Постанова

від 10.12.2014 по справі 826/18355/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/526

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2014 року 16:31 № 826/18355/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЛА» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участі представників сторін:

представника позивача Омельчук С.О.,

представника відповідача Лісовський Б.Ф.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЛЛА» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 № 0004812206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18355/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10.12.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу відповідача № 1850 від 16.10.2014, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «КУЛЛА» (код ЄДРПОУ 37225972) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по договору від 23.10.2012 № КК-2012-01/10, укладеному з нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина); по договору від 01.08.2012 № КК-2012-01/08, укладеному з нерезидентом «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія); по договору від 27.06.2012 № КК-2012-01/06, укладеному з нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада); по договору від 03.12.2013 № КК-2013-01/12, укладеному з нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина), згідно повідомлень ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» від 05.07.2013 № 2959, від 04.09.2013 № 3195, від 02.01.2014 № 3557 та від 02.04.2014 № 3926, за результатом якої складено акт перевірки від 28.10.2014 № 510/26-57-22-06-09/37225972 (т. 1, арк. 96-101).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- по договору від 23.10.2012 № КК-2012-01/10, укладеному з нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) - несвоєчасне надходження товару на загальну суму 32108,17 дол. США (96 420,92 грн.) та валютні кошти в загальній сумі 3391,47 дол. США (27108,02 грн.);

- по договору від 01.08.2012 № КК-2012-01/08, укладеному з нерезидентом «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) - несвоєчасне надходження товару на загальну суму 1534,12 євро (26701,56 грн.);

- по договору від 27.06.2012 № КК-2012-01/06, укладеному з нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада) - несвоєчасне отримання валютних коштів в загальній сумі 4263,87 дол. США (39380,68 грн.) та не надходження товару на загальну суму 818,13 дол. США (8170,09 грн.). Прострочена дебіторська заборгованість складає 818,13 дол. США (8170,09 грн.);

- по договору від 03.12.2013 № КК-2013-01/12, укладеному з нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) - не надходження товару на загальну суму 13200,00 дол. США (105507,60 грн.). Прострочена дебіторська заборгованість складає 13200,00 дол. США (105507,60 грн.);

- відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару);

- встановлено порушенім ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно … станом на 01 січня 2014 року, станом на 01 квітня 2014 та станом на 01 липня 2014 року.

На підставі складеного акту перевірки від 28.10.2014 № 510/26-57-22-06-09/37225972 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014:

- № 0004812206, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 139830,91 грн. за платежем: порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), код платежу: 21081000 (Т. 1, арк. 108).

Як вбачається з п. 3 акту перевірки, в ході перевірки було встановлено наступне:

1) ТОВ «КУЛЛА» на виконання умов договору від 23.10.2012 № КК-2012-01/10, укладеного з нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина), було здійснено попередню оплату в загальній сумі 41651,57 дол. США (332921,00 грн.), згідно виписок банку:

- від 02.11.2012 № 11 в сумі 6026,52 дол. США (48169,97 грн.);

180-денний термін надходження товару - 30.04.2013;

- від 15.03.2013 № 16 в сумі 14 061,88 дол. США (112396,61 грн.);

90-денний термін надходження товару - 12.06.2013;

- від 28.03.2013 № 17 в сумі 12063,17 дол. США (96420,92 грн.);

90-денний термін надходження товару - 25.06.2013;

- від 25.09.2013 № б/н в сумі 9500,00 дол. США (75933,50 грн.);

90-денний термін надходження товару - 23.12.2013.

Товар від нерезидента «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) надійшов на загальну суму 38260,10 дол. США (305812,98 грн.), згідно вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) від 17.04.2013 № 054038, від 14.10.2013 № 073833, від 14.10.2013 № 073834.

У зв'язку з невиконанням умов договору, нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) повернено валютні кошти в розмірі 3391,47 дол. США (27108,02 грн.), згідно виписки банку від 27.12.2013 № б/н.

Товар на загальну суму 32108,17 дол. США (96 420,92 грн.) та валютні кошти в загальній сумі 3391,47 дол. США (27108,02 грн.) надійшли з порушенням термінів розрахунків.

2) ТОВ «КУЛЛА» на виконання умов договору від 01.08.2012 № КК-2012-01/08, укладеного з нерезидентом «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія), було здійснено попередню оплату в загальній сумі 9687,39 євро (97600,06 грн.), згідно виписок банку:

- від 29.05.2013 № 17 в сумі 2956,79 євро (23633,62 грн.);

90-денний термін надходження товару - 26.08.2013;

- від 18.12.03.2013 № б/н в сумі 6730,60 євро (73966,44 грн.);

90-денний термін надходження товару - 17.03.2014.

Товар від нерезидента «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) надійшов на загальну суму 9687,39 євро (114906,25 грн.), згідно ВМД від 20.06.2013 № 060946, від 30.01.2014 № 006759, від 11.04.2014 № 010599.

У зв'язку з невірно вказаною датою та номером договору при митному оформленні була не належним чином оформлена ВМД, а саме: у ВМД була вказана не вірна дата договору від 01.03.2012 № KK-2012-03/02. Згідно аркуша коригування від 03.09.2013 до митної декларації від 30.06.2013 № 060946 коригування складено для відображення нових відомостей про товари, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення, а саме: замість договору від 01.08.2012 № КК-2012-01/08 було написано договір від 01.03.2012 № КК-2012-03/02.

Товар на загальну суму 1534,12 євро (26701,56 грн.) надійшов з порушенням термінів розрахунків.

3) ТОВ «КУЛЛА» на виконання умов договору від 27.06.2012 № КК-2012-01/06, укладеного з нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада), було здійснено попередню оплату в загальній сумі 52878,00 дол. США (422653,85 грн.), згідно виписок банку:

- від 28.08.2013 № 20 в сумі д37000,00 дол. США (295741,00 грн.);

90-денний термін надходження товару - 25.11.2013;

- від 04.09.2013 № 21 в сумі 15878,00 дол. США (126912,85 грн.);

90-денний термін надходження товару - 02.12.2013.

Товар від нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) надійшов на загальну суму 47796,00 дол. США (382033,43 грн.), згідно ВМД від 16.09.2013 № 070502, від 15.10.2013 № 073939, від 12.11.2013 № 076667.

Згідно п. 1 додаткової угоди від 28.02.2014 № 5: «ТОВ «КУЛЛА» зобов'язується сплатити на користь нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) сумy - 818,13 доларів США за надані послуги згідно акта виконаних робіт від 28.02.2014 № СА-1».

Згідно акта виконаних робіт від 28.02.2014 № СА-1» нерезидент «Genfoot Inc.» (Канада) (продавець) надав ТOB «КУЛЛА» (покупець) консультації та доступ до своїх медіа ресурсів на суму 818,13 дол. США.

Згідно п. 1 акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014: «Згідно договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 у резидента ТОВ «КУЛЛА» виникло право вимагати 818,13 доларів США за недопоставлений товар у «Genfoot Inc.» (Канада)».

Згідно п. 2 акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014: «Згідно договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 у нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) виникло право вимагати 818,13 доларів США за надані послуги у резидента ТОВ «КУЛЛА».

Згідно п. 3 акту: «Враховуючи, що вимоги за договором від 27.06.2012 № КК-2012-01/06 на суму 818,13 доларів США та за додатковою угодою від 28.02.2014 № 5 до договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 на суму 818,13 дол. США являються зустрічними та однорідними, сторони погодились зарахувати їх на суму 818,13 доларів США».

В зв'язку з невиконанням умов договору, нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада) повернено на валютний рахунок № 26006320287501, відкритий у ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК», валютні кошти в розмірі 4263,87 дол. США (39380,68 грн.), згідно виписки банку від 11.03.2014 № б/н.

Валютні кошти в загальній сумі 4263,87 дол. США (39380,68 грн.) надійшли з порушенням термінів розрахунків, а товар на загальну суму 818,13 дол. США (8170,09 грн.) не надійшов.

