Постанова

від 09.12.2014 по справі п/811/4138/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року Справа № П/811/4138/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача - Шарко Р.М.,

відповідача 1 - Кіровоградської митниці - Садового Р.М.,

відповідача 2 - Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області - Прохоренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" до Кіровоградської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення надмірно сплачених платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кадіум-Імпорт" грошові кошти у сумі 77 760,48 грн. податку на додану вартість, що був надмірно сплачений як фінансова гарантія забезпечення сплати митних платежів за відкоригованою митною декларацією від 06.02.2014р. №901050000/2014/001052.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21.05.2013 року між ТОВ "Кадіум-Імпорт", як покупцем, та TEXTILE SERVICE UAB, Каунас, Литва, як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний договір GENERAL SALES CONTRACT No.03/13 в межах якого здійснено ряд поставок товару шляхом його переміщення через митний кордон України згідно з відповідними специфікаціями на кожну поставку товару. 04.02.2014 р. при здійсненні четвертої за рахунком поставки товару в межах даного контракту декларантом ТОВ "Кадіум-Імпорт" до Кіровоградської митниці Міндоходів була подана митна декларація №901050000/2014/000982 від 04.02.2014 р., в якій митна вартість товару у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначена за основним методом та склала 99125,50 доларів США. Водночас, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №901000003/2014/000014/2 від 05.02.2014 року та склав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2014/00017 від 05.02.2014 р.. При цьому, внаслідок коригування митної вартості задекларована митна вартість товару завищена з 99 125,50 доларів США до 147 768,36 доларів СІЛА, або, відповідно до курсу долара США на момент прийняття даного рішення, визначеному на рівні 7,993 грн. - митну вартість товару було завищено з 792 310,12 грн. до 1 181 112,50 грн., у відповідності до чого, сума нарахованого податку на додану вартість (20% від митної вартості товару) також збільшена на 77 760,48 грн. (з 158 462,02 грн. до 236 222,50 грн.). Також зазначає, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. у справі №П/811/866/14 визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2014/000014/2 від 05.02.2014 р. про коригування митної вартості товарів, яка згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 р. залишена без змін. В зв'язку з цим, 25.09.2014 р. позивач звернувся до Кіровоградської митниці Міндоходів з письмовою заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету. Натомість, у відповідь, листом №1769/03/11-78-52-27 від 27.10.2014 року митний орган повідомив про відсутність підстав вважати перераховані до Державного бюджету України кошти, як надміру сплачені, що на думку позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач - Кіровоградська митниця Міндоходів позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення згідно змісту якого зазначено, що при розгляді справи №П/811/866/14 за адміністративним позовом ТОВ "Кадіум-Імпорт" до Кіровоградської митниці Міндоходів позивач сам відмовився від позовної вимоги щодо стягнення коштів, подавши заяву про зменшення розміру позовних вимог від 12.05.2014 р. Також, сума ПДВ у розмір 77 760,48 грн. самостійно вказана позивачем, як декларантом, у відкоригованій митній декларації від 06.02.2014 р. №901050000/2014/001052 та добровільно ним сплачена, а тому за приписами податкового законодавства не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Крім того, відповідач також посилається на те, що згідно інформації Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, наданої листом від 18.04.2014 р. №2655/8/11-23-15-02 встановлено, що ТОВ "Кадіум-Імпорт" було включено до податкової звітності суми податку додану вартість у розмірі 77 760,48 грн. для подальшого отримання відшкодування або зарахування до податкового кредиту згідно відкоригованої митної декларації №901050000/2014/001052 від 06.02.2014 р., на думку відповідача вказує на те, що позивач фактично має намір отримати подвійне відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України (а.с.50).

Представник відповідача 1 - Кіровоградської митниці Міндоходів, у судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 - ГУ ДКС України у Кіровоградській області у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому, письмових заперечень до суду не надав.

Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 21.05.2013 р. між ТОВ "Кадіум-Імпорт", як покупцем, та TEXTILE SERVICE UAB, Каунас, Литва, як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний договір GENERAL SALES CONTRACT No.03/13, в межах якого було здійснено ряд поставок товару шляхом його переміщення через митний кордон України згідно з відповідними специфікаціями на кожну поставку товару (а.с.29-32).

04.02.2014 року, при здійсненні поставки товару в межах вказаного договору, позивачем (декларантом) до Кіровоградської митниці Міндоходів було подано митну декларація за №901050000/2014/000982 від 04.02.2014 р., в якій митна вартість товару склала 99125,50 доларів США.

Водночас, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом, Кіровоградською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №901000003/2014/000014/2 від 05.02.2014 р. та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2014/00017 від 05.02.2014 р. (а.с.8-10).

Внаслідок коригування митної вартості задекларована митна вартість товару була завищена з 99 125,50 доларів США до 147 768,36 доларів США, або, відповідно до курсу долара США на момент прийняття рішення, визначеному на рівні 7,993 - митну вартість товару було завищено з 792 310,12 грн. до 1 181 112,50 грн. Відповідно до цього, сума нарахованого податку на додану вартість (20% від митної вартості товару) також була збільшена на 77 760,48 грн. (з 158 462,02 грн. до 236 222,50 грн.).

Позивач (декларант) не погодився з рішенням відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів і звернувся до митного органу з заявою про випуск товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. В зв'язку з цим, згідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України, розмитнення вказаного товару було здійснене через процедуру надання фінансової гарантії у формі сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Товар випущено у вільний обіг України за відкоригованою митною декларацією №901050000/2014/001052 від 06.02.2014 року.

Гарантійні зобов'язання, що сплачені позивачем за відкоригованою митною декларацією від 06.02.2014 р. №901050000/2014/001052, становлять 77 760,48 грн., що складаються із зазначеної вище різниці між сумою податку на додану вартість, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою податку на додану вартість, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі №П/811/866/14 визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2014/000014/2 від 05 лютого 2014 року про коригування митної вартості товарів; визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуск чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2014/00017 від 05 лютого 2014 року. (а.с.11-13)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у адміністративній справі №П/811/866/14 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року залишено без змін. (а.с.14)

25.09.2014 року позивач звернувся до Кіровоградської митниці Міндоходів з письмовою заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету, в сумі 77 760,48 грн. (а.с.15-16).

У відповідь, листом №1769/03/11-78-52-27 від 27.10.2014 р. (а.с.17), Кіровоградська митниця Міндоходів повідомила про відсутність підстав вважати перераховані позивачем до Державного бюджету України кошти, як надміру сплачені, оскільки постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. у справі №П/811/866/14 не було зобов'язано митний орган визнати заявлену декларантом митну вартість, таким чином не можливо вважати перераховані до Держбюджету кошти як надміру сплачені. Також, враховуючи те, що питання повернення коштів з Державного бюджету України не було предметом розгляду судом і рішення по цьому питанню не приймалось, у Кіровоградської митниці Міндоходів підстави для повернення коштів відсутні.

Дані обставини, на думку позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому позивач просить стягнути з Державного бюджету України грошові кошти у сумі 77 760,48 грн. податку на додану вартість, що був надмірно сплачений як фінансова гарантія забезпечення сплати митних платежів за відкоригованою митною декларацією №901050000/2014/001052 від 06.02.2014 року.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 27 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI (далі - МК України) встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Так, Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі №П/811/866/14, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року залишена без змін, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2014/000014/2 від 05.02.14 р. "Про коригування митної вартості товарів", визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2014/00017 від 05.02.14 р..

Як встановив суд першої інстанції та з чим погодився суд апеляційної інстанції, митним органом безпідставно застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що мало наслідком неправомірну відмову в митному оформленні товару.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 серпня 2014 року К/800/45748/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кіровоградської митниці Міндоходів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом ТОВ "Кадіум-Імпорт" до Кіровоградської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, за участю прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, про визнання протиправними і скасування рішень.

Відтак, рішення у справі №П/811/866/14 набрало законної сили 22.07.2014 року. Суду не надано доказів його скасування за нововиявленими обставинами.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, ст.255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у адміністративній справі №11/811/866/14 встановлено протиправність рішень митного органу, які призвели до надмірної сплати митних платежів у розмірі 77 760,48 грн. за відкоригованою митною декларацією від 06.02.14 р. №901050000/2014/001052, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

За приписами п.п.43.1, 43.2, 43.3 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч.1 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексу України.

При цьому, згідно ч.3 ст.301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами регламентується Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 (надалі - Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах 3-8 цього пункту.

Пунктами 2-6 розділу ІІІ цього Порядку визначено подальші дії митного органу його посадових (службових) осіб після надходження такої заяви, а саме її реєстрація, перевірка та підготовка висновку про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, складення необхідного пакету документів для повернення коштів та їх надіслання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

Отже, з вищевказаного вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Тобто, на законодавчому рівні встановлений відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Так, факт надмірної сплати позивачем ПДВ в сумі 77760,48 грн. був встановлений постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року у справі №П/811/866/14, яка набрала законної сили 22.07.2014 року, а також підтверджено платіжним дорученням. (а.с.34)

25.09.2014 р. позивач звернувся до Кіровоградської митниці Міндоходів із письмовою заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету, в сумі 77760,48 грн. (а.с.15-16). Натомість, листом №1769/03/11-78-52-27 від 27.10.2014 р. (а.с.17) Кіровоградська митниця повідомила позивача про відсутність підстав вважати перераховані до Державного бюджету України кошти, як надміру сплачені, оскільки постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 р. у справі №П/811/866/14 не було зобов'язано митний орган визнати заявлену декларантом митну вартість, таким чином не можливо вважати перераховані до Держбюджету кошти як надміру сплачені. Також, у зв'язку з тим, що питання повернення коштів з Державного бюджету України не було предметом розгляду судом і рішення по цьому питанню не приймалось, у Кіровоградської митниці підстави для повернення коштів відсутні.

Вказані підстави для відмови позивачу у поверненні митних платежів, надмірно сплачених до бюджету є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного митного та податкового законодавства.

Згідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З положень статей 54, 55 МК вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

Відмовляючи у поверненні позивачу надмірно сплаченого податку на додану вартість митний орган фактично позбавляє позивача у праві користування та розпорядження своєю власністю, що, враховуючи норми міжнародного права, є свавільним втручанням публічних органів державної влади у майнові права.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіння своїм майном, також зобов'язує державу вживати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності.

Втручання у майнові права є незаконним, з огляду на цілі статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо посилання відповідача на відсутність у справі №П/811/866/14 вимоги про зобов'язання митний орган визнати заявлену декларантом митну вартість, та питання повернення коштів з Державного бюджету України не було предметом розгляду судом і рішення по цьому питанню не приймалось, суд зазначає наступне.

У разі, якщо б позивач заявив вимогу про стягнення з державного бюджету надмірно сплачених сум платежів в межах справи №П/811/866/14, це призвело до порушення порядку повернення надмірно сплачених платежів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17.12.2013 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач звертався до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених коштів у встановленому законом порядку, однак відповідач протиправно відмовив у поверненні надмірно сплачених коштів, за наявності підстав для такого повернення визначених законом.

Згідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не спростували доводів позивача і наданих ним доказів про наявність підстав для повернення надмірно сплачених позивачем ПДВ.

Щодо доводів Кіровоградської митниці в частині подвійного відшкодування позивачу податку на додану вартість з Державного бюджету України, то суд вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, судом встановлено, що під час розмитнення товару за митною декларацією від 04.02.2014 р. №901050000/2014/000982, позивачем було сплачено податок на додану вартість у сумі 158470,00 грн. (20% вартості товару), що підтверджується наданою суду копією платіжного доручення №28 від 28.01.2014 року (а.с.33).

Внаслідок коригування Кіровоградською митницею Міндоходів митної вартості товару у бік збільшення, сума ПДВ збільшена, факт сплати цієї різниці підтверджується наданою суду копією платіжного доручення №38 від 06.02.2014 року (а.с.34).

Дійсно, загальна сума податку на додану вартість була віднесена до податкового кредиту і відображена в тому самому звітному періоді (лютий 2014 року), в якому була оформлена і відкоригована митна декларація від 06.02.2014 р. №901050000/2014/001052, що не заперечується позивачем. (а.с.36-47)

Натомість, як пояснив представник позивача, віднесення зазначеної суми до податкового кредиту пояснюється виключно вимогами податкового законодавства України, зокрема ст.ст.187, 198 та 201 Податкового кодексу України. При цьому, віднесення даних витрат, понесених внаслідок незаконних рішень відповідача, не потягло відповідного відшкодування податкового кредиту.

Відповідачем не спростовано вказаних фактів жодним доказом. Водночас, встановлено, що факт відсутності відшкодування податкового кредиту підтверджується наданою позивачем суду податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2014 р., де в Розділі III в рядку 23 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", а також в рядках 23.1 та 23.2 відсутні показники сум відповідного бюджетного відшкодування. Також, дані показники відшкодування сум податку на додану вартість відсутні також і в послідуючих періодах, що підтверджується наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень-жовтень 2014 р., копії яких теж надано до матеріалів справи. (а.с.54-95)

До того ж, відповідно до службової записки відповідача від 05.12.2014р., у відповідності до положень ч.8 ст.313 МК України, у зв'язку із закінченням дії гарантії, наданої ТОВ "Кадіум-Імпорт" згідно ст.55 МК України за МД №901050000/2014/001052 від 06.02.2014 року, відділом МВКТ та ЗРЗЕД зарезервовані на депозитному рахунку митниці для обліку кошти суб'єктів ЗЕД в сумі 77 760,48 грн., 06.05.2014р. списані з картки особового рахунку підприємства для перерахування до Державного бюджету України та 07.05.2014р. платіжним дорученням №534 вказана сума перерахована до Державного бюджету України (а.с.96)

Таким чином, враховуючи неправомірність рішень Кіровоградської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів, правильність заявленої позивачем митної вартості товарів, що встановлено судами у справі №П/811/866/14, фактичну надмірну сплату до бюджету платежів при митному оформленні товарів в сумі 77 760,48 грн., а також звернення позивача із заявою про повернення коштів, в задоволенні якої Кіровоградською митницею Міндоходів неправомірно відмовлено, то вказані надміру сплачені платежі підлягають поверненню на користь позивача з Державного бюджету України, а відтак вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 182,70 грн..

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" (код ЄДРПОУ 38693265) грошові кошти у сумі 77760 (сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 48 коп. податку на додану вартість, що був надмірно сплачений як фінансова гарантія забезпечення сплати митних платежів за відкоригованою митною декларацією від 06.02.2014р. №901050000/2014/001052.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" (код ЄДРПОУ 38693265) судові витрати в сумі 182,70 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2014 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина