Ухвала

від 19.11.2014 по справі 814/4155/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/800/26378/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Бовкуна В.В.,

позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 по справі №814/4155/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та рішення про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014, у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та рішення про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 13.05.2014 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 17.06.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини другої статті 71, частини четвертої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 28.11.2003 та має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Підприємницьку діяльність позивач здійснює в одному приміщенні з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі договору про порядок користування майном від 01.04.2010.

Оперуповноваженим відділу кримінальної міліції у справах дітей 20.05.2013 складено протокол про адміністративне правопорушення МИ №1326000498. Протоколом зафіксовано продаж ОСОБА_4 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» пачки цигарок неповнолітньому ОСОБА_5

На підставі зазначеного протоколу Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області прийнято рішення від 10.09.2013 №000031/09-21 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800,00грн., а також рішення від 10.09.2013 №14/13-08 про анулювання ліцензії ОСОБА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі в магазині позивача є встановленим.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини першої статті 15 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною четвертою та п'ятою статті 15 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують-вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 8 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якого за порушення вимог статті 15 3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.

Відповідно до частини двадцять восьмої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що продавець ОСОБА_4, яка продала тютюнові вироби неповнолітньому, працює за трудовим договором з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1». Магазин поділено на дві частини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Разом з тим, судами залишено поза увагою доводи позивача, що в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані рішення, в графі правопорушник зазначено «ПП Возняк», що унеможливлю ідентифікацію фізичної особи-підприємця, якою допущено порушення вимог законодавства, та не надали зазначеним обставинам належної правової оцінки.

Окрім того, висновок судів попередніх інстанцій, що неповнолітній особі було продано товар саме позивача з огляду на те, що асортимент товарів ОСОБА_3 складають лише продовольчі товари, в той час як у ОСОБА_1 - алкогольні та тютюнові вироби, є передчасним, оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», необхідним є встановлення фактів, які б свідчили, що при здійсненні господарської діяльності позивачем або його працівником було реалізовано неповнолітній особі тютюнові вироби.

Сам факт того, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з продажу тютюнових виробів у приміщенні того ж магазину, де було реалізовано тютюнові вироби неповнолітній особі працівником іншого суб'єкта господарювання, не можуть бути розцінені як докази порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 по справі №814/4155/13-а скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв