Постанова

від 13.11.2014 по справі 804/6304/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/6304/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медиком"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медиком" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Медиком" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003952201 від 20.12.2013 р., відповідно до якого з ТОВ «Медиком» підлягає стягненню сума 277 000,50 грн., з них: 184 667,00 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 92 333,50 грн. - штрафна санкція та №0000902201 від 31.03.2014р., відповідно до якого з ТОВ «Медиком» підлягає стягненню сума 499,46 грн., з них: 332,97 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 166,49 грн. - штрафна санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, мають дійсний економічний смисл, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що ТОВ «Медиком» до перевірки не надано складених кошторисів щодо здійснених послуг та детального переліку послуг пов'язаних з обслуговуванням в розрізі об'єктів основних засобів, що підтверджує факт не підтвердження господарських операцій відповідними первинними документами. До того ж, аналізуючи документи, які надані позивачем до перевірки, є незрозумілим, які саме конкретно послуги виконувалися та якого саме обладнання. Також відсутня розширена розшифровка, калькуляція робот, які саме проводилось, що не дає змоги підтвердити дійсне виконання робот та дійсну їх вартість. Аналізуючи вищенаведену інформацію неможливо дослідити придбання послуг ТОВ "Медиком" у ПП "Пластметсервіс" та ПП «Домен Лік». Враховуючи те, що правочини укладені між ТОВ "Медиком" та контрагентом-постачальником ПП "Пластметсервіс", ПП «Домен Лік» не створюють юридичних наслідків, то взаємовідносини між ТОВ "Медиком" та контрагентами також не спричиняють реального настання правових наслідків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. З огляду на зазначене, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті перевірки, сторонами були виконані відповідні умови та належним чином оформлені усі необхідні первинні документи, претензії від сторін за результатами виконання договору не надходили. Крім того, законодавством не передбачено в первинних документах даних детального опису дій, на яких наполягає відповідач. Щодо твердження суду про неможливість встановити, яке обладнання підлягало діагностуванню та профілактичному обслуговуванню, то апелянт зазначив, що до суду було надано копії паспортів на обладнання, яке використовує у своїй діяльності ТОВ «Медиком», а наявність такого обладнання відповідачем не спростовується. Щодо відсутності калькуляції (кошторису) робіт, який на думку суду та відповідача, є найголовнішим документом, що підтверджує виконання робіт, апелянт зазначив, що згідно ч. 1 ст. 844 ЦК України «ціна договору підряду може бути визначена у кошторисі», тобто наявність кошторису не є обов'язковою умовою договору. Також, судом першої інстанції не було досліджено порядок розрахунку та донарахування суми штрафних санкцій. З огляду на що, апелянт вважає, висновки суду першої інстанції та податкового органу про порушення товариством «Медиком» п. 44.1 ст.44, п.198.6, п.198.2 ст.198 ПКУ, п.1, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є необґрунтованими.

В запереченнях на апеляційну скаргу, податковий орган зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції зазначає, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП "Пластметсервіс" та ПП «Домен Лік» за період з 01.01.2013 року по 314.01.2013 рік. Операції з вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, географічні віддаленості підприємств, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. В ході перевірки не встановлено факту надання послуг від контрагентів позивачу. В актах виконаних робіт відсутня більш детальна, розширена інформація (розшифровка), деталізований перелік послуг, пов'язаний з обслуговуванням, а зазначене лише послуги з профілактичного діагностування та обслуговування обладнання, що на думку податкового органу є недостатнім. До перевірки не надано технічну документацію виконаних послуг з профілактичного діагностування та обслуговування обладнання. Відповідно до оборотно-сальдових відомостей позивач по рахунку 104 «Машини та обладнання» обліковується відповідне обладнання для діагностичного обслуговування якого необхідні працівники відповідної кваліфікації з глибоким знанням конструкції, технологічних параметрів, складних систем електронного реле, часу та способів їх перевірки. Посилається на лист ВАСУ від 02.06.2011 року щодо встановлення факту нереальності вчинення господарської операції. Також, посилається на ненадання позивачем до перевірки кошторисів щодо здійснених послуг та деталізованого переліку послуг.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом з 19.11.2013 р. по 02.12.2013 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Медиком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Домен Лік» та ПП «Пластметсервіс» за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р.

За результатами перевірки складено Акт від 09.12.2013 року № 992/22-01/32975288. Згідно Акта виїзної позапланової перевірки встановлено порушення товариством «Медиком» п. 44.1 ст.44, п.198.6, п.198.2 ст.198 ПК України, п.1, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1, 2.2, 2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 - в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 184 999,97 грн. та, відповідно, занижено податок на додану вартість на загальну суму 184 999,97 грн. у січні 2013 року.

На підставі акта перевірки від 09.12.2013 року № 992/22-01/32975288 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003952201, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 277 000,5 грн. з яких - 184 667,00 грн. - за основним платежем та 92 333,50 грн. - штрафна санкція.

З 14.02.2014 р. по 17.02.2014 р. податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства «Медиком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Домен Лік» та ПП «Пластметсервіс» за січень 2013 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.02.2014 року № 133/22-01/32975288.

За результатами перевірки, внаслідок арифметичної помилки, яка була допущена в акті перевірки від 09.12.2013 року №992/22-01/32975288, 31 березня 2014 року податковим органом додатково винесено податкове повідомлення-рішення №0000902201, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 499,46 грн., з яких - 332,97 грн. - за основним платежем, та 166,49 грн. за штрафними санкціями.

В своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що аналізуючи Акти здачі-приймання робіт, та рахунки-фактури є незрозумілим які саме конкретно послуги виконувалися та якого саме обладнання; відсутня розширена розшифровка, калькуляція робіт які саме проводилися, що не дає змоги підтвердити дійсне виконання робіт та дійсну їх вартість. Тому неможливо дослідити придбання послуг позивача у вказаних контрагентів.

Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні даного позову, не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІ, «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, з огляду на що, зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи податковим органом складено Акт від 09.12.2013 року № 992/22-01/32975288 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медиком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Домен Лік» та ПП «Пластметсервіс» за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. (а.с. 6 т. 1).

На підставі Акта перевірки від 09.12.2013 року № 992/22-01/32975288, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.12.2013 року №0003952201 (а.с. 17 т. 1), відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 184 667,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 92 333,50 грн. (загальна сума 277 000,5 грн.).

Матеріали справи містять також Акт перевірки від 17.02.2014 року № 133/22-01/32975288, про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медиком» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «Домен Лік» та ПП «Пластметсервіс» за січень 2013 р. (а.с. 18 т. 1).

На підставі Акта перевірки від 17.02.2014 року № 133/22-01/32975288, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31.03.2014 року №0000902201 (а.с. 33 т. 1), відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 332,97 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 166 грн. (загальна сума 499грн.46коп.).

Згідно матеріалів справи між ТОВ «Медиком» (Замовник) та ПП «Домен Лік» (Виконавець), укладено договір від 03.01.2013 №14 (а.с. 59 т. 1), згідно якого Виконавець приймає на себе обов'язки з надання Замовнику послуг з профілактичного діагностування та обслуговування обладнання (п.1.1 договору).

Взаємовідносини між ТОВ «Медиком» (Замовник) та ПП "Пластметсервіс" (Виконавець) здійснювались на підставі договору від 02.01.2013 р. №02/01/13 (а.с. 60 т. 1), згідно якого Виконавець приймає на себе обов'язки з надання Замовнику послуг з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання (п. 1.1 договору).

Для підтвердження реальності договорів між позивачем та його контрагентами, надані копії укладених договорів, рахунків-фактур, податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (послуг).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Зміни майнового стану позивача підтверджені податковими накладними, які мають всі необхідні реквізити встановлені ст. 201 ПКУ (а.с. 102 -122 т. 1).

Платникам податків забороняється формування податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, податковий орган посилається на нереальність господарських операцій, стверджуючи, що господарських операцій насправді не відбувалося, а документи, надані позивачем, не можуть вважатися первинними. В противагу цьому, позивач, посилається на реальність укладених та виконаних договорів у відповідності до норм цивільного законодавства України, вказує на формування висновків податкового органу на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій.

Предметом судового дослідження є правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Правомірність податкового повідомлення-рішення оцінюється виходячи з тих фактичних обставин, які встановив податковий орган під час перевірки і які зафіксовані в акті перевірки.

Зокрема в Акті перевірки від 09.12.2013 року (а.с. 6 т. 1) зазначено, що позивачем до перевірки не надано складених кошторисів щодо здійснених послуг та деталізованого переліку послуг пов'язаних з обслуговуванням в розрізі об'єктів основних засобів. Оскільки розширена розшифровка, калькуляція робіт що саме проводилося - відсутня, це не дає змоги підтвердити дійсне виконання робіт та дійсну вартість робіт. Також в акті перевірки від 09.12.2013 року (а.с. 13 т. 1, останній абзац знизу) зазначено, що «Виходячи з вищевикладеної операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Медиком» із контрагентами-постачальниками/покупцями не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків».

При цьому договори, укладені між позивачем та його контрагентами не мають на меті поставку товарів, спірними договорами передбачені надання послуг з профілактичного діагностування та обслуговування обладнання (а.с. 59, 60 т. 1).

Також в запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган зазначає, про контрагентів позивача, підприємства ПП «Домен Лік» та ПП "Пластметсервіс" як на підприємства постачальники, зазначаючи про неможливість подальшого руху ТВЦ до подальших покупців в т.ч ТОВ «Медиком».

При цьому договори, укладені між позивачем та його контрагентами не мають на меті поставку товарів, та рух товарно-матеріальних цінностей до подальших покупців. Спірними договорами передбачені надання послуг з профілактичного діагностування та обслуговування обладнання.

Посилання на відсутність складських приміщень, про які також зазначає податковий орган у запереченнях на апеляційну скаргу, також є необґрунтованими, у зв'язку з тим, що логічно не збігається необхідність складських приміщення для надання послуг з профілактичного діагностування та обслуговування медичного обладнання.

В акті перевірки від 17.02.2014 року податковий орган з посилається на використання інших актів перевірок, які проведені іншими ДПІ (щодо ПП «Домен Лік») та неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Пластметсервіс" (ДПІ у Московському районі м. Харкова), (а.с. 25 т. 1). Податковий орган також посилається на те, що враховуючи отриману інформацію по актах перевірок інших ДПІ, у зв'язку з не підтвердженням діяльності ПП «Домен Лік» та ПП "Пластметсервіс" посадові особи постачальників (?) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Отже з акта перевірки незрозуміло чи встановив податковий орган які правовідносини виникли між ТОВ «Медиком» та його контрагентами: правовідносини з приводу постачання чи з приводу надання послуг?

Крім того з акта перевірки від 17.02.2014 року не можливо встановити яка ж перевірка проводилася виїзна чи невиїзна? Зокрема вказаний акт має назву «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медиком»...», при цьому в вступній частині вказаного акта (абз. 1.2, а.с. 18 т.1) зазначено про невиїзну перевірку ТОВ «Медиком».

В договорі від 02.01.2013 року (ТОВ «Медиком» з ПП "Пластметсервіс") зазначено, що Виконавець зобов'язаний здійснити послуги особисто або з застосуванням третіх осіб - п. 1.2 договору (а.с. 60. т. 1), отже зазначаючи, що контрагент не мав відповідних працівників для виконання умов договору, податковий орган не врахував, що контрагент мав можливість укласти договори з третіми особами для виконання умов договору з ТОВ «Медиком». Особисто податковим органом перевірка контрагента ПП "Пластметсервіс" не була здійснена. Свої висновки щодо ПП "Пластметсервіс" податковий орган ґрунтує на даних іншої ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки.

Також актами перевірки не встановлено, що на час укладення спірних договорів підприємства ПП «Домен Лік» та ПП "Пластметсервіс" не були зареєстровані як суб'єкти господарювання.

Отже з актів, на підставі яких прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення не можливо встановити які саме господарські операції проводилися між позивачем та його контрагентами, т.я. у певних випадках податковий орган зазначає про надання послуг, а в інших про постачання та рух ТМЦ, та необхідність складських приміщень, що логічно не пов'язується з послугами з профілактики та обслуговування медичного обладнання; з акта перевірки від 17.02.2014 року не можливо встановити яка ж перевірка проводилася виїзна чи невиїзна, чи досліджувалися безпосередньо оригінали первинних документів, чи перевірка проведена на основі даних ДПІ?

На думку колегії суддів апеляційної інстанції такі вади актів перевірок, перешкоджають можливості покласти висновки акта перевірки в основу формування податкових повідомлень-рішень. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що аналіз добросовісності платника податку є визначальним для висновку щодо правомірності його дій. У чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Водночас добросовісність є засадою цивільного законодавства. Господарські правовідносини мають переважно майнових характер, тому принцип добросовісності діє і в господарських правовідносинах. Розмежування платників податків на добросовісних і недобросовісних дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з ПДВ порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника ПДВ, припинення юридичної особи. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з ПДВ про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Щодо даних відносин між позивачем та його контрагентами, податковим органом в актах перевірки не встановлено та не доведено податковим органом, що позивач був обізнаним про можливі порушення з боку його контрагентів.

Документи, надані позивачем до перевірки, відповідають вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг та їх вартість, а також містять всі необхідні реквізити; податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 ПКУ.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом та підставі заяви заінтересованої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Такого рішення матеріали справи не містять.

Згідно пункту 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Суд апеляційної інстанції вважає, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медиком" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медиком" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0003952201 та від 31.03.2014 року № 0000902201.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна