Постанова

від 08.12.2014 по справі 910/12324/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р. Справа№ 910/12324/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Старінський О.С., за довіреністю;

відповідача:Двоян І.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Касан-Нафта"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014

у справі № 910/12324/14 ( суддя: Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інвест"

до Дочірнього підприємства "Касан-Нафта"

про виконання обов'язку в натурі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/12324/14 позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Дочірнє підприємство "Касан-Нафта" виконати обов'язок в натурі, шляхом здійснення поставки товару (дизельного пального) Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК Інвест" в кількості 2590,00 л на умовах базису поставки CPT - пункт призначення за адресою: м.Київ, вул. Гарматна, 4.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Касан-Нафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інвест" 1218 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірнє підприємство "Касан-Нафта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/12324/14 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2014, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 08.12.2014р.

01.12.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

05.12.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив.

08.12.2014 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

08.12.2014 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/12324/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

26.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК Інвест" (покупець) та Дочірнім підприємством "Касан-Нафта" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №156, за умовами якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти (товар).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість (у розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 1 (одного) робочого дня, з дати здійснення поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2014 (п. 6.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник з в'язку з тим, що відповідач частково здійснив поставку визначеного товару, а саме відвантажив позивачу лише 7410 л. дизпалива, що підтверджується видатковими накладними №1202 від 22.11.2013; №1452 від 26.12.2013 та №115 від 04.02.2014, в той час як на підставі рахунку відповідача від 12.11.2013 №953 на суму 91800,00 грн. за дизельне паливо в кількості - 10000 л., позивач оплатив в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 568 від 18.11.2013.

В зв'язку з зазначеним, 07.04.2014 позивач направив на адресу відповідача заявку на поставку товару №1-1704/14, в якій вимагав допоставити не пізніше 25.04.2014 товар зазначений в рахунку №953 від 12.11.2013 в об'ємі 2590,00 л. на умовах базису поставки СРТ - пункт призначення за адресою: м.Київ, вул. Гарматна, 4.

Проте, вимога позивача залишилась без реагування та виконання.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.16 договору сторонами погоджено, що поставка замовленої покупцем партії товару здійснюватиметься протягом 2 (двох) робочих днів з моменту направлення покупцем відповідного замовлення постачальнику у будь-якій зручній для покупця формі.

Позивач на виконання умов договору поставки №156 від 23.09.2013 перерахував відповідачу передплату в сумі 91800,00 грн. та направив заявку на поставку товару в повному обсязі, тоді як відповідач у встановлений договором строк поставку товару в повному обсязі не здійснив.

Таким чином, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання по поставці товару згідно умов договору поставки нафтопродуктів №156 та кількість недопоставленого позивачу дизельного палива становить 2590,00 л.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Ч. 2 ст. 693 ЦК України також визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, факт наявності порушення договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/12324/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Касан-Нафта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 910/12324/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12324/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко