Рішення

від 10.12.2014 по справі 922/4464/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р.Справа № 922/4464/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" (с. Шуби, Харківська обл.) до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Харків) про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - Куліков С.В. (довіреність від 18.08.2014 р.);

відповідача - Ващенко А.В. (довіреність №83 від 10.11.2014 р.); Вовченко А.О. (довіреність №54 від 15.07.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №3/20-180-14 від 04.09.2014 р. №199-р/к. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

У судовому засіданні з 01.12.2014р. по 10.12.2014р. оголошувалось перерву.

У призначеному судовому засіданні 10.12.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представники відповідача в судовому засіданні 10.12.2014р. проти позову заперечували.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 04.09.2014 р. прийнято рішення № 199 - р/к у справі №3/20-180-14, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" (ідентифікаційний код - 35973545), використовуючи традиційну назву "Московська", що може утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики, які притаманні ковбасним виробам традиційного асортименту з цією назвою, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих даних про споживчі властивості товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

На підставі статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" накладений штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Позивач в позовній заяві зазначає, що аналіз діючого законодавства свідчить про відсутність імперативних норм, які забороняють виробникам продукції, зокрема, ковбасних виробів, виготовлення продукції на підставі зареєстрованих у встановленому порядку технічних умов.

Позивач вважає, що твердження Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України про обов'язок виробників ковбасних виробів випускати продукцію тільки у відповідності до вимог національних стандартів (по ДСТУ - традиційні сорти ковбасних виробів), або технічних умов, які приведені у відповідність з вимогами національних стандартів (ТУ У- з новими рецептурами й новими назвами ковбасних виробів, а також відповідно до показників якості й безпеки ДСТУ) не підтвердженими обставинами справи та передчасними.

В обґрунтування своїх висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України були покладені наступні обставини.

ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.12.2010 р.

Основним видом діяльності ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" є виробництво м'ясних продуктів (код за КВЕД - 15.13.0).

ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" випускає конкурентоспособну продукцію, яка користується попитом, зокрема, в Харківській області (включаючи місто Харків). Ковбасні вироби, що виробляються товариством, конкурують з іншими вітчизняними та імпортними зразками цієї продукції.

Зокрема, Товариство виготовляє ковбасу напівкопчену "Московська" салямі 1 сорту згідно з ТУ У 15.1-35973545-001-2009 "Ковбаси варено-копчені і напівкопчені", виготовлення ковбасного виробу із назвою "Московська" розпочато з січня 2011 року.

До традиційного асортименту ковбасних виробів відносять ковбаси з загальновідомими назвами, які виготовлялись за державними та міжнародними стандартами. Так, одними із традиційних назв ковбасних виробів є назва "Московська", яка виробляється згідно з ДСТУ 4427:2005 "Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови" або ДСТУ 4591:2006 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови" чи ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м'ясні. Загальні технічні умови".

Виробництво ковбас "Московська" за ГОСТ 16290-86 "Колбасы варено-копченые. Технические условия" (мова оригіналу) (далі - ГОСТ 16290-86), "Московська" за ГОСТ 16131-86 "Колбасы сырокопченые. Технические условия" (мова оригіналу) (далі - ГОСТ 16131-86) у Радянському Союзі розпочато з 01.01.1988, а "Московська" за ГОСТ 23670-79 "Колбасы вареные, сосиски и сардельки, хлебы мясные. Технические условия" (мова оригіналу) (далі - ГОСТ 23670-79) - з 01.08.1981.

Стандарт ГОСТ 16290-86 поширюється на варено-копчені ковбаси наступних найменувань: "Делікатесна", "Московська", "Сервелат" та інші, стандарт ГОСТ 16131-86 - на сирокопчені ковбаси наступних найменувань: "Брауншвейгська", "Столична", "Московська", "Сервелат" та інші, стандарт ГОСТ 23670-79 - на варені ковбаси: "Московська", "Столична" та інші.

Отже, ковбасні вироби з назвою "Московська" знайомі споживачеві ще з 1988 року.

Як зазначено на етикетці, ковбасний виріб салямі "Московська" виготовляється як напівкопчений. Втім, ковбасний виріб з традиційною назвою "Московська" не відноситься до цього виду ковбас, що підтверджується ДСТУ 4435:2005 "Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови".

