Постанова

від 08.12.2014 по справі 529/945/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 529/945/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області на постанову Диканського районного суду Полтавської області від 17.09.2014р. по справі № 529/945/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

29.08.2014 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Диканському райні Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 25.04.2014 року №13; зобов"язати відповідача обчислити пенсію позивачу на підставі довідки про заробтіну плату від 25.04.2014 року №13; зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії позивачу з врахуванням виплачених сум, починаючи з моменту подання заяви про перерахунок пенсії, тобто з 15.05.2014 року.

Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнані протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії позивачу відповідно до довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження у період з 29 липня 1986 року по 2 авересня 1986 року №13 від 25.04.2014 року.

Зобов"язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати у зоні відчуження у період з 29 липня 1986 року по 2 вересня 1986 року у відповідності до вимог ст.27 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум, починаючи з 15 травня 2014 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Диканського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постаржадали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач має статус особи, що постраждала вналсідок Чорнобильської кататсрофи, 1 категорії, є інвалідом 1 групи. та перебуває у відповідача на пенсійному обліку, як отримувач державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю призначених на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

15.05.2014 року позивач звернувся до відповіда з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження №13 від 25.04.2014 року.

09.07.2014 року рішенням №36 колегіального органу з призначення пенсії відповідача, позивачу відмовлено у задоволенні даної заяви.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач має статус інваліда, учасника ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС 1 категорії та надав всі необхідні документи для здійснення перерахунку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадня, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 9, ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи" особами, які пострждали внаслідок Чорнобильської кататстрофми є учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно із ст.ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждлали внаслідок Чорнобильської кататстрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської кататстрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімумуму для осіб, які втратили працездатність. Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи" від 23.11.2011 року № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження, менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додаєтьбся до суми обчисленої заробітної плати.

Матеріали справи свідчать про те, що підставпми відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки №13 від 25.04.2014 року про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видану Приватним підприємством "СПМК-9" зазначені непідтвердження наявними первинними документами безпосередній виїзд позивача до м.Припять та відсутність кількість днів роботи в населеному пункті та непроведення розрахунку з ним заробітної плати у тих сумах,що зазначені у довідці.

Позивачем в підтвердження своїх доводів до суду надані наступні докази, а саме: військовий квиток НУ №7079208, в якому зазначено про участь у ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС з 29.07.1986 року по 02.09.1986 року;

довідка із Галузевого державного архіву Міністерства оборони від 09.03.2009 року №51/1/2900, в якій зазначені місце та період дислокації - з 31.05. по 08.06.1986 року м.Лубин, з 09.06.по 17.06.1986 року м.Сувиди, з 18.06. по 02.09.1986 року с.Целубни;

довідка №1137 від 10.12.1992 року про те, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС у складі в/ч 61511 з 29.07.1986 року по 31.08.1996 року, що дислоцировалось в с.Сивичи, Брагінківського району, Гомельської області,

довідка №28 від 10.12.1992 року військової частини 61511 від 10.12.1992 року, в якій зазначено про те, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС,

довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках №13 від 25.04.2014 року з розрахунком, та копія відомості про нарахування заробітної плати за серпень 1986 року.

Колегія суддів дослідивши надані документи, вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що пенсійним органом зроблений правильний висновок про відсутність підстав для здійснення перерахунку на підставі даної довідки, оскільки вказані документи не підтверджують безпосередній виїзд позивача до м.Припять та кількість днів роботи в даному населеному пункті та проведення з ним розрахунку саме у тому розмірі заробітної плати, який вказаний у довідці №13 від 25.04.2014 року.

Судом першої інстанції зроблений висновок, який не відповідає обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно ч.1 ст 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області задовольнити.

Постанову Диканського районного суду Полтавської області від 17.09.2014р. по справі № 529/945/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.