4) ТОВ «КУЛЛА» на виконання умов договору від 03.12.2013 № КК-2013-01/12, укладеного з нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина), було здійснено попередню оплату в загальній сумі 13200,00 дол. США (105507,60 грн.), згідно виписок банку:

- від 26.12.2013 № б/н в сумі 10000,00 дол. США (79930,00 грн.);

90-денний термін надходження товару - 25.03.2014;

- від 27.12.2013 № б/н в сумі 3200,00 дол. США (25577,60 грн.);

90-денний термін надходження товару - 26.03.2014.

Товар від нерезидента «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) на загальну суму 13200,00 дол. США (10507,60 грн.) не надійшов.

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було застосовано до ТОВ «КУЛЛА» пеню, за товар та кошти, які надійшли несвоєчасно та за товар, який не надійшов, з урахуванням кількості днів прострочення, згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка загалом становить 139830,91 грн., згідно розрахунку пені до акту (т. 1, арк. 102).

Проте, позивач вважає, що, оскільки, авансовий платіж було здійснено 25.09.2013, а постанова правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» набрала чинності 19.11.2012 року та діяла до 19.05.2013, а нерезидентом UGUR ІС VE DIS TCARET A.S.» (Туреччина) повернено 27.12.2013 на валютний рахунок ТОВ «КУЛЛА» валютні кошти в розмірі 3391,47 дол. США, то нерезидентом дотримано 180-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Крім того, щодо дебіторської заборгованості у розмірі 818,13 дол. США по нерезиденту «Genfoot Inc.» (Канада) позивач зазначає, що постанова «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 року № 515, яка встановлює заборону зняття з контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, на момент укладання акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014 року чинна не була.

Крім того, щодо зазначеного в акті перевірки порушення, що валютні кошти від нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) в загальній сумі 4263,87 дол. США (39380,68 грн.) надійшли з порушенням термінів розрахунків, позивач зазначає, що оскільки, авансовий платіж було здійснено 25.09.2013, в той час як постанова правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» набрала чинності 19.11.2012 року та діяла до 19.05.2013, а нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада) повернено 11.03.2014 на валютний рахунок ТОВ «КУЛЛА» валютні кошти в розмірі 4263,87 дол. США, то порушення 180-денногостроку, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" становить 9 днів, а не 99 днів, а тому і пеня становить 920,19 грн., а не 10122,09 грн.

Крім того, щодо зазначеного в акті перевірки порушення, що товар від нерезидента «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) на загальну суму 13200,00 дол. США (10507,60 грн.) не надійшов позивач зазначає, що між ТОВ «КУЛЛА» та нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) було укладено Угоду про внесення змін до договору № КК-2013-01/12 від 03.12.2013 року, якою сторони домовились зарахувати попередню оплату в розмір 13 200,00 дол. США, здійснену покупцем (ТОВ «КУЛЛА»), як оплату за інформаційні послуги. Відтак, 29.03.2014 року між ТОВ «КУЛЛА» та «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) було укладено акт виконаних робіт, яким підтверджено, що продавець надав наступні інформаційні послуги: фірмові каталоги продукції продавця надіслані через інтернет. У зв'язку з чим, позивач вважає, що прострочення граничного строку передбаченого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" становить 4 дні та 3 дні, а тому і пеня становить 1576,46 грн.

Проте, позивачем нічого не зазначено на спростування позиції відповідача, що товар від нерезидента «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) на загальну суму 1534,12 євро (26701,56 грн.) надійшов з порушенням термінів розрахунків.

Однак, ТОВ «КУЛЛА» не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 10.11.2014 № 0004812206, а тому звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ч. 4 ст. 1 Закону №185/94-ВР визначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У зв'язку з чим, п. 3 постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 року № 475, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233 (надалі - Постанова № 475 ) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Відповідно до п. 12 Постанова № 475 , дана постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3 - 8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Отже, п. 3 Постанови № 475 діяв з 19 листопада 2012 року по 19 травня 2013 року .

Крім того, п. 1 постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 14.05.2013 року № 163, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 за № 718/23250 (надалі - Постанова № 163 ) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Відповідно до п. 9 Постанова № 163 , дана постанова набирає чинності з 20 травня 2013 року , крім пунктів 4 та 5, які набирають чинності з 28 травня 2013 року та діє до 19 листопада 2013 року.

