ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2014 рокусправа № 804/9063/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року
у справі № 804/9063/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс»
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,–
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення від 14 березня 2013 року № 7650/10/18.2-15, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за період лютий 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 11 березня 2013 року та відобразити її показники в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача, скасовано рішення від 14 березня 2013 року № 7650/10/18.2-15, зобов'язано прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за період лютий 2013 року з додатками з 11 березня 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У письмових запереченнях представник товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» просить апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» перебуває на обліку платників податків в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та зареєстровано платником податку на додану вартість з 25 травня 2005 року.
07 березня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс», на виконання вимог статті 49 Податкового кодексу України, надіслано на адресу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, яка отримана 11 березня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на адресу позивача направлено лист від 14 березня 2013 року № 7650/10/18.2-15, з якого вбачається, що податкова звітність із податку на додану вартість у позивача не приймається у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс», а тому податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року надіслана поштою є такою, що складена з порушенням пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України та не вважається податковою декларацією і не приймається до розгляду.
Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.
Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року містить всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а також відповідає формі податкової декларації, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492.
Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 Податкового кодексу України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Підпунктом 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3, 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його декларації із зазначенням причин такої відмови.
Отже, суд першої інстанції правильно вказав на те, що норми Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок подання та прийняття податкової звітності, не містять такої підстави відмови у прийнятті податкової декларації, як анулювання реєстрації платника певного податку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги на спростовують висновків суду першої інстанції.
Також, суд першої інстанції правильно зазначив й те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року по справі № 2а/0470/16408/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27 липня 2011 року № 1078 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс». Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року набрала законної сили 18 лютого 2014 року.
Таким чином, станом на час розгляду справи по суті, рішення яке стало підставою не прийняття у позивача податкової звітності податковим органом скасоване у судовому порядку, у зв'язку з чим відмова Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року на підставі анулювання реєстрації платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» є протиправною.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. В такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» в частині визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період лютий 2013 року як податкової звітності; скасування рішення від 14березня 2013 року № 7650/10/18.2-15 та зобов'язання прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період лютий 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 11 березня 2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період лютий 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначена вимога стосується внутрішнього порядку прийняття податкової звітності податковим органом та, в разі визнання протиправними дій державної податкової служби щодо невизнання податкової звітності та зобов'язання визнати податкову звітність, органи державної податкової служби повинні самостійно провести корегування даних щодо податкової звітності і це належить виключно до їх повноважень, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2014 |
Оприлюднено | 19.12.2014 |
Номер документу | 41906362 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Богданенко І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні