Рішення

від 08.12.2014 по справі 918/1385/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2014 р. Справа № 918/1385/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора м. Кузнецовська Рівненської області в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради до Реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, до Підприємства "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД" про визнання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності незаконним, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності не нерухоме майно, визнання договору купівлі-продажу недійсним.

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Процун О.О. дов. № 64 від 10.10.14 р.,

Реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області: Грибун В.Є. дов. № 1 від 13.10.2014 р.,

Підприємства "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів": Сорока В.Г.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД": не з`явився,

Прокуратури: Ковальчук Л.В. посв. № 027171 від 02.07.2014 р.

3-ї особи: Маркевич В.Й., дов. № 506-07 від 09.10.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Кузнецовська Рівненської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, до Реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, до Підприємства "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД" про визнання рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 111321662 від 03.03.2014 року незаконним, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, міні хлібопекарню, що розташоване за адресою м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39-А, та свідоцтва про право власності серії САК № 027946 від 03.03.2014 року, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування у ТзОВ "Вараш ЛТД" приміщення теплиці ЗОШ № 4.

Зазначає, що державним реєстратором, незважаючи на відсутність документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, та те, що орендоване приміщення теплиці є невід'ємною частиною ЗОШ №4 та перебуває у власності територіальної громади м. Кузнецовська та на правах оперативного управління передана Управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11321662 від 03.03.2014 на нежитлове приміщення, міні хлібопекарню, що розташоване за адресою: м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39 А, за суб'єктом: Підприємство "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та видано свідоцтво про право власності серія САК №027946 від 03.03.2014, та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕАХ №750874 від 03.03.2014.

В подальшому, 18.07.2014, Підприємством "Богдар" спірна будівля відчужена за договором купівлі-продажу, серія та номер: 84 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД", що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Прокурор та представник позивача - Кузнецовської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради надало пояснення, що відчуження майна проведено незаконно і воно підлягає поверненню.

Відповідач Реєстраційна служба Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області надало усні пояснення, що реєстрація прав на нерухоме майно проведена незаконно і підлягає скасуванню.

Відповідач підприємство "Богдар" позовні вимоги не визнало.

Зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 111321662 під 03.03.2014 р. та зобов'язання Реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, міні хлібопекарню, що розташоване за адресою м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39А за суб`єктом Підприємство "Богдар" ВОІ СОІУ та свідоцтво на право власності серії САК №027946 від 03.03.2014р. підлягає припиненню, оскільки ці вимоги вимоги підвідомчі адміністративному суду.

Звертає увагу суду на те, що 28 травня 2001 року між Кузнецовським міськім відділом освіти (правонаступник Управління освіти Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради) та Підприємством "Богдар" укладено договір оренди приміщення теплиці за адресою: м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39А.

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення теплиці для обладнання міні хлібопекарні.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору Орендар має право проводити реконструкцію орендованих приміщень, що зумовлюють підвищення їх вартості.

Згідно Акту державної технічної комісії про готовність закінченого реконструкцією об`єкта до експлуатації встановлено, що міні хлібопекарня готова до ведення в експлуатацію.

Рішенням Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 6 квітня 2004 р. № 287 затверджено поданий державною технічною комісією акт прийняття в експлуатацію міні хлібопекарні, розташованої по м-н. Вараш, буд. № 39а.

У результаті проведеної підприємством ''Богдар" ВОІ СОІУ реконструкції теплиці створена та введена в експлуатацію нова з технічної точки зору річ - міні хлібопекарня, що підтверджується висновком №31202/4 ФМ експертного дослідження судово-будівельно-технічних експертиз від 6 грудня 2013 року.

Право власності Підприємства "Богдар" ВОІ СОІУ на мініпекарню підтверджується свідоцтвом про право власності серії САК № 027943 від 03 березня 2014 року.

Крім того, спірний об'єкт знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в оренді в підприємства "Богдар", згідно договору оренди земельної ділянки від 17 травня 2004 року.

Пояснює, що згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Заслухавши пояснення учасників процесу, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке .

Теплиця Кузнецовської Загальноосвітньої школи № 4 згідно з технічним паспортом на громадський будинок (Загальноосвітня школа № 4, виданим Кузнецовським міським БТІ (інвентаризаційна справа № 02144, реєстровий № 12к-3-103), який є невід'ємною частиною правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є об'єктом громадського будинку "Загальноосвітня школа № 4".

Як невід'ємна частина громадського будинку "Загальноосвітня школа № 4" об'єкт ("В" теплиця) перебуває у власності територіальної громади міста Кузнецовська та на правах оперативного управління передана управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради.

Право власності на вказану будівлю підтверджується Свідоцтвом про право власності на рухоме майно серія ЯЯЯ № 321035 від 28.12.2006 року.

Згідно з договором № 9 від 28.05.2001 року про оренду приміщення теплиці ЗОШ № 4 підприємству "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" приміщення теплиці передано в платне строкове користування для обладнання міні хлібопекарні інвалідам і ветеранам Великої Вітчизняної війни.

Додатковою угодою від 04.09.2002 року термін дії Договору встановлено на 6 років і 3 місяці до 01.09.2007 року, а згодом автоматично продовжено на той же термін до 01.12.2013 року.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 01.11.2006 року змінено цільове призначення орендованого майна, зокрема пункт 1 Договору викладено в наступній редакції: "орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення теплиці для ведення господарської діяльності, зокрема розміщення поліграфічного обладнання, надання поліграфічних послуг, здійснення торгівлі книгами, канцелярським приладдям та ін. з наданням та знижки інвалідам та ветеранам Великої Вітчизняної війни, за адресою м.Кузнецовськ, м- Вараш, 39 площею 107,75 (сто сім) м кв.".

Підпунктом 2. 2 договору № 9 від 28.05.2001 року про оренду приміщення теплиці ЗОШ № 4 передбачено, що передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору Орендар має право проводити реконструкцію орендованих приміщень, що зумовлюють підвищення їх вартості.

Згідно Акту державної технічної комісії про готовність закінченого реконструкцією об`єкта до експлуатації встановлено, що міні хлібопекарня готова до ведення в експлуатацію.

Рішенням Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 6 квітня 2004 р. № 287 затверджено поданий державною технічною комісією акт прийняття в експлуатацію міні хлібопекарні, розташованої по м-н. Вараш, буд. № 39а.

Згідно висновку №31202/4 ФМ експертного дослідження судово-будівельно-технічних експертиз від 6 грудня 2013 року у результаті проведеної підприємством ''Богдар" ВОІ СОІУ реконструкції теплиці створена та введена в експлуатацію нова з технічної точки зору річ - міні хлібопекарня.

Листом управління освіти від 28.08.2013 року № 1232-09 підприємство "Богдар" відповідно з вимогами чинного законодавства попереджено про намір не продовжувати термін дії договору оренди та намір використовувати майно теплиці ЗОШ № 4 для потреб навчального закладу.

Листом управління освіти від 20.11.2013 року № 1640-09 підприємство "Богдар" повторно попереджено про намір не продовжувати термін дії договору оренди та не використовувати майно теплиці ЗОШ № 4 для потреб навчального закладу. Окрім того підприємство "Богдар" запропоновано до розгляду проект акту передачі орендованого майна.

В зв'язку з відмовою підприємства "Богдар" підписати акт передачі орендованого майна на підставі пункту 2.4 Договору підприємство, "Богдар" листом від 09.12.2013 року № 1727-09 повідомлено про вилучення орендованого майна в односторонньому порядку без звернення до суду. При цьому підприємству "Богдар" запропоновано здійснити вивезення належного підприємству майна, яке знаходиться в орендованому приміщенні ЗОШ № 4, та, в разі бажання залишити за собою проведені поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Підприємством "Богдар" подано позов про визнання права власності на об'єкт нерухомості. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.02.2014 року в задоволенні позову відмовлено. Підприємством "Богдар" подано апеляційну скаргу на вказане рішення. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14.05.2014 прийнято відмову підприємства "Богдар" від апеляційної скарги.

01.12.2013 року закінчився термін дії договору оренди, проте, орендар не звільнив та не повернув орендоване приміщення, а зареєстрував право власності на міні хлібопекарню (свідоцтво про право власності серії САК № 027946 від 03.03.2014р.).

В подальшому, 18.07.2014, Підприємством "Богдар" відчужено спірну будівлю за договором купівлі-продажу № 84 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД", що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно ст. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2003 №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями .

Відповідно до ст. 49 Порядку, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Цією ж статтею визначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

- документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

- письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови додаткових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Однак, державним реєстратором, незважаючи на відсутність документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, не - зважаючи, що вказане приміщення є невід'ємною частиною ЗОШ № 4 та перебуває у власності територіальної громади м. Кузнецовська та на правах оперативного управління передано Управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11321662 від 03.03.2014 на нежитлове приміщення, міні хлібопекарню, що розташоване за адресою: м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39 А, за суб'єктом: Підприємство "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та видано свідоцтво про право власності серія САК №027946 від 03.03.2014, та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕАХ №750874 від 03.03.2014.

Відповідач підприємство "Богдар" посилається на те, що з дозволу власника проведено невід'ємні поліпшення об'єкта та створено нову річ, яка є його власністю.

З цього приводу суд зазначає, що відношення щодо поліпшення наймачем речі, переданої у найм, унормовані приписами ст.778 ЦК України.

Указаною нормою визначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати і користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості цих витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Тобто, відповідач за умови доведення певних обставин може бути визнаний лише співвласником майна, а не одноособовим власником майна як це установив державний реєстратор.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республік Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільної законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, враховуючи доведеність позивачем наявності в нього прав та законних інтересів, щодо спірного майна на яке позивачем отримано свідоцтво про право власності 28.12.06 р., як і враховуючи відсутність правових підстав для оформлення права власності на вказаний об'єкт нерухомості за відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконним рішення державного реєстратора та зобов`язання скасувати державну реєстрацію права власності підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п. 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти.

