Ухвала

від 11.06.2014 по справі 522/10398/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10398/14-ц

Провадження № 2/522/6573/14

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

« 11» червня 2014 року

Суддя Приморського районного суду міста Одеси С.О. Погрібний розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову та доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору банківського вкладу, повернення банківського вкладу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, просить суд розірвати договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/55/157389 від 08.02.2014 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Міський Комерційний Банк» й стягнути солідарно з ПАТ «Міський Комерційний Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 540 000 (п'ятсот сорок тисяч) доларів США.

Позивач подала до суду заяву про забезпечення позову у такі способи: шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 540 000 доларів США, що еквівалентні 6 350 400 (шість мільйонів триста п'ятдесят тисяч чотириста) гривень, які знаходяться на кореспондентському рахунку ПАТ «Міський Комерційний Банк» к/р 32003147401 в ГУ НБУ у м. Києві та Київської області, МФО 321024, шляхом накладення арешту на заставне майно відповідача, шляхом заборони перетинання державного кордону ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі ПАТ «Міський Комерційний Банк», які належать ОСОБА_4 в розмірі 24,99 % та ОСОБА_5 в розмірі 24,99 %, й шляхом накладення арешту на корпоративне право, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Глобал Фінансіал Менеджмент Груп» (ЄДРПОУ 13734040), посилаючись на те, що невжиття відповідних заходів із забезпечення позову може призвести до унеможливлення та утруднення виконання можливого рішення по справі.

Також позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів, якою просила витребувати інформацію про рухоме та нерухоме майно, яке належить ПАТ «Міський Комерційний Банк, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вивчивши заявлені позивачем вимоги заяви про забезпечення позову та доказів, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних причин.

Щодо клопотання про забезпечення позову.

Правилом пункту 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.253 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладення арешту на кореспондентські рахунки.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав та належних умов для задоволення цієї вимоги.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на заставне майно - заявником конкретно не визначено, на які саме об'єкти нерухомого майна заявник просить суд накласти арешт. З огляду на вказане, суд зобов'язаний відмовити у задоволені цих вимог.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на частку в статутному капіталі ПАТ «Міський Комерційний Банк», які належать ОСОБА_4 в розмірі 24,99 % та ОСОБА_5 в розмірі 24,99 % й шляхом накладення арешту на корпоративне право, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Глобал Фінансіал Менеджмент Груп» (ЄДРПОУ 13734040), то з поданої заяви та доданих до неї матеріалів не є можливим встановити, на які грошові кошти заявник вимагає накладення арешту судом, їх місцезнаходження, грошові рахунки на яких вони містяться, їх обсяг, з огляду на що суд визнає необґрунтованим заявлене клопотання та залишає його без задоволення.

Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд розірвати договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/55/157389 від 08.02.2014 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Міський Комерційний Банк» й стягнути солідарно з ПАТ «Міський Комерційний Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 540 000 (п'ятсот сорок тисяч) доларів США.

Проте, суду не представлено належних доказів приналежності майнових прав на частку в статутному капіталі ПАТ «Міський Комерційний Банк» ОСОБА_4 в розмірі 24,99 % та ОСОБА_5 в розмірі 24,99 %, та, як наслідок, й на їх корпоративні права.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про неналежне обґрунтування вимог про забезпечення позову у цій частині.

Щодо вимоги про заборону перетинання державного кордону ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» регулюється порядок здійснення права громадян на виїзд і в'їзд на територію України, порядок оформлення для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Правилом пункту 2 ст. 6 цього Закону передбачено в якості підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, втім виключно до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Втім, наявність невиконаних зобов'язань, до вирішення цього спору по суті, вказаних осіб судом не встановлено, ані клопотання про забезпечення позову, ані матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відомо про заборгованість перед позивачем, якщо така існує, та про те, що вони ухиляються від виконання боргового зобов'язання.

Окрім цього, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цього клопотання, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Щодо вимоги про забезпечення доказів.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів із зазначеними позовними вимогами про розірвання договору акційного строкового банківського вкладу та повернення грошових коштів у сумі вказаного банківського вкладу. З метою повного та всебічного з'ясування обставин по справі суд вважає за необхідне витребувати відомості від Державної реєстраційної служби України відомості про належне ПАТ «Міський Комерційний Банк» нерухоме майно.

У задоволенні інших вимог клопотання суд відмовляє з тих самих вже наведених підстав.

За ч. 3 ст. 290 ЦПК України ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація.

Суд звертає увагу на те, що за ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. При цьому за змістом правила ст. 208 ЦПК України ухвала суду про забезпечення доказів є тим судовим рішенням, що підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому Законом для виконання судових рішень.

Згідно ст. 135 ЦПК України питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Це судове рішення не може бути розглянуто в якості оцінки обставин по справі, а постановлено судом в силу наявності обґрунтованих підстав передбачати можливість порушення прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 135, 137, 151-153, 290 ЦПК України, ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" СУД -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про забезпечення доказів - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України надати відомості стосовно належного на праві власності ПАТ «Міський Комерційний Банк» нерухомого майна.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання до відповідного територіального органу Державної реєстраційної служби України.

Виконання ухвали здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали та подання апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

11.06.2014