Ухвала

від 03.12.2014 по справі 2а-8196/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/75929/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.

за участю представників:

позивача - Купченка В.В., Стіни О.Ю.,

відповідача - Зломиноги Т.М.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

у справі № 2а-8196/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор Лімітед" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ від 02.12.2011 № 172/07-226 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства»; визнано протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки Товариства; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0000667225, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року в сумі 1 732 197 грн. із застосуванням 309 295 грн. штрафних санкцій.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що податковою інспекцією призначено та проведено спірну перевірку за відсутності передбачених законом підстав та з порушенням законодавчо визначеної процедури, тоді як право Товариства на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування підтверджується документально.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти і відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що порушення позивачем порядку подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за червень 2008 року призвело до завищення задекларованої Товариством суми бюджетного відшкодування. Також відповідач обумовлює законність призначення оспорюваної перевірки проведенням службового розслідування відносно його працівника.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року Товариством було задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 2 805 349 грн.

За наслідками проведення податковим органом виїзної позапланової перевірки Товариства з питань достовірності нарахування цієї суми бюджетного відшкодування порушень з боку позивача при формуванні задекларованих даних податкового обліку виявлено не було; зазначену суму частково повернуто платникові (а саме - у розмірі 1 022 685 грн.).

У подальшому позивачем подавалися уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ за червень 2008 року, згідно з якими Товариством змінено напрям бюджетного відшкодування залишку від'ємного значення ПДВ шляхом перенесення цього залишку до складу податкового кредиту наступних звітних періодів.

Згідно з уточнюючим розрахунком, поданим Товариством до контролюючого органу 02.02.2009 (вх. № 4599), збільшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 1 073 152 грн. У зв'язку з цим ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за червень 2008 року, оформлену довідкою від 18.02.2009 № 266/2306/33050216, під час якої не виявлено порушень позивачем порядку ведення податкового обліку.

Втім на виконання наказу керівника ДПІ від 02.12.2011 № 172/07-226 відповідачем було проведено документальну позапланової невиїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за червень 2008 року. За наслідками цієї відповідачем складено акт від 02.12.2011 № 208/07-214/33350216, в якому зазначено, що неподання платником додатку 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступних звітних періодів» до уточнюючого розрахунку від 02.02.2009 № 4599 унеможливлює встановлення періодів виникнення від'ємного значення з ПДВ у заявленій сумі та перевірку достовірності розрахунку суми бюджетного відшкодування. Наведене стало підставою для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0000667225, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року в розмірі 1 732 197 грн. із застосуванням 309 295 грн. штрафних санкцій.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Наведені положення податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.

Як вбачається з установлених судами обставин даної справи, згідно з оспорюваним наказом ДПІ було призначено повторну перевірку податкової звітності Товариства за червень 2008 року (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків).

Правомірність цієї перевірки відповідач мотивує посиланням на складений ДПІ акт службового розслідування від 20.06.2012 № 54, в якому зазначено про порушення посадовою особою ДПІ порядку прийняття податкової звітності Товариства.

Можливість проведення повторної перевірки платника передбачена, зокрема, підпунктом 78.1.12 пункту 78.1. статті 78 ПК, у разі коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Таким чином, проведення службового розслідування органом державної податкової служби відносно дій (бездіяльності) своїх же працівників не є підставою для ініціювання повторної податкової перевірки платника в порядку наведеної норми Кодексу.

А відтак суди цілком правомірно визнали незаконним наказ ДПІ від 02.12.2011 № 172/07-226, за яким призначено податкову перевірку з приводу питань, охоплених попередньою податковою перевіркою, що, в свою чергу, виключає й законність дій податкового органу з проведення цієї перевірки. Наведене свідчить про відсутність у даному разі юридичного факту проведення податкової перевірки як підстави для прийняття контролюючим органом рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК.

Відсутність проведеної податкової перевірки свідчить про відсутність у контролюючого органу компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення, позаяк така компетенція не виникає лише в силу вчинення платником податків податкового правопорушення, а потребує проведення податкової перевірки.

У зв'язку з викладеним оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає є незаконним з огляду на його прийняття податковим органом поза межами визначеної законом компетенції, що обумовлює правильність ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень по суті даного спору.

За даних обставин правових підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційних вимог не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 у справі № 2а-8196/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько