Ухвала

від 11.12.2014 по справі 826/12997/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12997/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрофі» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрофі» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2014 № 0002892208 та № 0002902208, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, На підставі наказу відповідача № 681 від 11.03.2014 року, згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови від 05.02.2011 року прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області юриста третього класу була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Будпрофі» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «АТЗ-Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 3.05.2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 28.03.2014 року № 8/26-58-22-08-11/30722953.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 158491,00 грн.; п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 145381,00грн.

На підставі складеного акту перевірки від 28.03.2014 року № 8/26-58-22-08-11/30722953 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 07.04.2014 року: № 0002892208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 181317,00 грн.; №0002902208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 181726,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентом лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення, а тому, наявність у платника податку виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції. Крім того, в судовому рішенні зазначено, що усі надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «АТЗ-Сервіс», підписані від імені директора даного товариства, якого вироком суду визнано винним у фіктивному підприємництві ТОВ «АТЗ-Сервіс».

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Будпрофі» та ТОВ «АТЗ-Сервіс» (підрядник), в особі заступника директора ОСОБА_2 було укладено договір підряду № 30/09-Б від 30.09.2011 року.

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання в межах вартості предмету договору, у встановлені терміни на свій ризик власними і залученими силами виконувати будівельні роботи на об'єкті: «Будівництво цеху по виготовленню вентсистем по вул. Кутузова в м. Бровари Київської області».

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, за підписом ОСОБА_2 та платіжні доручення.

Крім цього, між ТОВ «Будпрофі» та ТОВ «АТЗ-Сервіс» (підрядник), в особі заступника директора ОСОБА_2 було укладено договір підряду № 06/041 від 06.04.2012 року.

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання в межах вартості предмету договору, у встановлені терміни на свій ризик власними і залученими силами виконувати будівельні роботи на об'єкті: «Індивідуальна котеджна забудова і головний сервісний селекційно-технологічний центр по конярству та кінному спорту в урочищі «Оболонь».

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), акти приймання виконаних робіт за підписом ОСОБА_2, податкові накладні, за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, платіжні доручення.

Проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписувати договори та первинні документи, в т.ч. і податкові накладні від імені ТОВ «АТЗ-Сервіс».

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Обґрунтовуючи нікчемний характер договорів, відповідач посилався на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2013 року у справі № 1 КП/359/261/2013 359/8722/13-К щодо засновника та директора ТОВ «АТЗ-Сервіс» ОСОБА_3, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 с. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вказаного вироку убачається, що на досудовому слідстві обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину та уклав з прокурором угоду про визнання винуватості.

З протоколу допиту ОСОБА_2 від 13.02.2013 встановлено, що ОСОБА_2 не знав ТОВ «АТЗ-Сервіс» та його посадових осіб, як і не знав ТОВ «КЗС», ніхто ніколи не пропонував представляти інтереси ТОВ «АТЗ-Сервіс», у зв'язку з чим, відповідно ніколи не представляв інтереси ТОВ «АТЗ-Сервіс».

Крім цього, ОСОБА_2 стверджував, що бухгалтерський та податковий облік ТОВ «АТЗ-Сервіс» не вів, фінансово-господарські операції з іншими підприємства не проводив.

Крім того, в ході досудового розслідування, допитаний директор ТОВ «АТЗ-Сервіс» ОСОБА_3 вказав, що підприємство перереєстрував на своє ім'я за винагороду, товарів (робіт, послуг) в адресу будь-яких суб'єктів господарювання не поставляв (не виконував) та розрахунковими рахунками ТОВ «АТЗ-Сервіс» не розпоряджався.

У зв'язку з чим, 23.08.2013 року в єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) відносно ОСОБА_3, який за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, умисно, не маючі на меті здійснювати господарську діяльність, добровільно, за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «АТЗ-Сервіс».

Крім цього, встановлено, що директор ТОВ «АТЗ-Сервіс» ОСОБА_3 підписав довіреність, згідно якої уповноважив ОСОБА_2 вести фінансово-господарську діяльність та підписувати первинні документи від імені директора ТОВ "АТЗ-Сервіс".

Проте, допитаний ОСОБА_2 показав, що ТОВ «АТЗ-Сервіс» та ОСОБА_3 не знає, інтересів ТОВ «АТЗ-Сервіс» ніколи не представляв, документів фінансово-господарської діяльності товариства не підписував.

Таким чином, на думку суду, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла вірного висновку, що первинні документи по господарських операціях між ТОВ «Будпрофі» та ТОВ «АТЗ-Сервіс» складені з порушеннями норм чинного законодавства, а відтак, не мають юридичної сили і доказовості.

Разом з тим, відповідно до правової позиці, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року, первинні документи підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно із ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Приймаючи до уваги, що податковим органом досліджувалось питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АТЗ-Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 3.05.2012 року та перевірка первинних документів за підписом особи, яка у встановленому законом порядку була визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205 КК України, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що контрагент позивача був створений в порушення вимог Господарського кодексу України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрофі» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.