Ухвала

від 02.12.2014 по справі 815/2784/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2784/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства ремонтно-будівельного управління № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство ремонтно-будівельного управління № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста (далі - позивач, або ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача №№ 0000282230, 0000292230 від 28.02.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.131 т.3), причини неприбуття суду не відомі.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.131 т.3), причини неприбуття суду не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 30.01.2014 року по 05.02.2014 року, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.01.2014 року № 211 та повідомлення про проведення перевірки від 29.01.2014 року № 65, посадовою особою відповідача було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП РБУ №5 Одеського міського ПБ рембудтреста щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Будканатрівест» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1036/15-53-22-3/03331625 від 11.02.2014 року (а.с.11-24 т.1).

На підставі висновків зазначено акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000282230 від 28.02.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 234259 грн. - основний платіж та 117130 грн. - штрафні санкції; № 0000292230 від 28.02.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 246588 грн. - основний платіж та 123294 грн. - штрафні санкції (а.с.26, 27 т.1).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції, ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста (як генеральним підрядником) були укладені із ТОВ «Будканатрівест» договори субпідряду: № 15-С/1 від 01.08.2013 року на виконання комплексу робіт по поточному ремонту головної електрощитової лабораторії живлення басейну у м. Одесі по вул. Маловського, 10; № 5/3/1 від 01.08.13 року на виконання робіт по сантехніці у житлових будинках у складі мікрорайону 4-5 житлового масиву Котовського; № 28/1 від 14.08.2013 року на виконання робіт по прокладанню кабельної лінії ТП 2530 до щитової ОЦМТИ у м. Одеса по вул. Рішельєвської, 28; № 3/1 від 01.08.2013 року на виконання комплексу робіт по поточному ремонту головної електрощитової лабораторії живлення; № 25-04/2013/1 від 01.08.2013 року на виконання робіт по комплекту креслень стадії проекту робочої документації по багатоквартирним житловим спорудам с. Молодіжне; № 20/1 від 01.08.2013 року на виконання робіт у житлових будинках житлового масиву Котовського; № 19/1 від 01.08.2013 року на виконання робіт по оздоблюванню у житлових будинках на житловому масиві Котовського; № 1508.13-01/1 від 27.08.2013 року на виконання комплексу робіт п. 7.2.1 ТУ № 26-08/ИС84-01 від ПАТ ДТЕК Донецькобленерго для АЗК у м. Донецьку по вул. Купріна; № 31/1 від 29.08.2013 року на виконання комплексу робіт по зовнішньому електрооснащенню у с. Банновка Одеської області; № 27/1 від 06.08.2013 року на виконання робіт по монтажу живлення газових котельних багатоповерхового житлового комплексу у м. Одесі по вул. Французький бульвар, 60; № 2206.13-01/1 від 27.08.2013 року на виконання комплексу робіт по поточному ремонту головної електрощитової лабораторії живлення; № 30/1 від 16.08.2013 року на виконання робіт по електромонтажу виносу кабелю у житловому комплексі у м. Одеса по вул. Французький бульвар, 60; № 29/1 від 16.08.2014 року на виконання робіт по ремонту кабельної лінії 6 кВ ПС Київська-ЦРП Нептун (а.с.99, 106, 119, 156, 163, 168, 189, 198, 200, 205, 217, 239 т.1).

Факт виконання підприємством-контрагентом ТОВ «Будканатрівест» для ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста у серпні 2013 року будівельно-ремонтних робіт за зазначеними договорами, сплати відповідних грошових коштів за отримані роботи, у тому числі, і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період, актами приймання виконаних будівельних робіт, договірними цінами, відомостями витрачених ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, даними бухгалтерського обліку підприємства (а.с.99-246 т.1; а.с.1-29, 68-80 т.2).

Також, позивачем були надані до суду первинні документи на обґрунтування використання наданих ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста ремонтно-будівельних робіт в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності, а саме при виконанні господарських зобов'язань за договорами підряду із замовниками робіт: ТОВ Станиславський, ТОВ «ЮВЕЛ», ТОВ «РЕАЛ-ГРУПП» (а.с.99-250 т.2, а.с.1-25 т.3).

Зазначені документи були предметом дослідження відповідачем під час проведення спірної перевірки позивача.

Водночас, як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, що, також, відображено апелянтом в поданій апеляційній скарзі, висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з підприємством-субпідрядником ТОВ «Будканатрівест» було зроблено податковим органом з огляду на наявність інформації, зазначеної в акті ДПІ Шевченківському районі ГУ Міндоходів в м. Києві № 1968/26-5922-07/38781377 від 20.11.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будканатрівест» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 30.09.2013 року» (а.с.83-93 т.1), у якому на підставі службової інформації відділу податкової міліції зазначено про наявність ознак фіктивності підприємства та відсутність реального здійснення ним господарських операцій із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, у зв'язку з тим, що засновник та головний бухгалтер підприємства не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності, відсутності у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності та не знаходження його за юридичною адресою.

