Рішення

від 08.12.2014 по справі 916/4220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р.Справа № 916/4220/14 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури: Притула Є.С.,

від позивача-1 (Національна академія медичних наук України): Хрульов М.В.,

від позивача-2 (ДУ „Інститут стоматології Національної академії медичних наук України"): Хрульов М.В.,

від відповідача-1 (ТОВ „Берег-Будгруп"): Сакали М.Я.,

від відповідача-2 (ПАТ „УкрСиббанк"): Черняков А.В., Юрченко В.Я.,

від третьої особи: Шевченко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Національної академії медичних наук України та Державної установи „Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп" та Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна виконавча служба України, про визнання дійсним договору, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, зняття арешту з об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2014 р. прийнято позовну заяву заступника прокурора Одеської області, порушено провадження у справі № 916/4220/14, призначено її до розгляду в засідання суду на 10.11.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 10.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 17.11.2014 р., в судовому засіданні 17.11.2014 р. - на 08.12.2014 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2014 р. відмовлено прокуратурі у прийнятті письмової заяви про збільшення розміру позовних вимог (зареєстрована 10.11.2014 р. за вх. № 2-5095/14); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державну виконавчу службу України (далі - ДВС) на підставі ст.27 ГПК України.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 08.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Національної академії медичних наук України (далі - НАМНУ) та Державної установи „Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" (далі - ДУ „Інститут стоматології НАМНУ") звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп" (далі - ТОВ „Берег-Будгруп") та Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (далі - ПАТ „УкрСиббанк") про: визнання дійсним укладеного між ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" і ТОВ „Берег-Будгруп" інвестиційного договору від 18.02.2004 р. (зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього від 18.03.2004 р., 20.10.2005 р., 22.11.2006 р., 01.02.2008 р. та 06.10.2009 р.); визнання за державою в особі НАМНУ права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.6, загальна площа 249,90 кв.м, вартість 2265115,35 грн., та м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.8, загальна площа 209,80 кв.м, вартість 1060000,00 грн., із закріпленням на праві оперативного управління за ДУ „Інститут стоматології НАМНУ"; зняття арешту з вказаних об'єктів нерухомого майна, накладеного постановою від 16.12.2013 р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рахімової А.Н.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на положення ст.ст.1,4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності", ст.ст.2,4 Закону України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст.60 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст.20,193 ГК України, ст.ст.15,16,170,182,220,316,317,326,328,329,334,525,526,610,629 ЦК України, умови названого вище інвестиційного договору, додаткових угод до нього, акти прийому-передачі майна на виконання інвестиційного договору, листування сторін, докази відкриття виконавчого провадження щодо стягнення коштів з ТОВ „Берег-Будгруп", накладання арешту на нерухоме майно та зазначає, що ТОВ „Берег-Будгруп" безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення інвестиційного договору, наслідок чого ускладнюється оформлення права власності держави на майно та виникають неправомірні заборони на його відчуження.

НАМНУ, ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" та ТОВ „Берег-Будгруп" підтримали правову позицію Прокурора в повному обсязі, в той час як ДВС залишило вирішення спірних у даній справі питань на розсуд суд.

ПАТ „УкрСиббанк" подало письмовий відзив, у якому просить у позові відмовити, оскільки:

- позовна вимога про визнання інвестиційного договору дійсним є безпідставною, адже ця угода ніяким чином не оскаржується TOB „Берег-Будгруп";

- приписи ст.392 ЦК України дозволяють пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності. При цьому наявність жодної з названих у ст.392 ЦК України обставин Прокурором не доведена;

- позовна вимога про звільнення майна з-під арешту має розглядатись в порядку адміністративного судочинства;

- ПАТ „УкрСиббанк" заявляє про пропуск Прокурором загального строку позовної давності, який по відношенню до вимоги про визнання правочину дійсним згідно ч.2 ст.530 ЦК України слід обчислювати, виходячи з дати, коли ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" направлено TOB „Берег-Будгруп" лист від 26.03.2010 р. № 72 з проханням передати нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд встановив таке.

18.02.2004 р. між ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" (Замовник) та TOB „Берег-Будгруп" (Інвестор) підписано та скріплено печатками інвестиційний договір на розширення площі інституту в м. Одесі та будівництво його науково-клінічного відділення (Договір).

Відповідно до умов розділу 1 Договору Інвестор за рахунок власних та залучених коштів інвестує 1190000,00 грн., які витрачаються на: будівництво науково-клінічного відділення інституту стоматології площею 1000 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна,21; відселення мешканців дев'яти квартир 3-го та 4-го поверхів по вул. Буніна,18; здійснення капітального ремонту фасаду та приміщень Інституту стоматології в м. Одесі по вул. Рішельєвська,11. Замовник передає на період дії Договору Інвестору для будівництва науково-клінічного відділення Інституту стоматології площею 1000 кв.м, комплексу житлових будинків з офісними приміщеннями та магазинами земельну ділянку загальною площею 1,98 га, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва клінічного комплексу Інституту стоматології в м. Одеса по вул. Педагогічна,21.

Додатковими угодами до Договору: від 18.03.2004 р. сторони конкретизували переліки робіт та визначили терміни їх виконання; від 20.10.2005 р. сторони доповнили розділ 4 Договору п.4.3, в якому Інвестор зобов'язався вносити плату за оренду земельної ділянки; від 22.11.2006 р. Інвестора наділено статусом замовника будівництва, а Замовника - правом власності на 1000 кв.м приміщень на першому поверсі першої черги житлового комплексу в м. Одеса по вул. Педагогічна,21; від 01.02.2008 р. сторони розірвали додаткове погодження від 22.11.2006 р., погодили строки набуття права власності на об'єкти будівництва, збільшили розмір інвестування тощо; від 06.10.2009 р. сторони передбачили внесення змін до розділу 1 Договору, а саме відселення мешканців двох квартир під №№ 6 і 8, які розташовані по вул. Рішельєвській,11, та передачу цих квартир на баланс Замовника.

На виконання Договору ТОВ „Берег-Будгруп" відселило мешканців квартир № 6 та № 8 по вул. Рішельсвській,11 у м. Одесі, а також зареєструвало право власності на них, про що свідчать наявні у справі інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01.02.2011 р. Замовник та Інвестор підписали акти прийому-передачі квартир № 6 і № 8 у будинку № 11 по вул. Рішельєвській у м. Одесі, відповідно до яких ТОВ „Берег-Будгруп" передало зазначене нерухоме майно у фактичне користування ДУ „Інститут стоматології НАМНУ".

В подальшому, вказуючи на те, що не може оформити будь-які права на майно, ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" направляло листи ТОВ „Берег-Будгруп" з проханням сприяти в цьому, в т.ч. лист від 07.05.2013 р. № 105 з пропозицією укласти нотаріально посвідчений правочин.

У відповіді від 15.05.2013 р. № 31 ТОВ „Берег-Будгруп" повідомило, що на майно, яке знаходиться у користуванні ДУ „Інститут стоматології НАМНУ", накладено арешт, тому можливість нотаріально посвідчити правочин відсутня.

Бездіяльність ТОВ „Берег-Будгруп" та її правові наслідки спричинили звернення Прокурора з позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши відповідність доводів учасників процесу фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 220 ЦК України закріплює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним; у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно абз.4 п.2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 (із змінами) сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (ч.2 ст.218, ч.2 ст.220 ЦК України).

В абз.1-3 п.3.2 цієї ж постанови пленуму зазначено, що нотаріальне посвідчення правочинів (договорів) є обов'язковим лише у передбачених законом випадках або коли сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору...; у зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення; у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням правочинів, які підлягали нотаріальному посвідченню, дійсними (ст.ст.219,220 ЦК України), господарські суди повинні з'ясувати: чи підлягав відповідний правочин нотаріальному посвідченню, з яких причин його не було нотаріально посвідчено та чи втрачена можливість такого посвідчення, а також чи не суперечить зміст правочину вимогам закону, оскільки в такому разі позов не може бути задоволений.

Господарський суд, проаналізувавши приписи ст.220 ЦК України та її тлумачення пленумом касаційної інстанції в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що:

- за своєю правовою природою Договір являється передбаченим ст.715 ЦК України договором міни (сторонами з метою виконання зобов'язань за угодою передано один одному майно та послуги), зміст правочину не суперечить вимогам законодавства. В ст.716 ЦК України визначено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Згідно ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Таким чином, оскільки за Договором відбувається перехід права власності на квартири, він підлягає нотаріальному посвідченню;

- Договір нотаріально не посвідчено з вини ТОВ „Берег-Будгруп", яке ухилилось від вчинення такої дії. При цьому на теперішній час можливість нотаріального посвідчення втрачена, тому що постановою від 16.12.2013 р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Рагімової А.Н. накладено арешт на нерухоме майно з метою задоволення за його рахунок вимог ПАТ „УкрСиббанк".