Крім того, згідно п. 1 постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 14.11.2013 року № 453, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 за № 1951/24483 (надалі - Постанова № 453 ) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Відповідно до п. 8 Постанова № 453 , дана постанова набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.

Крім того, згідно п. 1 постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 12.05.2014 року № 270, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 496/25273 (надалі - Постанова № 270 ) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Відповідно до п. 7 Постанова № 270 , дана постанова набирає чинності з 20 травня 2014 року та діє до 20 серпня 2014 року.

Крім того, згідно п. 1 постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 20.08.2014 року № 515 (надалі - Постанова № 515 ) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Згідно п. 4 Постанова № 515, у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог .

Відповідно до п. 9 Постанова № 515 , дана постанова набирає чинності з 21 серпня 2014 року та діє до 21 листопада 2014 року.

Відтак, з аналізу вищенаведених постанов вбачається, що з 19 листопада 2012 року по 19 травня 2013 року діяла Постанова № 475, з 20 травня 2013 року до 19 листопада 2013 року діяла Постанова № 163, з 20 листопада 2013 року та до 17 травня 2014 року діяла Постанова № 453, з 20 травня 2014 року та до 20 серпня 2014 року діяла Постанова № 270, 21 серпня 2014 року та до 21 листопада 2014 року діяла Постанова № 515.

Отже, в період з 19 листопада 2012 року по 21 листопада 2014 року діяли Постанови правління Національного банку України, якими було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач на спростування позиції відповідача, що товар на загальну суму 32108,17 дол. США (96 420,92 грн.) та валютні кошти в загальній сумі 3391,47 дол. США (27108,02 грн.) від нерезидента «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) надійшли з порушенням термінів розрахунків, зазначає, що, оскільки авансовий платіж по договору від 23.10.2012 № КК-2012-01/10, укладеному з нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) було здійснено 25.09.2013, а валютні кошти в розмірі 3391,47 дол. США були повернуті нерезидентом UGUR ІС VE DIS TCARET A.S.» (Туреччина) 27.12.2013, то нерезидент повернув кошти з дотриманням 180-денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки Постанова № 475 набрала чинності 19.11.2012 року та діяла до 19.05.2013.

Отже, як було встановлено судом, єдиним обґрунтуванням позивача про відсутність порушення є підстава, що на момент здійснення авансового платежу (25.09.2013) та на момент повернення валютних коштів (27.12.2013) Постанова № 475 вже не діяла, а тому не було порушено 180-денний строку, передбачений ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Однак, суд звертає увагу позивача, що в період з 19 листопада 2012 року по 19 травня 2013 року діяла Постанова № 475, проте, в період з 20 травня 2013 року до 19 листопада 2013 року діяла Постанова № 163, а в період з 20 листопада 2013 року та до 17 травня 2014 року діяла Постанова № 453.

Відтак, на період здійснення 25.09.2013 авансового платежу позивачем по договору від 23.10.2012 № КК-2012-01/10, укладеному з нерезидентом «UGUR ІС VE DIS TICARET A.S.» (Туреччина) та на період повернення 27.12.2013 валютних коштів в розмірі 3391,47 дол. США нерезидентом UGUR ІС VE DIS TCARET A.S.» (Туреччина) діяли постанови № 475, № 163 та № 453, які встановлювали, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як було встановлено ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, товар та валютні кошти від нерезидента UGUR ІС VE DIS TCARET A.S.» (Туреччина) надійшли з порушенням 90-денного терміну, а саме: на суму 193,10 дол. США - 198 днів прострочення (з 13.06.2013 по 27.12.2013); на суму 12063,17 дол. США - 111 днів прострочення (з 26.06.2013 по 14.10.2013); на суму 3198,37 дол. США - 4 дні прострочення (з 24.12.2013 по 27.12.2013).

У зв'язку з чим, суд погоджується з висновками ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що товар на загальну суму 32108,17 дол. США (96 420,92 грн.) та валютні кошти в загальній сумі 3391,47 дол. США (27108,02 грн.) надійшли з порушенням термінів розрахунків.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що дебіторська заборгованості у розмірі 818,13 дол. США по нерезиденту «Genfoot Inc.» (Канада) відсутня, оскільки між сторонами був укладений акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014, а постанова «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 року № 515, яка встановлює заборону зняття з контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, на момент укладання акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014 року чинна не була.

Як вбачається з акту перевірки, згідно п. 1 акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014: «Згідно договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 у резидента ТОВ «КУЛЛА» виникло право вимагати 818,13 доларів США за недопоставлений товар у «Genfoot Inc.» (Канада)».

Згідно п. 2 акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014: «Згідно договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 у нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) виникло право вимагати 818,13 доларів США за надані послуги у резидента ТОВ «КУЛЛА».

Згідно п. 3 акту: «Враховуючи, що вимоги за договором від 27.06.2012 № КК-2012-01/06 на суму 818,13 доларів США та за додатковою угодою від 28.02.2014 № 5 до договору від 27.06.2012 № KK-2012-01/06 на суму 818,13 дол. США являються зустрічними та однорідними, сторони погодились зарахувати їх на суму 818,13 доларів США».

Суд погоджується з позицією позивача, що на момент укладення акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014 Постанова № 515 не діяла, оскільки дана постанова набирала чинності лише з 21 серпня 2014 року.

Однак, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав , а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відтак, з аналізу даної статті можна дійти висновку, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (однорідність вимог передбачає, що кожна сторона повинна виконати на користь іншої сторони зобов'язання які співпадають між собою, відтак, зобов'язання виникають між сторонами по різним предметам, але у сторін виникають однорідні вимоги одна до одної, наприклад, сплата грошових коштів за товар та надані послуги.

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається із акту перевірки, згідно акту взаємозаліку зустрічних вимог від 28.02.2014 ТОВ «КУЛЛА» мало право вимагати у «Genfoot Inc.» (Канада)» 818,13 доларів США за недопоставлений товар, а нерезидент «Genfoot Inc.» (Канада) мало право вимагати у ТОВ «КУЛЛА» 818,13 доларів США за надані послуги.

Відтак, нерезидент «Genfoot Inc.» (Канада) повинен поставити ТОВ «КУЛЛА» товар, за який вже ТОВ «КУЛЛА» сплатив кошти, а у ТОВ «КУЛЛА» вже виникли грошові зобов'язання по оплаті нерезиденту «Genfoot Inc.» (Канада) за надані маркетингові послуги. Як видно із даних взаємовідносин у ТОВ «КУЛЛА» та нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) вимоги не є однорідними, так як у нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) вимоги є матеріальні (поставка товару), а у ТОВ «КУЛЛА» - грошові (за надані маркетингові послуги).

Отже, у цьому випадку залік зустрічних вимог не може бути проведений, оскільки відсутні однорідні вимоги, які відрізняються один від одного, а тому між ТОВ «КУЛЛА» та нерезидентом «Genfoot Inc.» (Канада) вбачається незавершена імпортна операція.

Як було встановлено ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, товар та валютні кошти від у нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) (Туреччина) надійшли з порушенням 90-денного терміну, а саме: на суму 181,13 дол. США - 25 днів прострочення (з 03.12.2013 по 22.10.2014); на суму 4263,87 дол. США - 99 днів прострочення (з 03.12.2013 по 11.03.2014).

Крім того, в період з 19 листопада 2012 року по 19 травня 2013 року діяла Постанова № 475, з 20 травня 2013 року до 19 листопада 2013 року діяла Постанова № 163, з 20 листопада 2013 року та до 17 травня 2014 року діяла Постанова № 453, з 20 травня 2014 року та до 20 серпня 2014 року діяла Постанова № 270, 21 серпня 2014 року та до 21 листопада 2014 року діяла Постанова № 515, якими було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У зв'язку з чим, суд погоджується з висновками ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що валютні кошти в загальній сумі 4263,87 дол. США (39380,68 грн.) надійшли з порушенням термінів розрахунків, а товар на загальну суму 818,13 дол. США (8170,09 грн.) не надійшов.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що твердження в акті перевірки про порушення, що товар від нерезидента «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) на загальну суму 13200,00 дол. США (10507,60 грн.) не надійшов спростовуються Угодою про внесення змін до договору № КК-2013-01/12 від 03.12.2013 року, якою сторони домовились зарахувати попередню оплату в розмір 13 200,00 дол. США, здійснену покупцем (ТОВ «КУЛЛА»), як оплату за інформаційні послуги.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що 29.03.2014 року між ТОВ «КУЛЛА» та нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) було укладено акт виконаних робіт, яким підтверджено, що продавець надав наступні інформаційні послуги: фірмові каталоги продукції продавця надіслані через інтернет.

Однак, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав , а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відтак, з аналізу даної статті можна дійти висновку, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (однорідність вимог передбачає, що кожна сторона повинна виконати на користь іншої сторони зобов'язання які співпадають між собою, відтак, зобов'язання виникають між сторонами по різним предметам, але у сторін виникають однорідні вимоги одна до одної, наприклад, сплата грошових коштів за товар та надані послуги.

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З аналізу вище наведеного вбачається, що ТОВ «КУЛЛА» мало право вимагати у нерезидента «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) 13200,00 дол. США за недопоставлений товар, а нерезидент «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) мав право вимагати у ТОВ «КУЛЛА» 13200,00 дол. США за надані послуги.

Відтак, нерезидент «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) повинен поставити ТОВ «КУЛЛА» товар, за який вже ТОВ «КУЛЛА» сплатив кошти, а у ТОВ «КУЛЛА» вже виникли грошові зобов'язання по оплаті нерезиденту «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) за надані інформаційні послуги. Як видно із даних взаємовідносин у ТОВ «КУЛЛА» та нерезидента «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) вимоги не є однорідними, так як у нерезидента «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) вимоги є матеріальні (поставка товару), а у ТОВ «КУЛЛА» - грошові (за надані інформаційні послуги).

Отже, у цьому випадку залік зустрічних вимог не може бути проведений, оскільки відсутні однорідні вимоги, які відрізняються один від одного, а тому між ТОВ «КУЛЛА» та нерезидентом «ZIYLAN AYAKKABl SAN. VE TIC. A.S» (Туреччина) вбачається незавершена імпортна операція.

Як було встановлено ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, товар від нерезидента «Genfoot Inc.» (Канада) (Туреччина) не надійшов, а саме: на суму 10000,00 дол. США - 211 днів прострочення (з 26.03.2014 по 22.10.2014); на суму 3200,00 дол. США - 210 днів прострочення (з 27.03.2014 по 22.10.2014).

Крім того, в період з 20 листопада 2013 року та до 17 травня 2014 року діяла Постанова № 453, з 20 травня 2014 року та до 20 серпня 2014 року діяла Постанова № 270, з 21 серпня 2014 року та до 21 листопада 2014 року діяла Постанова № 515, якими було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У зв'язку з чим, суд погоджується з висновками ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що товар від нерезидента «ZIYLAN AYAKKABІ SAN. VE TIC. A.S.» (Туреччина) на загальну суму 13200,00 дол. США (10507,60 грн.) не надійшов.

Щодо зазначеного в акті перевірки порушення, що товар від нерезидента «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) на загальну суму 1534,12 євро (26701,56 грн.) надійшов з порушенням термінів розрахунків, позивачем нічого не зазначено та не спростовано таку позицію відповідача жодним доказом.

Відтак, як вбачається з розрахунку пені до акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було встановлено, що товар від нерезидента «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) надійшов несвоєчасно, а саме: на суму 1534,12 євро - 25 днів прострочення (з 18.03.2014 по 11.04.2014).

Крім того, в період з 20 листопада 2013 року та до 17 травня 2014 року діяла Постанова № 453, якою було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У зв'язку з чим, суд погоджується з висновками ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що товар від нерезидента «SIGG SWITZERLAND AG» (Швейцарія) на загальну суму 1534,12 євро (26701,56 грн.) надійшов з порушенням термінів розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами строків , передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесла податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 № 0004812206, яким нарахувала суму грошового зобов'язання в розмірі 139830,91 грн. за платежем: порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім цього, частинами 6, 7 Закону №185/94-ВР визначено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Проте, в матеріалах справи відсутня довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) щодо підтвердження форс-мажорних обставин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЛА» повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЛА» (код ЄДРПОУ 37225972) решту суми судового збору у розмірі 2515,93 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять грн. 93 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2014 року.