Ухвала

від 02.12.2014 по справі 818/1771/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 818/1771/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Лутищанська слобода" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. по справі № 818/1771/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В'язівське+"

до Охтирської районної державної адміністрації третя особа Фермерське господарство "Лутищанська слобода"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "В'язівське +" звернулось до суду з позовом до Охтирської районної державної адміністрації, третя особа - Фермерське господарство "Лутищанська слобода" (далі по тексту - третя особа, ФГ "Лутищанська слобода"), в якому просив:

- скасувати розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 20.01.2014р. № 21-ОД "Про надання дозволу Фермерському господарству "Лутищанська слобода" на виготовлення технічної документації із землеустрою на території Куземинської сільської ради";

- скасувати розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 18.06.2014р. № 200-ОД "Про внесення змін до розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 22.06.2011р. № 333";

- стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 146,16 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Фермерське господарство "Лутищанська слобода" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 123 Земельного Кодексу України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судове засідання сторони та третя особа не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представник ФГ "Лутищанська слобода" направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки третьої особи. Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, вважає причини неявки в судове засідання представника відповідача неповажними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, відтак клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що розпорядженням голови Охтирської РДА від 22.06.2011р. №333 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "В'язівське+" в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території В'язівської та Куземинської сільських рад", за погодженням відповідних сільських рад, було вирішено надати ТОВ "В'язівське+" в оренду строком на 15 років 44 не витребуваних земельних ділянки (паїв) загальною площею 108,6269 га сільськогосподарських угідь, в т.ч.: 99,4924 га - ріллі, 9,1345 га - сіножаті для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області та 10 не витребуваних земельних ділянок (паїв) загальною площею 28,5555 сільськогосподарських угідь на території В'язівської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 9 том.1).

20.01.2014р. розпорядженням голови Охтирської РДА № 21-ОД "Про надання дозволу Фермерському господарству "Лутищанська слобода" на виготовлення технічної документації із землеустрою на території Куземинської сільської ради", було надано дозвіл Фермерському господарству "Лутищанська слобода" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в оренду загальною площею 96,2488 га сільськогосподарських угідь, в т.ч.: ріллі - 88,3147 га, сіножаті - 7,9341 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (39 не витребуваних земельних часток (паїв) громадян із земель колишнього сільськогосподарського товариства закритого типу "Ленінська іскра" за межами населених пунктів на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 12 том.1).

18.06.2014р. головою Охтирської РДА прийнято розпорядження № 200-0д "Про внесення змін до розпорядження голови Охтирської РДА від 22.06.2011 р. №333", а саме: внесено наступні зміни: в назві розпорядження "та Куземинської" виключити; в п.1 розпорядження слова та 44 не витребуваних земельних ділянок (паїв) загальною площею 108,6269 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 99,4924 га - ріллі, 9,1345 га - сіножаті, (згідно з додатком 2) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області" виключити; в пункті 2 розпорядження слова "та Куземинській" виключити (а.с. 13 том.1).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що при прийнятті розпоряджень 20.01.2014 р. №21-ОД "Про надання дозволу Фермерському господарству "Лутищанська слобода" на виготовлення технічної документації із землеустрою на території Куземинської сільської ради та від 18.06.2014 р. №200-ОД "Про внесення змін до розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 22.06.2011 р. №333", відповідачем не дотримано вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року №586-XIV.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 6 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

За змістом статті 7 Закону України №586-XIV, місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Порядок скасування актів місцевих державних адміністрацій, розпоряджень голів, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації врегульовано статтею 43 Закону України №586-XIV.

Так, частиною третьою зазначеної статті встановлено право Президента України, голови місцевої державної адміністрації вищого рівня скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.

Отже, Закон України №586-XIV чітко визначає, що розпорядження голови державної адміністрації може бути скасовано виключно Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не наділяє голів відповідних державних адміністрацій повноваженнями щодо скасування власних розпоряджень.

Пунктами 1, 2 статті 119 Конституції України встановлено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок.

Відповідно до статті 41 Закону України №586-XIV, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. При цьому, такі розпорядження можуть носити як нормативно-правовий, так і ненормативний характер. Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні № 20-рп/2001 від 27.12.2001 року, ознакою нормативності є невизначеність дії акту у часі та неодноразовість його застосування.

Водночас, згідно з рішенням Конституційного Суду України №2-зп від 23.06.1997 року, ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до пункту 4 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи, що на підставі індивідуально - правових актів місцевих органів виконавчої влади у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки, одностороннє скасування місцевими органами виконавчої влади цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією України і законами України процедури.

Таким чином, місцеві органи виконавчої влади в межах юрисдикційної діяльності не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти правовідносин заперечують проти їх зміни та припинення.

Відтак, у разі виникнення обставин, які можуть бути підставою для скасування власних, раніше прийнятих розпоряджень, відповідач повинен діяти відповідно до положень чинного законодавства України.

Таким чином, на думку колегії суддів, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у справі, яка розглядається, голова місцевої державної адміністрації вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши розпорядження від 22.06.2011р. №333 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «В'язівське+» в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території В'язівської та Куземинської сільських рад», на підставі якого вже було виготовлено технічну документацію.

Аналогічна правова позиція висвітлена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 25.12.2012 року по справі №21-412а12.

В силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лутищанська слобода" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. по справі № 818/1771/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.