Ухвала

від 15.12.2014 по справі 810/5591/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5591/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМАТ" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИМАТ" звернулось з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17 червня 2014 року №0005341501.

Постановою Київський окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16 травня 2014 року по 29 травня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПРИМАТ" (код за ЄДРПОУ 23240407) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Толф" (код за ЄДРПОУ 34808845) за період з 1 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року за результатами якої складено Акт перевірки від 29 травня 2014 року №1786/15-1/23240407.

За висновками Акта перевірки, позивачем порушено вимоги пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Кодексу та розділу 3 наказу ДПА України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" від 15 травня 2012 року №420, через що безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, у розмірі 50673 грн.; безпідставно завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань в наступних періодах за березень 2013 року у сумі 50673 грн.; безпідставно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за березень 2013 року у розмірі 50673 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку із виявленням відповідачем відсутності факту реєстрації податкової накладної за грудень 2012 року по операціям із ТОВ "Толф" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як стверджувалось представником позивача і не заперечувалось відповідачем, ТОВ "ПРИМАТ" подано до відповідача заперечення на Акт від 29 травня 2014 року №1786/15-1/23240407, однак такі заперечення залишено без задоволення.

На підставі Акта перевірки 17 червня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005341501, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 50 673 грн. за основним платежем і на 25 337 грн. за штрафними санкціями.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2012 року між ТОВ "ПРИМАТ" та ТОВ "Толф" укладено договір постачання нафтопродуктів №064-250712.

У ході виконання такого договору 25 грудня 2012 року оформлено рахунок №ТФ-0000443 та підписано видаткову накладну №РН-0000626.

26 грудня 2012 року контрагентом позивача ТОВ "Толф" виписано податкову накладну №72 на суму 304036,25 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 50672,70 грн.

Дізнавшись, що вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року подав додаток №8 - "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", які отримано відповідачем 21 січня 2013 року, про що свідчить квитанція №2.

Крім того, у листі до відповідача від 21 січня 2013 року, який отримано 21 січня 2013 року, ТОВ "Примат" повідомило податковий орган, що ТОВ "Толф" не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №72 від 26 грудня 2012 року; зазначили і про те, що товариство додало до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року додаток №8 - заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Також подали із вказаним листом копії договору постачання №064-250712 від 23 липня 2012 року, рахунку №ТФ-0000443 від 25 грудня 2012 року, видаткової накладної №РН-0000626 від 25 грудня 2012 року, податкової накладної №72 від 26 грудня 2012 року, виписки з банку про оплату.

Податкова накладна №72 від 26 грудня 2012 року видана ТОВ "ТОЛФ", з урахуванням уточнюючого розрахунку, включена товариством "ПРИМАТ" до податкового кредиту за лютий 2013 року, а відповідна сума податку врахована позивачем при визначенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року.

Крім того, у ході розгляду справи встановлено, що надходження заяви ТОВ "ПРИМАТ" від 21 січня 2013 року із скаргою на ТОВ "Толф" стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

За результатами такої перевірки від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла довідка №916/22-9/34808845 від 7 березня 2013 року (а.с.18-20), за висновками якої перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ "Толф" за грудень 2012 року; у той же час, встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей отриманих від ТОВ "Толф" за грудень 2012 року.

Також з'ясовано, що правомірність нарахування товариством "Примат" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодах за березень 2013 року вже була предметом перевірки ДПІ у травні-червні 2013 року, за наслідками якої порушень при врахуванні суми податку на додану вартість за операцією із ТОВ "Толф" виявлено не було.

Судом встановлено, що жодних претензій стосовно реальності здійснення господарської операції, за якою виписано податкову накладну №72 від 26 грудня 2012 року, як і щодо форми і змісту первинних документів і податкової накладної, - у відповідача не має.

Крім того, судом першої інстанції було оглянуто оригінали первинних документів та податкову накладну №72 від 26 грудня 2012 року, виписану ТОВ "Толф", встановлено відповідність їм залучених до матеріалів справи копій.

Також матеріали справи містять платіжні доручення, за результатами чого встановлено факт оплати позивачем коштів за отриману від ТОВ "ТОЛФ" продукцію. На підтвердження перевезення придбаного товару товариством подано завірену копію товарно-транспортної накладної .

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було здійснено усіх передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України дій, які у разі нереєстрації продавцем товару податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних дають право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Крім того, за наслідками дослідження судом первинних документів та податкової накладної за операцією із ТОВ "Толф" встановлено відповідність таких документів законодавчим вимогам до їх оформлення.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у лютому 2013 року податку на додану вартість у сумі 50672,70 грн. за податковою накладною №72 від 26 грудня 2012 року по постачальнику ТОВ "Толф".

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - без змін. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.