Рішення

від 16.12.2014 по справі 916/4838/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2014 р.Справа № 916/4838/14

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬФІ ФІНАНС"

до відповідача Montberg Trading LLP

про , стягнення 2 781 096,00 дол. США, що еквівалентно 41 605 196,16 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Георгієв А.С. за довіреністю №б/н від 28.11.2014р.

Від відповідача: Бондаренко О.В. за довіреністю №б/н від 11.12.2014р.

СУТЬ СПОРУ: 01.12.2014р. за вх. № 4981/14 ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Montberg Trading LLP, в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 2 781 096,00 дол. США, що еквівалентно 41 605 196,16 грн. на підставі Контракту поставки товару №DF777 від 25.09.2014р.

Ухвалою суду від 03.12.2014р. порушено провадження по справі та присвоєно №916/4838/14.

На виконання вимог суду відповідач надав до суду відзив з додатком документів від 12.12.2014р. за вх.№32971/14. в якому зазначає, що, що ним було одержано передплату за Контрактом в сумі 2781 096,00 дол. США, що еквівалентно 41 605 196,16 грн., проте у зв'язку з незалежних від Montberg Trading LLP причин умови Контракту поставки товару №DF777 від 25.09.2014р. у частині постачання товару Позивачу не можуть бути виконані належним чином, про що було сповіщено Позивача листом від 18.11.2014р. із пропозицією внести зміни до Контракту в частині збільшення терміну постачання товару. Відповідно до відповіді на лист Позивач відмовився вносити зміни до Контракту у частині збільшення терміну постачання товару та запропонувало повернули передплату в обумовлений строк. Однак, приймаючи до уваги те, що Відповідач не є виробником товару, а є оптово-роздрібним реалізатором, Montberg Trading LLP направило грошові кошти (суму передплати) на рахунок виробника товару, а тому витребуванні Позивачем грошові кошти (передплата) не можуть бути повернені в обумовлені терміни. Крім того, Відповідач зауважує, що на час розгляду справи судом Контракт укладений сторонами є дійсним та враховуючи те, що Позивач свої зобов'язання за Контрактом виконує належним чином, Montberg Trading LLP позовні вимоги визнає , але не має можливості виконати вимоги Позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬФІ ФІНАНС"позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд стягнути з Montberg Trading LLP заборгованість у розмірі 2 781 096,00 дол. США, що еквівалентно 41 605 196,16 грн. на підставі Контракту поставки товару №DF777 від 25.09.2014р.

У судовому засіданні від 16.12.2014р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

25.09.2014р. між ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" (надалі - Покупець) та Montberg Trading LLP (надалі - Продавець) укладено Контракт поставки товару №DF777, згідно з яким Продавець продає, а Покупець купує Обладнання (надалі -Товар) відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту (п. 1. Контракту).

Поставка Товару здійснюється протягом 90 днів з моменту внесення Покупцем передоплати (п. 3.2. Контракту).

Валютою дійсного Контракту є долари США та всі платежі за дійсним Контрактом здійснюються у доларах США. Форма розрахунку - безготівковий переказ (п. 4.1. Контракту).

Загальна вартість Контракту складає 11036326,20 доларів США (П. 4.2. Контракту).

Розрахунки за дійсним Контрактом здійснюються у доларах США банківським переказом на рахунок продавця шляхом передплати 100% від загальної вартості контракту до 24 грудня 2015р. (п. 5.1. Контракту).

У випадку якщо Продавець не поставить Товар на адресу Покупця, то він зобов'язується повернути сплачену суму на рахунок Покупця протягом трьох календарних днів з моменту передплати, з урахуванням виконання п. 5.3. Контракту (п. 5.6. Контракту).

Відповідно до п. 11.2. Контракту у випадку, якщо Сторони не в змозі самостійно дійти згоди, рішення таких спорів або розбіжностей буде здійснюватися у господарському суді Одеської області (Україна) у відповідності з матеріальним та процесуальним законодавством України.

Дійсний контракт вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками Продавця та Покупця та діє до 31.12.2015р. (п. 13.3. Контракту).

ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" умови Контракту виконує належним чином, про що зазначає сам позивач та відповідач.

На виконання умов Контракту Позивач перерахував на рахунок Montberg Trading LLP 2 781 096,00 дол. США, що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 30.09.2014р., № 10 від 10.10.2014р., №14 від 22.10.2014р., №18 від 06.11.2014р., №5 від 03.10.2014р., №8 від 07.10.2014р., №9 від 09.10.2014р., №11 від 15.10.2014р., №12 від 17.10.2014р., №13 від 20.10.2014р., №15 від 27.10.2014р. № 16 від 29.10.2014р., №17 від 31.10.2014р., №19 від 11.11.2014р., №20 від 17.11.2014р., №21 від 18.11.2014р. на загальну суму 2 781 096,00 дол. США.

Montberg Trading LLP, в свою чергу, зобов'язання за Контрактом щодо постачання Товару виконати вчасно не в змозі, у зв'язку з чим Відповідач звернувся до Позивача з листом

вих. №DF-18/11/14 від 18.11.2014р., згідно з яким пропонує укласти Додаткову угоду до Контракту та збільшити допустимі строки поставки Товару.

Проте, ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС", листом вих. 21/11 від 21.11.2014р., повідомило, що не має можливості внести зміни до Контракту в частині збільшення строків поставки та просить Montberg Trading LLP повернути передоплату у розмірі 2 781 096,00 дол. США.

Відповідач, згідно з листом вих. № DF-27 від 27.11.2014р., повідомляє, що не має можливості повернути суму передоплати, оскільки зазначена сума перерахована на розрахункові рахунки виробника Товарів, які необхідно поставити.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховної Радою України. Частиною.1 ст.9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України „Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як вище встановлено господарським судом, підставою звернення з позовом є неналежне виконання Відповідачем Контракту, з умов якого вбачається, що у випадку, якщо Сторони не в змозі самостійно дійти згоди, рішення таких спорів або розбіжностей буде здійснюватися у господарському суді Одеської області (Україна) у відповідності з матеріальним та процесуальним законодавством України. Отже, даний спір можливо розглядати у господарському суді Одеської області, як то передбачено у Контракті.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі укладений Контракт від 25.09.2014р. №DF777, згідно з яким Відповідач продає, а Позивач купує Обладнання відповідно до Специфікації. Поставка Обладнання здійснюється протягом 90 днів з моменту внесення Покупцем передоплати.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, що передбачено ст. 693 Цивільного кодексу України.

Між тим, матеріали справи свідчать, що передоплату у розмірі 2 781 096,00 дол. США Позивач перерахував Відповідачу, проте Відповідач не поставив ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" Товар та у листі повідомив Позивача про неможливість поставки товару в обумовлений Контрактом строк.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

При цьому, відповідач визнає заборгованість перед Позивачем та не заперечує проти стягнення на користь позивача 2 781 096,00 дол. США .

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 11 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/608 „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" оскільки на іноземні підприємства і організації поширюється національний режим судового процесу, зазначені особи повинні виконувати зобов'язання, зокрема щодо сплати судових витрат. Судові витрати можуть сплачуватися уповноваженими представниками - резидентами України, які ведуть справу у господарському суді від імені іноземних суб'єктів господарювання і мають відповідні повноваження згідно зі статтею 28 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Montberg Trading LLP (Beneficiary's address: Unit 5, Olympia Industrial Estate, Coburg Road, London, №22, 6TZ, England, Great Britain, Beneficiary's Acc. LV07RIBR00161260N0000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬФІ ФІНАНС" (65045, Україна, м. Одеса, вул. Ковальська,47, код ЄДРПОУ 39060004, р/р 26000563571 у ПАТ „Марфін Банк", МФО 328168) заборгованість у розмірі 2 781 096 (два мільйони сімсот вісімдесят одна тисяча дев'яноста шість) дол. США 00 центів та судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 грудня 2014 року

Суддя С.Г. Власова