Крім того, доходячи висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідач посилався на те, що податкові накладні контрагента-постачальника ТОВ «Будканатрівест», на підставі яких ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2013 року включено суму витрат та податку на додану вартість, заповнені не державною мовою (російською), а тому на думку органу доходів і зборів, оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Зазначене, на думку відповідача свідчить про те, що договори субпідряду, укладені між ДП РБУ №5 Одеського міського ПБ рембудтреста та підприємством-контрагентом ТОВ «Будканатрівест» не мають реального характеру та спрямовані на здійснення операцій з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, а наданими ДП РБУ №5 Одеського міського ПБ рембудтреста первинними документами не підтверджується фактичність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будканатрівест».

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на інформацію, викладену в акті ДПІ Шевченківському районі ГУ Міндоходів в м. Києві № 1968/26-5922-07/38781377 від 20.11.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будканатрівест» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 30.09.2013 року», оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентом, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що, як вбачається зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, який був використаний відповідачем при проведенні спірної перевірки та фактично став підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, під час проведення зазначеної зустрічної звірки відносини, що виникли між позивачем та його контрагентом не досліджувались перевіряючими.

У вказаному акті, на підставі службової інформації відділу податкової міліції, зазначено про наявність ознак фіктивності ТОВ «Будканатрівест» та відсутність реального здійснення ним господарських операцій із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, у зв'язку з тим, що засновник та головний бухгалтер підприємства не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності, відсутності у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності та не знаходження його за юридичною адресою.

Однак, колегія суддів вважає, що вказана інформація у зазначено акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не може бути підставою для визначення позивача грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Крім того, колегія суддів наголошує, що як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних Договорів були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується апелянтом, а також відображено в акті спірної перевірки.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визнав безпідставними посилання податкового органу на фіктивність ТОВ «Будканатрівест» та відсутність реального здійснення ним операцій із контрагентами-покупцями у зв'язку з тим, що засновник та головний бухгалтер підприємства не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності, відсутності у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, оскільки вказані доводи відповідача ґрунтуються лише на висновках акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та жодними доказами в суді підтверджено не було.

Будь-яких доказів того, що в діях керівника ТОВ «Будканатрівест», за фактом здійснення господарських операцій з позивачем у серпні 2013 року встановлені ознаки кримінальних або інших правопорушень щодо проведення фіктивної господарської діяльності, представником відповідача до суду надано не було та судом не встановлено.

Більш того, з наданої відповідачем інформації по контрагенту позивача - ТОВ «Будканатрівест» вбачається, що кримінальних проваджень щодо вказаного підприємства не відкрито та вироків щодо посадових осіб цього підприємства немає.

З цього приводу, суд першої інстанції, також, обґрунтовано наголосив, що в силу приписів ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є лише вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Що стосується посилань відповідача на наявність певних недоліків податкових накладених, виданих позивачу контрагентом-постачальником ТОВ «Будканатрівест», на підставі яких ДП РБУ № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста було сформовано витрати та податковий кредит у серпні 2013 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що спірні накладені (а.с.17-29, 68-80 т.2) складені українською мовою, а саме: заголовок, назви граф, найменування платників податків - постачальника та продавця, переважна більшість найменування товару та інші обов'язкові реквізити.

Наявність деяких помилок, допущених підприємством-постачальником у цих накладних при перекладі з російської мови абревіатури найменування ДП РБУ №5 Одеського міського ПБ рембудтреста, номенклатури робіт, не свідчить про складання зазначених податкових накладних російською мовою та про відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за цими документами.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтованого вказав, що наявність зазначених граматичних помилок не позбавляє можливості органи доходів і зборів ідентифікувати продавця та покупця, суті та змісту виконаних робіт.

Також, на момент подання позивачем до податкового органу податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток за серпень 2013 року та декларування в них витрат та податкового кредиту за спірними податковими накладними, зазначені податкові накладні були внесені підприємством-постачальником ТОВ «Будканатрівест» до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанціями про прийняття зазначених податкових накладних у електронному вигляді Державною податковою службою України (а.с.53-60 т.3).

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного органами державної податкової служби відносно контрагента позивача, який, в свою чергу, ґрунтується виключно на наявній податковій інформації по підприємству - ТОВ «Будканатрівест», без дослідження господарських відносин позивача з його контрагентом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства ремонтно-будівельного управління № 5 Одеського міського ПБ рембудтреста до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/