Постанова

від 03.02.2015 по справі 923/1477/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 923/1477/14 Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді- доповідача Мирошниченко М.А. та суддів: Воронюка О.Л. і Лашина В.В.,

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями

та розпорядження в.о. голови суду № 2 від 12.01.2015 р.)

при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

ПП "МТС" - не з'явився,

ФОП ОСОБА_3 - ФОП ОСОБА_3 особисто та ОСОБА_4 (на підстав доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Приватного підприємства "МТС" на рішення господарського суду Херсонської області від 05.12.2014 р. по справі № 923/1477/14 за позовом Приватного підприємства "МТС" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 183 776,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

07.10.2014 р. Приватне підприємство "МТС" (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 183 776,85 грн. на відшкодування завданих відповідачем позивачеві збитків, з яких 48 640,65 грн. витрат позивача у період з вересня 2013 року по травень 2014 року, пов'язаних з сівбою та агротехнічною обробкою озимого ріпаку, 3 055,20 грн. витрат позивача на проведення дослідження зразків ґрунту та загиблих посівів, 132 776,85 грн. недоотриманих відповідачем доходів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на нормами ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України та зазначив, що відповідачем завдано майнову шкоду позивачу, а саме, у травні 2014 року відбулась загибель, належних позивачеві посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га, внаслідок проведення відповідачем на суміжній земельній ділянці хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника. (т. 1 а.с. 2-3)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.10.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 923/1477/14. (т. 1 а.с.1)

18.11.2014 р. відповідач до господарського суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, на підставі яких однозначно та достовірно можливо встановити особу, діями якої було завдано шкоду майну позивача, зокрема те, що такою особою є саме, відповідач, про ненадання позивачем доказів протиправності поведінки такої особи, а також, доказів відповідного причинного зв'язку між діями такої особи та завданням шкоди майну позивача.

Також відповідач послався на вказаний позивачем акт про обстеження посівів озимого ріпака ПП «МТС» від 28.05.2014 р., та зазначив, що мало місце випадок (casus), тобто заподіяння шкоди майну позивача з причин, які не залежать від сторін зобов'язань в абсолютних правовідносинах, тобто, у відносинах реалізації позивачем права власності на належне йому майно. Наявність випадку (casus), в свою чергу, виключає наявність вини (culpа). За загальним правилом господарського законодавства, кожен діє на власний ризик, відносно, зокрема, свого майна, що закріплено у ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України, а тому ніхто не може бути зобов'язаний до відшкодування збитків, які спричинені випадком. Тому ст. 323 Цивільного кодексу України передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, позивач, як власник свого майна, несе ризик випадкової загибелі майна. (т. 1 а.с. 78-80)

18.11.2014 р. надано пояснення щодо заявлених позовних вимог. (т. 1 а.с. 83)

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.12.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Соловйовим К.В. 16.12.2014 р.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що позивачем під час розгляду даної справи не надано суду належних та допустимих доказів того, що дії відповідача з проведення, у травні 2014 року, або ж у будь-яку дату, в межах періоду з вересня 2013 року по квітень 2014 року, включно, хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника на земельних ділянках - складових поля (контуру НОМЕР_1) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області порушували приписи норм Закону України "Про пестициди та агрохімікати" або ж приписи інших нормативних документів, якими врегульовано діяльність, пов'язану з застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органів санітарно-епідеміологічної служби, органів екологічної безпеки та/або правоохоронних органів для встановлення факту правопорушення з боку відповідача, в контексті тверджень позивача про завдання йому діями позивача значної майнової шкоди.

Також, суду не надано доказів спрямування відповідачеві будь-яких приписів чи інших документів відповідного реагування органами санітарно-епідеміологічної служби, органами екологічної безпеки, іншими органами, які, згідно Закону України "Про пестициди та агрохімікати", мають повноваження на здійснення державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, або ж правоохоронними органами.

Суду не надано доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності, у зв'язку із вчиненням відповідачем будь-яких правопорушень при проведенні відповідачем у період з вересня 2013 року по квітень 2014 року, включно, хімічної обробки засобами захисту рослин належних відповідачеві посівів соняшника на земельних ділянках - складових поля (контуру НОМЕР_1) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області. У зв'язку із цим у суду відсутні підстави для відповідного висновку про наявність вини відповідача.