З аналізу вказаних норм убачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права; і свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином або актом, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Таким чином, свідоцтво про право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, тобто воно не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, який може бути оскаржено до господарського суду або правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а тому в задоволенні вимоги про скасування свідоцтва про право власності слід відмовити.

Щодо заяви Відповідача про те. що спір не підлягає вирішенню в господарському суді.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Застосування вказаної норми вбачається в постановах Вищого господарського суду України по справах № 925/664/13, № 920/1561/13, № 910/21108/13, 911/4619/13 та інших.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Підприємство "Богдар" власником спірного майна, приміщення теплиці в ЗОШ № 4 не являється, а це майно ним незаконно привласнено та відчужено ТзОВ "Вараш ЛТД", чим порушено право власності територіальної громади м. Кузнецовська.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Дана норма Закону є нормою імперативного характеру, та прямо встановлює заборону на використання об'єктів освіти не за призначенням.

Відповідно до п.п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

З урахуванням викладеного, договір купівлі-продажу від 18.07.14р. слід визнати недійсним.

Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно п.30 ч.1 ст.26 Закону до виключної компетенції міських рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідачі, а саме: підприємство "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів", ТОВ "Вараш ЛТД" не надали жодного доказу, який би підтвердив, що власник майна Кузнецовська міська рада з власної волі передала об'єкт нерухомості нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Кузнецовськ, м-н Вараш, 39А.

Варто також зазначити, що спірне приміщення не включалося до об'єктів, які підлягають приватизації, рішення про приватизацію приміщення, що розташоване за адресою: м.Кузнецовськ, м-н Вараш, 39А, Кузнецовською міською радою не приймалося, а останнє все ж вибуло з володіння територіальної громади міста Кузнецовська, а тому наявні достатні докази того, що воно вибуло з володіння власника поза волею позивача.

Спірне майно знаходилось в управлінні освіти на праві оперативного управління правовий статус якого визначено ст.137 ГК України, якою передбачено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за цим власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати в суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Тобто, закон не передбачає у особи, яка наділена правом оперативного управління права вирішувати питання приватизації, відчуження майна без погодження із власником і указані процеси узгоджуються у порядку зазначеному вище, що не було дотримано.

Суд ураховує, що з дозволу власника проведено реконструкцію і створено міні пекарню, однак згадана обставина не впливає на реалізацію захисту права власності, і не перешкоджає поверненню майна із чужого незаконного володіння і, як зазначено вище, урегульована приписами норм ст.778 ЦК України, тобто, у випадку доведення створення нової речі орендар може бути визнаний її співвласником. Водночас, указане питання в установленому законом порядку не вирішене, співвласність на новостворений об`єкт не зареєстровано і в цій площині спірне майно має статус теплиці, а не міні пекарні, яка й підлягає поверненню власнику.

Спірна будівля, а саме теплиця в ЗОШ № 4, згідно з технічним паспортом на громадський будинок "Загальноосвітня школа №42 є невід'ємною частиною останньої та перебуває у власності територіальної громади м. Кузнецовська та на правах оперативного управління передана Управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, в зв'язку з чим вбачаються порушення інтересів Кузнецовської міської ради.

При розподілі судових витрат, судом враховується, що відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 18, 63 Закону України "Про освіту", ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень2, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 49, 80-82 ГПК України, ст. ст. 321, 388 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задоволити позов частково.

2. Визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно №111321662 від 03.03.2014 незаконним та зобов`язати реєстраційну службу Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, міні хлібопекарня, що розташоване за адресою: м. Кузнецовськ, м-н. Вараш, 39 А, за суб'єктом: Підприємство "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України".

3. Визнати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, міні хлібопекарня, що розташоване за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н. Вараш, буд. 39 А (серія та номер: 84, виданий 18.07.2014 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарською Н.О.) недійсним.

4. Витребувати у ТзОВ "Вараш ЛТД" (33000, м. Рівне, вул. Волинської Дивізії, 31, кв. 175, код ЄДРПОУ 39149354) на користь Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 1) приміщення теплиці ЗОШ №4, що розташоване за адресою: м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 39 А, та зобов'язати повернути територіальній громаді м. Кузнецовська на правах оперативного управління Управлінню освіти Кузнецовської міської ради (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 1, код інд. 04590731).

5. Видати наказ.

6. Відмовити в решті позову.

7. Стягнути з : - Реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 4) 6 156 грн. 00 коп. (шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень 00 коп.),

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вараш ЛТД" (33000, м. Рівне, вул. Волинської Дивізії, 31, кв. 175, код ЄДРПОУ 39149354) 6 156 грн. 00коп. (шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень 00 коп.),

- Кузнецовської міської ради (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 1) 1218 грн. 00 коп. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.)

- в дохід Державного бюджету України (для зарахування за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача №31212206783002, отримувач: УДКСУ у м. Рівне, банк отримувача: ГУ ДКCУ у Рівненській області, код ЄДРПОУ: 38012714, МФО: 833017, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 03500111) - судового збору.

8. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 року.

Суддя Войтюк В.Р.