Постанова

від 09.02.2015 по справі 922/4464/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 922/4464/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Бондаренко В.П., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача- Куліков С.В. (довіреність б/н від 18.08.2014 року),

відповідача - Ващенко А.В. (довіреність від 10.11.2014 року № 83),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.149Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", с.Шуби, Харківська область

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №3/20-180-14 від 04.09.2014 р. №199-р/к.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року у справі № 922/4464/14 (суддя Сальнікова Г.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що, зміст об'єктивної сторони порушення, передбаченого ч.1 ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вичерпується ознаками фактичних дій позивача шляхом поширення інформації, що вводить в оману невизначене коло осіб, у зв'язку з чим рішення суду прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи, є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.09.2014 року Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №199 - р/к у справі №3/20-180-14, яким визнано, що ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", використовуючи традиційну назву "Московська" для свого ковбасного виробу, може утворювати у потенційного споживача уяву про споживчі властивості та смакові характеристики, які притаманні ковбасним виробам традиційного асортименту з цією назвою, і, таким чином, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих даних про споживчі властивості товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання (а.с.12 т.1).

На підставі статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" накладений штраф у розмірі 68 000 грн. (п.2 рішення).

Вказане рішенням відповідача обґрунтоване наступним.

ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця" випускає конкурентоспособну продукцію, яка користується попитом, зокрема, в Харківській області (включаючи місто Харків). Ковбасні вироби, що виробляються товариством, конкурують з іншими вітчизняними та імпортними зразками цієї продукції.

Зокрема, Товариство виготовляє ковбасу напівкопчену "Московська" салямі 1 сорту згідно з ТУ У 15.1-35973545-001-2009 "Ковбаси варено-копчені і напівкопчені". Виготовлення ковбасного виробу із назвою "Московська" розпочато з січня 2011 року.

До традиційного асортименту ковбасних виробів відносять ковбаси з загальновідомими назвами, які виготовлялись за державними та міжнародними стандартами. Так, одними із традиційних назв ковбасних виробів є назва "Московська", яка виробляється згідно з ДСТУ 4427:2005 "Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови" або ДСТУ 4591:2006 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови" чи ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м'ясні. Загальні технічні умови".

До введення в дію вищенаведених державних стандартів (ДСТУ), виробництво ковбасних виробів із назвою "Московська" здійснювалась за ГОСТ 16290-86 "Колбасы варено-копченые. Технические условия" та за ГОСТ 16131-86 "Колбасы сырокопченые. Технические условия" починаючи з 01.01.1988 року.

Таким чином, ковбасні вироби з назвою "Московська" знайомі споживачеві ще з 1988 року.

Як зазначено на етикетці, ковбасний виріб "Московська" салямі виготовляється як напівкопчений. Втім, ковбасний виріб з традиційною назвою "Московська" не відноситься до цього виду ковбас, що підтверджується ДСТУ 4435:2005 "Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови".

За ступенем витратності, технології виробництва ковбас упорядковуються наступним чином: сирокопчені ковбаси, сиров'ялені ковбаси, варено-копчені ковбаси, напівкопчені ковбаси, варені ковбаси.

Серед суб'єктів господарювання, що діють на ринку ковбасних виробів поряд з ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", є такі, що дотримуються класичної технології виготовлення ковбасних виробів "Московська", які відповідають всім вимогам стандартів ДСТУ 4427:2005 та ДСТУ 4436:2005 згідно з технологічною інструкцією, рецептурою, органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками.

Натомість, ТОВ «Дергачівський м'ясокомбінат», використовуючи назву «Московська» для напівкопченого ковбасного виробу без додаткових витрат на виробництво, які притаманні для традиційних видів ковбас та використовуючи набуту репутацію ковбасного виробу з традиційною назвою, може отримувати переваги перед іншими суб'єктами господарювання, які виготовляють ковбасу із назвою «Московська» у відповідності до ДСТУ, як сирокопчені та сировялені чи варено-копчені.

ТОВ «Дергачівський м'ясокомбінат», використовуючи досягнення та напрацьовану репутацію ковбасного виробу з традиційною назвою, вводить потенційних споживачів в оману та може отримати неправомірні переваги в конкуренції, оскільки відома традиційна назва є практично підтвердженням якості та смакових властивостей цих виробів.

Позивач не погодився із вказаним рішенням ХОТВ АМК України та звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що ним виробляються ковбасні вироби відповідно до технічних умов ТУ У 15.1-35973545-001-2009, зареєстрованих ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 17.03.2009 року із змінами, внесеними у лютому 2014 року. Вказані технічні умови розповсюджуються на ковбаси варено-копчені та напівкопчені, при цьому, в технічних умовах наведені асортимент та найменування окремих видів ковбас, в тому числі ковбаса напівкопчена першого ґатунку «Салямі Московська». У зв'язку з чим, як пояснює позивач, він зобов'язаний виробляти ковбаси із назвами у відповідності з вимогами технічних умов.

Крім того, на думку позивача, етикетка ковбаси «Салямі Московська» відповідає вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Технічному регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затверджених Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 року №487 та не містить жодних слів або словосполучень, знаків тощо, які надають візуальну перевагу споживачу при виборі продукту. Позивач вважає, що при виборі продукту як підприємства позивача так і будь-якого іншого, споживач знаходиться у рівних умовах вибору між продуктом ТОВ «Дергачівський м'ясокомбінат» та продуктом інших виробників.

Колегія суддів враховує наступне.

Статтею 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Разом з тим, згідно зі статтею 10 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду №15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції",статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Відповідно до ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Одними із традиційних назв ковбасних виробів є назва "Московська", яка виробляється згідно з ДСТУ 4427:2005 "Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови" або ДСТУ 4591:2006 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови" чи ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м'ясні. Загальні технічні умови".

Основні вимоги до етикетування харчових продуктів визначені статтею 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23.11.2011 року № 243, Національним стандартом України ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила" (надалі - ДСТУ 4518:2008) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 5 Технічного регламенту маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживачів стосовно характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання.

Відповідно до підпункту 4.2 ДСТУ 4518:2008 виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно надавати споживачу інформацію. Інформація про харчові продукти не повинна вводити в оману споживача, повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору.

Як свідчать матеріали справи, на етикетці ковбасного виробу із назвою "Московська" інформація розміщена у наступному порядку:

знак для товарів та послуг ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця";

меншими літерами вказано вид ковбасного виробу "ковбаса напівкопчена" та зазначено ґатунок (сорт) виробу;

найбільшими літерами надрукована назва виробу "Московська".

Значно меншими літерами, в нижчому ряду - « салямі».

Також, на етикетці малими літерами нанесена додаткова інформація, а саме: назва та місцезнаходження виробника, позначення нормативного документу, згідно з яким виготовлено та ідентифіковано продукт (ТУ У), склад продукту, енергетична (калорійність) та харчова (поживна) цінність продукту, умови зберігання та строки придатності.

Таким чином, споживач перш за все звертає увагу на назву виробу "Московська", тому що вона знаходиться в центрі етикетки, надрукована великими літерами і притягує увагу чітким, виразним зображенням, який значно відрізняється від всіх інших написів.

Як зазначено на етикетці, ковбасний виріб салямі «Московська» виготовляється як напівкопчений.

Однак, ковбасний виріб з традиційною назвою «Московська» не відноситься до цього виду ковбасних виробів, що підтверджується ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови».

Таким чином, споживач, обираючи ковбасний виріб з назвою «Московська», може придбати ковбасний виріб підприємства позивача, який не буде відповідати смаковим властивостям, характерним для ковбас з відповідними традиційними назвами.

Крім того, підприємство позивача використовує назву «Московська» для напівкопченого виробу без додаткових витрат на виробництво, які притаманні для традиційних видів ковбас цього виду та використовує набуту репутацію ковбасного виробу з традиційною назвою.