Приймаючи до уваги наведене, той факт, що сторони Договору домовились щодо всіх істотних умов, те, що відбулось часткове виконання Договору, зокрема передача нерухомого майна у користування ДУ „Інститут стоматології НАМНУ", господарський суд визнає Договір та додаткові угоди до нього дійсними.

В ч.1 ст.60 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (із змінами) вказано, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено вище, на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.6 і м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.8, накладено арешт постановою від 16.12.2013 р. ВП 41223513 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Рагімової А.Н. з метою погашення заборгованості ТОВ „Берег-Будгруп" перед ПАТ „УкрСиббанк".

Між тим, належним власником названих квартир на підставі визнаного судом дійсним Договору є держава, в зв'язку з чим суд визнає право власності на нерухоме майно за нею та знімає арешт, накладений постановою від 16.12.2013 р. ВП 41223513. Особою, повноважною на реалізацію прав держави як власника слід визнати НАМНУ, тобто галузеву академію наук, інститутом якої укладено Договір, згідно із ст.1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності".

При цьому судом не включаються до п.3 резолютивної частини рішення відомості про: вартість нерухомого майна, т.я. доказів того, що на момент прийняття судового рішення вартість майна дорівнює зазначеній Прокурором, немає; закріплення квартир на праві оперативного управління за ДУ „Інститут стоматології НАМНУ", адже ст.137 ГК України та ч.2 ст.2 Закону України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" покладають на НАМНУ передачу організаціям, що віднесені до її відання, майна на праві оперативного управління. Відтак, закріплення майна на праві оперативного управління має здійснюватись не за рішенням суду, а за розпорядчим документом НАМНУ.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Не приймаються до уваги твердження ПАТ „УкрСиббанк" про те, що визнання Договору дійсним унеможливлюється відсутністю доказів оскарження угоди TOB „Берег-Будгруп", оскільки наведене невірне розуміння ст.220 ЦК України не враховує, що правовою передумовою для визнання судом угоди дійсною є ухилення сторони від нотаріального посвідчення правочину, а не оскарження останнього.

Помилковими являються доводи банку про те, що Прокурором не доведено наявність жодної з названих у ст.392 ЦК України обставин для визнання права власності за державою, адже з урахуванням ч.1 ст.60 Закону України „Про виконавче провадження", на підставі якої заявлено позов про визнання права власності, доказом оспорювання іншою особою права власності вважається накладання арешту на майно.

Твердження про те, що позовна вимога про звільнення майна з-під арешту має розглядатись в порядку адміністративного судочинства суперечить п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 (із змінами), в якому зазначено, що відповідно до ст.60 Закону України „Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Окрім цього, суд відмовляє у задоволенні заяви ПАТ „УкрСиббанк" про відмову у позові через пропуск загального строку позовної давності в зв'язку з тим, що перше прохання від ДУ „Інститут стоматології НАМНУ" нотаріально посвідчити правочин датовано 07.05.2013 р., тобто днем оформлення листа № 105. Раніше, в т.ч. у листі від 26.03.2010 р. № 72, питання щодо нотаріально посвідчення Договору не ставилось.

На підставі ч.2 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на TOB „Берег-Будгруп", внаслідок неправомірних дій якого виник спір.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дійсним інвестиційний договір від 18.02.2004 р., укладений між Державною установою „Інститут стоматології Національної академії медичних наук України" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, код 02012102) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп" (65026, м. Одеса, вул. Гоголя,7, кв.1, код 32432565) (зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього від 18.03.2004 р., 20.10.2005 р., 22.11.2006 р., 01.02.2008 р. та 06.10.2009 р.).

3. Визнати за державою в особі Національної академії медичних наук України (04050, м. Київ, вул. Герцена,12, код 00061125) право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, кв.6, загальна площа 249,9 кв.м, і м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, кв.8, загальна площа 209,8 кв м.

4. Зняти арешт з об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.6 та м. Одеса, вул. Рішельєвська,11, кв.8, накладений постановою від 16.12.2013 р. ВП № 41223513 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп" (65026, м. Одеса, вул. Гоголя,7, кв.1, код 32432565) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 3654/три тисячі шістсот п'ятдесят чотири/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення підписано 12 грудня 2014 р.

Суддя Л.В. Лічман