Рішення

від 12.12.2014 по справі 378/1167/14-ц

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1167/14-ц

Провадження № 2/378/346/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2014 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Карабань З. І,,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача

Іванівської сільської ради: ОСОБА_3,

законного представника

третьої особи

неповнолітнього ОСОБА_5: ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 в особі законного представника неповнолітнього ОСОБА_6, про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 посилаючись на те, що 13 лютого 2008 року в с. Іванівка її мати ОСОБА_8 склала заповіт - на випадок смерті зробила розпорядження, зазначивши, що все своє моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_9, а земельну частку (пай), а у випадку виділення земельної частки (паю) в натурі, земельну ділянку в КСП «Прогрес» заповідає їй (позивачу).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла. Після її смерті вона (позивач) та її брат ОСОБА_9 подали до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Інших осіб, які б відповідно до ст. 1241 ЦК України мали б право на обов'язкову частку в спадщині (малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатного вдівця та непрацездатних батьків) немає.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9 помер. Його спадкоємцем першої черги згідно статті 1261 ЦК України є неповнолітній син ОСОБА_5.

На її (позивача) заяву до Ставищенської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус вказала на неможливість із заповіту встановити волю заповідачки щодо складу спадкового майна та необхідність звернення до суду.

Позивач просить витлумачити вищевказаний заповіт таким чином, що ОСОБА_8 заповіла все своє моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_9, а їй позивачу заповіла земельну ділянку, кадастровий номер 3224283200:04:002:0043, площею 3,202 га на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області згідно державного акта серії ЯА №257210.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.

Представник відповідача Іванівської сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

ОСОБА_6 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 - третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, її представника ОСОБА_2, представника відповідача Іванівської сільської ради ОСОБА_3, її покази як свідка, законного представника третьої особи неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копій свідоцтв про народження та про одруження дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_1, вона є дочкою ОСОБА_8, після одруження (з 27.021993 року) прізвище позивачки - ОСОБА_1 (а. с. 13-14).

13 лютого 2008 року в селі Іванівка Ставищенського району Київської області мати позивачки ОСОБА_8 склала заповіт - особисте розпорядження на випадок своєї смерті, в якому зазначила, що все своє моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_9, а земельну частку (пай), а у випадку виділення земельної частки (паю) в натурі, земельну ділянку в КСП «Прогрес», заповідає ОСОБА_1. Заповіт посвідчено секретарем Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_3. за реєстровим № 80 (а. с. 8).

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 17.05.2005, встановлено що спадкодавиця ОСОБА_8 на час складання вищевказаного заповіту вже мала у власності земельну ділянку розміром 3,202 га, кадастровий номер 3224283200:04:002:0043, на території Іванівської сільської ради Ставищенського району, що була виділена їй в натурі розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації № 546 від 19.08.2004 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) у землі КСП «Прогрес» (а. с. 11-12).

З копії спадкової справи ( а. с.32-34) встановлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У встановлений законодавством шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори звернулися позивач та її брат ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 15). Спадкоємцем першої черги після смерті останнього згідно статті 1261 ЦК України є неповнолітній його син ОСОБА_5.

Листом від 8 лютого 2013 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори позивачу повідомила, що видати свідоцтво про право на спадкове майно за заповітом (на вищевказану земельну ділянку) неможливо, оскільки вищевказаний заповіт неможливо трактувати однозначно, а саме: позивачу заповідано земельну частку (пай), а у випадку виділення земельної частки (паю) в натурі, земельну ділянку в КСП «Прогрес», тоді як земельна ділянка відповідно до наданого держаного акта вже була виділена в натурі і знаходиться на території Іванівської сільської ради.

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 17 травня 2005 року, встановлено що спадкодавиця ОСОБА_8 на час складання даного заповіту вже мала у власності земельну ділянку розміром 3,202 га, кадастровий номер 3224283200:04:002:0043, на території Іванівської сільської ради Ставищенського району (а. с. 12), що була виділена їй в натурі розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) у землі КСП «Прогрес» (а. с. 11-12).

Допитана в якості свідка представник відповідача Іванівської сільської ради ОСОБА_3 суду показала, що вищевказаний заповіт було посвідчено нею, як секретарем даної сільської ради. Фактично спадкодавиця ОСОБА_8 вважала що земельна ділянка на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) у землі КСП «Прогрес» їй ще не була виділена в натурі. По їх сільській раді особам, що мали вказані сертифікати, державні акти про право власності на землю виготовлювались тривалий період, і спадкодавиця на час складання заповіту могла ще і не отримати державний акт.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті і у відповідності до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскільки при складанні вищевказаного заповіту волею ОСОБА_8 було заповісти позивачу земельну ділянку, яка на час складання заповіту належала спадкодавиці на підставі вищевказаного державного акта,

Враховуючи, що із змісту вищевказаного заповіту вбачається воля спадкодавиці про те, щоб після її смерті належне їй конкретне майно (в даному випадку земельна ділянка) перейшла у власність позивачу, а все своє інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право перейшло у власність ОСОБА_9, - суд вважає за можливе витлумачити даний заповіт, тобто задовольнити позовні вимоги.

Оскільки відповідач Іванівська сільська рада до пред'явлення позивачем позову про тлумачення заповіту і під час розгляду справи не оспорювала цього права, - відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1223 ч. 1, 1236, 1241, 1256, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Положення заповіту складеного ОСОБА_8 і посвідченого 13 лютого 2008 року секретарем Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_3 за реєстром №80: ««все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що я за законом матиму право заповідаю ОСОБА_9, а земельну частку (пай), а у випадку виділення земельної частки (паю) в натурі земельну ділянку в КСП «Прогрес» заповідаю ОСОБА_1» слід розуміти так: «все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що я за законом матиму право заповідаю ОСОБА_9, а виділену мені в натурі земельну частку (пай) в землях КСП «Прогрес», а саме - земельну ділянку, кадастровий номер 3224283200:04:002:0043, площею 3,202 га, на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №257210, заповідаю ОСОБА_1».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення виготовлено 16 грудня 2014 року.

Суддя Н. М. Марущак