За ступенем витратності технології виробництва ковбаси упорядковуються наступним чином: сирокопчені ковбаси, сиров'ялені ковбаси, варено-копчені ковбаси, напівкопчені ковбаси, варені ковбаси.

Серед суб'єктів господарювання, що діють на ринку ковбасних виробів поряд з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", є такі, що дотримуються класичної технології виготовлення ковбасних виробів "Московська", які відповідають всім вимогам стандартів ДСТУ 4591:2006, ДСТУ 4427:2005 та ДСТУ 4436:2005 згідно з технологічною інструкцією, рецептурою, органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками.

На підставі наведених обставин відповідач дійшов висновків про те, що:

- використовуючи відповідну назву ковбаси "Московська", яку виробляло Товариство без додаткових витрат на виробництво, яка притаманна традиційному виду ковбаси, воно могло отримати переваги перед іншими суб'єктами господарювання, які виготовляли цей же вид ковбаси у відповідності до ДСТУ, а споживач, в свою чергу, обираючи ковбасний виріб з такою назвою, може придбати цей продукт Товариства, який не буде відповідати смаковим властивостям, характерним для ковбас з відповідною традиційною назвою;

- Товариство, поширюючи відомості стосовно назви ковбасних виробів, які відносяться до традиційних: "Московська", може утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики традиційних ковбасних виробів відповідного виду, що виготовлений відповідно до рецептури, яка передбачена державними стандартами (ДСТУ), орієнтуючись перш за все на знайому назву;

- Товариство, використовуючи досягнення та напрацьовану репутацію традиційних назв ковбасних виробів, вводить потенційних споживачів в оману та може отримати неправомірні переваги в конкуренції, оскільки, відома традиційна назва є практично підтвердженням якості та смакових властивостей цих виробів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, тертя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітету України" до повноважень Антимонопольного комітету України належить розгляд, розслідування справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття рішень за ними.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.061998 № 169-р) (із змінами), Адміністративній колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України підвідомчі справи про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

За приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено та не спростовано позивачем у судових засіданнях, що ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" в листі від 28.05.2014 до Відділення зазначило, що інформація, яка розміщена на етикетці ковбасного виробу із назвою "Московська", погоджена головним технологом ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця".

Таким чином, інформація, розміщена на етикетці, розповсюджена безпосередньо ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця".

Основні вимоги до етикетування харчових продуктів визначені статтею 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23.11.2011 № 243 (надалі - Технічний регламент), Національним стандартом України ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила" (надалі - ДСТУ 4518:2008) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 5 Технічного регламенту маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживачів стосовно характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання.

Відповідно до підпункту 4.2 ДСТУ 4518:2008 виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно надавати споживачу інформацію. Інформація про харчові продукти не повинна вводити в оману споживача, повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору.

На етикетці ковбасного виробу із назвою "Московська" інформація розміщена у наступному порядку:

знак для товарів та послуг ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця";

меншими літерами вказано вид ковбасного виробу "ковбаса напівкопчена" та зазначено ґатунок (сорт) виробу;

найбільшими літерами надрукована назва виробу "Московська".

Також, на етикетці значно меншими літерами нанесена додаткова інформація, а саме: назва та місцезнаходження виробника, позначення нормативного документу, згідно з яким виготовлено та ідентифіковано продукт (ТУ У), склад продукту, енергетична (калорійність) та харчова (поживна) цінність продукту, умови зберігання та строки придатності.

Таким чином, споживач перш за все звертає увагу на назву виробу "Московська", тому що вона знаходиться в центрі етикетки, надрукована великими літерами і притягує увагу чітким, виразним зображенням, який значно відрізняється від всіх інших написів.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" інформацією, що вводить в оману є, зокрема відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про споживчі властивості товарів.

З метою вивчення думки споживачів ковбасних виробів щодо обізнаності відносно видів ковбасних виробів та принципів обрання певного ковбасного виробу, а також впливу інформації, розміщеної на етикетках продукції проведено опитування респондентів в торговельних мережах міста Харкова.

За результатами аналізу заповнених анкет з'ясовано, що більшість респондентів (близько 70%) надають перевагу знайомій традиційній назві ковбасного виробу "Московська" та при цьому очікуються отримати певну якість та смакові характеристики цього ковбасного виробу.

Отже, пересічний споживач сподівається отримати ковбасний виріб, що виготовлений відповідно до традиційної рецептури, орієнтуючись перш за все на знайому назву.

Враховуючи вищенаведене, інформацією, що вводить в оману є назва напівкопченого ковбасного виробу "Московська".

Оскільки, пересічний споживач, орієнтуючись на назву виробу "Московська", у більшості випадків сподівається отримати ковбасний виріб, що виготовлений відповідно до традиційної рецептури і має особливі споживчі властивості та смакові характеристики, а ковбасний виріб першого ґатунку салямі "Московська" не буде відповідати таким властивостям, характерним для ковбас із відповідною традиційною назвою, бо відноситься до зовсім іншого виду ковбас, то інформація зазначена в назві салямі "Московська" є неточною та може ввести споживача в оману.

Відповідно до частини першої статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб неповних, неточних, неправдивих відомостей, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачає наявність матеріально-формального (змішаного) складу правопорушення.

Формальна складова відображена через факультативні ознаки об'єктивної сторони правопорушення, що передбачають можливість настання негативних наслідків, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання неповних, неточних, неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Таким чином, зміст об'єктивної сторони порушення, передбаченого частиною першою статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", вичерпується ознаками фактичних дій ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" шляхом поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неповних, неточних, неправдивих відомостей, без обов'язковості з'ясування настання наслідків та оцінки реального впливу на наміри особи щодо придбання товарів.

В пункті 14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.

За інформацією ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" загальний обсяг виробництва та реалізації ковбасного виробу салямі "Московська" в натуральному виразі в 2013 році склав 5109,1 кг на суму 219490,00 гривень, за січень - квітень 2014 року склав 1228,6 кг на суму 52780,00 гривень.

Отже, ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", діючи на ринку ковбасних виробів, випускає конкурентоспроможну продукцію, яка користується попитом на ринку ковбасних виробів в межах Харківської області та міста Харкова.

Врахувавши вимоги, що передбачені ст.10 Паризької конвенції "Про охорону промислової власності" від 20.03.1883, яка була ратифікована Україною 25.12.1991, а також вимоги Законів України "Про стандартизацію", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про безпечність та якість харчових продуктів", вимоги Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (зі змінами), пункти 4.2, 4.5.1.1 ДСТУ 4518:2008, відповідач дав належну оцінку встановленим за справою обставинам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях Товариства, ознак складу правопорушення, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", оскільки позивач незаконно поширював на етикетках ковбасних виробів власного виробництва традиційну назву ковбаси "Московська", що могло утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики, які притаманні ковбасним виробам традиційного асортименту з цією назвою.

Оскільки в даному випадку ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" притягнуто до відповідальності не за порушення в сфері стандартизації, а за порушення конкурентного законодавства, посилання на те, що ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" розробляло технічні умови для виготовлення ковбаси напівкопченої першого ґатунку салямі "Московська" і вони є чинними та на обов'язковість назв ковбасних виробів, які затверджені Технічними умови, зокрема для виготовлення вищезазначеного ковбасного виробу, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не мають правового значення для вирішення спору і не спростовують факту вчинення порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 927/599/13 від 04 березня 2014 року.

Отже, ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця"», використовуючи досягнення та напрацьовану репутацію ковбасного виробу з традиційною назвою, вводить потенційних споживачів в оману та може отримати неправомірні переваги в конкуренції, оскільки, відома традиційна назва є практично підтвердженням якості та смакових властивостей цих виробів.

Можливість здобуття ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" неправомірних переваг на ринку завдяки поширенню ним неправдивої інформації є недобросовісною та нечесною практикою як по відношенню до конкурентів, так і до покупців товару.

Таким чином, ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" посилює свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неправдивої інформації шляхом використання традиційної назви для продукції (напівкопченого ковбасного виробу), яка виробляється не за традиційною технологією, що вводить в оману покупців стосовно споживчих властивостей вказаних ковбасних виробів.

З огляду на зазначені обставини справи та враховуючи вимоги ст.ст. 1, 6, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при розгляді даної справи, не виявлено підстав для визнання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №3/20-180-14 від 04.09.2014 р. №199-р/к, недійсними, в зв'язку з чим, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова