Ухвала

від 11.12.2014 по справі 815/6177/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6177/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Одесаагрогаз» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №0003672201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 294834 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73709 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 23.09.2014р., щодо відсутності реального настання правових наслідків за результатами проведених ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» з ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» господарських операцій в березні 2014 року є необґрунтованими, оскільки факт реального здійснення таких операцій підтверджено належним чином складеними первинними документами, які підприємством було надано до перевірки. Невиконання податкових зобов'язань контрагентами не може бути підставою для застосування відповідальності до ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз», так як останнім податкове законодавство не порушувалося.

ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки при проведенні перевірки ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» не було надано завірених копій документів, підтверджуючих транспортування будівельних матеріалів та вантажних робіт від постачальника ТОВ «Компанія Горизонт Плюс». Враховуючи висновки акту ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м.Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» з контрагентами за період з 21.09.2013р. по 27.06.2014р.» від 07.07.2014р. №601/3-26-50-22-03-38671241, являється неможливим підтвердити взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» у березні 2014 року. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. позов задоволено.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не надано належної правової оцінки відомостям, які містяться в акті ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м.Києва від 07.07.2014р. №601/3-26-50-22-03-38671241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» з контрагентами за період з 21.09.2013р. по 27.06.2014р.». Наявні у позивача податкові накладні підписані від імені ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» директором ОСОБА_1, яка до діяльності підприємства жодного відношення не має, про підприємство почула вперше та не являється ні засновником, ні директором, а ні бухгалтером вказаного підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.09.2014р. №541, у період з 10.09.2014р. по 16.09.2014р. старшим державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Костюк А.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (код за ЄДРПОУ 13891526) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (код за ЄДРПОУ 38671241) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., за результатами якої складено акт перевірки №1525/15-21-22-01/13991526 від 23 вересня 2014 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в загальній сумі 294834 грн. (у т.ч. за березень 2014 року на суму 294834 грн.). Зазначено, що перевіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» за період березень 2014 року, їх вид, обсяг та розрахунки.

В акті перевірки зазначено, що згідно бази АІС «Податковий блок» Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» сформовано податковий кредит за рахунок постачальника ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» на суму 294833,53 грн. В ході проведення перевірки відповідачем використано акт ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м.Києва від 07.07.2014р. №601/3-26-50-22-03-38671241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» з контрагентами за період з 21.09.2013р. по 27.06.2014р.», яким встановлено відсутність у ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» первинних та інших документів, що підтверджують формування податкових декларацій, а також відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Звіркою ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Також, в акті перевірки №1525/15-21-22-01/13991526 від 23 вересня 2014 року зазначено про ненадання ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» до перевірки завірених копій документів, підтверджуючих транспортування будівельних матеріалів та вантажних робіт, у зв'язку з чим неможливо встановити за рахунок кого проводилося транспортування будівельних матеріалів та вантажні роботи. Враховуючи відомості акту ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м.Києва від 07.07.2014р. №601/3-26-50-22-03-38671241, висновки по виконання послуг стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єктів робіт, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого здійснення діяльності, ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області дійшла висновку щодо неможливості підтвердження взаємовідносин ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» у березні 2014 року на суму 294,8 тис.грн.

На підставі вказаного акту перевірки 07.10.2014р. ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0003672201, яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 294834 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 73709 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» про визнання протиправним і скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, тому доводи ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про наявність в діяльності товариства порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 294834 грн., є помилковими. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Так, колегією суддів встановлено, що 07.02.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №07/02-14-1, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж житлових будинків №3, 4 на об'єкті «група 40поверхневих житлових будинків (4-та черга будівництва) у жилому масиві «Добрий» за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Аванград, в районі вулиці Торгової». Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість у повному обсязі.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №530 від 31.03.2014р. на суму 499280 грн., ПДВ - 99856 грн.

07.02.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №07/02-14, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж 10-поверхового адміністративного будинку за адресою: вул.Французький бульвар, 60, м.Одеса».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №204 від 31.03.2014р. на суму 333207,50 грн., ПДВ - 56641,50 грн.

30.01.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №01/30-14, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж 10-поверхового адміністративного будинку за адресою: вул.Єкатерининська площа, 4/1, м.Одеса».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №203 від 31.03.2014р. на суму 73650 грн., ПДВ - 14730 грн.

08.02.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №07/02-14, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних будинку №4 групи житлових 9-поверхових будинків в мкр. Ш-4-4/5 житлового масиву Котовського у м.Одесі».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №205 від 31.03.2014р. на суму 90580 грн., ПДВ - 18116,03 грн.

08.02.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №08/02-2014-1, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж будинку №4 групи житлових 9-поверхових будинків в мкр. Ш-4-4/5 житлового масиву Котовського у м.Одесі».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №394 від 31.03.2014р. на суму 159670 грн., ПДВ - 31934 грн.

14.01.2014р. між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (Замовник) та ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» (Підрядчик) було укладено договір підряду №01/14-14, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок власними силами та матеріалами виконати підрядні будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво інженерних мереж 10-поверхового адміністративного будинку за адресою: вул.Французький бульвар, 60, м.Одеса».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 31.03.2014р., податкову накладну №202 від 31.03.2014р. на суму 317780 грн., ПДВ - 63556 грн.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за монтаж та технічне обслуговування проводилися у безготівковій формі. Згідно виписки по рахунку №26009310701101 за березень 2014 року ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» перерахувало на рахунок ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» грошові кошти в сумі 978261 грн. згідно платіжних доручень: від 31.03.2014р. на суму 381336 грн., від 31.03.2014р. на суму 399849 грн., від 31.03.2014р. на суму 88380 грн., від 31.03.2014р. на суму 108696 грн.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи копії первинних документів, встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов зазначених вище господарських договорів відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Позивачем доведено, що зазначені вище договори не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» доведено суду наявність всіх необхідних умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (послуг), до податкового кредиту, зокрема, щодо фактичності придбання послуг, наявності податкових накладних на підтвердження такого придбання та сплати відповідної суми ПДВ, а також подальшого використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагент позивача не міг здійснювали господарську діяльність, з огляду на встановлений факт відсутності у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з акту ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м.Києва від 07.07.2014р. №601/3-26-50-22-03-38671241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» з контрагентами за період з 21.09.2013р. по 27.06.2014р.» без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Варто зазначити, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення позивачем порушень, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Вказаний акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

В свою чергу, додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин цього і не може містити висновків про порушення цим суб'єктом податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з виконання робіт, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з виконання будівельно-монтажних робіт.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Позивачем доведено, що при укладені договорів з ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» він переконався, що підприємство-контрагент було зареєстровано платником податку на додану вартість та мало право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Більше того, порушення прямими контрагентами позивача порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи, згідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Що ж до висновків акту перевірки на укладення ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» угод без мети настання реальних наслідків колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентом ТОВ «Компанія Горизонт Плюс» укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції вважає, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Горизонт Плюс».

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №0003672201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 294834 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73709 грн., прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.