Постанова

від 16.12.2014 по справі 906/1324/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

    РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "16" грудня 2014 р.                                                                                Справа № 906/1324/14             Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя                                                      Грязнов В.В. суддя                                                                             Мельник О.В. ,  суддя                                                                             Розізнана І.В. секретар судового засідання Карпович О.В.,              без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного госпо-дарського суду апеляційну скаргу Відповідача-Приватної багатопрофільної фірми «Яніцький» на рішення господарського суду Житомирської області від 06.11.2014р. у справі №906/1324/14 за позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль центр» до                         Приватної багатопрофільної фірми «Яніцький» про стягнення   42 796 грн. 87 коп. заборгованості та пені,- Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.11.2014р. у справі №906/1324/ 14 (суддя Маріщенко Л.О.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль центр» (надалі в тексті – Товариство) до Приватної багатопрофільної фірми «Яніць-кий» (надалі в тексті – Фірма «Яніцький») про стягнення 42 796 грн. 87 коп. заборгованості і пені згідно укладеного договору підряду, а також інфляційних втрат і 3% річних.(арк.справи 68-69). Рішення вмотивоване тим, що Позивач виконав роботи за договором підряду, однак Відпо-відач не оплатив їх вартості у повному обсязі. Разом з тим, з нарахованих Позивачем 34  047 грн. 40 коп. основного боргу до стягнення підлягає 29  047 грн. 40 коп. основного боргу, оскільки до по-рушення провадження у справі Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт в сумі 5  000 грн., однак 2  528 грн. 09 коп. пені, 4  187 інфляційних втрат та 2  033 грн. 55 коп. -3% річних нале-жить стягнути з Відповідача. Судові витрати в сумі 1 613 грн. 55 коп. покладено на Відповідача. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фірма «Яніцький» подала скаргу до Рівненсько-го апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Жи-томирської області від 06.11.2014р. у даній справі в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних. Скаржник вважає, що рішення прийняте місцевим господарським судом з невірним засто-суванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків та є незаконним і необґрунтованим в частині стягнення пені, інфляційних та річних. На думку апелянта, задовольняючи вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних, суд першої інстанції не врахував факту часткової сплати боргу за виконані роботи. Так, нарахування мало здійснюватися на 29  047 грн. 40 коп., а не на 34  047 грн. 40 коп. Крім того, пеня має обмежу-ватися подвійною обліковою ставкою НБУ, а Договором передбачено нарахування пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Скаржник вказує, що до правовідносин підряду суд застосував положення про договір купівлі-продажу, що є порушенням норм матеріаль-ного права та підставою для скасування рішення.(арк.справи 77-78). Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 27.11.2014р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження і призначено справу до слухання.(арк. справи 75). Сторони не забезпечили явки своїх представника у призначене на 16.12.2014р. судове засі-дання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.спра-ви 51). Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апе-ляційного господарського суду у даній справі від 27.11.2014р. явка представників сторін не визна-валась обов'язковою. Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: З матеріалів справи вбачається, що Приватна багатопрофільна фірма «Яніцький»-замовник та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль центр»-підрядник уклали договір підря-ду №108 від 23.08.2012р. (надалі в тексті – Договір), згідно п.1.1 якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі власними чи залученими силами, на свій ризик вико-нати за завданням замовника, з використанням свого спорядження та устаткування, а замовник зо-бов'язався в порядку та на визначених Договором умовах, прийняти і оплатити, роботи з капіталь-ного ремонту плавального басейну «Авангард» по вул.Старий Бульвар,9 в м.Житомир (1-а черга) перший пусковий комплекс. Відповідно до п.2.1 Договору, загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ становить 51  759 грн. 60 коп. Перерахування замовником оплати здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт.(п.3.1.1 Договору). За порушення строків проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від договірної ціни.(п.6.1 Договору). Договір підписано директорами Товариства та Фірми «Яніцький», скріплено відтисками пе-чаток сторін.(арк.справи 8, 8-зворот). Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору Товариство здійснило ка-пітальний ремонт плавального басейну «Авангард» по вул.Старий Бульвар,9 в м.Житомир (1-а черга) на загальну суму 51  759 грн. 60 коп., а Фірма «Яніцький» – прийняла вказані роботи, про що сторонами складено Акт здачі-прийняття виконаних робіт №1 від 31.08.2012р.(арк.справи 9). Проте, оплата вказаних робіт здійснена не в повному обсязі, що призвело до утворення за-боргованості перед Позивачем в сумі 34 047 грн. 40 коп., що підтверджується двостороннім Актом звірки розрахунків від 30.11.2013р.(арк.справи 12). На пропозицію сплатити 34 047 грн. 40 коп. заборгованості, яка вбачається з претензії Пози-вача №09 від 04.03.2014р. – Відповідач письмово зобов'язався погасити її до 01.06.2014р.(арк.спра-ви 13-14, 15). Виходячи із суми боргу 34  047 грн. 40 коп., з підстав ст.230 ГК України, ст.ст.526, 549, 625 ЦК України Позивач нарахував 2 528 грн. 09 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки Нац-банку за кожен день прострочення за період з 06.09.2013р. по 05.03.2013р., 2 033 грн. 55 коп. -3% річних за користування чужими коштами за період 06.09.2012р. по 03.09.2014р. та 4 187 грн. 83 коп. інфляційних втрат за вересень 2012 року – червень 2014р.(арк.справи 16-17). Матеріали справи свідчать, що 01.10.2014р. Відповідач здійснив часткову оплату вартості робіт в сумі 5 000 грн., що стверджується копією платіжного доручення №173.(арк.справи 65). Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задово-ленню, з огляду на наступне: Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов-язан-ня у ст.ст.  11,  629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України). Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Предметом даного спору є стягнення заборгованості та пені за договором підряду Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 23.08.2012р. Договору між сторо-нами виникли відносини підряду, оскільки такі відносини відповідають дефініції ст.837 ЦК Украї-ни: коли одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдан-ням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Тому, факт прийняття Відповідачем виконаних робіт в силу ст.854 ЦК України зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити їх вартість. Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь-ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до зако-ну, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я-зання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарсь-ких договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, пе-редбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-госпо-дарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічно, згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або зако-ном. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає вико-нанню у цей строк (термін).(ч.1 ст.530 ЦК України). Суд встановив, що згідно 3.1.1 Договору – розрахунок здійснюється протягом трьох банків-ських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт. Як пра-вомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи (Дого-вором, Актом здачі-прийняття виконаних робіт, актом звірки розрахунків, платіжним дорученням) – Відповідач оплатив виконані роботи частково.(арк.справи 8, 9, 12, 65). Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного вико-нання умов Договору підряду утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка станом на 06.10.2014р. дату подання позову складає 29  047 грн. 40 коп і підлягає стягненню з Відповіда-ча. Крім стягнення основного боргу Позивач заявив додаткові майнові вимоги. Колегія суддів звертає увагу, що фактично за порушення строку розрахунку Позивачем на-раховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом спірного періоду, хоч п.6.1 Договору передбачено нарахування пені в розмірі 0,5%.(арк.справи 8-зворот, 16). Перевіривши, з підстав ст.231, ч.6 ст.231 ГК України, ст.549 ЦК України, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань» правильність нарахування пені в сумі 2  528 грн. 09 коп., апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарсь-кого суду щодо вірного визначення Позивачем строків та суми нарахування. Крім того, перевіривши з підстав ст.625 ЦК України розрахунок Позивача, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо підставності нарахування 3% річних в сумі 2  033 грн. 55 коп. за період 06.09.2012р. по 03.09.2014р. та 4 187 грн. 83 коп. інфляційних втрат за вересень 2012р. – червень 2014р., які з підстав ст.33 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача. Твердження Скаржника що правомірним є нарахування штрафних санкцій на суму основ-ного боргу 29  047 грн. 40 коп., а не на 34  047 грн. 40 коп. – колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сума основного боргу зменшилась з 01.10.2014р., натомість періоди нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних закінчуються 06.09.2013р., коли заборгованість становила саме 34  047 грн. 40 коп.(арк.справи 16-17, 65). Крім того, колегія суддів відхиляє твердження Скаржника про невірне застосування норм матеріального права, а саме положень ст.692 ЦК України, які застосовуються до договорів купів-лі-продажу, враховуючи таке: Пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм мате-ріального чи процесуального права. Проте, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, як-що таке порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права призвело до прийняття неправильного судового рішення. Законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 08.10.2014р. у справі №924/275/14. Тому, на переконання апеляційного суду – посилання у мотивувальній частині рішення на норму, яка регулює відносини купівлі-продажу свідчить не про порушення матеріального права, а лише про технічну помилку під час складання повного тексту, яка може бути усунена місцевим судом в порядку ст.89 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарсь-кого процесуального кодексу України». Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою, окремі помилкові висновки суду не вплинули на прийняття правильного та справедливого по суті рішення про задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних і законних висновків суду. Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1.  Апеляційну скаргу Приватної багатопрофільної фірми «Яніцький» на рішення госпо-дарського суду Житомирської області від 06.11.2014р. у справі №906/1324/14 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції – без змін. 2.  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційно-му порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кадексу України 3.  Справу №906/1324/14 повернути до господарського суду Житомирської області. Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.   Суддя                                                                                              Мельник О.В.   Суддя                                                                                              Розізнана І.В.