Рішення

від 09.12.2014 по справі 914/3886/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 р. Справа № 914/3886/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль 5», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойко Віктора Васильовича, м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області

про: стягнення 107983,16 грн. заборгованості за договором № 11 від 23.05.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Дмитришин М.П. (довіреність від 13.11.2014 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль 5» до Фізичної особи-підприємця Бойко Віктора Васильовича про стягнення 107983,16 грн. заборгованості за договором № 11 від 23.05.2013 року.

Ухвалою суду від 06.11.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.11.2014 року. Ухвалою суду від 25.11.2014 року розгляд справи відкладено на 09.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 11 від 23.05.2013 року в частині оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 06.11.2014 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль 5» (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Бойко Віктором Васильовичем (Покупець) укладено Договір № 11 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався поставити і передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.1.2. Договору Продавець поставляє товар в асортименті, в кількості, за якістю та ціною, зазначеною нижче, а саме: вугілля кам'яне 500 т на суму 351000,00 грн. (триста п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 86697,00 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 00 коп.), що підтверджується долученою до матеріалів справи копією видаткової накладної №С-00000178 від 19.11.2013 року.

Претензій щодо якості та кількості поставленої продукції відповідач не пред'явив.

14.04.2014 року відповідач отримав від позивача лист № 01/04 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується відміткою відповідача про тримання (копія листа долучена до матеріалів справи).

Крім того, 02.04.2014 року між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.13 по 01.04.14, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 86 697,00 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 86697,00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 6318,18 грн. пені, 2344,38 грн. 3 % річних, 12623,60 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання сторін виникли на підставі Договору № 11 від 23.05.2013 р.

Відповідно до п.4.1. Договору приймання Товару здійснюється згідно накладних.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно - виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Відповідно до п.3.2. Договору форма оплати: перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 3.3. Договору сторони домовились, що розрахунок за Товар повинен бути проведений протягом 10-ти банківських днів від дати отримання Товару Покупцем.

Всупереч зазначеному, відповідач не здійснив повної та вчасної оплати отриманого товару внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного в Україні законодавства.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за прострочення розрахунків з Продавцем, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідач повинен був оплатити товар протягом десяти банківських днів з моменту отримання товару 19.11.2013 р. згідно накладної №С-00000178, останнім днем строку на оплату є 03.12.2013 р., відтак, нарахування штрафних санкцій потрібно починати з 04.12.2013 року. Також позивачем здійснено невірне нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період.

Здійснивши перерахунок розміру позовних вимог, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 86697,00 грн. основного боргу, 6287,31 грн. пені, 2337,26 грн. 3 % річних та 12623,60 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 2159,68 грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 257, 526, 530, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Фізичної особи-підприємця Бойко Віктора Васильовича (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Козацька, 4; р/р 260542752 в Львівській обласній дирекції «Райффайзенбанк Аваль», МФО 325570; ІПН 2215420030) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль 5» (79005, м. Львів, вул. І.Франка, 61/71; р/р 26002000000340 в ПАТ «Фольксбанк», МФО 325213; код ЄДРПОУ 13815620) 86697,00 грн. основного боргу, 6287,31 грн. пені, 2337,26 грн. 3 % річних, 12623,60 грн. інфляційних нарахувань та 2158,92 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Судовий збір у розмірі 0,76 грн. покласти на позивача.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.12.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А