У акті від 28.05.2014р. комісійного обстеження належних позивачеві посівів озимого ріпаку на полі (контурі) НОМЕР_1 не вказано на підставі яких, саме, фактичних обставин, відповідних характерних ознак та матеріальних слідів комісія дійшла висновку про те, що шкоди належним позивачеві посівам озимого ріпаку завдано внаслідок господарської діяльності на суміжній земельній ділянці - складової поля (контуру НОМЕР_1) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області, а також, не вказано, в контексті зазначених висновків комісії, будь-яку конкретну земельну ділянку з цього поля, яка перебувала у користуванні відповідача або ж у користуванні іншого землекористувача. У зв'язку із цим зазначені висновки комісії оцінюються судом як такі, що, фактично, мають характер припущень.

Таким чином, наданими позивачем доказами не підтверджено протиправності дій відповідача по відношенню до майна позивача, а також, причинного зв'язку між будь-якими діями відповідача та матеріальною шкодою, завданою позивачеві, внаслідок загибелі у травні 2014 року належних позивачеві посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га на земельних ділянках - складових поля (контуру) НОМЕР_1 на землях Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області. (т. 2 а.с. 79-83)

Не погоджуючись з цим судовим рішенням позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі скаржник послався на те, що судом при прийнятті рішення не прийнято до уваги наступні докази:

- письмові пояснення директора ПП «МТС» ОСОБА_5 про те, що 05.05.2014 р. він бачив як ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці курував роботою по здійсненню хімічної обробки посівів сояшника;

- довідка гідроміцентру про те, що 05.05.2014 р. в оспорюванному районі був вітер (з боку земель відповідача), швидкістю до 9 м/с;

- акт обстеження земельних ділянок позивача від 28.05.2014 р. складений комісією управління агропромислового розвитку Каховською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого встановлено, що неправильне застосування хімічних засобів захисту рослин на сусідній земельній ділянці призвела до загибелі посівів озимого ріпаку на земельних ділянках позивача на 15,8 га;

- акт від 03.06.2014 р. з відбору головним спеціалістом відділу державного нагляду - головним санітарним інспектором у Каховському районі Державної фіто санітарної інспекції Херсонської області зразків ґрунту та стебла ріпаку вагою 1-1,5 кг.;

- протокол іспитів Української лабораторії якості та безпеки продукції «АПК» Національного університету біоресурсів та природокористування України № 0129-У, у відповідності до якого встановлено, що у наданих позивачем зразках було встановлено значні перевищення таких хімічних речовин, як імазапир та імазамокс.

Крім того, скаржник зазначив, що господарським судом не прийнято до уваги приписи ст.. ст.. 11, 12 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", ст.. 4 Закону України «Про захист рослин» та приписи п. п. 1.2 Державних санітарних правил транспортування, збереження і застосування пестицидів у народному господарстві.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 12.01.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2015 р. о 10:30 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 22.01.2015 р. суд визнавав обов'язковою явку в судове засідання для дачі особистих пояснень директора позивача ОСОБА_7 та відповідача - ОСОБА_3 про що ці особи, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники скаржника, в т.ч. директор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились.

Від директора стражника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зайнятістю його представника і іншому судовому засіданні, однак доказів такої зайнятості (ухвали, повістки або виклику до іншого суду) до клопотання додано не було.

Колегія суддів відхилила клопотання директора, скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зайнятістю його представника, оскільки скаржник у порушення приписів ст. 33 ст. 34 ГПК України не надав суду будь-яких доказів неможливості приймати участь його представником в розгляді справи, в т.ч. у зв'язку зі зайнятістю іншому судовому засіданні, та вирішили розглянути справу, як відсутністю представника скаржника так директора скаржника ОСОБА_7 (явка якого була визнана судом обов'язковою), оскільки директор також не з'явився в судове засідання без поважних причин (не надав доказів неможливості своєї участі у розгляді справи), а примусовий привід в судове засідання учасників процесу в господарських судах не передбачений ГПК України.

Відповідач та його представник в усних поясненнях наданих суду просили суд, рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому відповідач надавши безпосередньо в суді усні пояснення не визнав того факту, що по-перше він обробляв 05.05.2014 р. належні йому поля будь-якими пестицидами, а по-друге, що він не спілкувався з директором позивача декілька років і не бачив його 05.05.2014р. на належних ним земельних ділянках і не спілкувався з ним 05.05.2014р. відносно розпилювання пестицидів.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне .

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим судом, що між Приватним підприємством "МТС" (за умовами договору орендар) та фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (за договором орендодавець) укладено строком на п'ять років договори оренди землі від 23.03.2011 р..

Умовами договору сторони встановили, що орендар є користувачем кількох земельних ділянок загальною площею 15,8 га на землях сільськогосподарського призначення (контур 73) Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області.

З вказаних договорів та наявних у матеріалах справи плану - схеми та актів вбачається що вищевказані земельні ділянки розташовані на землях Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області і є суміжними і обліковуються на плані контуру №73 Червоноперекопської сільської ради за №№ 73/9,73/10 і 73/14.

З матеріалів справи також вбачається , що ОСОБА_11, ОСОБА_12 з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем) було укладено два договори оренди від 20.10.2010 р., строком на 5 років.

За договором оренди від 20.10.2010 р. який укладено з ОСОБА_11 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,74 га., у тому числі ріллі 5.74 га., з них ріллі зрошуваної 5.64 га. За договором оренди від 20.10.2010 р. який укладено з ОСОБА_12 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,27 га., у тому числі ріллі 5.27 га., з них ріллі зрошуваної 5.15 га.

З вищевказаних укладених відповідачем договорів та наявних у матеріалах справи документів вбачається що вищевказані земельні ділянки також розташовані на землях Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області, є суміжними і обліковуються на плані контуру №73 Червоноперекопської сільської ради за №№ 73/2 - 73/8, 73/11,73/13 і 73/14.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені земельні ділянки, які орендує позивач і земельні ділянки, які орендує відповідач є суміжними між собою.

Вищезазначені обставини, крім того що підтверджуються вищевказаними доказами також не оспорюються і визнаються сторонами цього спору.

Наприкінці вересня 2013 року вказані земельні ділянки було засіяно позивачем та за його рахунок озимим ріпаком, що підтверджується наявними в матеріалах справи: обліковим листом тракториста - машиніста від вересня 2013 року; видатковою накладною від 21.09.2013р. № 32129 на придбання позивачем насіння ріпаку; актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за вересень 2013 року ; актом витрат насіння і садивного матеріалу за вересень 2013 року та актом від 28.05.2014р. про обстеження належних позивачеві посівів озимого ріпаку .

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовувати вищевказані обставини і не оспорює їх.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що факт що позивач засіяв озимим ріпаком за власний рахунок у вересні 2013р. вищевказані земельні ділянки (що знаходяться в нього в оренді і є суміжними з земельними ділянками що орендує відповідач) підтверджений належними та достатніми доказами.

Так само, не є спірним при розгляді даної справи і вважається доведеним відповідно до приписів ст.35 ГПК України (оскільки не заперечується відповідачем), факт використання відповідачем земельних ділянок (що знаходяться в нього в оренди і які є суміжними з земельними ділянками що орендує позивач), з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме, під вирощування соняшника.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2014 року комісією у складі начальника відділу - головного агронома управління агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, головного спеціаліста - агронома цього ж управління, головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області та головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управління контролю якості насіння та садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, було складений акт про обстеження належних позивачу посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га (с. Калинівка) поле НОМЕР_1 (з датою посіву у ІІ - ІІІ декада вересня 2013 року) згідно з яким комісією встановлено: "На площі, що обстежується у період з 1 вересня 2013 року по травень 2014 року виконано наступний комплекс агротехнічних заходів (польових робіт): дискування в два сліди, культивація, передпосівна культивація, посів (нормою висіву 1 млн/га) з внесенням мінеральних добрив 200 кг/га аміачної селітри. У результаті обстеження посівів озимого ріпаку ПП "МТС" комісія прийшла до висновку: на рослинах озимого ріпаку спостерігаються хімічні опіки, а також, усихання верхніх ярусів та напівсформованих стручків рослин озимого ріпаку, повне відмирання та опсипання листового апарату, яке могло бути спричинене в результаті ураження хімічними засобами захисту рослин, це призвело до припинення вегетації рослин озимого ріпаку, що в свою, чергу призвело до загибелі посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га. Загибель посівів озимого ріпаку відбулося внаслідок обприскування сусідньої (суміжної) ділянки посівів хімічними речовинами та попадання їх на обстежувану ділянку".

