Ухвала

від 09.12.2014 по справі 826/11422/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11422/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Безименної Н.В., Пилипенко О.Є.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Бузницького А.О.,

представника відповідача - Білокура В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТАА» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 року №28826552208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на необґрунтованість встановлених відповідачем порушень податкового законодавства під час перевірки позивача по господарським взаємовідносинам останнього з деякими контрагентами.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.10.2013, за підсумками якої складено акт №131/26-55-22-08/37243310 від 10.02.2014 та виявлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 252982,00 грн, у тому числі по періодах: квітень 2013 року на суму 26814 грн, травень 2013 року на суму 70293,00 грн, серпень 2013 року на суму 7550,00 грн, вересень 2013 року на суму 148325,00 грн.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 №28826552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 316228,00 грн, з них 252982,00 грн - за основним платежем, 63246,00 грн - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, а також результатами його адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки, підставою визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало безпідставне, на думку контролюючого органу, віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ, визначеного у податкових накладних, виписаних контрагентами ТОВ «Кілт Фоллс», ТОВ «Ламді», ТОВ «МК-Технолоджі», ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення». Така безпідставність, згідно акту перевірки, випливає з того, що господарські відносини між позивачем та названими юридичними особами фактично не відбулися, що, як вказує відповідач, підтверджується актами податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок останніх. Крім того, відповідач наголошує на наявності вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по справі №761/22932/13-к у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво). Так, зі змісту згаданих актів вбачається, що в них викладено, що згідно пояснень, отриманих органами слідства засновники ТОВ «Кілт Фоллс», ТОВ «МК-Технолоджі», ТОВ «Ламді» зареєстрували товариства за грошову винагороду та жодного відношення до діяльності таких не мають. З огляду на викладене, контролюючими органами встановлено відсутність складських приміщень, транспорту, устаткування та інших необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності вищевказаних підприємств, відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та наміру реального створення правових наслідків. У тому числі при взаємовідносинах з позивачем, які були предметом вищевказаної перевірки.

На спростування приведених доводів, позивачем надано до перевірки первинні документи, що опосередковували його взаємовідносини із вищевказаними контрагентами, проте, контролюючим органом не взято їх до уваги з огляду на вищевикладене.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із матеріалів справи вбачається, що в період, який підлягав податковій перевірці, позивач вступав у господарські відносини з ТОВ «Кілт Фоллс» за договорами поставки №05.04.2013 від 05 квітня 2013 року, №08.04.2013 від 08 квітня 2013 року, б/н від 22 квітня 2013 року, і договорами про надання послуг №08.04.2013 від 08 квітня 2013 року, б/н від 15 квітня 2013 року та б/н від 22 квітня 2013 року; з ТОВ «МК-Технолоджі» за договором про надання послуг б/н від 30 серпня 2013 року; з ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» за договором про надання послуг №ТМП-0208/13 від 02 серпня 2013 року; з ТОВ «Ламді» за договором про надання послуг б/н від 03 травня 2013 року.

Колегією суддів установлено, що за договорами поставки товару №05.04.2013 від 05 квітня 2013 року та №08.04.2013 від 08 квітня 2013 року постачальник (ТОВ «Кілт Фоллс») зобов'язується систематично поставляти покупцю (позивач) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його. Під товаром, що є предметом поставки за наведеними договорами, розуміється флеш накопичувач 4Гб з гравіруванням, брелок металевий вишиванка, буклет А5 «Новинки садовой техники». Умовами цих договорів передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання розрахункових документів і видаткових накладних та передачі товару покупцю.

Відповідно до договору про надання послуг №08.04.2013 від 08 квітня 2013 року виконавець (ТОВ «Кілт Фоллс») бере на себе зобов'язання надати послуги щодо ламінації плакату А1 в кількості 150 шт., післядрукованих робіт листівок (конгрев, тиснення фольгою) в кількості 200 шт.; а відповідно до договору про надання послуг б/н від 15 квітня 2013 року виконавець (ТОВ «Кілт Фоллс») бере на себе зобов'язання надати послуги щодо тиснення на щоденник (300 шт.). Умовами цих договорів визначено, що оплата наданих послуг проводиться за рахунок власних коштів замовника (позивача) згідно з актами здачі - приймання.

Також, судом встановлено, що 22 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Кілт Фоллс» укладено договір про надання послуг б/н, згідно з яким виконавець (ТОВ «Кілт Фоллс») бере на себе зобов'язання надати послуги щодо нанесення штрих-кодів, післядрукових робіт буклетів, каталогів, плакатів, коробок, розфасовки плакатів, флаєрів, конгреву візиток, кольорового друку банерів, ламінації конструкцій. Згідного цього договору вартість даних послуг буде складатись з суми рахунків - фактур, виставлених на оплату виконавцем за кожну послугу згідно її об'єму та узгодженої ціни. Оплата наданих послуг за цим договором проводиться за рахунок власних коштів замовника згідно з актами здачі - приймання.

Окрім того, 22 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Кілт Фоллс» укладено договір поставки, згідно з яким постачальник (ТОВ «Кілт Фоллс») зобов'язується на умовах, які передбачені даним договором, здійснити поставку (передати у власність покупцю - позивачу) непродовольчих товарів, а покупець зобов'язується прийняти товари та сплатити їх вартість, що встановлюється даним договором або визначається відповідно до порядку, який ним передбачається. Згідно умов цього договору, кількість товару, ціна та загальна вартість поставки обумовлюється виконавцем відповідно до виписаних рахунків - фактур та згідно підписаних видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку - фактури, який виставляється постачальником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів з ТОВ «Кілт Фоллс» позивачем надано рахунки - на оплату №3749 від 05 квітня 2013 року, №3750, №3765 від 08 квітня 2013 року, №3774 від 15 квітня 2013 року, №3778 від 16 квітня 2013 року, №3779 від 17 квітня 2013 року, №3786, №3804, №3805 від 22 квітня 2013 року, №3807, №3806 від 24 квітня 2013 року, б/н від 25 квітня 2013 року, б/н від 26 квітня 2013 року, б/н від 29 квітня 2013 року, №3836 від 25 квітня 2013 року, б/н від 30 квітня 2013 року, №4103 від 28 травня 2013 року; видаткові накладні №27 від 05 квітня 2013 року, №54 від 08 квітня 2013 року, №73 від 16 квітня 2013 року, №82 від 17 квітня 2013 року, №89 від 22 квітня 2013 року, №119 від 24 квітня 2013 року, №142, №143 від 26 квітня 2013 року, №157, №184 від 29 квітня 2013 року, №181, №182 від 30 квітня 2013 року; акти надання послуг №30 від 08 квітня 2013 року, №5 від 15 квітня 2013 року, №116, №117 від 22 квітня 2013 року, №118 від 24 квітня 2013 року, №141 від 25 квітня 2013 року, №144, №10, №179 від 29 квітня 2013 року, №180 від 30 квітня 2013 року.

Внаслідок вищевказаних поставок товарів та послуг, які відбулись протягом квітня 2013 року, ТОВ «Кілт Фоллс» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 160885 грн, в т. ч. 26814,17 грн ПДВ. Зазначена сума ПДВ відображена позивачем у складі податкового кредиту за квітень 2013 року.

Окрім того, колегією суддів установлено, що до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, позивачем включена сума податку на додану вартість, зазначена у податковій накладній, виписаній ТОВ «МК-Технолоджі» за результатами виконання договору б/н від 30 серпня 2013 року. Зі змісту цього договору слідує, що ТОВ «МК-Технолоджі» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити поліграфічну та/або сувенірну продукцію та/або надати рекламно-поліграфічні послуги за завданням замовника - позивача, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити роботу щодо виготовлення продукції та/або надані послуги. Ціна робіт (послуг) включає в себе відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи (надані послуги) і визначається додатковими угодами. Замовник здійснює оплату на підставі рахунків - фактур, що надаються виконавцем.

На виконання умов договору сторонами складено та підписано рахунок - фактуру на поставку вимірювальної чашки на ножці в кількості 500 шт. №ІП-3008/01 від 30 серпня 2013 року та видаткову накладну №РН-0830/06 від 30 серпня 2013 року.

Внаслідок зазначеної поставки ТОВ «МК-Технолоджі» виписано позивачу податкову накладну №82 від 30.08.2014 на загальну суму 45300 грн, в т. ч. 7550 грн ПДВ. Зазначена сума ПДВ відображена позивачем у складі податкового кредиту за серпень 2013 року.

Також, судом встановлено, що до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, позивачем включені суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних, виписаних ТОВ «Ламді» за результатами виконання договору б/н від 03 травня 2013 року. Згідно цього договору виконавець (ТОВ «Ламді») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити поліграфічну та/або сувенірну продукцію та/або надати рекламно-поліграфічні послуги за завданням замовника (позивач), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити роботу щодо виготовлення продукції та/або надані послуги. Ціна робіт (послуг) включає в себе відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи (надані послуги) і визначається додатковими угодами. Замовник здійснює оплату на підставі рахунків - фактур, що надаються виконавцем.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано рахунки на оплату №292 від 14 травня 2013 року, №293 від 20 травня 2013 року, №294 від 21 травня 2013 року, №295, №296 від 22 травня 2013 року, №297, №298 від 23 травня 2013 року, №299, 300 від 24 травня 2013 року, №301, №304 від 27 травня 2013 року, №302, №303, №305, №306, №323 від 28 травня 2013 року, №307, №308, №309, №312, №324 від 29 травня 2013 року, №310, №311 від 30 травня 2013 року, №290, №313, №314, №315 від 31 травня 2013 року, видаткові накладні №328 від 21 травня 2013 року, №330 від 22 травня 2013 року, №333 від 23 травня 2013 року, №334 від 24 травня 2013 року, №336 від 27 травня 2013 року, №339, №341 від 28 травня 2013 року, №343, №344, №345, №365 від 29 травня 2013 року, №347 від 30 травня 2013 року, №348, №349, №350 від 31 травня 2013 року, акти надання послуг №324 від 14 травня 2013 року, №326 від 20 травня 2013 року, №332 від 23 травня 2013 року, №335 від 24 травня 2013 року, №338 від 28 травня 2013 року, №337 від 27 травня 2013 року, №340, №364 від 28 травня 2013 року, №342 від 29 травня 2013 року, №346 від 30 травня 2013 року, №351 від 31 травня 2013 року.

Внаслідок поставок товарів та послуг, на підставі договору б/н від 03 травня 2013 року, ТОВ «Ламді» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 421757 грн, в т. ч. 70292,82 грн ПДВ. Зазначена сума ПДВ відображена позивачем у складі податкового кредиту за травень 2013 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, позивачем включені суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних, виписаних ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» за результатами виконання договору №ТМП-0208/13 від 02 серпня 2013 року. Згідно цього договору виконавець (ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити поліграфічну та/або сувенірну продукцію та/або надати рекламно-поліграфічні послуги за завданням замовника (позивач), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити роботу щодо виготовлення продукції та/або надані послуги. Ціна робіт (послуг) включає в себе відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи (надані послуги) і визначається додатковими угодами. Замовник здійснює оплату на підставі рахунків - фактур, що надаються виконавцем.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано рахунки - фактури №ТМ-2708/01 від 27 серпня 2013 року, №ТМ-2808/01 від 28 серпня 2013 року, №ТМ-2908/01 від 29 серпня 2013 року, №ТМ-3008/01 від 30 серпня 2013 року, №ТМ-0209/01 від 02 вересня 2013 року, №ТМ-0209/02 від 02 вересня 2013 року, №ТМ-0309/01, №ТМ-0309/02 від 03 вересня 2013 року, №ТМ-0409/01, №ТМ-0409/02 від 04 вересня 2013 року, №ТМ-0509/01, №ТМ-0509/02 від 05 вересня 2013 року, №ТМ-0609/01, №ТМ-0609/02, №ТМ-0609/03 від 06 вересня 2013 року, №ТМ-0909/01 від 09 вересня 2013 року, №ТМ-1009/01 від 10 вересня 2013 року, №ТМ-1109/01 від 11 вересня 2013 року, №ТМ-1209/01 від 12 вересня 2013 року, №ТМ-1309/01 від 13 вересня 2013 року, №ТМ-1609/01 від 16 вересня 2013 року, №ТМ-1709/01 від 17 вересня 2013 року, №ТМ-1809/01 від 18 вересня 2013 року, №ТМ-1909/01 від 19 вересня 2013 року, №ТМ-2009/01 від 20 вересня 2013 року, №ТМ-2309/01 від 23 вересня 2013 року, №ТМ-2409/01, №ТМ-2409/02 від 24 вересня 2013 року, №ТМ-2509/01, №ТМ-2509/02 від 25 вересня 2013 року, №ТМ-2609/01 від 26 вересня 2013 року, видаткові накладні №0902/14 від 02 вересня 2013 року, №0903/05, №0903/06 від 03 вересня 2013 року, №0904/09, №0904/10 від 04 вересня 2013 року, №0905/19, №0905/20 від 05 вересня 2013 року, №0906/16 від 06 вересня 2013 року, №0909/10 від 09 вересня 2013 року, №0910/09 від 10 вересня 2013 року, №0916/03 від 16 вересня 2013 року, №0924/09 від 24 вересня 2013 року, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №0902/11, №0902/12, №0902/13, №0902/15, №0902/16 від 02 вересня 2013 року, №0906/14, №0906/15 від 06 вересня 2013 року, №0911/12 від 11 вересня 2013 року, №0912/08 від 12 вересня 2013 року, №0913/06 від 13 вересня 2013 року, №0917/07 від 17 вересня 2013 року, №0918/08 від 18 вересня 2013 року, №0919/09 від 19 вересня 2013 року, №0920/14 від 20 вересня 2013 року, №0923/10 від 23 вересня 2013 року, №0924/06 від 24 вересня 2013 року, №0925/07, №0925/08 від 25 вересня 2013 року, №0926/05 від 26 вересня 2013 року.

Внаслідок поставок товарів та послуг, на підставі зазначеного договору ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 741627,51 грн, в т.ч. 148325,49 грн ПДВ. Зазначена сума ПДВ відображена позивачем у складі податкового кредиту за вересень 2013 року.

Враховуючи встановлені обставини, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей у вищезазначених контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів. Також, відповідність вищезазначених податкових накладних вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, відповідачем не заперечується.

Пов'язаність спірних господарських операцій із господарською діяльністю позивача випливає із того, що видами діяльності останнього за КВЕД є, зокрема, діяльність рекламних агентств, посередництво в розміщенні реклами, спеціалізована діяльність із дизайну, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг. Відтак, замовлені позивачем у контрагентів товари та послуги узгоджуються із звичайною господарською діяльністю позивача.

Натомість, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Кілт Фолс» здійснювалась поза межами правового поля, посилаючись на те, що від імені директора цього підприємства ОСОБА_5, ця діяльність здійснювалась невстановленими особами. Такий висновок ґрунтується на змісті акту №178/22-20/38321640 від 21 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Кілт Фоллс» за період з 03 вересня 2012 року по 31 травня 2013 року», в якому вказано, що податковим органом встановлено, що товариство за податковою адресою не знаходиться, директор та засновник ОСОБА_5 не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а згідно висновку експерта підписи на заявках на формування посиленого сертифіката підписувача, в наказі та протоколі виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Наведене стало підставою для висновку про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Кілт Фоллс» з суб'єктами господарської діяльності - постачальниками та покупцями за лютий 2012 року.

У той же час, відповідно до акту №448/26-51-22-03/38328080 від 12 грудня 2013 року «Про не підтвердження правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по підприємству ТОВ «МК-Технолоджі» за період з 01 березня 2013 року по 30 вересня 2013 року» податковим органом встановлено, що товариство за податковою адресою не знаходиться, директор та засновник ОСОБА_6 не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Наведене стало підставою для висновку про порушення ТОВ «МК-Технолоджі» частини 5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «МК-Технолоджі» при придбанні та продажу товарів (послуг), в результаті чого неправомірно сформовано податкові зобов'язання на суму 10675327,00 грн., податковий кредит на суму 10568560,00 грн.

На підставі акту №174/2230/38321085 від 21 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ламді» з питань взаємовідносин з контрагентами за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року» податковим органом встановлено, що згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20 червня 2013 року за результатами проведення опитування посадових осіб ТОВ «Ламді», останні повідомили, що до фінансово-господарської діяльності підприємства жодного відношення не мають, а товариство зареєстрували за грошову винагороду. Наведене стало підставою для висновку про порушення ТОВ «Ламді» положень Податкового кодексу України, а задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року зменшено до 0,00 грн.

Окрім того, відповідно до акту №52/10-06-22-01/37284734 від 30 грудня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Продстайл» та контрагентами - покупцями за вересень 2013 року» податковим органом встановлено, що основним постачальником ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» відповідно до даних АІС «Податковий блок» було підприємство ТОВ «Продстайл». Однак, в ході перевірки зазначеного товариства встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг), а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність його за місцезнаходженням. Наведене стало підставою для висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів та не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення» з ТОВ «Продстайл» та підприємствами - покупцями за вересень 2013 року.

Аналізуючи висновки податкового органу щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту сум, на які виписано податкові накладні названими контрагентами, колегія суддів приходить до наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 названого Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 цього Кодексу встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, судова колегія зазначає, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Враховуючи положення Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні», а також приведені норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений понесеними (сплаченими) витратами і належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

При цьому, що однією із основних засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків (пп. 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Судова колегія вважає за необхідне вказати на те, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період виконання спірних правочинів.

Також, відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Колегія суддів не враховує покликання відповідача на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року по справі №761/22932/13-к у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво), яким встановлено, зокрема, що засновник і директор ТОВ «Ламді» ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_4 зареєструвала це товариство за обіцяну грошову винагороду і в подальшому участі в фінансово-господарській діяльності підприємства не приймала, з огляду на те, що ці обставини не спростовують реальності спірних господарських операцій, що відбулись між позивачем і цим підприємством в травні 2013 року, оскільки дані фінансово-господарські правовідносини не досліджувались у зазначеній кримінальній справі, а сама по собі фіктивність реєстрації товариства не може бути свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є верховенство права, який застосовується з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 КАС України).

Так, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У рішення цього ж суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у разі якщо немає доказів залучення платника податку до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкової вигоди, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про незаконну діяльність його постачальників. Інакше, порушується справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У ході розгляду даної справи відповідачем не було надано суду належних доказів нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ТАА» та ТОВ «Кітл Фоллс», ТОВ «Ламді», ТОВ «МК-Технолоджі», ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення», тобто, доказів того, що правочини, які мали місце у цих відносинах були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, якими можуть бути виключно вироки суду стосовно посадових осіб, які брали в них участь, у яких встановлено відповідні обставини.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про належне підтвердження матеріалами справи реального здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, про що свідчать наявні у ній первинні документи та податкові накладні, видані зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Зважаючи на наведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя Н.В. Безименна суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст ухвали складений 15 грудня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Безименна Н.В.

Пилипенко О.Є.