З метою вивчення думки споживачів ковбасних виробів щодо обізнаності відносно видів ковбасних виробів та принципів обрання певного ковбасного виробу, а також впливу інформації, розміщеної на етикетках продукції відповідачем проведено опитування респондентів в торговельних мережах міста Харкова.

За результатами аналізу заповнених анкет з'ясовано, що більшість респондентів (близько 70%) надають перевагу знайомій традиційній назві ковбасного виробу "Московська" та при цьому очікуються отримати певну якість та смакові характеристики цього ковбасного виробу (а.с.161-163 т.1).

Оскільки виробництво ковбасних виробів із назвою "Московська" здійснювалась за ГОСТ 16290-86 "Колбасы варено-копченые. Технические условия", та за ГОСТ 16131-86 "Колбасы сырокопченые. Технические условия" починаючи з 01.01.1988 року, пересічний споживач, орієнтуючись на назву виробу «Московська», у більшості випадків сподівається отримати ковбасний виріб, що виготовлений відповідно до традиційної рецептури і має особливі споживчі властивості та смакові характеристики, орієнтуючись перш за все на знайому назву.

Однак, ковбасний виріб першого ґатунку «Московська» салямі не відповідає властивостям, характерним для ковбас із відповідною традиційною назвою, оскільки відноситься до іншого виду ковбас.

Враховуючи вищенаведене, інформацією, що вводить в оману є назва напівкопченого ковбасного виробу "Московська".

Отже, позивач, використовуючи досягнення та напрацьовану репутацію традиційних назв ковбасних виробів, вводить потенційних споживачів в оману та може отримати неправомірні переваги в конкуренції, оскільки відома традиційна назва є практично підтвердженням якості та смакових властивостей цих виробів.

Крім того, обов'язковою ознакою правомірності кваліфікації дій суб'єкта господарювання за статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є наявність конкурентних відносин, у яких цей суб'єкт господарювання перебуває.

За інформацією позивача, загальний обсяг виробництва та реалізації ковбасного виробу салямі "Московська" в натуральному виразі в 2013 році склав 5109,1 кг на суму 219490 грн., за січень - квітень 2014 року склав 1228,6 кг на суму 52780 грн. (а.с.165 т.1).

Отже, ТОВ "Дергачівський м'ясокомбінат - Перша столиця", діючи на ринку ковбасних виробів, випускає конкурентоспроможну продукцію, яка користується попитом на ринку ковбасних виробів в межах Харківської області та міста Харкова.

Розглядаючи позов про визнання недійсним рішення антимонопольного комітету, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку порушника, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") (аналогічна правова думка міститься в оглядовому листі ВГСУ від 04.04.2012 року № 01-06/418/2012).

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

-неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

-не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши встановлені відповідачем обставини та надані матеріали справи, судова колегія вважає, що відповідач прийшов до обґрунтованого висновку в своєму рішенні від 14.09.2014 № 199-р/к щодо введення споживачів в оману шляхом повідомлення неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, у тому числі, візуально, на етикетці ковбасного виробу першого ґатунку «Московська» салямі.

За таких обставин судова колегія вважає, що відсутні правові підстави для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №199 - р/к у справі №3/20-180-14 від 04.09.2014 року.

Позивачем не доведено наявності передбачених статтею 59 Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Доводи апелянта про те, що на етикетці відсутні будь - які знаки, які надають візуальну перевагу при виборі його продукту не відповідають дійсності, оскільки саме внаслідок порядку розміщення та використання розміру літер у назві «Московська» позивач намагається створити помилкове уявлення у споживачі про якість та споживчі характеристики свого виробу.

Доводи позивач про те, що ним дотримано всіх стандартів та технічних умов, що затверджені компетентними органам, не можуть бути прийняті до уваги, як такі що не стосуються предмету даного спору щодо отримання ним неправомірних переваг у конкуренції між суб'єктами господарювання шляхом надання неправдивої, неточної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 року по справі №927/599/13.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2014 року у справі №922/4464/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/4464/14 підписано 09.02.2015 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Хачатрян В.С.