Матеріали справи свідчать, що 03.06. 2014 р. комісією у складі директора позивача, головного агронома позивача та головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області було відібрано з поля №73 зразки (проби) ґрунту і стебла ріпаку загальною вагою 1-1,5 кг., про що складений відповідний акт. Метою відбирання цих зразків, як-то зазначено за текстом акту, є подальше направлення таких зразків на випробування до Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК.

Матеріали справи свідчать, що 18 червня 2014 року Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України складений протокол випробувань № 0129-У.

Згідно з цим протоколом об'єктами випробувань був зразок ґрунту загальною вагою 2 кг. з поля №73 позивача у с. Калинівка Каховського району Херсонської області та зразок стебла ріпаку загальною вагою 2кг. з цього поля.

За результатами випробувань лабораторією встановлено наявність у вказаному зразку ґрунту таких хімічних сполук пестицидного характеру як імазапір (0,16 мг/кг у зразку, при нормі 0,05 мг/кг, можлива похибка + (-) 1,8 %), імазамокс (0,30 мг/кг у зразку, при нормі "не нормується", можлива похибка + (-) 2,4 %) та трибенурон-метил (більше 0,01 мг/кг у зразку, при нормі 0,01 мг/кг). Також, за результатами випробувань лабораторією встановлено наявність у вказаному зразку стебла ріпаку таких хімічних сполук пестицидного характеру як імазапір (0,26 мг/кг у зразку, при нормі 0,05 мг/кг, можлива похибка + (-) 7,5 %), імазамокс (1,02 мг/кг у зразку, при нормі "не нормується", можлива похибка + (-) 11,0 %) та трибенурон-метил (більше 0,01 мг/кг у зразку, при нормі 0,01 мг/кг). При випробуваннях нормативний вміст цих трьох хімічних сполук пестицидного характеру враховано у відповідності до ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001, як-то вказано за тестом протоколу випробувань.

Згідно наданого позивачем і наявного у матеріалах справи рекламного проспекту на гербіцид "Євро-Лайтинг" (виробництва компанії BASF, Німеччина) даний гербіцид призначений до використання на посівах соняшнику, діючими речовинами цього гербіциду є хімічні сполуки імазапір та імазамокс.

Позивач звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків та упущеної вигоди, у зв'язку зі знищенням вищевказаних посівів озимого ріпаку вищевказаними пестицидами, посилався на те, що саме відповідач п'ятого травня 2014 року здійснював хімічну обробку вказаним гербіцидом "Євро-Лайтинг" або ж іншими гербіцидами (пестицидами) належні йому (відповідачеві) посіви соняшнику на полі контурі №73 Червоноперекопської сільської ради Каховського району Херсонської області і що в результат цієї обробки здійсненої з порушенням правил обробки (при сильному вітрі) вказані пестициди потравили на поле позивача в результаті чого вищевказані посіви ріпаку загинули.

Аналіз наданих позивачем суду першої інстанції і наявних у матеріалів справи доказів (документів, розрахунків) на переконання колегії суддів свідчить, що позивач довів належними та достатніми доказами понесення затрат на обробку поля та посів ріпаку, виникнення в нього збитків від загибелі ріпаку та упущену ним вигоду у зазначених в позові розмірах.

Проте, як вірно зазначив місцевий суд у своєму рішенні, позивач у порушення приписів ст. ст. 33 і 34 ГПК України не надав суду належних і достатніх доказів і не довів факт здійснення відповідачем у вказаний позивачем період часу - п'ятого травня 2014 року, або у будь-який ближчий до цієї дати період часу, обробки належних йому (відповідачу) земельних ділянок будь-якими пестицидами, в т.ч. виявлених вищевказаною перевіркою на земельних ділянках позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач в усних пояснення наданих суду апеляційної інстанції не визнав факту здійснення ним такої обробки у вказаний позивачем період часу (05.05.2014р) та що він спілкування з директором позивача у зазначений період часу по цьому питанню.

Слід також зазначити, що в суді першої інстанції представник відповідача також не визнавав факт обробки відповідачем 05.05.2014р. його земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї ж статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень вищевказаної правової норми статті застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки з заподіяними збитками.

Проте, як зазначалось вище, колегія суддів дійшла висновку, що хоча позивач і довів належними доказами наявність в нього збитків від загибелі ріпаку та їх розмір, він (позивач) не довів протиправної поведінки відповідача, а саме не довів, що саме відповідач здійснив обробку пестицидами п'ятого травня 2014 року, або у будь-який ближчий до цієї дати період часу, належних йому (відповідачу) земельних ділянок будь-якими пестицидами, в т.ч. виявлених вищевказаною перевіркою на земельних ділянках позивача і що застосовані ним пестициди попали на посіви ріпаку, що належали позивачу, а відповідач, як зазначалось вище, заперечує (не визнає) цей факт.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Скаржник (позивач) посилається в апеляційній скарзі на те, що при розгляді спору місцевий судом не було надано належної оцінки наданих ним суду доказам, які на його переконання підтверджують наявність вини відповідача та наявність причинного зв'язку між його діями та виниклою в результаті цих дій у позивача шкодою, а саме, що судом при прийнятті рішення не прийнято до уваги наступні докази:

письмові пояснення директора ПП «МТС» ОСОБА_5 про те, що 05.05.2014 р. він бачив як ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці курував роботою по здійсненню хімічної обробки посівів сояшника;

довідка гідроміцентру про те, що 05.05.2014 р. в оспорюванному районі був вітер (з боку земель відповідача), швидкістю до 9 м/с;

акт обстеження земельних ділянок позивача від 28.05.2014 р. складений комісією управління агропромислового розвитку Каховською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого встановлено , що неправильне застосування хімічних засобів захисту рослин на сусідній земельній ділянці призвела до загибелі посівів озимого ріпаку на земельних ділянках позивача на 15,8 га;

акт від 03.06.2014 р. з відбору головним спеціалістом відділу державного нагляду - головним санітарним інспектором у Каховському районі Державної фіто санітарної інспекції Херсонської області зразків ґрунту та стебла ріпаку вагою 1-1,5 кг.;

протокол іспитів Української лабораторії якості та безпеки продукції «АПК» Національного університету біоресурсів та природокористування України № 0129-У, у відповідності до якого встановлено, що у наданих позивачем зразках було встановлено значні перевищення таких хімічних речовин, як імазапир та імазамокс.

Колегія суддів вважає, за необхідне надати оцінку вказаним доказам, кожному окремо та у їх сукупності.

Щодо письмових пояснень директора позивача ОСОБА_5

Дійсно в матеріалах справи наявні письмові пояснення директора позивача ОСОБА_5 про те, що 05.05.2014 р. він бачив як ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці керував роботою по здійсненню хімічної обробки посівів сояшника.

Проте ці пояснення надані зацікавленою особою (керівником позивача) і самі по собі без підтвердження зазначених в них обставин не можуть вважатись належним та достатнім доказом який би безумовно підтверджував зазначені в цих поясненнях обставини і факти, а будь-які інші свідчення сторонніх (незацікавлених) осіб, щодо вказаних подій, в матеріалах справи відсутні, а відповідач, як зазначалось вище, не визнав і заперечує цей факт.

Щодо довідки гідроміцентру.

Дійсно в матеріалах справи наявна довідка гідроміцентру про те, що 05.05.2014 р. в районі в якому знаходяться земельні ділянки позивача і відповідача був вітер за напрямком північний, швидкістю до 9 м/с, однак ця довідка лише підтверджує (констатує) зазначені в ній обставини і не доводить, що відповідач у цей день обробляв свої земельні ділянки пестицидами і що частина них потрапила на земельні ділянки позивача.

Щодо акту обстеження земельних ділянок позивача від 28.05.2014 р..

Дійсно з матеріалів справи вбачається вбачається, що 28 травня 2014 року комісією у складі начальника відділу - головного агронома управління агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, головного спеціаліста - агронома цього ж управління, головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області та головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин управління контролю якості насіння та садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, було складений акт про обстеження належних позивачу посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га (с. Калинівка) поле НОМЕР_1 (з датою посіву у ІІ - ІІІ декада вересня 2013 року) згідно з яким комісією встановлено: "На площі, що обстежується у період з 1 вересня 2013 року по травень 2014 року виконано наступний комплекс агротехнічних заходів (польових робіт): дискування в два сліди, культивація, передпосівна культивація, посів (нормою висіву 1 млн/га) з внесенням мінеральних добрив 200 кг/га аміачної селітри. У результаті обстеження посівів озимого ріпаку ПП "МТС" комісія прийшла до висновку: на рослинах озимого ріпаку спостерігаються хімічні опіки, а також, усихання верхніх ярусів та напівсформованих стручків рослин озимого ріпаку, повне відмирання та опсипання листового апарату, яке могло бути спричинене в результаті ураження хімічними засобами захисту рослин, це призвело до припинення вегетації рослин озимого ріпаку, що в свою, чергу призвело до загибелі посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га.

В акті також зроблено висновок, що гибель посівів озимого ріпаку відбулося внаслідок обприскування сусідньої (суміжної) ділянки посівів хімічними речовинами та попадання їх на обстежувану ділянку".

Проте не всі зроблені в актам висновки можна вважати безумовно встановленими.

Так можна погодитись висновком, що: «У результаті обстеження посівів озимого ріпаку ПП "МТС" комісія прийшла до висновку: на рослинах озимого ріпаку спостерігаються хімічні опіки, а також, усихання верхніх ярусів та напівсформованих стручків рослин озимого ріпаку, повне відмирання та обсипання листового апарату, яке могло бути спричинене в результаті ураження хімічними засобами захисту рослин, це призвело до припинення вегетації рослин озимого ріпаку, що в свою, чергу призвело до загибелі посівів озимого ріпаку на площі 15,8 га.»,оскільки враховуючи вклад комісії до яких входили особи які є фахівцями в галузі рослинництва ,ця комісія могла встановити вищевказані факти.

Водночас в акті також зроблено висновок, що: «гибель посівів озимого ріпаку відбулося внаслідок обприскування сусідньої (суміжної) ділянки посівів хімічними речовинами та попадання їх на обстежувану ділянку».

Однак ці обставини комісія, яка не була присутня на момент обприскування (якщо таке обприскування і відбувалось), не могли бути встановлені нею і цей висновок є лише припущенням, а відтак не може вважатись належним доказом здійснення відповідачем зазначених дій.

Слід також зазначити , що при здійсненні цією комісією вищевказаного обстеження до участі в ньому не було залучено відповідача і докази того ,що він повідомлявся про цю перевірку в матеріалах справи відсутні, тобто його було позбавлено права та можливості приймати участь в діях комісії при здійсненні нею обстеження і роботи свої заперечення та надавати пояснення.

Щодо акту від 03.06.2014 р. з відбору зразків ґрунту та стебла ріпаку( далі акт) та протоколу іспитів Української лабораторії якості та безпеки продукції «АПК» Національного університету біоресурсів та природокористування України № 0129-У (далі протокол) .

Матеріали справи свідчать, що 03.06. 2014 р. комісією у складі директора позивача, головного агронома позивача та головного спеціаліста відділу державного нагляду - головного санітарного інспектора у Каховському районі Державної фітосанітарної інспекції Херсонської області було відібрано з поля №73 зразки (проби) ґрунту і стебла ріпаку загальною вагою 1-1,5 кг., про що складений відповідний акт.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що по-перше, відбір вказаних проб було здійснено без залучення та участі відповідача, хоча ця перевірка безпосередньо стосувалась його, а по-друге проби ґрунту відбирались лише на земельних ділянках позивача, хоча для підтвердження факту обробки пестицидами відповідачем своїх земельних ділянок доцільно було б відібрати їх (проби) на суміжній ділянці що належить відповідачу.

Порівняний аналіз змісту акту і протоколу надає можливість зробити висновки що в них маються суттєві розбіжності.

Так в акті у розділі «відібрано проби» зазначено що відібрано «ґрунт і стебло ріпаку 1-1.5 кг.», а у верхній частині акту зазначено що об'єм зразків який прийнято на дослідження дорівнює « ґрунт - 2 кг.; стебло ріпаку -500гр.»

Водночас протоколі зазначено що на випробування надавалось 2 кг. ґрунту і 2 кг ріпаку.

З огляду на викладене виникає питання яка саме кількість ґрунту та стеблу ріпаку відбиралась і звідки взялась решта ґрунту ( 1 кг) і ріпку (1.5 кг.)

Враховуючи ці недоліки відмінності в акті та протоколі колегія суддів дійшла висновку, що ці документи не можна вважати належними доказами, а тому вони не можуть прийматись до уваги на підтвердження позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.12.2014 р. по справі № 923/1477/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "МТС" на зазначене судове рішення - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 03.02.2015 р.

Суддя - доповідач: М.А. Мирошниченко

Судді О.Л. Воронюк

В.В. Лашин