Постанова

від 16.12.2014 по справі 916/3135/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 916/3135/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : : Величко Т.А.,

суддів: Таран С.В. Разюк Г.П.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А.

від Одеської обласної державної адміністрації - не з'явився;

від Одеського обласного управління водних ресурсів - не з'явився;

від Білгород - Дністровської районної державної адміністрації - не з'явився;

від ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" - Дідик С.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2014р.

у справі № 916/3135/13

за позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів

до відповідачів:

1. Білгород - Дністровської районної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський осетринницький комплекс"

про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту, визнання протиправним розпорядження, звільнення водного об'єкту

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, Одеського обласного управління водних ресурсів з позовними вимогами до Білгород - Дністровської РДА, ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення площею водного дзеркала 75,0 га, який розташований на землях Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області, укладений 25.10.2007р. між Білгород - Дністровською РДА та ТОВ "Одеський осетринницький комплекс", про визнання протиправним розпоряджень Білгород - Дністровської РДА №1860/2007 від 22.10.2007р. „Про надання ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" в оренду водойми площею 75,0га, розташованої на території Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району; про зобов'язання ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення загальною площею водного дзеркала 75га, який розташований на землях Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване розпорядження було прийнято і оспорюваний договір було укладено з порушенням вимог земельного та водного законодавства за відсутності у Білгород - Дністровської РДА Одеської області повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення - Карналієвське водосховище.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що згідно ч. 5 ст. 51 Водного Кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження та укладення договору оренди, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів та місцеві державні адміністрації, тому прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору оренди водного об'єкта не спричиняло порушення прав Одеської обласної державної адміністрації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014р. рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2014р. - скасоване, позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до ч.5 ст. 57 Водного Кодексу України за умови розподілу Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що прямо передбачено ч. 6 цієї статті, а тому єдиним суб'єктом, який мав право надавати у користування ці водні об'єкти був Кабінет Міністрів України.

Також апеляційна інстанція зазначила, що встановлений ст.. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у три роки для звернення заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до господарського суду з даним позовом не сплинув.

Постановою ВГСУ від 02.07.2014р. постанова від 08.04.2014р. Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 20.01.2014р. господарського суду Одеської області у справі №916/3135/13 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Касаційна інстанція не погодилася з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування приписів ст..ст. 261, 267 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що дія правового інституту позовної давності та положення щодо наслідків її спливу, встановлені законом, мають розповсюджуватися на усіх учасників судового процесу, в тому числі на прокурора.

Одеська обласна державна адміністрація, в інтересах якої надано позов, як контролюючий орган Білгород - Дністровської РДА, повинна була знати про існування договору оренди водного об'єкту, як передбачено ст.. 33 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації", однак господарськими судами це залишено поза увагою і належної оцінки не надано.

Апеляційним господарським судом встановлено, що договір оренди погоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовищем в Одеській області та з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству, однак не з'ясовано господарськими судами повноваження Одеського обласного управління водних ресурсів, в інтересах якого подано позов та які функції покладено на це управління.

Господарський суд при перевірці обставин, пов'язаних із визначенням початку перебігу строку позовної давності, повинен був з'ясувати, коли саме позивачі могли дізнатися про порушення свого права; апеляційний господарський суд визначив момент перебігу строку позовної давності без врахування наведених норм та чинного законодавства України.

При новому розгляді в своїх поясненнях від 20.08.2014р. №1830/21/06 Одеське обласне виробниче управлінням по водному господарству вказало, що щорічно спеціалістами Білгород - Дністровського УВГ проводилися перевірки дотримання умов водокористування та умов Погодження правил експлуатації Карналіївського водосховища (ставка), розташованого на землі Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.11.2009р. №ЛМ-20-01596, наданих Одеським обласним управлінням по водному господарству. При проведенні перевірок перевірялися усі умови дотримання чинного законодавства.

Одеське облводресурсів не мало зауважень щодо виконання ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" умов Заключення про технічний стан Карналіївського водосховища (ставка) в Білгород-Дністровському районі та технічні умови користування ним з метою риборозведення (від 15.11.06 №ЛМ-20-01590).

Одеська обласна державна адміністрація в листі від 15.08.2014р. №34/233 вказала, що відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3 Регламенту облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови ОДА від 07.08.2001р. №705/А-2001, райдержадміністрації надсилають до ОДА копії розпорядчих документів, виданих за поточний місяця, до 15 числа наступного місяця.

Білгород-Дністровська РДА в поясненнях по справі від 21.08.2014р. №01-33/5201, зазначила, що позивачам у справі було відомо ще в 2007р. про наявність оспорюваних договору оренди водного об'єкту та розпорядження. Договір був безпосередньо погоджений 05.12.2007р. з Одеським обласним виробничим управлінням водних ресурсів, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою.

Згідно п.3.3.3 р.3 Регламенту Білгород-Дністровської РДА, затвердженого розпорядженням №194/2002 від 15.04.2002р., райдержадміністрація надсилає обласній державній адміністрації копії розпоряджень голови РДА - не пізніше ніж у тижневий термін. Отже, Одеській ОДА було відомо про існування розпорядження Білгород-Дністровської РДА від 22.10.2007р. №1860/2007 ще в 2007р. Плата за надані в оренду водні об'єкти, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, сплачується до доходів загального фонду Державного бюджету України, що спростовує твердження прокурора про порушення інтересів та прав позивачів.

Також Білгород-Дністровською РДА було надано суду копію вимоги Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури від 16.07.2010р . №62-4954-10 вих., за якою РДА зобов'язано в строк до 20.07.2010р. надати інформацію: щодо кількості водних об'єктів місцевого значення на території Білгород-Дністровського району; щодо площі земель водного фонду на території Білгород-Дністровського району; щодо кількості водних об'єктів місцевого значення та площі земель водного фонду, які здані в оренду; надати належним чином завірені копії договорів оренди земель водного фонду та водних об'єктів місцевого значення.

На виконання вимоги Білгород-Дністровська РДА 20.07.2010р. за №40-33-2549/3539 направила Білгород-Дністровському міжрайонному прокурору інформацію стосовно земель водного фонду, які знаходяться на території Білгород-Дністровського району. (додаток на 27 аркушах) в т.ч. Реєстр використання водойм Білгород-Дністровського району місцевого значення з користувачами та оплатою за оренду водойм: договір оренди землі від 25.10.2007р. між Білгород-Дністровською РДА та ТОВ "Одеський осетринницький комплекс".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2014р. (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Одеської ОДА та Одеського обласного управління водних ресурсів в доход державного бюджету України по 1827грн. судового збору - з кожного.

Судове рішення мотивоване тим, що ні прокурором, ні позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що спірним розпорядженням та договором порушені права позивачів, оскільки на момент прийняття спірного рішення та спірного договору оренди водного об'єкту останні не мали відповідних повноважень щодо розпоряджання водними об'єктами загальнодержавного значення. В справі відсутні докази, які б підтверджували розподіл Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду в порядку ст.. 51 Водного Кодексу України.

Крім того, згідно наданих додаткових доказів, Білгород-Дністровській міжрайонній прокуратурі було відомо про спірне розпорядження та спірний договір ще в липні 2010р.

Прокурор та позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав. Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності ні прокурор, ні позивачі до суду не надали, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку.

Прокурор та позивачі не довели тих обставин, на які посилалися в позові, а тому відсутні підстави для його задоволення.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, заступник прокурора Одеської області просить рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2014р. у справі №916/3135/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник зазначає, що судове рішення винесено у порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.. 19 Конституції України, ст.. ст.. 6, 14, 51 Водного Кодексу України, ст.. 43 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 16, 203, 215, 393, 256, 261, 267 ЦК України, ст.. ст.. 71, 76, ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР 1963р., ст.. 41, 43 ГПК України, постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2013р. №6 „Про судове рішення".

