Ухвала

від 09.12.2014 по справі 821/3839/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3839/14

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Алєксєєв В.О.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Бериславської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про часткове визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Бериславська районна державна лікарня ветеринарної медицини (з урахуванням уточнень до позовної заяви) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункти 6, 10 вимоги № 41-08/1162 від 02 липня 2014 року "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово - господарської діяльності в Бериславській РДЛВМ за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов Бериславської районної державної лікарні ветеринарної медицини задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано п. 10 вимоги від 02 липня 2014 року за №41-08/1162 "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово - господарської діяльності в Бериславській РДЛВМ за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2014 року". В частині визнання протиправним та скасування п. 6 вимоги від 02 липня 2014 року за №41-08/1162 "Про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово - господарської діяльності в Бериславській РДЛВМ за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2014 року" - відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної фінансової інспекції в Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення адміністративного позову, в зв'язку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Херсонській області була проведена ревізія фінансово - господарської діяльності Бериславської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2011 року, за результатами якої був складений акт ревізії №41-27/37 від 19 червня 2011 року.

Вище зазначеним актом ревізії встановлено, що позивач допустив порушення:

- ч. 7 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, 2.2 Положення про документальні забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна; затвердженої постановою КМУ №786 від 04 жовтня 1995 року, п.1.2, 1.3 Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом ДКУ від 25 травня 2010 року №164, п.1.2, 1.3 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 січня 2012 року №44 в частині не відображення дебіторської заборгованості у сумі 11 463,73 грн. за спожиті комунальні послуги по Управлінню ветеринарної медицини та списання на видатки районної державної лікарні вказаної суми, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 11 463,73 грн.;

- порушення ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України №228 від 28 лютого 2002 року, щодо проведення лікарнею використання коштів загального фонду кошторису на виплату заробітної плати лаборанта, який виконує роботу по проведенню лабораторних досліджень, приготування реактивів, робочих розчинів, за які надходять грошові кошти до спеціального фонду кошторису ветеринарної лікарні, на загальну суму 93 179,49 гривень.

На підставі акту ревізії Державною фінансовою інспекцією в Херсонській області було пред'явлено вимогу про усунення фінансових порушень, а саме:

- у пункті 6 зазначено щодо подальшого не допуску випадків оплати за спожиті комунальні послуги без фактичного їх отримання. Усунути в повному обсязі порушення щодо сплати лікарнею ветеринарної медицини за послуги електроенергії, за водопостачання в загальній сумі 11 463,73 гривень, яким фактично користувалося Управління ветеринарної медицини.

- у пункті 10 зазначено про усунення порушення щодо правильності проведення витрат по загальному та спеціальному фонду кошторису, а саме видатки на виплату заробітної плати лаборанта, який виконує роботу по проведенню лабораторних досліджень, приготування реактивів, робочих розчинів, за які надходять грошові кошти до спеціального фонду кошторису ветеринарної лікарні проводити за рахунок спеціального фонду в загальній сумі 93 179,49 гривень.

Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування п. 10 вимоги від 02 липня 2014 року, суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо скасування п.10 вимоги від 02 липня 2014 року №41-08/1162 виходячи з наступного.

Відповідно до статті 97 Закону України "Про ветеринарну медицину" фінансування та матеріально-технічне забезпечення державної служби ветеринарної медицини здійснюються за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Статтею 99 Закону України "Про ветеринарну медицину" встановлено, що оплата проведення заходів щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 цього Закону), процедур контролю, інспектування та ухвалення, надання інформації, лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів, послуг при експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється за рахунок їх власників (операторів потужностей) згідно з тарифами.

Оплата послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за виконання обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів згідно з переліком та у розмірах, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до статей 4 та 13 Закону України "Про оплату праці" джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету затверджуються одночасно з бюджетом.

Пунктом 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659, визначено, що власними надходженнями бюджетних установ, в тому числі, є плата за послуги, що надаються бюджетними установами (підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ). Надходження цієї підгрупи формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затвердженими Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримана позивачем від надання платних ветеринарних послуг з лікування, клінічного огляду, консультацій та інших послуг, є власними надходженнями позивача (підгрупа 1 першої групи).

Згідно підпункту "а" пункту 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямками: підгрупа 1 першої групи - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4 глави 11 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками (згідно наказу Державного казначейства України від 16 квітня 2008 року №129 назву порядку викладено в новій редакції - Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету), затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року №89, на спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як кошти за платні послуги та кошти від вищих і підвідомчих установ, від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо. Власні надходження бюджетної установи мають бути спрямовані на ті бюджетні програми, які передбачені призначеннями спеціального фонду державного бюджету з урахуванням вимог законодавства.

Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін. Надання фінансової підтримки підприємствам (установам, організаціям) не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Частиною першою пункту 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, встановлено, що видатки або надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін.

Відповідно до частини першої пункту 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачу не надано права включати до видатків спеціального фонду видатки на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, задіяних в наданні платних послуг, та обґрунтовано зазначено, що розділення робочого часу працівника бюджетної установи на час, витрачений на надання платних послуг відповідно до законодавства, та інший час, законодавчими та нормативно-правовими актами не передбачено.

Як встановлено судом першої інстанції, за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету передбачалось фінансування видатків лікарні в основному на виплату заробітної плати, нарахування на неї, оплату комунальних послуг та капітальних видатків, за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету передбачалось фінансування видатків лікарні на виплату заробітної плати з нарахуваннями та на оплату комунальних послу (незабезпечені видатками загального фонду), а також видатків на заходи пов'язані з організацією діяльності лікарні.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що видатки на заробітну плату та нарахування на заробітну плату були передбачені затвердженими кошторисами, як по загальному так і по спеціальному фондах бюджетної установи (позивача), в тому числі з урахуванням акту ревізії, яким підтверджено дотримання позивачем порядку затвердження вищевказаних кошторисів доходів і видатків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування п.10 вимоги від 02 липня 2014 року №41-08/1162, який доводами апеляційної скарги спростовано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г.Ступакова

Судді: А.І.Бітов

В.О.Алєксєєв