Ухвала

від 11.12.2014 по справі 826/14988/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14988/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрешко-Ко" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрешко-Ко" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрешко-Ко" (далі - ТОВ "Фрешко-Ко") звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 р. №0005972213, №0005982213, №0005992213.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Фрешко-Ко" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ФРЕШ-КО" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМИНТЕКС" (код ЄДРПОУ 37031296) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатом якої складено акт перевірки від 11.04.2014 р. №994/2213/34532482.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 33283,31 грн., що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 27949,31 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення, попереднього звітного періоду, на суму 5334,00 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток на загальну суму 34947,49 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі винесені податкові повідомлення-рішення від 25.04.2014 р.:

- №0005972213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6667,50 грн. (за основним платежем - 5334,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 333,50 грн.);

- №0005982213, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 27949,31 грн.;

- №0005992213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 43684,36 грн. (за основним платежем - 34947,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8736,87 грн.).

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ "ПРОМИНТЕКС" (експедитор, виконавець), в особі директора ОСОБА_3 укладено договір про перевезення вантажу №5 від 12.10.2011 р., за умовами якого експедитор зобов'язується прийняти та доставити довірений йому замовником для перевезення вантаж, згідно договору-заявки в пункт призначення та передати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано такі первинні документи: податкові (за підписом ОСОБА_3) та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Проте, такі документи не підтверджують факт реального надання послуг, оскільки не містять характеристики змісту наданих послуг, а лише містять загальні назви та їх вартість.

Крім того, акти здачі-прийняття робіт підписані невстановленою особою від замовника, а товарно-транспортні накладні не містять печатки виконавця та жодних даних щодо здачі-прийняття вантажу.

Жодних належних доказів на підтвердження реальності виконання угоди позивачем не надано, зокрема заявок на перевезення вантажу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2013 р. по справі № 1-кп/489/410/13 встановлено, що у вересні 2011 року ОСОБА_3 не маючи наміру здійснювати та займатись підприємницькою діяльністю у повному розумінні цього поняття, на пропозицію не встановленої в ході досудового розслідування особи, придбав суб'єкт господарювання - ТОВ «Промінтекс» (код ЄРДПОУ 37031296), а саме - перереєстрував його на своє ім'я у державних установах з ціллю прикриття незаконної господарської діяльності інших підприємств-контрагентів. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Таким чином, є обґрунтованим висновок податкового органу про те, що позивачем перераховувалися, а ТОВ «Промінтекс» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для формування валових витрат та податкового кредиту у позивача по вказаним правочинам відсутні, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Фрешко-Ко" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрешко-Ко" залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.