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 51 Водного Кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення на час виникнення спірних правовідносин був Кабінет Міністрів України, яким визначається розподіл повноважень щодо передачі в оренду спірних об'єктів.

КМУ не здійснював розподіл повноважень щодо передачі водного об'єкту загальнодержавного значення загальною площею водного дзеркала 75га, розташованого на землях Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області. Отже, Білгород-Дністровській РДА повноваження стосовно передачі спірного об'єкта в оренду - не надавалися. В порушення ст.. 13, ч. 3 ст..51 Водного Кодексу України (в чинній редакції) господарський суд дійшов помилкового висновку, що інтереси Одеської ОДА не порушено, оскільки на даний час водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою. Тобто, при визнанні недійсними спірних розпоряджень та договору саме Одеська ОДА наділена повноваженнями щодо розпоряджання вказаним об'єктом.

Також суд дійшов безпідставного висновку, що направлення спірного договору у липні 2010р. до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури свідчить, що саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. Також не доведено належними доказами про обізнаність Одеської ОДА про спірне рішення, невірно застосовано ст.. 251, 261, 267 ЦК України.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 22.10.2007р. розпорядженням Білгород-Дністровської РДА №1860/2007 надано згоду ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" на оренду водойми площею дзеркала 75,0 га, терміном на 49 років, розташованої на території Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб (риборозведення).

На підставі вищевказаного розпорядження 25.10.2007р. Білгород-Дністровська РДА (орендодавець) та ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" (орендар) уклали договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (Карналіївське водосховище).

За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду водний об'єкт загальнодержавного значення - Карналіївське водосховище, загальною площею водного дзеркала 75,0 га, який розташований на землях Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області, терміном на 25 років.

Вказаний договір погоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 25.10.2007р. розпорядження Білгород-Дністровської РДА від 22.10.2007 №1860/2007 прокурор обґрунтував порушенням приписів діючого законодавства України при підписанні даного договору за відсутності у Білгород-Дністровської РДА повноважень на розпоряджання водним об'єктом загальнодержавного значення - Карналіївським водосховищем (ставок).

Господарський суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, не погодившись з доводами прокурора, послався на те, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 51 ВК України на момент прийняття спірних розпорядження і договору оренди водного об'єкта - 25.10.2010р. - орендодавцем водних об'єктів загальнодержавного значення був Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Докази розподілу КМУ повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду (п.6 ст. 51 ВК України) - відсутні, що свідчить про відсутність порушення прав позивачів, оскільки на момент прийняття спірного розпорядження і договору останні не мали відповідних повноважень щодо розпоряджання водними об'єктами загальнодержавного значення.

Також за висновками суду, прокурор і позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав. Докази поважності пропуску такого строку суду не надано.

Стосовно обґрунтованості висновків господарського суду, апеляційна інстанція зазначає таке.

Щодо наявності (відсутності) повноважень на розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Статтею 6 Водного Кодексу України закріплено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду АР Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органом державної виконавчої влади.

Згідно з ч. 10 ст. 51 ВК України користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 ВК України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

При цьому, ч. 6 вказаної статті передбачено, що розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 14 ВК України також визначено, що до відання КМУ в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім того, розпоряджання водними об'єктами загальнодержавного значення.

Частиною 7 ст. 118 Конституції України встановлено, що місцеві державні організації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не делегувалися повноваження місцевим державним адміністраціям щодо розпорядження водними об'єктами України загальнодержавного значення.

Таким чином, судом встановлено, не заперечується сторонами, що об'єкт оренди є водним об'єктом загальнодержавного значення та, що на дату укладення спірного договору оренди між Білгород-Дністровською РДА та ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" Кабінет Міністрів України не приймав нормативного акта, який би розподіляв повноваження щодо надання в оренду водних об'єктів загальнодержавного значення між КМУ та місцевими державними адміністраціями.

Згідно зі ст.. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Колегія суддів підтримує правову позицію господарського суду про те, що місцеві райдержадміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення у відповідності до п. 5 ст. 51 ВК України при умові розподілу КМУ повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що передбачено п. 6 цієї статті.

Відсутність правового акта про розподіл повноважень з передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду, який оформляються підзаконним актом, є обставиною, яка впливає на повноваження місцевих державних адміністрацій, визначені законами.

З огляду на викладене, у Білгород-Дністровської РДА були відсутні повноваження на розпоряджання водним об'єктом загальнодержавного значення - Карналіївське водосховище - шляхом передачі його в оренду ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" на підставі спірної угоди.

Але при цьому, Одеська обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень, визначених ст. 33 ЗУ «Про місцеві адміністрації» спрямовує діяльність райдержадміністрацій та здійснює контроль за їх діяльністю.

Голови райдержадміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів облдержадміністрацій, щорічно звітують перед ними.

Голови ОДА мають право скасувати розпорядження голів РДА, що суперечить Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам президента України Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Рішення голів місцевих держадміністрацій можуть бути скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня (ст.118 Конституції України).

За таких обставин, визначення прокурором Одеську обласну державну адміністрацію позивачем в даній справі є правомірним.

Щодо пропуску строку позовної давності та відсутності підстав визнання поважними причин такого пропуску.

- розпорядженням Білгород - Дністровської РДА №1860/2007 від 22.10.2007р . надано ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" в оренду водойму площею 75га, розташовану на території Підгірненської та Карналіївської сільських рад Білгород-Дністровського району Одеської області;

- 25.10.2007р. на підставі вказаного розпорядження Білгород - Дністровською РДА та ТОВ "Одеський осетринницький комплекс" укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення Карналіївського водосховища загальною площею водного дзеркала 75га;

- заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів про визнання недійсними вказаних розпорядження і договору оренди звернувся 11.11.2013р.;

- відповідачами заявлено клопотання про застосування строку позовної давності;

- клопотання прокурора про відновлення строку позовної давності мотивовано тим, що про наявне порушення він довідався лише в жовтні 2013р. за наслідками проведеної перевірки.

В свою чергу, господарським судом першої інстанції встановлено, що:

- Одеське обласне управління водних ресурсів, з яким оспорюваний договір оренди було погоджено 05.12.2007р ., щорічно проводило перевірки дотримання умов водокистування правил експлуатації Карналіївського водосховища та не мало зауважень щодо виконання товариством умов укладеного договору, технічних умов користування водним об'єктом з метою риборозведення;

- на запит Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури від 16.07.2010р. їй було надано Білгород - Дністровською РДА пакет документів щодо водних об'єктів місцевого значення, в тому числі і спірний договір оренди, а тому Білгород-Дністровській міжрайонній прокуратурі було відомо про спірне розпорядження та спірний договір ще в липні 2010р .;

- Одеській обласній державній адміністрації було відомо про існування розпорядження та договору оренди водного об'єкту і вона мала можливість у разі виявлення невідповідності розпорядження законодавству скористався своїм правом скасувати його чи вжити інші заходи, що вчинено не було;

- прокурор та позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права і доказів які б підтверджували поважність причини пропуску строку позовної давності ні прокурор, не позивачі суду не надали.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішуються господарським судом в кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Визнання судом причин пропущення позовної давності поважними здійснюється за заявою (клопотанням) позивача, з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити і від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.. 257, 258 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3-5 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Висновки господарського суду щодо своєчасності обізнаності позивачів про наявність оспорюваних розпорядження та договору оренди підтверджено як Одеською обласною державною адміністрацією (лист від 15.08.2014р. №34/233, пояснення по справі від 04.12.2014р. вх. 4981/14), так і Одеським обласним управлінням водних ресурсів (письмові пояснення від 20.08.2014 №1830/21/06).

