Ухвала

від 20.11.2014 по справі 804/4802/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/4802/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач)

суддів - Дурасової Ю.В., Проценко О.А.,

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року

у справі № 804/4802/14

за позовом заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» (далі - ТОВ «Світязь»), в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", на користь бюджету згідно бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 177 449,07 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що станом на поточну дату підприємством не сплачено суму орендної плати за грудень 2013 року в розмірі 177 449,07 грн. терміном сплати 30.01.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Світязь», на користь бюджету згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 177 449,07 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив самостійно узгоджене зобов'язання по платі за землю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ТОВ «Світязь» подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність рішення суду нормам матеріального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, відповідач зазначає, що позовні вимоги стосуються плати за оренду земельних ділянок, розташованих по вул. Курсантській, 7 у м. Дніпропетровську, згідно договорів оренди землі від 03.12.2004 року (вісім договорів оренди на 0,0021 га, 0,0208 га, 0,0525 га, 0,0641 га, 00785 га, 0,1901 га, 01722 га, 9,2620 га) та від 17.09.2004 року (на 0,7367 га).

Проте, судом під час розгляду справи не було з'ясовано ту обставину, що ТОВ «Світязь» у 2013 році було відчужено частину нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, б.7.

З метою приведення поданої декларації із плати за землю за 2013 рік від 26.12.2013 за реєстр.№1300020190 від 30.12.2013 року у відповідність до вищевказаних обставин, ТОВ «Світязь» було подано уточнюючу декларацію за 2013 рік.

Відповідач вважає, що судом безпідставно не було застосовано ст.120 Земельного кодексу України, згідно якої власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Уразі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. З часу відчуження нерухомого майна ТОВ «Світязь» вже не користувалося вказаною земельною ділянкою, так як немає відношення до вказаного майна. Отже, немає підстав для здійснення плати за землю.

Відповідач також зазначає, що позивач не направив підприємству податкової вимоги щодо сплати пред'явленої заборгованості за грудень 2013 року.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір щодо стягнення плати за землю за грудень 2013 року вирішено під час розгляду справи №804/2150/14.

Прокурор та позивач проти клопотання заперечили, зазначивши, про податковий борг за грудень 2013 року предметом розгляду справи №804/2150/14 не був, так як позов у названій справі пред'явлено з приводу стягнення заборгованості за 11 місяців 2013 року.

Названі особи проти апеляційної скарги заперечили, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Світязь» (код ЄДРПОУ 13459591) зареєстровано 05.04.2002 року та знаходиться на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

30.12.2013 року ТОВ «Світязь» подано до податкового органу звітну податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік, згідно якої підприємство задекларувало самостійно нараховані грошові зобов'язання, зокрема, за грудень 2013 року у розмірі 177 449,07 грн.

Сума податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Світязь» за грудень 2013 року становить 177449,07 грн. терміном сплати 30.01.2014 року.

31.05.2012 року податковим органом до відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» за № 615, яка була отримана ТОВ «Світязь» 16 червня 2012 року.

Станом на 26.05.2014 року податковий борг по орендній платі за землю, який виник в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань в добровільному порядку, відповідачем не погашено.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю та орендної плати за земельну діялнку.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до абз. 2 п.286.4 ст.286 ПК України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України , у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зазначено, що контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та необхідності задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача стосовно того, що обов'язок по сплаті самостійно узгодженого податкового зобов'язання припинено внаслідок реалізації нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, орендарем якої був відповідач, не приймаються судом, виходячи з норм ст.50, абз.2 п.286.4 ст.286 ПК України, які передбачають необхідність подання декларацій, що уточнюють зобов'язання платника податків, що визначені ним самостійно.

Що стосується доводів відповідача про подання уточнюючої податкової декларації, то вони не приймаються судом, виходячи з такого.

У судовому засіданні представник податкового органу пояснив, що відповідна декларація до податкового органу не подавалась.

Відповідно до п.49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п.б абз. 1 п.49.3 ст.49 ПК України подання податкової декларації до контролюючих органів надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Доказів наявності повідомлення про вручення відповідач не надав.

Отже, обставини, на які посилається відповідач, не підтверджено належним чином.

Доводи відповідача про відсутність податкової вимоги не приймаються судом, виходячи з зазначених вище норм ст.59.5 ст.59 ПК України, а також матеріалів справи, які свідчать про наявність податкової вимоги форми «Ю» №615 від 31.05.2012 року.

Посилання відповідача на необхідність закриття провадження у справі, оскільки спір стосовно стягнення орендної плати за землю розглянуто в межах провадження у справі №804/2150/14, не приймаються судом, оскільки зміст рішень, винесених у названій справі (а.с. 112-113), та розрахунок позовних вимог свідчать, що предметом розгляду є заборгованість відповідача по сплаті за землю, нарахована за 11 місяців 2013 року.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, під час розгляду даної справи було повно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми чинного матеріального права, яке регулює спірні правовідносини, що згідно ст.200 КАС України виключає підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі № 804/4802/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко