Постанова

від 12.12.2014 по справі 815/4776/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4776/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року                                                                                 м.Одеса

11год.30хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Кримар” про стягнення коштів за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути кошти з ТОВ “Будівельна компанія “Кримар” (код ЄДРПОУ 22474750) у розмірі 85 034, 99 грн. за рахунок готівки, що належить платнику податків.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/6755/14 позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі задоволено, стягнуто з ТОВ «Кримар» податкову заборгованість у розмірі 60 384, 99 грн., також постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/1320/14 стягнуто з ТОВ «Кримар» податкову заборгованість у розмірі 24 650, 00 грн. При цьому на виконання вказаних постанов податковим органом були направленні інкасові доручення до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, однак вони повернулися на адресу ДПІ у Малиновському районі без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача. Тобто погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків підприємства, відкритих у банках неможливо, що стало підставою для звернення позивача з вказаним позовом до суду про стягнення з ТОВ “Будівельна компанія “Кримар» податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення на адресу відповідача судових повісток, які повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

09.12.2014р. до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Кримар” було взято на податковий облік в органах державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси) 18.01.1996 року за №295.

Згідно довідки про суму податкового боргу платника податків за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати авансових внесків з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму – 85034, 99 грн.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі 815/6755/13-а стягнуто заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток та податку на додану вартість у сумі 60384,99 грн. з рахунків, що були відкриті Будівельною компанією “Кримар”.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/1320/14 стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримар» заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 24 650,00 грн.

На виконання постанов Одеського окружного адміністративного суду позивачем направлялися інкасові доручення до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, а саме:№41 від 29.04.14 на рахунок 26007011679808 у АТ «Укрсиббанк»; №24 від 15.04.14 на рахунок 26044044831801 у Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»; №106 від 20.05.14 на рахунок 26002301238 у ФАТ «ПІВДЕННИЙ»м.Одеса; №105 від 20.05.14 на рахунок 26065010689001 у ФАТ «ІМЕКСБАНК»; №107 від 20.05.14 на рахунок 260043332801 у ФАБ «ПІВДЕННИЙ» м.Одеса; №108 від 20.05.14 на рахунок 26000044831801 у Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»;

Однак, вказані інкасові доручення повернуті банківськими установами без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на зазначених рахунках Підприємства, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Суд не погоджується з обґрунтованістю позовних вимог податкового органу з огляду на наступне.

Згідно приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1-95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» від 29.12.2010 №1244 відповідно до пунктів 95.4, 95.15, 95.16 і 95.18 статті 95 Податкового кодексу України затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок) який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно пункту 2 Порядку вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 ПК України.

Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником органу державної податкової служби до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

Зазначені положення законодавства, вимагають доведення податковим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме відповідачу та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, що в свою чергу може свідчити про можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

В матеріалах справи відсутні докази належності ТОВу “Будівельна компанія “Кримар” готівки на праві власності.

Крім того, погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, є особливим видом способів погашення податкового боргу, що застосовується після реалізації органами доходів і зборів заходів, передбачених п.95.3 ст.95 ПК України.

Суду не надані докази того, що позивач реалізував повноваження, визначені абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України, що є необхідним виходячи із змісту п. 95.1 ст.95 ПК України (продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, застосовується у разі недостатності (відсутності) у такого платника коштів).

З урахуванням недоведеності обставин, що спричиняють можливість звернення до суду для прийняття рішення згідно із п.95.4 ст.95 ПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у спосіб, визначений п. 95.4 ст. 95 ПК України - стягнення коштів за рахунок готівки, - не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, та не надав суду належні докази в підтвердження можливості стягнення податкового боргу з відповідача . за рахунок готівки, що належить платнику податків

Враховуючи наведене, позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ч.6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Кримар” про стягнення коштів за рахунок готівки відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                           М.М. Аракелян

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Кримар” про стягнення коштів за рахунок готівки відмовити.