На вимогу Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Білгород - Дністровська РДА 20.07.2010р. за №40-33-2549/3539 направила інформацію стосовно земель водного фонду, які знаходяться на території Білгород-Дністровського району (додаток на 27 аркушах).

В додатках значаться договори оренди земельних ділянок як місцевого, так і загальнодержавного значення.

Із наданих Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою доказів вбачається, що 01.08.2013р. за №55 прийнята Постанова про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. Перевірялося додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування, здійснення контролю за використанням водних об'єктів та земельних ділянок водного фонду.

04.09.2013р. була складена Доповідна записка про результати проведеної перевірки (в тому числі щодо ФОП Чабан Л.М., ТОВ "Одеський осетринницький комплекс").

Таким чином, вбачається, що матеріали по водним об'єктам місцевого та загальнодержавного значення були на розгляді у прокуратури ще в 2010р., але перевірку з цього питання було проведено лише в 2013р.

Отже, позивачі, на захист порушеного права яких в 2013р. прокурором подано даний позов, знали про оспорюванні акти з моменту їх прийняття, але будь яких дій щодо їх скасування (розпорядження) чи оспорювання (договір оренди) у встановлений законом 3 річний строк позовної давності не здійснювали.

Наявність/відсутність у Білгород-Дністровської РДА повноважень на розпорядження ставками загальнодержавного значення чітко була визначена нормами ст.. 51 ВК України і не потребувала встановлення цього тільки в результаті проведення додаткових перевірок.

Згідно ч.ч.1 та 4 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушеною за позовом інших осіб, на будь якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадян або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, прокурор, як представник держави в особі відповідного органу, може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє.

Сторони у судовому процесі мають рівні права, тому прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави, не має в розуміння чинного ГПК України та законодавства привілейованого статусу порівняно з іншими учасниками процесу, зокрема, особою, в інтересах якої він звернувся.

Дія правового інституту позовної давності та положень щодо наслідків її спливу, встановлені законом, мають розповсюджуватися на всіх учасників судового процесу, в тому числі, і на прокурора.

Відповідно до п.4.1 постанови пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор . У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Частиною 1 та 2 ст. 33 ЗУ „Про місцеві адміністрації" визначено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність райдержадміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови райдержадміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів облдержадміністрацій, щорічно, та на вимогу звітують перед ними.

Згідно п.12.4 „Регламенту Білгород-Дністровської РДА", затвердженого розпорядженням голови РДА №2104/А-2007 від 29.11.2007р., райдержадміністрація надсилає облдержадміністрації копії розпоряджень голови адміністрацій не пізніше, ніж у тижневий термін.

Отже, Одеська обласна державна адміністрація, в інтересах якої подано даний позов, як контролюючий орган Білгород-Дністровської РДА, повинна була знати своєчасно про існування спірного розпорядження та договору оренди водного об'єкта, як передбачено ст.. 33 ЗУ „Про місцеві державні адміністрації".

Вказане підтверджується тим, що в процесі розгляду даної справи Одеською обласною державною адміністрацією не було доведено про неподання їй спірних актів в порядку контролю, не надано заяви про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

Таким чином, позивачі про наявність оспорюваних розпорядження і договору оренди були повідомленні своєчасно - в 2007р., але до даного часу не вважали своє право порушеним і не зверталися до суду за його захистом відповідно до вимог чинного законодавства у встановлений законом строк.

Та обставина, що прокурору про виявлені порушення стало відомо лише в 2013р. після проведеної перевірки, не може бути підставою для визнання причини пропуску встановленого строку позовної давності поважною.

За таких обставин, колегія суддів підтримує правову позицію господарського суду першої інстанції, викладену в ухваленому рішенні, щодо пропуску строку позовної давності для звернення з даним позовом і недоведеністю поважності причин та його пропуску прокурором і позивачами, та як наслідок - підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2014р. у справі № 916/3135/13 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2014р.

Головуючий суддя Величко Т.А.

Суддя Таран С.В.

Суддя Разюк Г.П.