Рішення

від 05.12.2014 по справі 923/1477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 р. Справа № 923/1477/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "МТС", м. Херсон

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Любимівка, Каховський район, Херсонська область,

про стягнення 183 776,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Тищенко О.М., керівник підприємства, виписка з ЄДР; Корчма Ю.О., уповн. представник, довіреність № 29/44-ю від 17.11.2014р.

від відповідача - ОСОБА_4, уповн. представник, довіреність № 1932 від 28.10.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Приватного підприємства "МТС" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогами про стягнення 183776,85 грн. на відшкодування завданих відповідачем позивачеві збитків, з яких 48640,65 грн. витрат позивача у період з вересня 2013 року по травень 2014 року, пов'язаних з сівбою та агротехнічною обробкою озимого ріпаку, 3055,20 грн. витрат позивача на проведення дослідження зразків ґрунту та загиблих посівів, 132776,85 грн. недоотриманих відповідачем доходів. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України та твердженнями про завдання відповідачем майнової шкоди позивачу, а саме, про загибель у травні 2014 року належних позивачеві посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га, внаслідок проведення відповідачем на суміжній земельній ділянці хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким проти позову заперечує, просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про необґрунтованість позову. У відзиві вказано про ненадання позивачем доказів, на підставі яких однозначно та достовірно можливо встановити особу, діями якої було завдано шкоду майну позивача, зокрема, те, що такою особою є саме, відповідач, про ненадання позивачем доказів протиправності поведінки такої особи, а також, доказів відповідного причинного зв'язку між діями такої особи та завданням шкоди майну позивача.

Крім цього, у відзиві вказано: "В акті про обстеження посівів озимого ріпаку від 28 травня 2014 року зазначено, що комісію, яка проводила обстеження створено відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25 березня 2014 року № 120, тобто, за два місяці до гибелі урожаю ріпаку ПП "МТС"…

В акті відбору/прийому зразків вих. № 1 від 03.06.2014р. зазначено, що відібрано ґрунт і стебло 1-1,5 кг., а в протоколі випробувань №0129-У від 16 червня 2014р. зазначено, обсяг наданого зразка на випробування - 2 кг., тобто, на 0,5 кг. більше ніж було відібрано.

На підставі викладеного та наявних в матеріалах справи доказах, можливо зробити висновок, що мав місце випадок (casus), тобто заподіяння шкоди майну позивача з причин, які не залежать від сторін зобов'язань в абсолютних правовідносинах, тобто, у відносинах реалізації позивачем права власності на належне йому майно. Наявність випадку (casus), в свою чергу, виключає наявність вини (culpа). За загальним правилом господарського законодавства, кожен діє на власний ризик, відносно, зокрема, свого майна, що закріплено у ст.ст. 42,44 Господарського кодексу України, а тому ніхто не може бути зобов'язаний до відшкодування збитків, які спричинені випадком… Тому ст. 323 Цивільного кодексу України передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, позивач, як власник свого майна, несе ризик випадкової загибелі майна ".

18.11.2014р., 01.12.2014р. та 05.12.2014р. позивачем в судових засіданнях надано суду додаткові документи на обґрунтування позову.

В судовому засіданні 18.11.2014р. оголошувалася перерва до 11-00 год. 01.12.2014р.

В судовому засіданні 01.12.2014р. оголошувалася перерва до 10-00 год. 05.12.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити повністю в задоволенні позову, з зазначених у відзиві на позовну заяву підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 05.12.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "МТС" (надалі - позивач) на підставі укладених цим підприємством з фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 строком на п'ять років договорів оренди землі від 23.03.2011р., є користувачем (орендарем) кількох земельних ділянок загальною площею 15,8 га на землях сільськогосподарського призначення (контур НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Наприкінці вересня 2013 року вказані земельні ділянки було засіяно за рахунок позивача озимим ріпаком. Це підтверджується обліковим листом тракториста - машиніста від вересня 2013 року, видатковою накладною від 21.09.2013р. № 32129 на придбання позивачем насіння ріпаку, актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за вересень 2013 року, актом витрат насіння і садивного матеріалу за вересень 2013 року та актом від 28.05.2014р. про обстеження належних позивачеві посівів озимого ріпаку.

Як слідує з матеріалів справи, суміжним землекористувачем позивача на вказаному полі (контурі) НОМЕР_8 є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач).

Вказане підтверджується щодо земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 наданими позивачем копіями договорів оренди від 20.10.2010р., які укладено відповідачем строком на п'ять років з фізичними особами ОСОБА_8 (щодо земельної ділянки НОМЕР_1 площею 5,74 га) та ОСОБА_9 (щодо земельної ділянки НОМЕР_2 площею 5,27 га).

Факт оренди відповідачем земельних ділянок №/№ НОМЕР_7, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, про що стверджується за текстом позовної заяви відповідачем не заперечується.

Таким чином, не є спірним при розгляді даної справи факт користування відповідачем земельними ділянками №/№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 на землях сільськогосподарського призначення (контур НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області. Так само, не є спірним при розгляді даної справи, оскільки не заперечується відповідачем, факт використання відповідачем вказаних земельних ділянок з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме, під вирощування соняшника.

28 травня 2014 року комісією у складі начальника відділу - головного агронома управління агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, головного спеціаліста - агронома цього ж управління, головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області та головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управління контролю якості насіння та садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, складений акт про обстеження належних ПП "МТС" посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га (с. Калинівка) поле НОМЕР_8 (з датою посіву у ІІ - ІІІ декада вересня 2013 року) згідно з яким комісією встановлено: "На площі, що обстежується у період з 1 вересня 2013 року по травень 2014 року виконано наступний комплекс агротехнічних заходів (польових робіт): дискування в два сліди, культивація, передпосівна культивація, посів (нормою висіву 1 млн/га) з внесенням мінеральних добрив 200 кг/га аміачної селітри. У результаті обстеження посівів озимого ріпаку ПП "МТС" комісія прийшла до висновку: на рослинах озимого ріпаку спостерігаються хімічні опіки, а також, усихання верхніх ярусів та напівсформованих стручків рослин озимого ріпаку, повне відмирання та опсипання листового апарату, яке могло бути спричинене в результаті ураження хімічними засобами захисту рослин, це призвело до припинення вегетації рослин озимого ріпаку, що в свою, чергу призвело до загибелі посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га. Загибель посівів озимого ріпаку відбулося внаслідок обприскування сусідньої (суміжної) ділянки посівів хімічними речовинами та попадання їх на обстежувану ділянку".

03 червня 2014 року комісією у складі директора позивача, головного агронома позивача та головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області було відібрано з поля НОМЕР_8 зразки (проби) ґрунту і стебла ріпаку загальною вагою 1-1,5 кг., про що складений відповідний акт. Метою відбирання цих зразків, як-то зазначено за текстом акту, є подальше направлення таких зразків на випробування до Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК.

18 червня 2014 року Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України складений протокол випробувань № 0129-У. Згідно з цим протоколом об'єктами випробувань були зразок ґрунту загальною вагою 2 кг. з поля НОМЕР_8 позивача у с. Калинівка Каховського району Херсонської області та зразок стебла ріпаку загальною вагою 2 кг. з цього ж поля.

За результатами випробувань лабораторією встановлено наявність у вказаному зразку ґрунту таких хімічних сполук пестицидного характеру як імазапір (0,16 мг/кг у зразку, при нормі 0,05 мг/кг, можлива похибка + (-) 1,8 %), імазамокс (0,30 мг/кг у зразку, при нормі "не нормується", можлива похибка + (-) 2,4 %) та трибенурон-метил (більше 0,01 мг/кг у зразку, при нормі 0,01 мг/кг). Також, за результатами випробувань лабораторією встановлено наявність у вказаному зразку стебла ріпаку таких хімічних сполук пестицидного характеру як імазапір (0,26 мг/кг у зразку, при нормі 0,05 мг/кг, можлива похибка + (-) 7,5 %), імазамокс (1,02 мг/кг у зразку, при нормі "не нормується", можлива похибка + (-) 11,0 %) та трибенурон-метил (більше 0,01 мг/кг у зразку, при нормі 0,01 мг/кг). При випробуваннях нормативний вміст цих трьох хімічних сполук пестицидного характеру враховано у відповідності до ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001, як-то вказано за тестом протоколу випробувань.

Згідно наданого позивачем рекламного проспекту на гербіцид "Євро-Лайтинг" (виробництва компанії BASF, Німеччина) даний гербіцид призначений до використання на посівах соняшнику, діючими речовинами цього гербіциду є хімічні сполуки імазапір та імазамокс.

Матеріалами справи не підтверджений факт проведення відповідачем, зокрема, навесні 2014 року хімічної обробки вказаним гербіцидом "Євро-Лайтинг" або ж іншими гербіцидами (пестицидами) належних відповідачеві посівів соняшнику на полі (контурі НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області. В судових засіданнях факт проведення відповідачем такої обробки представником відповідача не визнається та, одночасно, не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї ж статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовується зокрема, такий вид господарських санкцій, як відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правовідносини, які пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів та агрохімікатів, права та обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян у цій сфері, а також, повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері визначено Законом України "Про пестициди та агрохімікати".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, а також, торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" державна політика у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, реалізується Кабінетом Міністрів України, центральними та іншими органами виконавчої влади, відповідно до їхньої компетенції.

