Постанова

від 10.12.2014 по справі 802/3464/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3464/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

10 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Швець А.І.

представника позивача: Кудельського А.А.

представника відповідача (апелянта): Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля м'ясо" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля м'ясо» (ТОВ «Поділля м'ясо») звернулось в суд з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Козятинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2014 року №0005901500.

17 жовтня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Крім того, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів протокольно задоволено клопотання представника відповідача про заміну Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на її правонаступника Козятинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Козятинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Поділля м'ясо» з питань своєчасності та повноти перерахування сум податку на додану вартість переробним підприємством до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальні рахунки для виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробниками за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2014 року №145/1530/37598009.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп. 10 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховані суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам в сумі 83117 грн.

На підставі акта перевірки, 23 вересня 2014 року Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0005901500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 83117 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами на спеціальний рахунок до 15 числа, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України (ПК України), у період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V ПК України (переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей: норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V ПК України, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом.

Так, переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, що передбачає п.1 ч.3 під. 2 р. 20 Перехідних положень ПК України.

Також, переробне підприємство, згідно з п.1 ч.6 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень ПК України, позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків; у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків; у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків.

Згідно із ч. 13 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

При цьому, згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників" звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, тому перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок, відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, може здійснюватися, починаючи з 1-го числа та до 15 числа місяця наступного за звітним (податковим) періодом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, факт сплати на спеціальний рахунок позивачем суми податку на додану вартість переробного підприємства для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам підтверджується платіжними дорученнями №202 від 13.03.2012 року, №237 від 18.04.2012 року, №264 від 16.05.2012 року, №294 від 15.06.2012 року, №318 від 13.07.2012 року, №351 від 15.08.2012 року, №383 від 14.09.2012 року, №411 від 15.10.2012 року, №447 від 15.11.2012 року, №480 від 14.12.2012 року, №504 від 15.01.2013 року, №538 від 15.02.2013 року, №567 від 15.03.2013 року, №594 від 15.04.2013 року, №625 від 15.05.2013 року, №674 від 14.06.2013 року, №716 від 15.07.2013 року, №744 від 15.08.2013 року, №781 від 16.09.2013 року, №827 від 15.10.2013 року, №861 від 18.11.2013 року, №896 від 16.12.2013 року, №929 від 15.01.2014 року, №967 від 17.02.2014 року, №993 від 17.03.2014 року, №1024 від 15.04.2014 року, №1057 від 15.05.2014 року, №1092 від 16.06.2014 року, №1116 від 15.07.2014 року, №1151 від 14.08.2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами на спеціальний рахунок до 15 числа, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що дійсно позивачем були здійснено оплату до 15 числа, 15 числа, а також і після 15 числа, а саме в понеділок, тоді коли 15 число припадало на вихідний день.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що були випадки здійснення ТОВ "Поділля м'ясо» оплати серед тижня після 15 числа, тобто з порушенням пп. 10 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Однак, суд першої інстанції не дослідив дані обставини та не надав їм жодної правової оцінки, що є підставою для скасування такого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргуКозятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля м'ясо" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0005901500 від 23 вересня 2014 року на суму 69956.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 грудня 2014 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.