Ухвала

від 09.12.2014 по справі 815/5018/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5018/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Найденко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІН - АГРО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІН - АГРО» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень №0002282206 та №0002292206 від 10 серпня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІН - АГРО» задоволений. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0002282206 від 10 серпня 2014 року. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0002292206 від 10 серпня 2014 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення №000914/799 від 25 квітня 2014 року ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 України та відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів Одеської області №905 від 25 квітня 2014 року, було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ін -Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Біржа музичних інструментів» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №2689/15-53-22-06/34506329 від 16 травня 2014 року яким встановлено порушення:

1) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст. 198. п.201.1. п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на 2 649 046,00 грн., у т. ч: за квітень 2011 року на суму 519 828,00 грн.; за травень 2011 року на суму 1 969 989,00 грн.; за червень 2011 року на суму 159 229,00 грн.

2) п.44.1 ст. 44. п.138.2, п.138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток у сумі 3 862 659,00 грн., у т.ч. за півріччя 2011 року на суму 3 586 455,00 грн.: за три квартали 2011 року на суму 3 717 374,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 на суму 130 919,00 грн.; за 2011 рік на суму 3 756 819,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 на суму 39 445,00 грн.; за 1 квартал 2012 рік на суму 105 840,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкові повідомлення-рішення: №0002282206 від 10 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3 889 120,00 грн.; №0002292206 від 10 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2 649 047,00 грн..

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ІН - АГРО» вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2011 року позивачем був укладений договір з ПП «Біржа музичних інструментів», за яким ПП «Біржа музичних інструментів» (Виконавець) зобов'язується за плату та за рахунок ТОВ «Ін-Агро» (Замовник) організувати виконання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним або автомобільним транспортом. Також в договорі зазначено, що «Виконавець» може також надавати додаткові послуги: вивантаження вантажу та здавання вантажоодержовучу, перевірку кількості та стану вантажу, зважуванню вантажів, визначення якості товару (за результатами досліджень спеціальних лабораторій), підбір зразків товару, сплата мита, зборів та витрат, покладених на замовника, виконання митних формальностей, одержаних інших необхідних документів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи розрахункові накладні за відповідний звітний період; податкові накладні, які внесені до реєстру виданих та отриманих накладних за відповідний звітний період; видаткові накладні; акти виконання робіт, договори - заяви на виконання транспортно експедиторських послуг, рахунки - фактури.

Витрати по послугам, наданим позивачу за вказаним вище договором з ПП «Біржа музичних інструментів» було віднесено ТОВ «Ін-Агро» до витрат підприємства, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями журналу - ордеру за І - ІІ квартали 2011 року, оборотно - сальдової відомості, картки рахунку по рахунку № 631 «Розрахунки постачальниками».

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.139.1.1. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг у ПП «Біржа музичних інструментів», на які позивач як платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вище наведених вимог Податкового Кодексу України.

Між тим, отримані позивачем документи (податкові і видаткові накладні, акти виконаних робіт (послуг), рахунки - фактури та інш.), на які в тому числі послався суд першої інстанції, дають можливість встановити обсяги та вид наданих позивачу за договором послуг, що в тому числі, дає підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання послуг свому безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм Податкового кодексу України, яким встановлено порядок та підстави формування податкового кредиту.

Щодо доводів апелянта з посиланням на результати почеркознавчої експертизи (в рамках кримінального провадження), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України).

В свою чергу, частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з посиланням на результати почеркознавчої експертизи, оскільки вони зафіксовані в процесуальних документах по кримінальній справі і є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, та не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти та не можуть бути належним доказом у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер договорів, укладених між позивачем та ПП «Біржа музичних інструментів».

В свою чергу, в розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили, а як вбачається з матеріалів справи, інформація щодо винесення вироку у кримінальній справі, в межах якої проведено почеркознавчу експертизу, на момент прийняття рішення та апеляційного розгляду справи - відсутня.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, оскільки як вбачається з п.2.1.10 Договору від 01 квітня 2011 року (а.с.28 том.1), обов'язок щодо оформлення перевізної документації у відповідності до «Правил перевезення вантажів» та Статуту залізниць України, покладено на виконавця договору, тобто ПП «Біржа музичних інструментів», яким організовувалися транспортні послуги, що свідчить про те, що вказані апелянтом товарно-транспортні накладні не є тими первинними документами, які повинен був вести позивач на підтвердження вище вказаних господарських операцій.

Крім того, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи та зазначено представником податкового органу, перевірка позивача проводилась на підставі наказу, виданого відповідачем на виконання постанови від 20.03.2014 року старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва в рамках кримінального провадження №32012110000000074 (приєднано за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи).

Отже, податкові повідомлення - рішення №0002282206 та №0002292206 від 10 серпня 2014 року складено на підставі висновків акту за результатами перевірки позивача на підставі постанови слідчого, винесеної у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п. 56.21 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу , або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Отже, з урахуванням того, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було відсутнє рішення суду, винесеного за результатами розгляду кримінальної справи, колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта про правомірність оскаржуваних рішень відповідача та вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони грунтуються на помилковому застосуванні відповідачем норм матеріального та процессуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 грудня 2014 року.

Головуючий: І.Г.Ступакова

Судді: А.І.Бітов

М.М.Милосердний