Відповідно до ст.16-2 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить здійснення державного контролю за вмістом залишкових кількостей пестицидів та агрохімікатів, зокрема, у ґрунті на землях сільськогосподарського призначення, кормах, сільськогосподарській продукції та сировині, а також, реєстрація технічних засобів застосування пестицидів та агрохімікатів. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011р. № 500/2011, саме, Міністерство аграрної політики та продовольства України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики. Згідно з п.1 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 464/2011, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин тощо. Зокрема, до повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України належить здійснення державного контролю за дотриманням регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту), вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів та агрохімікатів..

Відповідно до ст.16-3 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів.

Відповідно до ст.16-5 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить встановлення санітарно-гігієнічних вимог до транспортування, зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 467/2011, саме, Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, формуванні державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. При цьому, згідно з п.1 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 400/2011, Державна санітарно-епідеміологічна службу України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" посадові особи органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд та державний контроль у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, в межах компетенції, передбаченою законами, мають, зокрема, наступні права:

- вимагати від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і громадян, діяльність яких пов'язана з виробництвом, транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів та агрохімікатів і торгівлею ними, додержання законодавства про пестициди і агрохімікати;

- безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з виробництвом, транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів та агрохімікатів і торгівлею ними, інші підконтрольні об'єкти з метою перевірки додержання законодавства про пестициди і агрохімікати і відбору зразків необхідних матеріалів для агрохімічних та інших аналізів і досліджень;

- накладати адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про пестициди і агрохімікати, в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" порушення законодавства про пестициди та агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні:

- у приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини, а так само, майну та навколишньому природному середовищу;

- у недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;

- у забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря;

- у порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- у застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;

- у порушенні правил утилізації, знищення сільськогосподарської сировини і продовольчих продуктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів;

- у невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;

- у використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Наказом Міністерство охорони здоров'я України від 03.08.1998р. № 1 затверджено Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві (ДСП 8.8.1.2.001-98) (надалі - Правила).

У п. 1.2. Правил вказано, що дані правила розроблені відповідно до Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та "Про пестициди та агрохімікати". Згідно з п. 1.4. Правил дані правила є складовою санітарного законодавства та обов'язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять буд-які дії з пестицидами. Згідно з п. 6.1.2 Правил обробка рослин та інших об'єктів повинна здійснюватися суворо за показаннями з обов'язковим врахуванням економічної межі шкідливості, ступеню розвитку хвороб рослин і бур'янів, а також, прогнозу погоди. Згідно п. 6.1.4. Правил всі роботи з пестицидами обов'язково реєструються у спеціальних журналах. Згідно з п. 6.1.5. Правил всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках, але, як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього середовища нижче + 10 градусів за Цельсієм. Згідно з п. 6.1.7. Правил завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.09.2001р. №137 затверджено Державні санітарні правила та норми "Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001".

Статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення України встановлено адміністративну відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними речовинами.

Статтею 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення України встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів.

Статтею 194 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Статтею 239 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Згідно з ст. 38 ГПК України сторона, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, зазначивши у клопотанні, зокрема, докази, які мають бути витребувані, обставини, які перешкоджають поданню доказів, та обставини, які можуть підтвердити ці докази. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У п.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, роз'яснено, що коли стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належних і допустимих доказів, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування таких доказів судом (в порядку ч. 1 ст.38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки з заподіяними збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України господарсько - правова відповідальність настає за умови вчинення учасником господарських відносин правопорушення. Тобто, протиправної поведінки учасника господарських відносин.

Позивачем під час розгляду даної справи не надано суду належних та допустимих доказів того, що дії відповідача з проведення, у травні 2014 року, або ж у будь-яку дату, в межах періоду з вересня 2013 року по квітень 2014 року, включно, хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника на земельних ділянках - складових поля (контуру НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області порушували приписи норм Закону України "Про пестициди та агрохімікати" або ж приписи інших нормативних документів, якими врегульовано діяльність, пов'язану з застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органів санітарно-епідеміологічної служби, органів екологічної безпеки та/або правоохоронних органів для встановлення факту правопорушення з боку відповідача, в контексті тверджень позивача про завдання йому діями позивача значної майнової шкоди.

Також, суду не надано доказів спрямування відповідачеві будь-яких приписів чи інших документів відповідного реагування органами санітарно-епідеміологічної служби, органами екологічної безпеки, іншими органами, які, згідно Закону України "Про пестициди та агрохімікати", мають повноваження на здійснення державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, або ж правоохоронними органами.

Суду не надано доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності, у зв'язку із вчиненням відповідачем будь-яких правопорушень при проведенні відповідачем у період з вересня 2013 року по квітень 2014 року, включно, хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника на земельних ділянках - складових поля (контуру НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області. У зв'язку із цим у суду відсутні підстави для відповідного висновку про наявність вини відповідача.

