Рішення

від 28.11.2014 по справі 450/2502/14-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2502/14-ц Провадження № 2/450/1778/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В. Є.

при секретарі-Пундор Б.Г.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_3, в якому просить в рахунок виконання основного зобов'язання відповідача щодо оплати заборгованості в розмірі 7179438,65 грн. за договором про надання споживчого кредиту, звернути стягнення за договором іпотеки від 31.03.2008 року шляхом передачі іпотекодержателю у власність предмета іпотеки, а саме будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0990 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0064, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.

Свої вимоги мотивує тим, що 31.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11322929000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 300000,00 дол. США з розрахунку 13,5% річних на строк з 31.03.2008 року по 30.03.2029 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту 31.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого було передано в іпотеку вказане вище майно.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора за кредитним та забезпечувальним договором.

Наголошує на тому, що позичальник умов кредитного договору не виконує, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Внаслідок чого, у неї сформувалася заборгованість у загальному розмірі 7179438,65 грн., з яких 3659157,67 грн. сума заборгованості за кредитом та 3520280,98 грн. сума заборгованості за відсотками. За таких обставин, позивач вважає, що у нього виникнуло право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача перед банком.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеному, просить позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Окрім того, пояснив, про те, що на правовідносини, що склалися між банком та позичальником поширює свою діє ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», однак вважає, що ці обставини не перешкоджають судовому розгляду у цій справі та задоволенню позовних вимог, а лише зверненню рішення суду до виконання.

У зв'язку із наведеним, подав заяву про відстрочку виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», про що просить безпосередньо зазначити в рішенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовних вимог не визнав та пояснив, що у відповідачки дійсно наявна заборгованість за кредитним договором, однак зважаючи на те, що на правовідносини між нею та банком, поширює свою дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1132292900, з подальшими змінами, внесеними згідно додаткової угоди №1 від 31.03.2008 року, згідно умов п.1.1., п.1.2. та п. 1.3 якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 300000,00 дол. США з розрахунку 13,5% річних на строк з 31.03.2008 року по 30.03.2029 року. Відповідачка в свою чергу, зобов'язувалася повернути кредит банкові у повному обсязі.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 31.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №765, згідно умов п.1.1. якого було передано в іпотеку А-1 житловий будинок АДРЕСА_1, з мансардою, який в цілому складається з п'яти житлових кімнат та кухні, житловою площею 95,3 кв.м., загальною площею 205, 5 кв.м., з усіма господарськими будівлями та спорудами, та земельна ділянку площею 0,0990 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0064, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язувалася повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3590,00 дол. США, в день сплати ануїтетних платежів, згідно графіку. Встановлено, що розмір ануїтетного платежу може змінюватися у випадку зміни процентної ставки. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого цим пунктом договору, і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтетних платежівта процентів за користування кредитом, нарахованих на суму вказаної заборгованості.

У відповідності до положення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого у неї сформувалася заборгованість у загальному розмірі 7179438,65 грн., з яких 3659157,67 грн. сума заборгованості за кредитом та 3520280,98 грн. сума заборгованості за відсотками.

У відповідності із вимогами п. 4.1. іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється іпотекодержателем у разі порушення іпотекодавцем та/або позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках, відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 590 ч.1 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.35 ч.1 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно положень ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно умов якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором №1132292900 від 31.03.2008 року та забезпечувальними договорами.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки боржником кредитні зобов'язання забезпечені іпотекою виконано не було, повідомлення про наявність прострочення та можливість у подальшому здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідачу надсилалося, право позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 1 п.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеки», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина Украъни (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке майно виступає як забезпечення зобов'язань за споживчими кредитами, наданими громадянам України, за умови, що загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 250 кв.м. для житлового будинку.

За таких обставин, на правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі поширює свою дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 197, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст. ст. 13, 16, 512, 514, 526, 527, 530, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяВ. Є. Мусієвський