14 року.

Порівняльний аналіз вказаних вище трьох довідок форми КБ-3 свідчить, що довідка, підписана 27.01.14 року, включає в себе роботи, вказані в довідках за 28.01.14 року та 29.01.14 року. Тобто 27.01.14 року позивачем та контрагентом вже були підписані документи, в яких фігурували як виконані роботи ті, які по інших довідках виконувались в наступних періодах.

Таким чином, має місце недостовірність інформації у первинних документах, яка фактично свідчить про невиконання таких робіт ТзОВ «Харвест Контракт».

Підтвердженням таких висновків суду є лист Львівського локомотивно-ремонтного заводу від 18.09.2014 року №2539, в якому останній повідомив про те, що роботи з капітального ремонту даху 3-х поверхового гуртожитку ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод» за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 52 були виконані ТзОВ «Самбірбудсервіс» на підставі договору підряду №ВКБ-021/13 від 06.08.2013 року у період з жовтня 2013 року по січень 2014 року. У цьому листі ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод» також заперечив свої відносини з ТзОВ «Луганськ стройбат» (т.5).

По об'єкту будівництва за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 2, у матеріалах справи наявні вісім довідок форми КБ-3 і актів виконаних робіт, датованих березнем 2014 року.

Порівняльний аналіз цих довідок форми КБ-3 і актів виконаних робіт свідчить, що з 03 по 07, 10, 12 та 14 березня 2014 року ТзОВ «Рибні делікатеси» кожного дня встановлювались та розбирались риштування та опалубка для влаштування ригелів перекриття першого поверху.

Римгель (бамлка) (нім. Riegel, букв. - засув, поперечина) - лінійний переважно горизонтальний тримальний елемент (балка, стрижень) конструкцій будинків (споруд) рамного типу. З'єднує жорстко або шарнірно вертикальні елементи - колони, стояки (ригелеві рами), служить опорою балок (прогонів) і плит (ригелеві перекриття, покриття).

Розрізняють ригелі: металеві, залізобетонні й дерев'яні; суцільні (прямокутного, таврового або ін. поперечного перерізу) та ґратчасті.

Позивачем до матеріалів справи надано також довідку форми КБ-3 та акт виконаних робіт від 28.02.14 року, підписану позивачем та ТзОВ «Харвест Контракт».

Зі змісту цих документів видно, що ще в лютому 2014 року ТзОВ «Харвест Контракт» виконано роботи з влаштування ригелів першого поверху цеху морозива за адресою:м. Львів, вул. Повітряна, 2. Крім цього, з вказаного акту виконаних робіт видно, що роботи з влаштування таких ригелів були повністю виконані, оскільки те ж підприємство в той же період вже виконувало роботи по другому поверху вказаного об'єкта.

Таким чином, роботи, відображені у первинних документах як такі, що виконувалися у березні 2014 року ТзОВ «Рибні делікатеси» на об'єкті за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 52, вже були відображені у первинних документах, підписаних ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт» у лютому 2014 року.

Вказане свідчить не тільки про недостовірність відомостей, відображених у первинних документах з виконання будівельних робіт, а є доказом того, що такі роботи взагалі не виконувалися ні ТОВ «Харвест Контракт» ні ТзОВ «Рибні делікатеси».

Аналіз наданих суду договорів, які були укладені позивачем на купівлю-продаж та доставку ТМЦ (№ 79/11 від 29.11.2013 року, № 604 від 17.03.2014 року та № 19/2 від 03.02.2014 року), свідчить, що ТзОВ «Луганськ стройбат» як покупець у цих договорах, зобов'язувалось прийняти та оплатити поставлений товар.

Предметом укладених договорів були будівельні та сантехнічні матеріали, товари для електрообладнання, захисний одяг тощо.

На підтвердження виконання даних угод позивачем долучено до матеріалів справи лише копію договорів, податкові та видаткові накладні.

Жодних доказів оплати за поставлений товар, його складування, місце поставки та перевезення позивачем не представлено.

На підтвердження використання отриманих ТМЦ у своїй господарській діяльності ТзОВ «Луганськ стройбат» надано копії наступних документів: договори, податкові та видаткові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат, відомості витрачених ресурсів (т. 3, а.с. 59 - т. 5, а.с. 18).

Однак жодних доказів оплати за одержані ТМЦ позивачем не представлено.

На вимогу суду позивачем також не надано доказів про порядок поставки та одержання товарів від продавця до покупця та документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару(довіреностей, облік та рух по складу тощо).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, всі товарно-матеріальні цінності постачалися безпосередньо на об'єкт будівництва силами продавця, тому складський облік таких ТМЦ не вівся. У підприємства відсутні складські приміщення.

Суд вважає такі пояснення необґрунтованими, тому що будь-якими доказами вони не підтверджені.

Судом встановлено, що ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» зареєстровані як суб'єкти господарювання у м. Києві.

Така територіальна віддаленість контрагентів позивача потребує певних зусиль для виконання робіт та надання послуг, передбачених укладеними договорами.

Судом не здобуто доказів про наявність у ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних для виконання своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про неможливість фактичного здійснення цими суб'єктами господарювання господарських операцій з виконання робіт або надання послуг для ТзОВ «Луганськ стройбат» у м. Львові та Львівській області.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Представлені позивачем документи (договори, податкові та видаткові накладні) по взаємовідносинах з ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» формально відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, однак, з урахуванням проведеного судом аналізу цих документів, не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Тому суд вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про безтоварність таких операцій.

За відсутності первинних документів по взаємовідносинах ТзОВ «Луганськ стройбат» з ПП «АВК-БУД», суд дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача і з цим контрагентом.

За таких обставин наявність у позивача договорів, актів прийняття-виконання робіт, виписаних переліченими контрагентами, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для включення сум, сплачених за такими документами, до складу податкового кредиту та валових витрат за охоплений перевіркою період.

Оскільки суд дійшов висновку про безтоварність господарських операцій ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси», то вони не могли бути в подальшому використаними в господарській діяльності ТзОВ «Луганський стройбат».

Доводи позивача про те, що судовими рішеннями визнано протиправними дії територіальних органів доходів та зборів в Чернігівській області та у м. Києві про проведенню перевірок та складанню відповідних актів щодо ПП «АВК-БУД» (т.1, а.с.56-66), ТОВ «Харвест Контракт» (т.1, а.с. 67-77) та ТзОВ «Рибні Делікатеси» (т.1. а.с.78-87) судом до уваги не беруться, оскільки долучені до справи копії таких рішень належним чином не оформлені та не містять інформації про набрання такими законної сили.

Суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій ТзОВ «Луганськ стройбат» з ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси» не ґрунтується на відомостях актів ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України закріплений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суб'єкт господарювання повинен здійснювати діяльність з метою одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Намір одержати доход виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та витрат, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про правильність висновків податкового органу про безпідставність включення ТзОВ «Луганський стройбат» до складу податкового кредиту та витрат коштів по взаємовідносинах з ТОВ «Харвест Контракт», ПП «АВК-БУД», ТОВ «Інтерпрайс» та ТзОВ «Рибні Делікатеси», відтак донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірнім.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ДПІ у Франківському районі м. Львова вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність своїх рішень виконала.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені позивачем податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 31.07.2014 року № 0000162204 та № 0000172204, суд дійшов висновку, що вони прийняті відповідачем з урахуванням вимог Податкового кодексу України і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкові повідомлення - рішення від 31.07.2014 року № 0000162204 та № 0000172204 винесені правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 15 грудня 2014 року.