У акті від 28.05.2014р. комісійного обстеження належних позивачеві посівів озимого ріпаку на полі (контурі) НОМЕР_8 не вказано на підставі яких, саме, фактичних обставин, відповідних характерних ознак та матеріальних слідів комісія дійшла висновку про те, що шкоди належним позивачеві посівам озимого ріпаку завдано внаслідок господарської діяльності на суміжній земельній ділянці - складової поля (контуру НОМЕР_8) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області, а також, не вказано, в контексті зазначених висновків комісії, будь-яку конкретну земельну ділянку з цього поля, яка перебувала у користуванні відповідача або ж у користуванні іншого землекористувача. У зв'язку із цим зазначені висновки комісії оцінюються судом як такі, що, фактично, мають характер припущень.

Таким чином, наданими позивачем доказами не підтверджено протиправності дій відповідача по відношенню до майна позивача, а також, причинного зв'язку між будь-якими діями відповідача та матеріальною шкодою, завданою позивачеві, внаслідок загибелі у травні 2014 року належних позивачеві посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га на земельних ділянках - складових поля (контуру) НОМЕР_8 на землях Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

1. Позивачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів звернень позивача до відповідача у період з травня 2014 року по вересень 2014 року з листами:

- про повідомлення відповідача про завдання відповідачем майнової шкоди позивачу, а саме, про загибель у травні 2014 року належних позивачеві посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га, внаслідок проведення відповідачем на суміжній земельній ділянці хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника;

- про відшкодування відповідачем позивачеві вказаної майнової шкоди.

2. Як акт від 28.05.2014р. комісійного обстеження належних позивачеві посівів озимого ріпаку на полі (контурі) НОМЕР_8, так і акт від 03.06.2014р. про відбирання зразків ґрунту та стебла озимого ріпаку з поля (контуру) НОМЕР_8 без участі відповідача або представника відповідача. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази виклику відповідача для участі у складанні вказаних актів, й, відповідно, для участі у відборі зазначених зразків або повідомлення відповідача про роботу цих комісій. Суду не надано будь-яких обґрунтованих пояснень щодо складання цих актів (відбирання зразків) без участі відповідача.

3. У акті від 03.06.2014р. комісійного відбору зразків ґрунту та стебла озимого ріпаку з поля (контуру) НОМЕР_8 не вказано орендарів та номери земельних ділянок - складових цього поля (контуру), з яких було відібрано зазначені зразки.

4. У акті від 03.06.2014р. комісійного відбору зразків ґрунту та стебла озимого ріпаку з поля (контуру) НОМЕР_8 вказано, що загальна вага таких зразків складає 1-1,5 кг., проте, згідно з протоколом випробувань від 18.06.2014р. № 0129-У об'єктами випробувань були зразок ґрунту загальною вагою 2 кг. з поля (контуру) НОМЕР_8 та зразок стебла ріпаку загальною вагою 2 кг. з цього ж поля. Суду не надано будь-яких обґрунтованих пояснень щодо вказаної різниці у вазі відібраних на випробування зразків та зразків, які проходили випробування.

Вказані обставини, на переконання суду, ставлять під сумнів об'єктивність висновків акту від 28.05.2014р. комісійного обстеження посівів озимого ріпаку та об'єктивність процедури відбирання зразків, результати випробування яких відображено протоколі випробувань від 18.06.2014р. № 0129-У.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позов про стягнення з відповідача 183776,85 грн. на відшкодування завданих відповідачем позивачеві збитків, не підлягають задоволенню. У задоволенні даного позову має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до приписів п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами сплачується судовий збір у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позивач у жовтні 2014 року подав до господарського суду позовну заяву з вимогами про стягнення з відповідача 183776,85 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1218,00 грн. Таким чином, у відповідності до наведених положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити 3675,54 грн. (3 675,54 грн. = (183 776,85 грн. / 100 % ) х 2 %), а фактично сплатив 3676,00 грн. судового збору, що підтверджується банківською квитанцією від 07.10.2014р. № 07-3282926/С.

Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 183776,85 грн. відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 0,46 грн. (0,46 грн. = 3676,00 грн. - 3675,54 грн.). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 0,46 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із відмовою в повному обсязі у задоволенні позову, судовий збір повністю, тобто, у сумі 3 675,54 грн., має бути покладений на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд -

в и р і ш и в :

1 . У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Приватному підприємству "МТС" (місцезнаходження: м. Херсон, проспект Будівельників, буд. 14, кв. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 30527429) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 0 (нуль) грн. 46 коп. сплаченого згідно із банківською квитанцією від 07.10.2014р. № 07-3282926/С судового збору.

Оригінал банківської квитанції від 07.10.2014р. № 07-3282926/С. знаходиться у матеріалах справи № 923/1477/14.

Повне рішення складено 16.12.2014р.

Суддя К.В. Соловйов